Професійфні інтереси старшокласників та особливості профорієнтаційної роботи з ними

                    Обробка результатів

Після отримання відповідей на всі запитання в кожному з 5-ти вертикальних стовпчиків підраховується кількість проставлених плюсів. В нижніх клітинах таблиці виводяться суми, які є показниками вираження інтересів до певної сфери діяльності. Максимальна сума балів у кожному  стовпчику становить 8. Найбільша сума балів в одному зі стовпчиків вказує на переважання інтересів, а можливо і нахилів до певного типу професій, тієї чи іншої сфери діяльності.

                                                                                                                 Таблиця 2.2             

Таблиця-ключ диференціально-діагностичного опитувальника (ДДО)

Людина-природа	Людина-техніка	Людина-людина	Людина-  знакова система	Людина-  художній  образ
1а	1б	2а	2б	3а
3б	4а	4б	5а	5б
6а	7б	6б	9б	7а
10а	9а	8а	10б	8б
11а	11б	12а	12б	13а
13б	14а	14б	15а	15б
16а	17б	16б	19б	17а
20а	19а	18а	20б	18б
Σ “+” =	Σ “+” =	Σ “+” =	Σ “+” =	Σ “+” =

 

 

Методика №4. «Тип мислення»

 

Мета: діагностика типу мислення респондента з профорієнтаційною ціллю.

Необхідний матеріал: опитувальник, бланк відповіді, ручка.

                                        Хід проведення

Досліджуваним була проведена інструкція.

У кожної людини домінує певний тип мислення. Цей опитувальник допоможе визначити тип мислення кожного з досліджуваних. Якщо згоден з виразом, в бланку поставиться «+», якщо ні «-».

                                      Обробка результатів

                                                                                                       Таблиця 2.3

Ключ

№	Тип мислення	Питання
	Предметно-дійове	1, 6, 11, 16, 21, 26, 31, 36
	Абстрактно-символичне	2, 7, 12, 17, 22, 27, 32, 37
	Словесно-логічне	3, 8, 13, 18, 23, 28, 33, 38
	Наочно-образне	4, 9, 14, 19, 24, 29, 34, 39
	Креативність (творчість)	5, 10, 15, 20, 25, 30, 35,40

 

Підрахуйте кількість плюсів у кожній з п’яти ліній. Кожна лінія відноситься до певного типу мислення. Кількість балів у кожній стрічці вказує на рівень розвитку даного типу мислення:

0-2 – низький,

3-5 – середній,

6-8 – високий.

                                   Інтерпретація результатів

Тип мислення – індивідуальний спосіб перетворення інформації. Знаючи свій тип мислення, можна прогнозувати успішність в конкретних видах професійної діяльності.

Предметно-дійове мислення притаманне людям справи. Вони засвоюють інформацію через рухи. Зазвичай вони володіють хорошою координацією дій. Їх руками створений весь оточуючий нас предметний світ. Вони керують машинами, стоять біля станків, збирають комп’ютери. Без них неможливо реалізувати найблискавичнішу ідею. Цей тип мислення важливий для спортсменів, танцюристів, артистів.

Абстрактно-символичним мисленням володіють багато  вчених – фізики-теоретики, математики, економісти, програмісти, аналітики. Вони можуть засвоювати інформацію за допомогою математичних кодів, формул та операцій, до яких не можна ні доторкнутися, ні уявити. Завдяки особливостям такого мислення, на основі гіпотези, зроблені численні відкриття у всіх областях науки.

Словесно-логічне мислення виокремлює людей з яскраво вираженим вербальним інтелектом (от лат. verbalis – словесний). Завдяки розвинутому словесно-логічному мисленню вчений, викладач, перекладач, письменник, філолог, журналіст можуть сформулювати свої думки та донести їх до людей. Це вміння необхідне керівникам, політикам та суспільним діячам.

Наочно-образним мисленням володіють люди з художнім складом розуму, які можуть уявити і те, що було, і те, чого ніколи не було і не буде – художники, поети, письменники, режисери. Архітектор, конструктор, дизайнер, режисер мають володіти розвинутим наочно-образним мисленням.

Креативність – це здатність міркувати творчо, знаходити нестандартні рішення задач. Це рідка та нічим не замінна якість, яка виокремлює людей талановитих у будь-якій сфері діяльності.

У чистому вигляді ці типи мислення зустрічаються рідко. Для багатьох професій необхідно поєднання різних типів мислення, наприклад, для психолога. Таке мислення називають синтетичним.

 

 

Методика №5. «Методика діагностики спрямованості особистості Б.Басса (орієнтаційна анкета)»

 

Мета: визначення спрямованості особистості.

Необхідний матеріал: опитувальник, бланк відповідей, ручка.

Хід роботи.

Орієнтаційну анкету вперше опубліковано Б. Бассом у 1967 р. Анкета складається з 27 пунктів-суджень, для кожного з яких можливі три варіанти відповіді, що відповідають трьом видам спрямованості особистості. Респондент повинен обрати одну відповідь, що найбільше виражає його думку або відповідає реальності, і ще один, який, навпаки, найбільш далекий від його думки або ж найменш відповідає реальності. Відповідь «найбільше» одержує 2 бали, «найменше» — нуль. Необрана відповідь — 1 бал.

Досліджуваним була проведенна інструкція.

Потрібно бути максимально правдивим, так як  серед варіантів відповідей немає «хороших» або «поганих», тому не потрібно намагайтися відгадати, яка з відповідей є «правильною» або «кращою».

                           Обробка результатів.

Бали, набрані за всіма 27 пунктами, підсумовують для кожного виду спрямованості окремо.

                                                                                                       Таблиця 2.4

№ з/п	Я	С	Д	№ з/п	Я	С	Д
1	А	В	Б	15	Б	В	А
2	Б	В	А	16	А	В	Б
3	А	В	Б	17	А	В	Б
4	В	Б	А	18	А	Б	В
5	Б	А	В	19	А	Б	В
6	В	А	Б	20	В	Б	А
7	В	Б	А	21	Б	А	В
8	А	Б	В	22	Б	А	В
9	В	А	Б	23	В	А	Б
10	А	В	Б	24	Б	В	А
11	Б	В	А	25	А	В	Б
12	Б	А	В	26	В	А	Б
13	В	А	Б	27	Б	А	В
14	А	В	Б

КЛЮЧ

 

За допомогою методики виявляють такі види спрямованості:

1. Спрямованість на себе (Я) — орієнтація на пряму винагороду й задоволення безвідносно до роботи й співробітників, агресивність у досягненні статусу, владність, схильність до суперництва, дратівливість, тривожність, інтровертованість.

2. Спрямованість на спілкування (С) — прагнення за будь-яких умов підтримувати стосунки з людьми, орієнтація на спільну діяльність, але часто на шкоду виконанню конкретних завдань або наданню щирої допомоги людям, орієнтація на соціальне схвалення, залежність від групи, потреба в прихильності й емоційних стосунках з людьми.

3. Спрямованість на роботу (Д) — зацікавленість у вирішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтація на ділове співробітництво, здатність відстоювати в інтересах справи власну думку, що корисно для досягнення спільної мети.

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ III

АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

 

Після проведення емпіричного дослідження наявності у 10 класі готовності до вибору професії за методикою «Вивчення професійних намірів старшокласників» виявилось, що:

Більшість опитуваних учнів уже визначилися чим займуться після закінчення школи. 6 учнів думають продовжити навчання у вищих навчальних закладах (далі ВНЗ), 4 з яких вибрали навчальний заклад, решта ще не визначилися.

Обираючи професію, старшокласники переважно орієнтуються на цікавість та змістовність роботи – 4 учні. 2 учнів вибирали професію, яка відповідає їх можливостям. І тільки один учень обрав професію,  спираючись на її престижність в даний час суспільного розвитку.

Більшість опитаних старшокласників (5 учнів) вважають, що для того щоб бути гарним фахівцем потрібно закінчити ВНЗ. Двоє  - спробувати себе у обраній професії. Також, 5  учнів захоплюються областю знань і вмінь про людину, 1 – про мистецтво, ще 1 – про техніку.

Всі учні уже обрали свої майбутні професії. Це переважно професії з області «людина – людина» (юрист, прокурор, педагог, вчитель англійської мови, медсестра), та один учень - «людина – художній образ» (актор).

Більшість учнів уже давно їх обрали ( 5 учнів), у одного з них відбулися зміни у її виборів, у зв’язку з престижністю. Ще в одного були сумніви стосовно працевлаштування після закінчення ВНЗ. Двоє обрало професію недавно, тому цей вибір може бути неостаточним, можливі зміни. З відповідей видно, що в школі проводяться екскурсії на виробництво.

3 учні відають  перевагу працювати індивідуально, 2 – з товаришами, і ще 2 - в команді. Це супроводжується їхніми індивідуальними  особливостями. Виконавцем у команді  хоче бути 2 учні – це свідчить, що ці учні відповідальні і можуть виконати будь який наказ. Організатором мріють бути – 5 учнів, що мають організаторські здібності.

Тільки 4 учні займаються на факультативних заняттях та у гуртках. Троє не відвідують ніяких шкільних та позашкільних секцій.

5 учнів, вважають, що саме необхідні знання, вміння  та навички, це ті вимоги, що  ставить перед людиною, обрана  нею професія. Одна дитина –  що потрібні спеціальні якості  особистості, ще одна – загальні  якості особистості.

Всі учні переконанні що вони за станом здоров’я придатні для обраної ними професії, виділяють фізичну і моральну підготовку.

5 учнів обрану  професію не хочуть змінювати, на близькі спорідненні з нею, тільки 2 можуть змінити, якщо так  складуться обставини.

4 учні остаточно  обрали професію та готуються  до вступу в обраний ВНЗ, троє  можуть передумати. Свої знання  перевіряють: у школі на уроках (4); у гуртках (1); самостійно вдома  та у позашкільних закладах (2).

Учні готують себе до обраної професії, працюючи над розвитком системи знань умінь і навичок, необхідних для цієї професії (5); розвивають спеціальні якості (2); виховують у себе загальні позитивні якості (працелюбність, самостійність у праці і т.д.) – 1 учень.

Більшість учнів не знає де можна отримати підготовку про обраної професії. Тільки двоє вважають що це позашкільні заклади. Про обрану професію читали у системі Інтернет. Тільки один учень у спеціальній літературі. Розмовляли про обрану професію: з батьками (4); з родичами (1); зі старшими товаришами, які знають цю професію (1), ще один ні з ким не розмовляв. Це означає, що учні радяться щодо обрання професії. На вибір професій переважно вплинули батьки (у 4 учнів), двоє обрали професію самостійно і ще один за допомогою вчителів.

Учні відвідуючи шкільну бібліотеку бажають, щоб там були книги та матеріали по різних професіях. Вчителі намагаються виконувати роль профконсультантів та розповідають про професії на уроках. Це переважно виховні години, уроки історії, географії, правознавства, але як зазначають учні дуже рідко.

Відвідували екскурсії на виробництво, після яких у них виникали такі зауваження: щодо організації праці (1); щодо бесіди про професії (2); щодо умов виробництва (3); щодо показу технологічного процесу один учень. Щодо зустрічей з ветеранами праці, то відповіді дітей відрізняються. Двоє учнів пам’ятають декілька зустрічей, решта не були на жодній.

 

Результати дослідження ступеню готовності до успішного функціонування у певній професійній сфері (за методикою ОПГ Л. Кобардової).

Провівши дане опитування, за результатами відповідей опитуваних, можна зробити висновок про те, до якої сфери професійної діяльності вони схильні. Наступні учні схильні до таких професій:

Гриб М. – більш схильний до діяльності в  професійній сфері «людина – людина», близької до неї є сфера «людина художній образ». Найбільші бали учень поставив на питання, де потрібно працювати з людьми, тобто організовувати їх, розв’язувати конфлікти, майструвати щось своїми руками;