Забруднення вод в Україні

Серед методів очищення стічних вод велику роль повинен зіграти біологічний метод, заснований на використанні закономірностей біохімічного і фізіологічного самоочищення рік і інших водойм. Є кілька типів біологічних пристроїв по очищенню стічних вод: біофільтри, біологічні ставки й аеротеноки.

У біофільтрах стічні води пропускаються через шар грубозернистого матеріалу, покритого тонкою бактеріальною плівкою. Завдяки цій плівці інтенсивно протікають процеси біологічного окислювання. Саме вона служить діючим початком у біофільтрах.

У біологічних ставках в очищенні стічних вод беруть участь всі організми, що населяють водойму.

Аеротенки - величезні резервуари з залізобетону. Тут очищає активний іл з бактерій і мікроскопічних тварин. Усі ці живі істоти бурхливо розвиваються в аэротенках, чому сприяють органічні речовини стічних вод і надлишок кисню, що надходить у спорудження потоком  повітря, що подається. Бактерії склеюються і виділяють ферменти, мінералізуючи органічні забруднення. Мул швидко осідає, відокремлюючись від очищеної води. Інфузорії, жгутикові, амеби, коловертки й інші дрібні тварини, пожираючи бактерії, що не склеїлися, омолоджують бактеріальну масу мулу.

Стічні води перед біологічним очищенням піддають механічній очистці, а після неї, для видалення хвороботворних бактерій, і хімічному очищенню, хлоруванню рідким  хлором чи хлорним вапном. Для дезінфекції використовують також інші фізико-хімічні прийоми (ультразвук, електроліз, озонування й ін.)  Біологічний метод дає позитивні результати при очищенні комунально-побутових стоків.

Він застосовується також і при очищенні відходів підприємств нафтопереробної, целюлозно-паперової промисловості.

Вибір оптимальних технологічних схем очищення води - досить складна задача, що обумовлено різноманіттям домішок, що знаходяться у воді, і високими вимогами, що пред'являються  до якості очищення води.

При виборі способу очищення домішок враховують не тільки їх склад у стічних водах, але і вимоги, яким повинні відповідати очищені води: при скиданні у водойму - ГПС ( гранично припустимі скидання) і ГПК (гранично припустимі концентрації речовин), а при використанні очищених стічних вод у виробництві - ті вимоги, що необхідні для здійснення конкретних технологічних процесів.

Економічну перевагу мають, як правило, замкнуті системи водовикористання. Однак процес заміни сучасних виробництв безвідхідними, у тому числі і з цілком замкнутою системою водовикористання, досить тривалий. Тому частину очищених стічних вод скидають у водойми.

Застосовувані схеми очищення повинні забезпечувати максимальне використання очищених вод в основних технологічних процесах і мінімальне їхнє скидання у відкриті водойми.

При широкому впровадженні оборотних систем маються додаткові резерви по скороченню витрати свіжої води і зменшенню скидання у відкриті водойми. 

Стічні води є чистими, якщо їхнє відведення у водяні об'єкти не приводить до порушення норм якості води в контрольованому створі чи пункті водовикористання.

Ступінь очищення стічних вод при скиданні їх у водойми визначається нормативами якості води водойми в розрахунковому створі й у великому ступені залежить від фонових забруднень. Для зниження концентрацій шкідливих домішок, що є присутніми у стічних водах, до необхідних величин необхідне досить глибоке очищення.

Скорочення обсягів скидів забруднень у водойми й перехід підприємств до роботи за схемою замкнутого циклу водокористування є головним напрямом захисту водного середовища в промисловості. За такою схемою водокористування промислове підприємство після очищення власних, стічних вод повторно використовує їх у технологічному циклі, й забруднені стічні води взагалі не потрапляють у природні водойми.

Розробка нових прогресивних технологій дозволяє різко скоротити потреби у воді, а інколи й зовсім відмовитися від неї. Наприклад, на деяких ТЕС за кордоном замість водяного охолодження агрегатів використовується повітряне, що звело теплове забруднення водойм  до нуля.

У сільському господарстві, яке є основним споживачем води, слід запровадити сувору економію води, раціональне її використання. Так, заміна поверхневого поливу на зрошуваних землях більш раціональними методами (дощуванням, крапельним поливом тощо) дозволяє одержувати ті ж врожаї за витрат води у п'ять - сім разів менших.

Зменшенню кількості пестицидів, фосфатів, нітратів у водоймах сприяє часткова заміна хімізації сільського господарства біологічними методами боротьби з шкідниками й хворобами рослин, чітке дотримання сівооборотів, введення нових, більш продуктивних і стійких до хвороб і шкідників сортів культур [4].

 

 

 

 

 

2. Забруднення вод в  Україні

 

2.1 Водозабезпечення в  Україні

 

Водні ресурси України формуються за рахунок припливу транзитних річкових вод із зарубіжних країн, місцевого стоку і підземних вод.

Водозабезпечення в Україні здійснюється за допомогою 1160 водосховищ (загальним об'ємом майже 55 куб. кілометрів), понад 28 тис. ставків, 7 великих каналів (загальною довжиною 1021 кілометр, пропускною здатністю 1000 куб. метрів за секунду), 10 великих водоводів, якими вода подається у маловодні райони.

Водосховища Дніпровського каскаду з корисним об'ємом 18,7 куб. кілометрів забезпечують більше половини обсягу водоспоживання.

За багаторічними спостереженнями потенційні ресурси річкових вод становлять 209,8 куб. кілометра, з яких лише 25 відсотків формується в межах України, решта надходить з Російської Федерації, Білорусі, Румунії.

Територіальний розподіл водних ресурсів не повною мірою відповідає розміщенню водоємних галузей господарського комплексу.

Доступні для широкого використання водні ресурси формуються переважно в басейнах Дніпра, Дністра, Сіверського Дінця, Південного і Західного Бугу, а також малих річок Приазов'я та Причорномор'я.

Найбільша кількість водних ресурсів (58 відсотків) зосереджена в річках басейну Дунаю у прикордонних районах України, де потреба у воді не перевищує 5 відсотків її загальних запасів.

Найменш забезпечені водними ресурсами Донбас, Криворіжжя, Крим та південні області України, де зосереджені найбільші споживачі води.

Балансові запаси місцевого водного стоку становлять у середньому 52,4 куб. кілометра, а в маловодні роки - 29,7 куб. кілометра.

Об'єм підземних вод, що враховуються в ресурсній частині водогосподарського балансу, становить 7 куб. кілометрів. Крім того, в галузях економіки використовується близько 1 куб. кілометра морської води.

Гальмівним фактором використання водних ресурсів є їх мінливість у часі: в природних умовах на частку весняного стоку припадає 60 - 70 відсотків на півночі і північному сході і до 80 - 90 відсотків на півдні країни. За запасами місцевих водних ресурсів (1 тис. куб. метрів на 1 жителя) Україна вважається однією з найменш забезпечених у Європі країн (у    Швеції - 2,5 тис. куб. метрів, Великобританії - 5, Франції - 3,5, Німеччині - 2,5 тис. куб. метрів).

У більшості регіонів України приплив перевищує місцевий стік. Винятком є Крим, де природного зовнішнього припливу немає, а також Львівська і Закарпатська області, де приплив менший, ніж місцевий стік.

Внутрішні регіональні відмінності полягають у тому, що до середньозабезпечених (6,19 тис. куб. метрів на 1 жителя) за міжнародною класифікацією належить лише Закарпатська область.

У Чернігівській, Житомирській, Волинській та Івано-Франківській областях цей показник низький (2-2,6 тис. куб. метра), а в решті - дуже низький і надзвичайно низький (0,11-1,95 тис. куб. метра на 1 жителя) [1].

 

2.2 Забір та використання  води

 

Динаміку забору води з поверхневих та підземних джерел України та її використання наведено в таблиці 2.2.1.

 

Таблиця 2.2.1 - Динаміка забору води з поверхневих та підземних джерел України та її використання

Забір та використання води	Об'єм води за роками, млн. м3
	1994	1995	1996	1997	1998	1999	2000
Забрано води, загалом	28603	34986	22606	20195	19027	19748	18282
в т. ч. з підземних      джерел	4665	4305	4042	3670	3363	3199	2987
Використано води, загалом	22575	19474	17799	14729	13044	13468	12175

 

У 2000 р. забір та використання води проти минулого року зменшились відповідно на 2282 та 1293 млн м3 і становили 18282 та 12175 млн. м3. Збереглась тенденція до зменшення забору підземної води. Всього забрано 2987 млн. м3, що майже на 7% менше минулорічних показників.

Динаміку забору і використання води з басейнів річок та морів України наведено в таблиці 2.2.2.

Таблиця 2.2.2 - Показники забору та використання води річок та морів України у 2000 році (млн. м3)

Річки та моря	Забрано води		Використано води		Незворотне водоспоживання
	загалом	% від загального забору	загалом	% від загального використання	загалом	% від загального по  Україні
Дніпро	10426,0	59,70	8152,0	67,00	4737,0	79,45
Сіверський Донець	2026,0	11,60	1400,0	11,50	991,3	16,60
Дунай	1436,0	8,20	251,7	2,10	615,4	10,30
Південний Буг	954,4	5,50	897,0	7,40	160,1	2,68
Дністер	813,2	4,60	652,1	5,40	502,6	8,40
Західний Буг	115,2	0,66	90,2	0,74	-97,2	-
Чорне море	100,7	0,58	71,9	0,59	-606,3	-
Азовське море	830,0	4,76	42,2	0,35	118,5	1,99
Україна загалом	18282,0		12175,0		5962,0

 

Об'єм забраної морської води становив 930,7 млн. м3, об'єми незворотного водоспоживання у 2000 р. становили 5962 млн. м3.  Із Сіверського Дінця забір та використання води становлять відповідно 2026 млн. м3 (11,6%) та 1400 (11,5%), з Дунаю - 1436 (8.2%) та 252 (2,1%), із Південного Бугу - 954 (5,5%) та 897 (7,4%), Дністра - 813 (4,6%) та 652 млн. м3 (5%). Найбільше забрано води з басейну Дніпра — 10426 млн м3 (59,7% від загального забору в Україні), а використано звідти теж найбільший      об'єм — 8152 млн. м3 (67,0% від загального використання в Україні).

Динаміку використання води основними галузями економіки України наведено в таблиці 2.2.3.

Таблиця 2.2.3 - Динаміка використання води основними галузями економіки України

Галузі економіки	Об'єми використання води за роками, млн. м3
	1997	1998	1999	2000
Промисловість, всі води	6549,0	5899,0	6322,0	5989,0
зокрема  підземні води	555,6	497,7	447,5	419,2
Сільське господарство, всі води	4451,0	3571,0	3711,0	2976,0
зокрема  підземні води	867,6	618,7	568,4	465,5
Житлово-комунальне господарство, всі води	3572,0	3441,0	3315,0	3112,0
зокрема  підземні води	1084,0	1051,0	1008,0	905,5
Всі галузі загалом, всі води	14729,0	13044,0	13468,0	12175,0
зокрема  підземні води	2574,0	2227,0	2081,0	1838,0