Психологічна сутність гри дошкільника

Психологічна сутність гри дошкільника

 

Зміст

 

Введення

 

Основна частина

 

1 Гра як провідна діяльність у дошкільному віці

 

1.1 Загальна характеристика гри дошкільника

 

1.2 Структура ігрової діяльності та етапи розвитку гри в дошкільному віці

 

1.3 Характеристика різних видів ігор дошкільнят

 

2 Психологічний вплив гри на розвиток дошкільника

 

2.1 Роль гри у психічному розвитку дитини

 

2.2 Вплив іграшки на психічний розвиток дитини

 

2.3 Сучасні діти і сучасні ігри в дзеркалі психології

 

Висновок

 

Глосарій

 

Список використаних джерел

 

Введення

 

Гра - особливий вид діяльності людини. Вона виникає у відповідь на суспільну потребу в підготовці підростаючого покоління до життя.

 

Гра - це життя дитини. У грі, як і в житті, тимчасові труднощі, промахи і невдачі не тільки не неминучі, але часто в них полягає основна цінність. Саме в подоланні труднощів відбувається становлення характеру, формується особистість, народжується потреба отримати допомогу і, коли потрібно, прийти на допомогу іншим. Тому не потрібно поспішати втручатися в гру, не поспішати відразу ж дозволяти ігрові конфлікти, виручати, позбавляти, втішати.

 

Турботливі батьки знову і знову задають запитання до себе, психологам, педагогам: як сприяти розвитку дитини? Вони вишукують екзотичні методики раннього навчання, з пелюшок записують малюка в різні гуртки, з «горщечкової» віку вчать читати - і забувають про головне: малюк повинен грати. Не навчання, а саме гра - «хліб і дріжджі» дитячого розвитку, його неодмінна умова.

 

На кордоні раннього і дошкільного віку виникає сюжетно-рольова гра і досягає свого розквіту в середині дошкільного дитинства. Крім цього виду гри, дошкільник освоює ігри з правилами (дидактичні та рухливі), які сприяють інтелектуальному розвитку дитини, вдосконалення основних рухів і рухових якостей.

 

Сюжетно-рольова гра полягає у відтворенні дітьми дій дорослих і стосунків між ними. Тобто в грі дитина моделює світ дорослих, їхні взаємини. ¹

 

Гра впливає на всі сторони психічного розвитку, що неодноразово підкреслювали як педагоги, так і психологи. Так, А. С. Макаренко писав: «Гра має важливе значення в житті дитини, має те ж значення, як у дорослого має діяльність, робота, служба. Який дитина в грі, такий багато в чому він буде і в роботі, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається, перш за все, у грі. І вся історія окремої людини як діяча або працівника може бути представлена ​​в розвитку гри й у поступовому переході її в роботу ».

 

Всередині гри також починає складатися і навчальна діяльність, до якої дитина в дошкільний період відноситься як до своєрідної гри з певними ролями і правилами.

 

Гра дитини часто виконує функцію дослідження, в процесі гри зазвичай відбувається вивчення властивостей і особливостей предмета. Гра та дослідницька поведінка не виключають, а нерідко взаємно доповнюють один одного.

 

Все це підкреслює актуальність і важливість обраної для курсової роботи теми.

 

Мета курсової роботи полягає у розкритті психологічної сутності гри дошкільника. Відповідно до встановленої мети були поставлені наступні завдання:

 

1. Ð´Ð°Ñ‚и загальну характеристику гри дошкільника;

 

2. Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°Ñ‚и структуру ігрової діяльності і етапи розвитку гри в дошкільному віці;

 

3. Ð¾Ñ…арактеризувати різні види ігор дошкільнят;

 

4. Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ð·Ð°Ñ‚и психологічний вплив ігри й іграшки на загальний розвиток дитини-дошкільника;

 

5. Ð²Ð¸ÑÐ²Ð¸Ñ‚и особливості сучасних дітей і їх ігрової діяльності з точки зору психології.

 

 

При написанні роботи були проаналізовані підручники та навчальні посібники з дитячої та дошкільної психології таких авторів як Е. О. Смирнова, Г.А. Широкова, Г. А. Урунтаева, В. В. Зеньковський. Психологічна сутність гри і її вплив на дошкільника також розглядаються в підручниках з вікової психології В. С. Мухіної та Л. Ф. Обухової, навчальному посібнику з психології розвитку людини Є. Є. Сапогове та інших виданнях.

 

Основна частина

 

1 Гра як провідна діяльність у дошкільному віці

 

1.1 Загальна характеристика гри дошкільника

 

Відділення дитини від дорослого до кінця раннього віку створює передумови для створення нової соціальної ситуації розвитку.

 

Вперше дитина виходить за межі свого сімейного світу і встановлює відносини зі світом дорослих людей. Ідеальною формою, з якою дитина починає взаємодіяти, стає світ соціальних відносин.

 

Протиріччя цієї соціальної ситуації розвитку Д. Б. Ельконін бачить у тому, що дитина є член суспільства, поза суспільством він жити не може, і основна його потреба - жити загальним життям із дорослими. Але здійснити це в сучасних історичних умовах неможливо, і життя дитини проходить в умовах опосередкованої, а не прямого зв'язку зі світом. Такий зв'язок здійснює ігрова діяльність дитини. Гра виникає тоді, коли з'являються не реалізовуються безпосередньо тенденції дитини діяти як дорослий і разом з тим зберігається характерна для раннього дитинства тенденція до негайної реалізації бажань. Сутність гри, за Л. С. Виготському, полягає в тому, що вона є виконання узагальнених бажань дитини, основним змістом яких є система відносин з дорослими. ²

 

Ігрова діяльність проходить довгий шлях розвитку. Вперше її елементи з'являються в дитячому віці, а в дошкільному складаються вищі форми, зокрема сюжетно-рольова гра.

 

Характерна риса гри полягає в тому, що вона дозволяє дитині виконувати дію за відсутності умов реального досягнення його результатів, оскільки мотив його укладено не в отриманні результату, а в самому процесі виконання дії.

 

Ігрові дії - це дії, вільні від операціонально-технічної сторони, це дії зі значеннями, вони носять образотворчий характер. ³

 

Суть гри полягає в тому, що в ній дитина оперує значеннями, відірваними від речей, але спираючись на реальні дії. Протиріччя ігрової діяльності полягає в тому, що в ній виникає рух у смисловому полі, але спосіб руху залишається як в зовнішньому дії: у грі всі внутрішні процеси розгорнуті у зовнішньому дії.

 

1.2 Структура ігрової діяльності та етапи розвитку гри в дошкільному віці

 

У структурі гри можна виділити кілька елементів.

 

1. Будь-яка гра має тему - ту область дійсності, яку дитина відтворює в грі, діти грають у «сім'ю», «лікарню», «їдальню», «магазин», «Бабу Ягу і Івашечку», «Білосніжку і сім гномів» і т. д.; найчастіше тема береться з навколишньої дійсності, але діти «запозичують» і казкові, книжкові теми.

 

2. Відповідно до теми будується сюжет, сценарій гри; до сюжетів відносять певну послідовність подій, що розігруються в грі. Сюжети різноманітні: це і індустріальні, і сільськогосподарські, і ремісничі, і будівельні гри; ігри з побутовими (сімейний побут, сад, школа) і суспільно-політичними сюжетами (демонстрація, мітинг); військові ігри; драматизації (цирк, кіно, ляльковий театр , постановки казок та оповідань) і т.д. Деякі ігри (особливо з побутовими сюжетами) розігруються з різним вмістом протягом усього дошкільного дитинства. Ігри на одну і ту ж тему можуть бути представлені різними сюжетами: так, наприклад, гра в «сім'ю», в «дочки-матері» реалізується розігруванням сюжетів прогулянки, обіду, прання, прийому гостей, миття дитини, його хвороби тощо .

 

3. Третім елементом в будові гри стає роль як обов'язковий набір дій і правил їх виконання, як моделювання реальних відносин, що існують між людьми, але не завжди доступних дитині в практичному плані, ролі виконуються дітьми за допомогою ігрових дій: «лікар» робить укол «хворому» , «продавець» зважує «покупцеві» «ковбасу», «вчитель» вчить

«Учнів» «писати» і т.д.

 

4. Зміст гри - те, що дитина виділяє як основний момент діяльності або відносин дорослих. Діти різних вікових груп при грі з одним і тим же сюжетом вносять в неї різний зміст: для молодших дошкільнят це - багаторазове повторення будь-які дії з предметом (тому ігри можуть іменуватися за назвою дії: «качати лялечку» при грі «в дочки - матері »,« лікувати ведмедика »при грі« в лікарню »,« різати хліб »при грі« в їдальню »і т.д.); для середніх це - моделювання діяльності дорослих і емоційно значущих ситуацій, виконання ролі; для старших - дотримання правила у грі.

 

5. Ігровий матеріал і ігровий простір - іграшки та різноманітні інші предмети, за допомогою яких діти розігрують сюжет і ролі. Особливістю ігрового матеріалу стає те, що в грі предмет використовується не в своєму власному значенні (пісок, плитки, клаптики, гудзики тощо), а в якості заступників інших, недоступних дитині практично, предметів (цукор, тротуарні блоки, килими, гроші тощо). Ігровий простір являє собою кордону, в межах яких територіально розгортається гра. Воно може символізувати наявністю певного предмета (наприклад, сумочка з червоним хрестом, покладена на стілець, означає «територію лікарні») або навіть позначатися (наприклад, діти крейдою відокремлюють кухню і спальню, будинок і вулицю, тил і фронт).