Сучасний період розвитку цивілізованого суспільства характеризує процес інформатизації

1. Поняття інформаційної  технології

1.1 Що таке інформаційна  технологія

Технологія - це комплекс наукових та інженерних знань, реалізованих у  прийомах праці, наборах матеріальних, технічних, енергетичних, трудових факторів виробництва, засобах їх об'єднання  для створення продукту або послуги, що відповідають певним вимогам. Тому технологія нерозривно пов'язана з  машинізацією виробничого або невиробничого, насамперед управлінського процесу. Управлінські технології грунтуються на застосуванні комп'ютерів і телекомунікаційної техніки.

Відповідно до визначення, прийнятого ЮНЕСКО, інформаційна технологія - це комплекс взаємозалежних, наукових, технологічних, інженерних дисциплін, що вивчають методи ефективної організації  праці людей, зайнятих опрацюванням і збереженням інформації; обчислювальну  техніку і методи організації  і взаємодії з людьми і виробничим устаткуванням, практичні додатки, а також пов'язані з усім цим  соціальні, економічні і культурні  проблеми. Самі інформаційні технології вимагають складної підготовки, великих  початкових витрат і наукомісткої техніки. Їхнє введення повинно починатися зі створення математичного забезпечення, формування інформаційних потоків  у системах підготовки спеціалістів.

1.2 Етапи розвитку інформаційних  технологій

Існує декілька точок зору щодо розвитку інформаційних технологій із використанням комп'ютерів, що визначаються різноманітними ознаками поділу.

Загальним для усіх викладених нижче підходів є те, що з появою персонального комп'ютера почався  новий етап розвитку інформаційної  технології. Основною ціллю стає задоволення  персональних інформаційних потреб людини як для фахової сфери, так  і для побутової.

Ознака поділу - вид задач  і процесів опрацювання інформації:

1-й етап (60 - 70-і рр.) - опрацювання  даних в обчислювальних центрах  у режимі колективного користування. Основним напрямком розвитку  інформаційної технології була  автоматизація операційних рутинних  дій людини.

2-й етап (з початку 80-х  рр.) - створення інформаційних технологій, спрямованих на розв'язання стратегічних  задач.

Ознака поділу - проблеми, які стоять на шляху інформатизації:

1- й етап (до кінця 60-х  рр.) характеризується проблемою  опрацювання великих обсягів  даних в умовах обмежених можливостей  апаратних засобів.

2-й етап (до кінця 70-х  рр.) пов’язаний з поширенням  ЕОМ серії IВМ/360. Проблема цього  етапу - відставання програмного  забезпечення від рівня розвитку  апаратних засобів.

3-й етап (з початку 80-х  рр.) - комп'ютер стає інструментом  непрофесійного користувача, а  інформаційні системи - засобом  підтримки прийняття його рішень. Проблемами цього етапу є максимальне  задоволення потреб користувача  і створення відповідного інтерфейсу  для роботи в комп'ютерному  середовищі.

4-й етап (з початку 90-х  рр.) - створення сучасної технології  міжустановних зв'язків і інформаційних  систем. Проблеми цього етапу  дуже багаточислені. Найбільше  суттєвими з них є:

• укладання угод і встановлення стандартів, протоколів для комп'ютерного зв'язку;

• організація доступу  до стратегічної інформації;

• організація захисту  і безпеки інформації.

Ознака поділу - перевага, яку надає комп'ютерна технологія:

1-й етап (з початку 60-х  рр.) характеризується досить ефективним  опрацюванням інформації при  виконанні рутинних операцій  з орієнтацією на централізоване  коллективне використання ресурсів  обчислювальних центрів. Основним  критерієм оцінки ефективності  інформаційних систем, які створювались, була різниця між витраченими  на розробку і зекономленими  в результаті впровадження коштами.  Основною проблемою на цьому  етапі була психологічна - погана  взаємодія користувачів, для яких  створювалися інформаційні системи,  і розроблювачів через розходження  їхніх поглядів і розуміння  розв'язуваних проблем. Як наслідок  цієї проблеми, створювалися системи,  які користувачі погано сприймали  і, незважаючи на їх достатньо  великі можливості, не використовували  повною мірою їх потенціал.

2-й етап (з середини 70-х  рр.) пов'язаний з появою персональних  комп'ютерів. Змінився підхід до  створення інформаційних систем -орієнтація зміщається убік індивідуального  користувача для підтримки прийнятих  ним рішень. Користувач зацікавлений  у проведеній розробці, налагоджується  контакт із розроблювачем, виникає  порозуміння між обома групами  спеціалістів. На цьому етапі  використовується як централізоване  опрацювання даних, характерне  для першого етапу, так і  децентралізоване, що базується  на розв'язанні локальних задач  і роботі з локальними базами  даних на робочому місці користувача.

3-й етап (з початку 90-х  рр.) пов'язаний з поняттям аналізу  стратегічних переваг у бізнесі  і заснований на досягненнях  телекомунікаційної технології  розподіленого опрацювання інформації. Інформаційні системи мають своєю  метою не просто збільшення  ефективності опрацювання даних  і допомога керівнику. Відповідні  інформаційні технології повинні  допомогти організації вистояти  в конкурентній боротьбі й  одержати перевагу.

Ознака поділу - види інструментарію інформаційної технології:

1-й етап (до другої половини XIX ст.) - "ручна" інформаційна  технологія інструментарій якої  складали: ручка, чорнильниця, книга.  Комунікації здійснювалися ручним  способом шляхом переправки через  пошту листів, пакетів, депеш.  Основною метою інформаційної  технології цього періоду було  представлення інформації в потрібній  формі.

2-й етап (з кінця XIX ст.) - "механічна" технологія, інструментарій  якої складали: друкарська машинка,  телефон, диктофон, оснащена більш  досконалими засобами доставки  пошта. Основна мета технології - представлення інформації в  потрібній формі більш зручними  засобами.

3-й етап (40-60-і рр. XX ст.) - "електрична" технологія, інструментарій  якої складали: великі ЕОМ і  відповідне програмне забезпечення, електричні друкарські машинки,  ксерокси, портативні диктофони.  На цьому етапі відбувається  зміна мети технології. Акцент  в інформаційній технології починає  зміщуватись з форми представлення  інформації на формування її  змісту.

4-й етап (з початку 70-х  рр.) - "електронна" технологія, основним  інструментарієм якої стають  великі ЕОМ і створені на  їхній базі автоматизовані системи  керування (АСК) і інформаційно-пошукові  системи (ІПС), оснащені широким  спектром базових і спеціалізованих  програмних комплексів. Центр ваги  технології ще більш зміщується  на формування змістовної сторони  інформації для управлінського  середовища різноманітних сфер  громадського життя, особливо  на організацію аналітичної роботи. Безліч об'єктивних і суб'єктивних  факторів не дозволили вирішити  поставлені перед новою концепцією  інформаційної технології задачі. Проте був здобутий досвід  формування змістовної сторони  управлінської інформації і підготовлена  фахова, психологічна і соціальна  база для переходу на новий  етап розвитку технології.

5-й етап (з середини 80-х  рр.) - "комп'ютерна" ("нова") технологія, основним інструментарієм якої  є персональний комп'ютер із  широким спектром стандартних  програмних продуктів різного  призначення. На цьому етапі  відбувається процес персоналізації  АСК, що проявляється у створенні  систем підтримки прийняття рішень  певними спеціалістами. Подібні  системи мають умонтовані елементи  аналізу та інтелекту для різних  рівнів керування, вони реалізуються  на персональному комп'ютері і  використовують телекомунікації.  У зв'язку з переходом на  мікропроцессорну базу суттєвим  змінам піддаються і технічні  засоби побутового, культурного  та інших призначень. Починають  широко використовуватися в різноманітних  галузях глобальні і локальні  комп'ютерні мережі.

1.3 Складові частини інформаційної  технології

Такі технологічні поняття, що використовуються у виробничій сфері, як норма, норматив, технологічний процес, технологічна операція і т.п., можуть застосовуватися і в інформаційній  технології. Перед тим, як розробляти ці поняття в будь-якій технології, у тому числі й в інформаційній, завжди варто починати з визначення мети. Потім варто спробувати провести структурування всіх дій, що призводять до наміченої мети, і вибрати необхідний програмний інструментарій.

Необхідно розуміти, що освоєння інформаційної технології і подальше її використання повинні бути зведені  до того, щоб було потрібно спочатку добре оволодіти набором елементарних операцій, кількість яких обмежена. З цієї обмеженої кількості елементарних операцій у різних комбінаціях складається  дія, а з дій, також у різних комбінаціях, складаються операції, що визначають той або інший технологічний  етап. Сукупність технологічних етапів утворить технологічний процес (технологію). Він може починатися з будь-якого  рівня і не включати, наприклад, етапи  або операції, а складатися тільки з дій. Для реалізації етапів технологічного процесу можуть використовуватися  різні програмні середовища.

Інформаційна технологія, як і будь-яка інша, повинна відповідати  таким вимогам:

• забезпечувати високий  рівень розчленування всього процесу  опрацювання інформації на етапи (фази), операції, дії;

• включати весь набір елементів, необхідних для досягнення поставленої  мети;

• мати регулярний характер. Етапи, дії, операції технологічного процесу  можуть бути стандартизовані й уніфіковані, що дозволить більш ефективно  здійснювати цілеспрямоване керування  інформаційними процесами.

1.4 Інструментарій інформаційної  технології

Реалізація технологічного процесу матеріального виробництва  здійснюється за допомогою різноманітних  технічних засобів, до яких відносяться: устаткування, верстати, інструменти, конвеєрні лінії і т.п.

За аналогією і для  інформаційної технології повинно  бути щось подібне. Такими технічними засобами виробництва інформації будуть апаратне, програмне і математичне  забезпечення цього процесу. З їхньою допомогою відбувається переробка  первинної інформації в інформацію нової якості. Виділимо окремо з  цих засобів програмні продукти і назвемо їх інструментарієм, а  для більшої чіткості можна його конкретизувати, назвавши програмним інструментарієм інформаційної  технології.

Визначимо це поняття:

Інструментарій інформаційної  технології - один або декілька взаємозалежних програмних продуктів для певного  типу комп'ютера, технологія роботи в  яких дозволяє досягти поставленої  користувачем мети.

У якості інструментарію можна  використовувати такі поширені види програмних продуктів для персонального  комп'ютера як текстовий процесор (редактор), настільні видавничі  системи, електронні таблиці, системи  керування базами даних, електронні записні книжки, електронні календарі, інформаційні системи функціонального  призначення (фінансові, бухгалтерські, для маркетингу та ін.), експертні  системи і т.д.

2. Види сучасних інформаційних  технологій

2.1 Інформаційна технологія  опрацювання даних

Інформаційна технологія опрацювання даних використовується для розв’язання добре структурованих задач, стосовно яких є необхідні  вхідні дані і відомі алгоритми та інші стандартні процедури їх опрацювання. Ця технологія застосовується на рівні  операційної (виконавчої) діяльності персоналу  невисокої кваліфікації з метою  автоматизації деяких рутинних постійно повторюваних операцій управлінської  праці. Тому впровадження інформаційних  технологій і систем на цьому рівні  істотно підвищить продуктивність праці персоналу, звільнить його від рутинних операцій, можливо, навіть призведе до необхідності скорочення чисельності працівників.

На рівні операційної  діяльності вирішуються такі задачі:

опрацювання даних про операції, які здійснює фірма;

створення періодичних контрольних звітів про стан справ у фірмі;

одержання відповідей на всілякі поточні запити й оформлення їх у вигляді паперових документів або звітів.

Прикладом може послужити  щоденний звіт про надходження і  видачу готівки банком, який формується з метою контролю балансу готівки; або ж запит до бази даних по кадрах, який дозволить одержати дані про вимоги, що висуваються до кандидатів на певну посаду.

Існує декілька особливостей, пов'язаних з опрацюванням даних, що відрізняють дану технологію від  усіх інших:

• виконання необхідних фірмі задач по опрацюванню даних. Від кожної фірми закон вимагає  наявності та збереження даних про  свою діяльність, які можна використовувати  як засіб забезпечення і підтримки  контролю на фірмі. Тому в будь-якій фірмі обов'язково повинна бути інформаційна система опрацювання даних і  розроблена відповідна інформаційна технологія;

• вирішення тільки добре  структурованих задач, для яких можна  розробити алгоритм;

• виконання стандартних  процедур опрацювання. Існуючі стандарти  визначають типові процедури опрацювання  даних і регламентують їхнє дотримання організаціями усіх видів;

• виконання основного  обсягу робіт в автоматичному  режимі з мінімальною участю людини;

• використання деталізованих  даних. Записи про діяльність фірми  мають докладний характер, що допускає проведення ревізій. У процесі ревізії  діяльність фірми перевіряється  хронологічно від початку періоду  до його кінця і від кінця до початку;

• акцент на хронологію подій;

• вимога мінімальної допомоги у вирішенні проблем з боку спеціалістів інших рівнів.

Багато даних на рівні  операційної діяльності необхідно  зберігати для наступного використання або на цьому ж рівні, або на іншому. Для їхнього збереження створюються  бази даних.