Відчуття як активний процес сприймання та обробки інформації

Сприймання нібито надбудовується над відчуттями, про що свідчить філогенез психіки: спочатку виникає  стадія елементарної сенсорної психіки, яка орієнтує організм у властивостях його оточення, а пізніше — стадія перцептивної психіки — відображення носіїв цих властивостей. Відбувається це в процесі діяльності живої  істоти, і ця діяльність відповідає умовам, в яких перебуває предмет  з притаманними йому властивостями. Хоча перцептивний образ приходить на зміну сенсорному, проте він вміщує і сенсорний як складову.

Онтогенез у такому випадку  загалом повторює філогенез: сприймання з'являється пізніше відчуттів  і розвивається на їхньому ґрунті. У немовляти є лише здатність  відображати окремі властивості  предметів, а здатність відображати предмети в сукупності їх ознак формується пізніше. При цьому, як і відчуття, сприймання виникає в процесі пізнавальної діяльності. Однак її будова вже значно складніша. Складнішою є і природа сприймання.

Розділ ІІІ. Діагностика  індивідуальних особливостей відчуттів  і сприймання

3.1. Дослідження  відчуттів і сприймання

У наш час учитель не завжди має можливість виявити причини  труднощів у навчанні і вихованні  учнів різного віку, попередити чи подолати відхилення в інтелектуальному чи особистісному розвитку школярів, допомогти їм у вирішенні конфліктних  ситуацій. Часто учитель оцінює особистість  учня крізь призму свого досвіду  та інтуїції, не вникаючи в істинні  мотиви його дій та вчинків. В нашому дослідженні ми використовуємо методики діагностики особливостей індивідуального  розвитку, які добре адаптовані до умов сучасної школи ,мають високу валідність та надійність. У дослідженні приймало участь 20 учнів 4-Б класу ЗОШ №9 м. Коломиї. Проводячи дослідження  з даними учнями ми зясували, що в  класі є два учні з проблемами в роботі аналізаторів. Перший –  Сергій Х. – має вроджену ваду зору (короткозорість), другий – Іван С. –  має, набуту в результаті хвороби, ваду слуху. Для цих учнів використовувався однаковий набір методик. Тільки робота проводилась індивідуально з кожним із них. Дослідження були організовані нами під час проходження практики.

Нижче наведено перелік методик, які були використані:

Ø Методика "Дослідження ролі відчуттів у пізнавальній діяльності людини"[6, 11].

Мета дослідження: встановлення відмінності відчуттів від сприймання при тактильному розпізнаванні предметів.

Матеріали та обладнання: набір дрібних предметів для тактильного розпізнавання (ключ, вата, кнопка тощо), пов'язка для очей, секундомір.

Процедура дослідження

Дослідження тактильних відчуттів  складається з двох серій і  проводиться індивідуально.

Завдання першої серії: встановлення особливості тактильних відчуттів (за словесним описом досліджуваного), викликаних предметами з набору під час почергового доторкання їх до нерухомої долоні.

Перед першою серією досліджуваному зав'язують очі й дають відповідну інструкцію.

Інструкція досліджуваному в першій серії: "Поверніть руку долонею вгору. На долоні під час нашого дослідження Ви будете відчувати деякі впливи. Нічого не торкаючи рукою, дайте словесний звіт тих відчуттів, які будуть виникати. Все, що будете відчувати, говоріть вголос".

Експериментатор послідовно пред'являє предмети для тактильного  розпізнавання їх досліджуваним. Час  пред'явлення кожного з них — 10 секунд. Після цього предмет забирають з руки, а в протоколі робиться запис словесного звіту досліджуваного.

Завдання другої серії: встановлення особливості тактильних відчуттів за словесним описом досліджуваного, коли предмети почергово кладуться на його долоню і дозволяється обстеження їх цією ж рукою. Друга серія досліджень проводиться через дві—чотири хвилини після першої. У другій серії, як і, в першій, досліджуваному зав'язують очі і перед тим, як показати предмети набору, дають інструкцію.

Інструкція досліджуваному в другій серії: "Покладіть руку долонею вгору. Під час нашого дослідження Ви будете відчувати деякі впливи. Вам дозволяється здійснювати рухи рукою. Дайте словесний звіт тих відчуттів, які будуть виникати при цих впливах і рухах долоні руки".

У другій серії експериментатор  пред'являє ті ж предмети із набору, зберігаючи послідовність та тривалість тактильного розпізнавання (10 секунд) і записуючи словесний звіт досліджуваного у протокол.

Протокол дослідження  обох серій експерименту доцільно розмістити на одному загальному бланку.

Після виконання обох серій  досліджуваний робить самозвіт про  те, як він орієнтувався у впливах  на долоню руки, коли була легше розпізнавати предмети і коли складніше.

Досліджуваний			Дата _
Експериментатор			Час
№ п/п	Предмет	Словесний звіт
		У першій серій		У другій серії	Примітка
1. 2. . . . . . . n.	Ключ Вата

(заповнену таблицю див.  дод. А)

Обробка та аналіз результатів

Мета обробки результатів  – визначення кількості відчуттів, що дозволили адекватно розпізнати предмет. Кількість названих відчуттів  у першій та другій серіях буде вважатися  показниками розпізнавання П1 іП2.

Аналізуючи результати, доцільно порівнювати величини показників тактильного розпізнавання в першій та у другій серіях і звертати увагу на те, що розпізнавання впливів, котрі ідуть від предметів, якісно відрізняється. Як правило, в першій серії досліджувані роблять звіт про окремі властивості предмета, за якими намагаються його визначити і назвати. У другій серії, коли є можливість обстежувати рукою, діє тактильне сприймання, тому більшість досліджуваних спочатку визначають предмет, називають його (наприклад, ключ), а потім роблять словесний опис властивостей цього предмета.

Тактильні відчуття в контактному  орієнтуванні дуже важливі, бо вони дозволяють людині виживати і навіть навчатися, коди немає слуху і зору, розширюють пізнавальні можливості індивіда, який звик покладатися на свій зір. Дослід із закритими чи зав'язаними очима  можуть використовувати зрячі як спосіб відпочинку після тривалого читання або перегляду фільмів. Свідоме застосування цього способу допоможе переключити увагу, і в разі напруженого емоційного стану в ситуаціях майбутнього екзамену, очікування оцінки тощо.

Ø Методика "Дослідження сприймання часу" [29, 71].

Мета дослідження: визначити ступінь точності сприймання коротких проміжків часу.

Матеріал та обладнання: секундомір і таблиця-протокол дослідження.

Процедура дослідження

Дослідження сприймання часу проводиться в парі (досліджуваний і експериментатор) і передбачає десять послідовних кроків, у кожному з яких досліджуваному пропонують визначити проміжок часу без підрахунку і використання годинника. Правильність оцінки проміжку часу експеримент-татор визначає за допомогою секундоміра. Проміжки часу можуть бути наступними: 30 с, 60 с, 120 с тощо.

Інструкція досліджуваному: «Вам буде запропоновано, не користуючись годинником і не рахуючи про себе, визначити заданий відтинок часу. Сигналом початку сприймання часу буде удар олівцем по столу, а завершення — піднімання руки чи команда

«Стоп!».

У таблиці-протоколі експериментатор  записує заданий для визначення відтинок часу і названий досліджуваним.

Відтинок часу, запропонований для оцінки, позначається у графі  С у секундах; фактичний час, також  у секундах, — у графі А.

Таблиця-протокол дослідження сприймання коротких проміжків  часу

Інтервал оцінки часу С	Фактичний час А
30 с
60 с

(заповнену таблицю див.  дод. Б)

Опрацювання результатів

Точність оцінки часу визначається для кожного досліду окремо за формулою:

К = А/С • 100 %,

де К — коефіцієнт точності оцінки часу;

А — фактичний часовий  інтервал;

С — часовий інтервал, запропонований для оцінки.

Аналіз результатів

Під час аналізу результатів  дослідження важливо визначити, в якому співвідношенні до 100% (менше  чи більше), перебувають коефіцієнти  точності оцінки часу досліджуваного. Якщо в усіх випадках досліджуваний  має коефіцієнт, більший за 100%, то часові відрізки він недооцінює. Якщо його коефіцієнти значно менші за 100%, то часові відрізки він переоцінює. Чим ближчі коефіцієнти до 100% (наприклад, 80% —110%), тим вища точність оцінки коротких проміжків часу.

Ø Методика "Визначення домінуючого типу сприймання за роботою провідних аналізаторів" [29, 73].

Мета: визначити, які з відчуттів найшвидше реагують на подразники в момент їх безпосередньої дії на аналізатори.

Інструкція: відповідайте на запитання «згодні» чи «не згодні». У таблиці обведіть кружечком ті запитання, на які дали відповідь «згодний(на)».

Тип А (зоровий аналізатор)	1, 5, 8, 10, 12, 14, 19, 21, 23, 27, 31, 32, З9, 40, 42, 45
Тип В (дотик, смак, нюх)	3, 4, 9, 11, 16, 18, 22, 25, 28, 29, 30, 35, 38, 41, 44, 47
Тип С (слуховий аналізатор)	2, 6, 7, 13, 15, 17, 20, 24, 26, 33, 34, 36, 37, 43, 46, 48

(заповнену таблицю див.  дод. B)

Текст

1. Люблю спостерігати  за хмарами і зірками.

2. Часто наспівую собі  під ніс.

3. Не визнаю незручну  моду.

4. Обожнюю ходити в  сауну.

5. В автомобілі для  мене важливий колір.

6. Упізнаю по кроках, хто  зайшов до кімнати.

7. Мене розважає копіювання  діалектів.

8. Багато часу присвячую  своїй зовнішності.

9. Люблю масаж.

10. Коли є вільна хвилина,  люблю роздивлятися людей.

11. Погано себе почуваю,  коли не насолоджуюся ходою.

12. Дивлячись на сукню  (костюм) у вітрині магазину, я  переконана, що мені в ній буде добре.

13. Коли почую стару  мелодію, до мене повертається  минуле.

14. Часто читаю під час  їжі.

15. Дуже часто говорю  по телефону.

16. Я схильний(а) до повноти.

17. Надаю перевагу прослуховуванню  розповіді, аніж самостійному читанню.

18. Після поганого дня  мій організм у напруженні.

19. Із задоволенням і  дуже багато фотографую.

20. Довго пам'ятаю, що мені  сказали друзі і знайомі.

21. З легкістю віддаю  гроші за квіти, тому що вони  прикрашають життя.

22. Увечері люблю приймати  гарячу ванну.

23. Намагаюся записувати  свої власні справи.

24. Часто розмовляю сам(а)  з собою.

25. Після тривалої їзди  в машині довго прихожу до  тями.

26. Тембр голосу багато  про що говорить мені про  людину.

27. Дуже часто оцінюю  людей за манерою одягатися.

28. Люблю потягатися, виправляти  кінцівки, розминатися.

29. Занадто тверде чи  м'яке ліжко — це для мене  мука.

30. Мені нелегко знайти  зручне взуття.

31. Дуже люблю ходити  в кіно.

32. Упізнаю обличчя навіть  через роки.

33. Люблю ходити "під  дощем, коли краплини стукають  по парасольці.

34. Умію слухати те, що  мені говорять.

35. Люблю танцювати, а  у вільний час займатися спортом  чи гімнастикою.

36. Коли чую цокіт годинника,  не можу заснути.

37. У мене якісна стереоапаратура.

38. Коли чую музику, починаю  відбивати такт ногою.

39. На відпочинку не  люблю оглядати пам'ятники архітектури.

40. Не виношу розгардіяш.

41. Не люблю синтетичних  тканин.

42. Вважаю, що атмосфера  в кімнаті залежить від освітлення.

43. Часто ходжу на концерти.

44. Один потиск руки  багато чого може сказати про  особистість.

45. Охоче відвідую галереї  і виставки.

46. Серйозна дискусія —  це захоплююча справа.

47. Через дотик можна  сказати значно більше, ніж словами.

48. У шумі не можу  зосередитися.

Опрацювання результатів

Тепер підрахуйте, в якому  розділі у вас найбільше кружечків — це і є ваш домінуючий тип сприймання.

Тип А (зоровий аналізатор): часто використовуються слова і речення, які пов'язані із зором, з образами і уявою. Наприклад — «не бачив цього», «це, звичайно, роз'яснює всю справу», «помітила чудову особливість».

Малюнки, образні описи, світлини говорять типу А більше, ніж слова. Люди, які належать до цього типу, миттєво схоплюють те, що можна  побачити: кольори, форми, лінії, гармонію і безлад.

Тип В (дотик, нюх, смак): у даному випадку частіше використовуються слова «не можу цього зрозуміти», «атмосфера тут нестерпна», «її слова глибоко мене вразили», «подарунок для мене був чимось схожий на теплий дощ». Сприйняття і враження людей даного типу стосуються головним чином того, що пов'язане з дотиком, інтуїцією, здогадами. У розмові їх цікавлять внутрішні переживання.

Тип С (слуховий аналізатор): переважно вживаються такі звороти, як «не розумію, що ти мені говориш», «це звістка для мене погана», «не виношу таких голосних мелодій» — це характерні вислови для людей такого типу. Велике значення для людей цього типу сприйняття має все акустичне: звуки, слова, музика, шумові ефекти.

Висновки

Протягом всього життя  ми набуваємо досвіду, пізнаємо навколишній  світ. Першу інформацію про властивості  предметів і явищ довкілля отримуємо  за допомогою відчуттів. Відчуття –  це первинний етап пізнання людиною  світу. Наші уявлення суб’єктивні, оскільки кожен з нас унікальний. Отже, у нас різні смаки, відчуття.