Сучасний період розвитку цивілізованого суспільства характеризує процес інформатизації

Інтернет надає  безпрецедентний спосіб отримання. Кожен, має доступом до WWW, може мати простий всю наявну у ньому  інформацію, і навіть потужні кошти  її пошуку. Можливості для освіти, бізнесу  і зростання взаєморозуміння  між людьми стають просто приголомшливими. Понад те, технологія Web дозволяє поширювати інформацію всюди. Простота цього способу  немає аналогів історія. Щоб зробити  свої думки, товари або ж послуги  відомими іншим, більше не потрібно купувати простір з газети чи журналі, передплачувати час по телебаченню й радіо. Web робить правил гри однаковими перед  урядом і окремих осіб, для малих  великих фірм, виробникам і споживачів, для благодійних та політичних організацій. WorldWide Web (WWW) на Інтернеті – це найбільш демократичний носій інформації: з її допомогою кожен може сказати  чути сказане без проміжної інтерпретації, перекручування та цензури, керуючись  певними рамками пристойності. Інтернет забезпечує унікальну свободу самовираження  особи і інформації.

Подібно використанню внутрішніх телефонів компаній для  зв'язку співробітників між собою  і злочини зовнішнім світом, Web застосовується як зв'язку всередині  організації, і між організаціями  та їх споживачами, клієнтами, і партнерами. Така сама сама технологія Web, що дає змогу невеликим фірмам заявити про себе Інтернеті, великої компанією можна використовувати передачі даних про поточний стан проекту з внутрішньоїинтрасети, що дозволить її співробітникам завжди бути більш інформованими і, отже, оперативнішим проти невеликими, моторними конкурентами. Застосуванняинтрасети всередині організації у тому, щоб зробити інформацію доступнішим на свої членів, є також кроком вперед проти минулим. Тепер,вмело здобуття права зберігати документи у заплутаному комп'ютерному архіві, з'явилася можливість (під медичним наглядом засобів захисту) легко виробляти пошук і освоєння опис документів, робити посилання неї і складати покажчики. Завдяки технології Web бізнес, як і управління, стає ефективнішим.

2.2 Інформаційні  технології обробки даних

Інформаційна технологія обробки даних варта рішення  добре структурованих завдань, за якими  є необхідні вхідні дані і відомі алгоритми та інші стандартні процедури  їх опрацювання. Ця технологія застосовується лише на рівні операційній (виконавчої) діяльності персоналу невисокою  кваліфікації з метою автоматизації  деяких рутинних постійно повторюваних операційуправленческою праці. Тож  впровадження інформаційних технологій і систем в таких межах істотно  підвищить продуктивності праці  персоналу, звільнить його від рутинних операцій, можливо, навіть призведе до потреби зменшення кількості  працівників.

На рівні операційну діяльність вирішуються такі:

обробка даних про операції, вироблених фірмою;

створення періодичних контрольних звітів про стан справ у фірмі;

отримання відповіді різноманітні поточні запити, й оформлення у вигляді паперових документів або звітів.

Прикладом може бути щоденний звіт про надходженнях і  видачах готівкових коштів банком, формований з метою контролю балансу  готівкових коштів, або ж запит  до бази даних із кадрам, що дозволить  отримати даних про вимогах, що висуваються  до кандидатам на заняття певної посади.

Є кілька особливостей, що з обробкою даних, які різнять  цю технологію від інших:

виконання необхідних фірмі завдань із обробці даних. Кожній фірмі наказано законом мати й берегти даних про своєї діяльності, які можна використовувати як забезпечення й підтримки контролю на фірмі. Тож у будь-який фірмі обов'язково має бути інформаційна система коштує обробки даних, і розроблена відповідна інформаційна технологія;

рішення лише з добре структурованих завдань,

котрим можна розробити алгоритм;

виконання стандартних процедур обробки. Існуючі стандарти визначають типові процедури обробки даних, і наказують дотримання організаціями всіх видів;

виконання основного обсягу робіт у автоматичному режимі з мінімальним участю людини;

використання деталізованих даних. Записи про діяльність фірми мають детальний (докладний) характер, припускає проведення ревізій. У процесі ревізії діяльність фірми перевіряється хронологічно з початку періоду вже в кінці і південь від кінця до початку;

акцент на хронологію подій;

вимога мінімальної допомоги у вирішенні проблеми зі боку фахівців інших рівнів.

Збереження даних: багато дані лише на рівні операційну діяльність необхідно зберегти на подальше використання або відразу ж, або  іншою рівні. Для їх збереження створюються  бази даних.

Створення звітів (документів): у інформаційній технології обробки  даних необхідно створити документи  керівництво і працівників фірми, і навіть для зовнішніх партнерів. У цьому документи можна створювати як за запитом чи у з проведеної фірмою операцією, і періодично у  кінці кожного місяці, кварталу чи чотири роки.

2.2.1 Інформаційна  технологія управління

Метою інформаційної  технології управління задоволення  інформаційними потребами всіх без  винятку співробітників фірми, мають  працювати з прийняттям рішень. Вона може бути корисною будь-якому рівні  управління.

Ця технологію орієнтовано  працювати серед інформаційної  системи управління і використовується при гіршій структурованості розв'язуваних завдань, якщо їх порівнювати з завданнями, вирішити з допомогою інформаційної  технології обробки даних.

Інформаційна технологія управління ідеально підходять задоволення  подібних інформаційними потребами  працівників і різних функціональних підсистем (підрозділів) чи рівнів управління фірмою.Поставляемая ними інформація містить інформацію про минулому, сьогоденні й відіб'ється ймовірній  майбутньому фірми. Цю інформацію має  вигляд регулярних чи спеціальних управлінських  звітів.

Для прийняття рішень лише на рівні управлінського контролю інформація мусить бути представленій  уагрегированном вигляді, те щоб  проглядалися тенденції зміни даних, причини що виникли відхилень  і можливі рішення. Аналізуючи цей  етап вирішуються такі обробки даних:

оцінка планованого стану об'єкта управління;

оцінка відхилень від запланованого стану;

виявлення причин відхилень;

аналіз можливих прийняття рішень та дій.

Інформаційна технологія управління спрямовано створення різних видів звітів. Регулярні звіти  створюють у відповідність до встановленим графіком, визначальним час їхнього створення, наприклад  місячний аналіз продажів компанії.

Спеціальні звіти  створюються за запитами управлінців  чи як у компанії сталося щось незаплановане. І всі, інші види звітів може мати форму  підсумовуючих, порівняльних і надзвичайних звітів.

У підсумовуючих  звітах дані об'єднують у окремі групи, відсортовані і подано як проміжних  і остаточних підсумків щодо окремих  полях.

Порівняльні звіти  містять дані, отримані із джерел чи класифіковані різноманітні ознаками і використовувані з метою  порівняння.

Надзвичайні звіти  містять дані виняткового (надзвичайного) характеру.

Використання звітів на підтримку управління виявляється  особливо ефективним при реалізації з так званого управління зотклонениям. управління зотклонениям передбачає, головним змістом одержуваних менеджером даних мають бути відхилення стану господарську діяльність фірми від деяких встановлених стандартів (наприклад, від неї запланованого стану). З використанням на фірмі принципів управління зотклонениям до створюваним звітам пред'являються такі вимоги:

звіт повинен створюватися тільки тоді ми, коли відхилення сталося;

відомості в звіті мали бути зацікавленими відсортовані за значенням критичного для даного відхилення показника;

все відхилення бажано показати разом, щоб менеджер міг вловити яка між ними зв'язок;

в звіті необхідно показати, кількісне відхилення від норми.

Основні компоненти: вхідні інформація постачається з систем операційного рівня.Виходная інформація формується як управлінських звітів в зручному ухвалення рішення  вигляді. Вміст бази даних з допомогою  відповідного програмного забезпечення перетворюється на періодичні і спеціальні звіти, вступники до фахівців, бере участі у ухваленні рішень у організації. База даних, використовувана щоб  одержати зазначеної інформації, має  складатися з двох елементів:

1) даних, накопичуваних  з урахуванням оцінки операцій, проведених фірмою;

2) планів, стандартів, бюджетів, і інших тих нормативних  документів, визначальних плановане  стан об'єкта управління (підрозділи  фірми).

2.2.2 Інформаційна  технологія підтримки прийняття  рішень

Ефективність і  гнучкість інформаційної технології великою мірою залежить від характеристик  інтерфейсу, системи підтримки прийняття  рішень. Інтерфейс визначає: мову користувача; мову повідомлень комп'ютера, організуючий діалог на екрані дисплея; знання користувача.

Мова користувача  — це дії, які користувач виробляє щодо системи з допомогою використання можливостей клавіатури, електронних  олівців, пишучих на екрані,джойстика, «миші», команд, поданих голосом тощо. Найпростіший формою мови користувача є створення форм вхідних і вихідних документів. Отримавши вхідну форму (документ), користувач заповнює його необхідними даними й запроваджує в комп'ютер. Система підтримки прийняття рішень виробляє необхідний аналіз політики та видає результати як вихідного документа встановленої форми.

Мова повідомлень  — те, що користувач бачить на екрані дисплея (символи, графіка, колір), дані, отримані на принтері, звукові вихідні  сигнали тощо. Важливим вимірником ефективності використовуваного інтерфейсу є обрана форма діалогу між  користувачем і безконтактною системою. Нині найпоширеніші такі форми діалогу:запросно-ответний режим, командний режим, режим меню, режим заповнення перепусток у висловлюваннях, запропонованих комп'ютером. Кожна форма залежно від типу завдання, особливостей користувача і прийнятого рішення може мати свої переваги й недоліки. Тривалий час єдиною реалізацією мови повідомлень був видрукуваний чи виведений на екран дисплея звіт чи повідомлення. Тепер є нова можливість уявлення вихідних даних — машинна графіка. Вона надає можливість створювати на екрані і папері кольорові графічні зображення на тривимірному вигляді. Використання машинної графіки, значно підвищувальне наочність іинтерпретируемость вихідних даних, стає дедалі популярним у інформаційній технології підтримки прийняття рішень.

Знання користувача  — те, що користувач повинен знати, працюючи і системи. До них належать як план дій, що у в голові в користувача, а й підручники, інструкції, довідкові  дані, видані комп'ютером.

Удосконалення інтерфейсу, системи підтримки прийняття  рішень, визначається успіхами у розвитку кожного з зазначених компонентів. Інтерфейс повинен мати такими можливостями:

маніпулювати різними формами діалогу, змінюючи в процес прийняття рішення з вибору користувача;

передавати дані системі у різний спосіб;

отримувати дані від різних пристроїв системи у різному форматі;

гнучко підтримувати (допомагати на запит, підказувати) знання користувача.

2.2.3 Інформаційна  технологія експертних систем

Найбільший прогрес  серед комп'ютерних інформаційних  систем позначений області розробки експертних систем. Експертні системи  дають можливість менеджеру чи фахівцю  отримувати консультації експертів  по будь-яким проблемам, про які цими системами накопичені знання.

Рішення спеціальних - завдань вимагає спеціальних  знань. Проте чи кожна компанія може це собі дозволити тримати у своїй  штаті експертів за всі пов'язаних із її роботою проблемам і навіть запрошувати їх щоразу, коли проблема виникла. Головна ідея використання технології експертних систем у тому, щоб отримати щось від експерта її знання і, завантаживши в пам'ять  комп'ютера, використовувати щоразу, коли він їх виникне потреба. Усе  це уможливлює використовувати технологію експертних систем яксоветующих систем.

Подібність інформаційних  технологій, які у експертних системах і системах підтримки прийняття  рішень, у тому, що обидві вони забезпечують високий рівень підтримки прийняття  рішень. Проте є три істотних відмінності.

Перше з тим, що проблеми у межах систем підтримки прийняття  рішень відповідає рівню її розуміння  користувачем та її одержати і осмислити  рішення. Технологія експертних систем, навпаки, пропонує користувачеві прийняти зважене рішення, перевершували  його можливості.

Друге відмінність  зазначених технологій виявляється  у здібності експертних систем пояснювати свої міркування у процесі отримання  рішення. Найчастіше ці пояснення виявляються  важливішими для користувача, аніж сама рішення.

Третє відмінність  пов'язані з використанням нового компонента інформаційної технології — знань.

Основними компонентами інформаційної технології, яка у  експертної системі, є: інтерфейс користувача, база знань, інтерпретатор, модуль створення.