Переспективнi напрями розвитку управлiння державним боргом Украiни

Платежі з погашення  й обслуговування державного боргу  здійснюються Державним казначейством в межах обсягів, передбачених розписом фінансування і розписом асигнувань державного бюджету, затвердженого на поточний рік.

Головним розпорядником  вказаних коштів є Міністерство фінансів, якому надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями, виділеними на погашення та обслуговування державного боргу.

Основним документом, який визначає загальний обсяг, цільовий напрямок, поквартальний та помісячний обсяг асигнувань на погашення та обслуговування державного боргу є розпис фінансування державного бюджету та розпис доходів та видатків державного бюджету.

Державне казначейство України щомісячно (із щотижневим уточненням) отримує від Міністерства фінансів графіки платежів за державним боргом, на підставі яких складаються графіки проведення платежів з обслуговування державного боргу для відображення їх у ресурсному балансі та графіки закупівлі й конвертації валютних коштів для проведення зазначених платежів.

У разі недостатності необхідної суми на валютних рахунках для здіснення видатків з обслуговування боргових зобов’язань держави Державне казначейство здійснює закупівлю валюти або конвертацію валютних коштів.

Підставою для проведення видатків з обслуговування державного боргу є розпорядження Міністерства фінансів, яке надається Державному казначейства у паперовій та електронній формах. Термін дії розпорядження складає 10 календарних днів з дня його виписки.

До розпоряджень додаються  копії:

—   завірених в установленому порядку кредитних угод, укладених між Кабінетом Міністрів (в особі Міністерства фінансів) та іноземними кредиторами, банками-агентами;

—   договорів про придбання товарів, виконання робіт, надання послуг;

—    актів виконаних робіт;

—    документів стосовно державних закупівель;

—   інших документів, які є підставою для здійснення платежів згідно з чинним законодавством.

Платежі з погашення  та обслуговування державного боргу  здійснюються Державним казначейством в національній та іноземній валютах. Платежі проводяться шляхом перерахування коштів з єдиного казначейського рахунку або валютних рахунків Державного казначейства на рахунки кредиторів, Національного та комерційних банків, а також на реєстраційні рахунки Міністерства фінансів України у порядку, визначеному чинним законодавством.

Для проведення платежів з погашення та обслуговування державного боргу в національній валюті Департамент державного боргу за 2 робочі дні до здійснення платежу надсилає Державному казначейству розпорядження на перерахування коштів.

При виконанні платежів з погашення та обслуговування державного боргу в національній валюті через реєстраційні рахунки Міністерства фінансів до розпоряджень додаються платіжні доручення на оплату рахунків з реєстраційного рахунку.

Для виконання платежів з погашення та обслуговування державного боргу в іноземній валюті Департамент державного боргу надає розпорядження за 7 днів до дати платежу — у разі здійснення платежів в євро та японських ієнах, та за 4 дні до дати платежу — в разі здійснення платежів в інших валютах.

Завірені копії кредитних  угод та інших договорів, за якими  виникають зобов’язання щодо здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу за рахунок передбачених державним бюджетом коштів, передаються до Державного казначейства протягом тижня після їх підписання, а в разі отримання таких угод від Міністерства зовнішніх зв’язків України — протягом тижня з дати їх отримання Департаментом державного боргу. При цьому, копії вказаних документів Державному казначейству надаються одноразово.

Державне казначейство перевіряє надані Департаментом  державного боргу документи, звіряє суми платежів з коштами, передбаченими розписом фінансування та розписом асигнувань державного бюджету на відповідний період, перевіряє реквізити, зазначені в розпорядженні, на відповідність їх кредитним угодам, договорам та іншим документам, що підтверджують боргове зобов’язання.

У випадку, коли реквізити  не відповідають документам, які їх підтверджують, Державне казначейство негайно повідомляє про це Департамент державного боргу.

Державне казначейство самостійно визначає джерела фінансування витрат з погашення та обслуговування державного боргу, напрями використання державних запозичень та здійснює контроль за повнотою проведення платежів з єдиного казначейського та валютного рахунків згідно з банківськими виписками.

Департамент державного боргу подає до Державного казначейства наступні документи:

—    до 20-го числа місяця, що передує звітному — «Зведений графік платежів з погашення і обслуговування державного боргу за період»; «Довідку про стан розрахунків з погашення та обслуговування державного боргу за період»; «Довідку про стан залучення коштів за державними позиками за період». Довідки подаються на рік, квартал, місяць;

—   щосереди — уточнені до кінця поточного місяця (за поточний місяць) довідки: «Довідка про стан розрахунків з погашення та обслуговування державного боргу за період»; «Довідка про стан залучення коштів за державними позиками за період».

За результатами фактично здійснених платежів Державне казначейство надає Департаменту державного боргу наступну інформацію:

—    довідку про фактичні витрати державного бюджету з погашення та обслуговування державного боргу — щосереди за попередній тиждень;

—   довідку про витрати державного бюджету, пов’язані із закупівлею валюти для здійснення платежів з погашення та обслуговування державного боргу — щосереди за попередній тиждень;

—   довідку про залучення коштів на фінансування державного бюджету — протягом 3-х днів після отримання коштів.

Щомісяця — до 25-го числа місяця, наступного за звітним, Департамент державного боргу на підставі інформації Національного банку, банків — агентів надсилає Державному казначейству:

—    довідку про стан державного боргу за типом кредитора та типом боргового зобов’язання, відповідно до розділу 5 бюджетної класифікації «Класифікація боргу» в розрізі кредитних угод;

—    довідку про зміну структури та розмірів державного боргу за типом кредитора відповідно, до розділу 5 бюджетної класифікації «Класифікація боргу» в розрізі кредитних угод.

Щомісяця, до 15-го числа  місяця, Департамент державного боргу надає Державному казначейству інформацію про стан і динаміку заборгованості перед державою за позиками, наданими за рахунок кредитів, залучених державою або під державні гарантії, в розрізі підприємств-боржників.

Щомісяця, до 25-го числа  місяця, що передує звітному, Департамент державного боргу надає наступні довідки: «Довідка про ре- кредитування підприємств — позичальників за рахунок кредитів залучених державою за період», «Довідка про стан розрахунків підприємств — позичальників за позиками, наданими за рахунок кредитів, залучених державою за період». Довідки подаються на рік, квартал, місяць.

Щомісяця, до 15-го числа  місяця, Державне казначейство інформує Департамент державного боргу про фактичне повернення коштів підприємствами — позичальниками за позиками, наданими за рахунок кредитів, залучених державою або під державні гарантії, в розрізі підприємств-боржників. При цьому оперативна інформація надається щоденно.

Щомісяця або за вимогою  Департамент державного боргу надає  Державному казначейству довідку про  державні позики.

Платежі з погашення  державного боргу здійснюються Державним казначейством у такому порядку, як і видатки з його обслуговування.

До платежів з обслуговування державного боргу належать платежі зі сплати:

—   відсотків (доходу) за державними борговими зобов’язаннями;

—    видатків на управління державним боргом, пов’язаних з наданням послуг з обслуговування державного боргу (юридичних, рейтингових, дорадчих, агентських, банківських, інформаційних, перекладацьких тощо).

Платежі з обслуговування державного боргу здійснюються Державним  казначейством у національній та іноземній валютах у такому порядку:

а)  виплата відсотків (доходу) за борговими зобов’язаннями здійснюється безпосередньо на рахунки кредиторів або банків- агентів відповідно до угод, укладених ними з Міністерством фінансів, як у національній, так і в іноземній валютах. Операції в іноземній валюті здійснюються з валютних рахунків Державного казначейства;

б)  інші платежі з обслуговування державного боргу здійснюються: у національній валюті через реєстраційні рахунки, відкриті на ім’я Міністерства фінансів у Державному казначействі; в іноземній валюті — з валютних рахунків Державного казначейства на рахунки виконавців послуг згідно з підтверджуючими документами.

Платежі з погашення  та обслуговування державного боргу  України за діючими борговими  зобов’язаннями наведені в додатку В.

Згідно з додатком В, очевидно, що у 2009 р. заплановано максимальне погашення величини внутрішнього боргу — 3970,92 млн грн, що на 56,21 млн грн більше ніж у 2008 р., а з 2010 р. погашення внутрішнього боргу у порівнянні з 2009 роком почне поступово знижуватися — у 2,66 рази. Другий понижувальний стрибок заплановано у 2012 р. — в 1,27 рази порівняно з 2011 р.

Найбільш вагоме скорочення платежів з погашення внутрішнього боргу відбудеться у 2015 р., коли платежі знизяться порівняно з 2014 р. у 7,5 разів і залишаться такими ж стабільними — 132,25 млн грн до 2035 р. — року повного погашення платежів із внутрішнього боргу.

Аналогічна ситуація спостерігається і по обслуговуванню внутрішнього боргу, проте таких великих коливань у розмірі платежів не має. Обслуговування внутрішнього боргу у 2009 р. знизиться в 1,7 рази порівняно з 2008 р., а у 2010 р. — в 1,9 рази. Потім величина зниження коливається в межах 1,2—1,07 рази у продовж до 2033 р. Лише у 2035 р. обслуговування боргу знизиться у 2,6 рази порівняно з 2034 р.

Обслуговування наявного зовнішнього боргу держави за підрахунками експертів триватиме до 2046 р. В 2009 р. сума платежів з обслуговування зовнішнього боргу досягне максимального значення — 2872,83 млн грн. З 2010 р. платежі з обслуговування зовнішнього боргу починають знижуватися. Починаючи з 2017 р. планується друге суттєве зниження темпів обслуговування зовнішнього боргу, а третє — у 2019 р.

У продовж наступних  періодів 2024—2026 рр. зниження спостерігається в межах 1,72—2,68 разів. Наступні періоди характеризують більш планомірне зниження темпів обслуговування зовнішнього боргу.

 

 

 

                         

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. ПЕРЕСПЕКТИВНІ НАПРЯМИ  РОЗВИТКУ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНИМ  БОРГОМ УКРАЇНИ 

 

3.1. Зарубіжний досвід управління державним боргом

 

     Великі розміри і швидке зростання державногоборгу у більшості країн світу залишає актуальним питання розробки підходів регулювання державної заборгованості з урахуванням її позитивного і негативного впливу на економіку. В умовах розвитку глобалізації, посилення її впливу на грошово-кредитні відносини вивчення та застосування в адаптованому вигляді зарубіжного досвіду регулювання державного боргу буде сприяти формуванню нових поглядів на існуючий механізм вирішення проблем зовнішньої та внутрішньої державної заборгованості.

     У зарубіжній і вітчизняній літературі проблеми розвитку економік зарубіжних країн, особливості формування зовнішнього та внутрішнього боргу є достатньо дослідженими. Так, основні складові управління державним боргом у контексті зарубіжного досвіду розглянуті у роботі Г.П. Рибалко. [7] Аналіз стану та структури державного боргу розвинених країн зроблений у праці О. Будякова. [4] Дослідженню канадського досвіду управління державним боргом, з акцентом на ринок державних цінних паперів, присвячена робота Е. Гасанова. [5]

     Однак у вітчизняній економічній літературі відсутній комплексний і системний аналіз зарубіжного досвіду за елементами системи фінансово-економічного механізму регулювання державного боргу. В умовах посилення глобалізацій них процесів підвищуються вимоги до якості заходів регулювання національних економік. Соціальні та економічні перетворення на тлі світових змін потребують значних та безпечних джерел фінансування, основними з яких, у переважній більшості країн, є зовнішні та внутрішні державні позики. На сьогодні майже не існує країни, державний бюджет якої характеризується наявністю позитивного сальдо. І розвиненим країнам, і країнам, що розвиваються, притаманна тенденція до постійного зростання абсолютної суми державного боргу. Обмеженість власних ресурсів, неефективне використання кредитів, порушення строків виконання боргових зобов’язань обумовили значне зростання обсягу світової заборгованості.

     На сьогодні боргова політика Росії направлена на скорочення і поступове припинення зовнішніх державних запозичень. Подібної спрямованості боргової політики дотримується і Казахстан, внутрішній борг якого складає 90% загальної суми заборгованості. Для покриття бюджетного дефіциту у даній країні використовуються внутрішні позики та кредити міжнародних організацій. Особливістю боргової стратегії Казахстану є відмова від випуску єврооблігацій та спрямування заходів на скорочення зовнішнього та гарантованого державного боргу. [16]