Забруднення вод в Україні

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РЕФЕРАТ

 

Курсова робота: 54 с.; 1 рисунок; 7 таблиць; 15 джерел.

Мета роботи: дослідити забруднення вод в Україні.

Завдання роботи: проаналізувати органічне, токсичне та радіонуклідне забруднення водойм; розглянути антропогенну евтрофікацію; дослідити екологічний стан водних об'єктів України.

Об'єкт дослідження: водні об'єкти України.

У роботі розглянуто: забруднення вод світового океану; методи очистки стічних вод; водозабезпечення в Україні; забір та використання води; скидання зворотних вод у водні об'єкти; екологічний стан річок, морів, підземних вод; охорону водних об'єктів в Україні.

 

Ключові слова:

УКРАЇНА, ВОДНІ ОБ'ЄКТИ,  ЗАБРУДНЕННЯ,  РАДІОНУКЛІДИ, ЕВТРОФІКАЦІЯ, ТОКСИКАНТИ, ЕКОЛОГІЯ, ЗАКОНОДАВСТВО.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                     Зміст                                                   Стор.

 

Реферат

Зміст.................................................................................................................3

Вступ................................................................................................................4

1. Літературний огляд....................................................................................6

2. Забруднення вод в Україні

    2.1 Водозабезпечення в Україні..............................................................21

    2.2 Забір та використання  води...............................................................22

    2.3 Скидання зворотних  вод у водні об'єкти..........................................25

    2.4 Екологічний стан водних  об'єктів України

          2.4.1 Екологічний  стан річок та водоймищ......................................27

          2.4.2 Екологічний  стан морів.............................................................33

     2.4.3 Екологічний стан підземних вод..............................................40

3. Загальнодержавна програма охорони водних об'єктів України...........44

Висновок........................................................................................................51

Література......................................................................................................53

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

 

Вода - найцінніший природний ресурс. Вона відіграє виняткову роль у процесах обміну речовин, що складають основу життя. Ріст міст, бурхливий розвиток промисловості, інтенсифікація сільського господарства, значне розширення площ зрошуваних земель, поліпшення культурно-побутових умов і ряд інших факторів усе більше ускладнюють проблеми забезпечення водою.

Дефіцит прісної води вже зараз стає світовою проблемою. Усе більш зростаючі потреби промисловості і сільського господарства у воді змушують усі країни, учених світу шукати різноманітні засоби для вирішення цієї проблеми.

На сучасному етапі визначаються такі напрямки раціонального використання водних ресурсів: більш повне використання і розширене відтворення ресурсів прісних вод; розробка нових  технологічних процесів, що дозволяють запобігти забрудненню водойм і звести до мінімуму споживання свіжої води.

У результаті інтенсивного використання людством водних ресурсів відбуваються значні кількісні й якісні зміни в гідросфері.

Кількісні зміни полягають у тому, що в певних районах змінюються кількість води, придатної для господарських потреб, водний баланс, режим рік тощо.

Якісні зміни зумовлені тим, що більшість річок і озер є не лише джерелом водопостачання, а й тими басейнами, куди скидають промислові, сільськогосподарські й господарсько-побутові стоки. Це призвело до того, що нині на Землі вже практично не залишилося великих річкових систем з гідрологічним режимом і хімічним складом води, не спотворених діяльністю людей.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

Завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обгрунтованого раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

З огляду на вище викладене дана тема курсової роботи є актуальною на сьогоднішній день.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Літературний огляд

 

1.1 Забруднення вод Світового  океану

 

Основними джерелами забруднення вод є атмосферні опади, стоки з сільськогосподарських полів, ферм та інших об'єктів, міські й промислові стічні води та водний транспорт.

Усі водні ресурси поділяють на підземні, поверхневі та атмосферні. Підземні води поширюються в земній корі до глибини 13—14 км. Вони заповнюють пори, тріщини й пустоти, мають тісний контакт з ґрунтом і породами земної кори. Для них характерне пошарове розміщення водоносних горизонтів, що відокремлені водонепроникними пластами породи, слабкий зв'язок з атмосферою, незначний розвиток біологічних процесів, бідність форм життя, підвищені температура й тиск. Усе це сприяє меншому забрудненню вод нечистотами та мікроорганізмами, завдяки чому вони переважно доброякісні. Знаходячись на значних і різних глибинах, вони характеризуються стабільнішим хімічним складом, містять більше корисних для здоров'я людини речовин (сполук кальцію, йоду, флуору та ін.). Проте й підземні води можуть забруднюватися, якщо фільтрувального шару порід недостатньо.

За глибиною залягання підземні води поділяють на три зони.

Верхня зона, глибина якої здебільшого становить 2—6 м, але може досягати 20— 60 (середина України) і навіть 300 м (південна частина України), має активний водообмін, зазнає дії фільтрівних атмосферних опадів та деякою мірою атмосферного повітря. Мінералізація води коливається в межах 100—1000 мг/дм3. Середня зона розміщена на глибинах 300—600 м, інколи — 2000 м. Цю воду використовують для бальнеологічних цілей. Нижня зона залягає на глибині кількох кілометрів. У ній практично немає водообміну і містяться високомінералізовані води хлорнатрієво-кальцієвого складу, інколи зі значним вмістом галогенсульфіду, брому та рідкісних елементів. Ці води використовують у промисловості для добування йоду, брому та рідкісних елементів.

З господарсько-питною метою використовують переважно води верхньої зони. Якість води залежить від ґрунтів та порід, розміщених нижче. Грунти торф'яно-тундрової зони збагачують воду органічними речовинами рослинного походження. Це стосується також болотних вод. Чорноземи, каштанові та солончакові ґрунти сприяють появі у воді переважно мінеральних речовин. Зі збільшенням глибини залягання вод зменшується число мікроорганізмів і на глибині 6 м і нижче воно дорівнює нулю. Шар ґрунту завтовшки 3,5—4 м на полях фільтрації затримує до 90 % мікроорганізмів [1].

Господарська діяльність людей спричинює забруднення підземних вод. Найбільший вплив на хімічний склад підземних вод мають інтенсивний розвиток промисловості, міст і хімізація сільського господарства, які супроводжуються появою значної кількості стічних вод і газових викидів. При цьому в атмосферу, ґрунти й поверхневі води потрапляють різні неорганічні та органічні речовини. Біологічне забруднення підземних вод зумовлюють різні мікроорганізми (бактерії, віруси та ін.). Найнебезпечнішим є забруднення вод хвороботворними мікроорганізмами, що можуть надходити в ґрунтові води з полів фільтрації, скотних дворів, вигрібних ям тощо [2].

До поверхневих вод належать води океанів, морів, озер, річок, боліт, ручаїв та штучних водосховищ. Океани, моря та деякі озера мають солону воду. Ріки, більшість озер, ставки, штучні водосховища, болота й ручаї містять прісну воду, яку використовують для господарського водозабезпечення. Річкову воду найчастіше використовують для господарсько-питного й технічного водозабезпечення.

Характерною особливістю річкової води є нестабільність і неоднорідність хімічного й бактеріологічного складу, незначна мінералізація за значного вмісту органічних речовин, рослинних і тваринних організмів, у тому числі й мікроорганізмів. У ній інтенсивно відбуваються біологічні процеси. Ці води доступні для будь-яких забруднень. Нестабільність складу пояснюється зміною кількості води в ріках залежно від пори року та метеорологічних факторів, а також локальними забрудненнями водойм промисловими та господарсько-побутовими стічними водами [3].

Основними джерелами забруднення є господарсько-побутові й зливові води. Останні змивають з ґрунтів значні кількості бруду і переносять їх у ріки та інші поверхневі водойми. До них добавляються промислові стічні води, в яких містяться шкідливі хімічні речовини.

Забруднення водних об'єктів  можна розподілити на такі типи:

• механічне - підвищення вмісту механічних домішок, властиве в основному поверхневим видам забруднень;
• хімічне - наявність у воді органічних і неорганічних речовин токсичної і нетоксичної дії;
• бактеріальне і біологічне - наявність у воді різноманітних патогенних мікроорганізмів, грибів і дрібних водоростей;
• радіоактивне - присутність радіоактивних речовин у поверхневих водах;
• теплове - випуск у водойми підігрітих вод теплових і атомних ЕС.

Механічне забруднення води пов'язане із зміною її фізичних властивостей – прозорості, вмісту суспензій та інших нерозчинних домішок.

Суспензії (пісок, намул, глинисті частки) потрапляють у водойми головним чином за рахунок поверхневого змиву дощовими водами з сільськогосподарських полів, особливо тоді, коли розорюються водозахисні смуги вздовж річок і орні ділянки наближаються до самого урізу води. Багато суспензії потрапляє у водотоки з діючих підприємств гірничорудної промисловості, таких, як промивочні установки, драги тощо. Пил надходить у водойми також з сильними вітрами, особливо в суху погоду. Тверді частки різко знижують прозорість води, пригнічуючи процеси фотосинтезу водяних рослин, забивають зябра риб й інших водних тварин, погіршують смакові якості води.

Одним з найбільш шкідливих проявів антропогенного впливу на водні об'єкти є хімічне забруднення, яке може призводити до отруєння водного середовища.

Джерелами забруднення водойм є недостатньо очищені стічні води промислових і комунальних підприємств, великих тваринницьких комплексів, відходи виробництва при розробці рудних копалин; води шахт, рудників, викиди водного і залізничного транспорту; відходи первинної обробки льону, пестициди і т.д.

Забруднюючі речовини, потрапляючи в природні водойми, приводять  до якісних змін води, що в основному виявляються в зміні фізичних властивостей води, зокрема, появі неприємних запахів, привкусів і т.д.; у зміні хімічного складу води, а саме поява в ній шкідливих речовин, присутність плаваючих речовин на поверхні води і відкладанні їх на дні водойм. Стічні води промислових підприємств, як правило, містять цілий комплекс токсикантів різної хімічної природи [4].

Стічні води, що утворюються на підприємстві поділяють на три категорії: промислові, побутові та атмосферні. Промислові стічні води, в свою чергу, поділяють на три основні групи:

• промислові води, що утворюються внаслідок безпосереднього використання води саме в технологічних операціях, вони забруднені усіма речовинами, які використовуються в технологічних процесах даного виробництва. Частина цих вод іноді слабо забруднена, і такі води відносять до практично умовно чистих;
• води від допоміжних операцій та процесів, які утворюються під час поверхневого охолодження технологічної апаратури та енергетичних агрегатів. Головною відмінністю таких вод є, як правило, підвищена температура;
• води від допоміжних цехів і цехів обслуговування (сховищ сировини, та готової продукції, транспортування сировини і палива, котельних, тощо). Ці води забруднені різноманітними речовинами.

Промислові стічні води залежно від виду та концентрації забруднювальних речовин, а також від кількості стічних вод та місць їх утворення відводять одним загальним потоком, або кількома самостійними потоками [5].

Побутові стічні води, які утворюються на території підприємства, відводять та очищують окремо, якщо промислові стічні води за характером їх забруднення не потребують біохімічного очищення.

Виробничі стічні води забруднені в основному відходами і викидами виробництва.

Кількісний і якісний склад відходів і викидів різноманітний і залежить від галузі промисловості, її технологічних процесів. Їх поділяють на дві основні групи: ті, що мають неорганічні домішки, у т.ч. і токсичні, і ті, що мають яд.

До першої групи відносяться стічні води содових, сульфатних, азотно-тукових заводів, збагачувальних фабрик свинцевих, цинкових, нікелевих руд і т.д., у яких містяться кислоти, луги, іони важких металів і ін. Стічні води цієї групи в основному змінюють фізичні властивості води.

Стічні води другої групи скидають нафтопереробні, нафтохімічні заводи, підприємства органічного синтезу, коксохімічні й ін. У стоках містяться різні нафтопродукти, аміак, альдегіди, смоли, феноли й інші шкідливі речовини. Шкідлива дія стічних вод цієї групи полягає головним чином в окисних процесах, внаслідок яких зменшується вміст у воді кисню, збільшується біохімічна потреба в ньому, погіршуються органолептичні показники води.

Нафта і нафтопродукти на сучасному етапі є  основними забруднювачами внутрішніх водойм, вод і морів, Світового океану. Потрапляючи у водойми, вони створюють різні форми забруднення: нафтову плівку на воді, розчинені чи емульговані у воді нафтопродукти, важкі фракції що осіли на дно і т.д. При цьому змінюється запах, смак, колір, поверхневий натяг, в'язкість води, зменшується кількість кисню, з'являються  шкідливі органічні речовини, вода набуває токсичних властивостей і  являє загрозу не тільки для людини.