Методи оцінки кредитного ризику фінансових установ державної фотми власності (ВАТ Ощадбанк)

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Июня 2013 в 22:18, курсовая работа

Описание работы

Банківська система держави, як і інші сфери економічної діяльності України, перебувають в умовах, які суттєво відрізняються від умов у переважній більшості розвинутих країн своєю складністю. Це зумовлено дією різноманітних факторів: затяжною економічною кризою, незавершеністю нормативно-правової бази, відсутністю стабільних господарських зв’язків, що в свою чергу лише покращує грунт для загострення ризиків.

Содержание работы

ВСТУП
1. ТЕОРЕТИЧНІ ПОЛОЖЕННЯ ЩОДО УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ БАНКУ
1.1 Сучасний стан банківської системи в Україні
1.2 Економічна суть та методи управління ризиками у банківській діяльності
1.3 Сутність та способи розрахунку ризиків
2. ОЦІНКА СТАНУ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ В ВАТ "ОЩАДБАНК"
2.1 Фінансово-економічна характеристика банку
2.2 Оцінка фінансових показників діяльності ВАТ "Ощадбанк"
2.3 Аналіз процесу управління ризиками банку
3. ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ УПРАВЛІННЯ РИЗИКАМИ БАНКУ
3.1. Проблеми управління ризиками та шляхи їх розв’язання
3.2. Пропозиції щодо ефективного управління ризиками
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Файлы: 1 файл

Курсак мой.docx

— 153.33 Кб (Скачать файл)

Дані  тієї ж табл.2.6 показують, що коефіцієнт фінансового важеля при максимально  допустимому співвідношенні 1:20 становив на 01.01.2011р. 1:170, а на 01.01.2013р. — 1:154. Це свідчить також і про те, що банк підвищив активність щодо залучення вільних коштів на грошовому ринку, навіть за високого забезпечення власними.

Коефіцієнт  участі власного капіталу у формуванні активів дещо підвищився за аналізований період з 0,27 до 0,28 (або відповідно на 3,7 %) за оптимального значення не менше 10% і підтверджує вище встановлену тенденцію його високої ролі.

Дані  табл. 2.6 свідчать і про зростання  захищеності власного капіталу зростаючим вкладенням його також у свої власні капіталізовані активи — основні засоби і нематеріальні активи. Це підтверджується зростанням відповідного коефіцієнта з 0,13 до 0,15 (на 15,38 %).

Також банк значно посилив захист дохідних активів  власним капіталом. Так, якщо у 2010р. цей коефіцієнт мав значення 0,08, то вже у 2012 році він зріс до значення 0,10. Це свідчить про те, що розмір власного капіталу за мінусом недохідних активів в базисному році менше покривав дохідних активів, а наприкінці 2012 року покривав більше, на що вплинуло два фактори: позитивно - зростання капіталу на 5,96% і негативно - скорочення недохідних активів на 2,1%.

Отже, банк за рік поліпшив менеджмент пасивів, підвищивши забезпеченість власними коштами.

Що стосується коефіцієнта мультиплікатора капіталу, який характеризує ступінь покриття активів акціонерним капіталом, то за оптимального співвідношення 12,0—15,0 разів він у 2010 р. становив 4,09, а в 2012р. збільшився до 4,15 раза. Це свідчить, насамперед про те, що на протязі досліджуваного періоду зростає сума активів банку на 937164 тис. грн., а статутний фонд залишається без змін і становить 14211516 тис. грн.

Звідси  можна зробити висновок, що фінансова  стійкість банку достатньо забезпечена  його капіталом і останній може захищати банк від імовірних ризикованих  втрат сьогодні і в близькому  майбутньому. Для більш детального аналізу фінансового стану розрахуємо показники ділової активності пасивів  та активів ВАТ "Ощадбанк". Дані розрахунки наведені в наступній  таблиці.

 

Таблиця 2.7 Оцінка ділової активності пасивів  ВАТ "Ощадбанк"

Показник

2010р.

2011р.

2012р.

Темп  змін

Коефіцієнт  активності залучення позичених  і залучених коштів

0,73

0,73

0,71

97,26

Коефіцієнт  активності залучення міжбанківських кредитів

0,40

0,28

0,26

65,00

Коефіцієнт  активності залучення строкових  депозитів

0,28

0,40

0,41

146,43

Коефіцієнт  активності використання залучених  коштів у дохідні активи

0,92

0,91

0,90

97,83

Коефіцієнт  активності використання залучених  коштів у кредитний портфель

0,45

0,61

0,63

140,00

Коефіцієнт  активності використання строкових  депозитів у кредитний портфель

0,85

0,92

0,92

108,24


 

Доцільно  насамперед розглянути групу показників, які характеризують рівень ділової активності залучення пасивів і розміщення їх у певні групи активів. Ця група показників служить вимірником рівня ефективності діяльності банку на фінансовому ринку.

У цілому рівень ділової активності щодо залучення  ресурсів зі сторони характеризує коефіцієнт активності залучення позичених  і залучених коштів, який, як свідчать дані табл.2.7, має майже стале значення: у 2010 р. він становив 0,73, а в 2012р.— 0,71. Рівень даних показників не загрозливий, так як оптимальне значення істотно не відрізняється і складає 0,70. Існуючий рівень даного показника говорить про присутність ефективної стратегії та бажання аналізованого банку розробляти технології та вживати заходи щодо залучення ресурсів клієнтів, бо є масовий позичальник кредитів з ліквідною заставою.

Установлена тенденція підтверджується і  високим рівнем показників (коефіцієнтів) активності залучення: міжбанківських кредитів на вказані дати відповідно 0,40 і 0,26 та строкових депозитів — відповідно 0,28 і 0,41. З іншого боку, банк, з огляду на сьогоднішні можливості кредитопозичальників, не може мати вдосталь кредитних ресурсів, сформованих за рахунок власних коштів.

Проаналізуємо також ділову активність активів  ВАТ "Ощадбанк".

 

Таблиця 2.8 Оцінка ділової активності активів  ВАТ "Ощадбанк"

Показник

2012 р.

2011 р.

2012 р.

Темп  змін

Коефіцієнт  рівня дохідних активів

0,79

0,80

0,79

100,00

Коефіцієнт  кредитної активності

0,33

0,44

0,45

136,36

Коефіцієнт  загальної інвестиційної активності в цінні папери і пайову участь

0,27

0,15

0,18

66,67

Коефіцієнт (частка) інвестицій у дохідних активах

0,34

0,19

0,23

67,65


 

Ділова  активність активів характеризується рівнем вкладень ресурсів банку в  дохідні активи, кредитний портфель, у цінні папери і розкриває  як досягнутий рівень, так і можливості банку в даний період. Різке  підвищення дохідних активів у цілому, з їх диверсифікацією в кредитний  та інвестиційний портфелі, за більшістю показників свідчить про ескалацію ділової активності банку і розширення власного місця на фінансовому ринку.

Дані  табл. 2.8 свідчать саме про таку ескалацію, але проведену в попередні  роки, в результаті якої рівень дохідних активів, виражений коефіцієнтом, має  стабільно високе значення: 0,79 у  2010 р. та 0,79 у 2012 р., а кредитної активності — різкий ріст з 0,33 до 0,45. Але активність залучення коштів у цінні папери знизилися з 0,27 до 0,18, як і частка інвестицій у дохідних активах — з 0,34 до 0,23 (або зменшилась на 32,35%), що зумовлено викупом державою облігацій внутрішньої державної позики.

Отже, найбільш зростаюча ділова активність банку  проявилася в кредитній політиці. Вона базується на зростанні коефіцієнтів активності використання в кредитний портфель як усіх залучених коштів (з 0,45 до 0,63), так і досить високого рівня їх за строковими депозитами (відповідно 0,85 і 0,92), що видно із даних аналізованої табл. 2.7.

У таблиці 2.9 розрахуємо рентабельність діяльності банку.

 

Таблиця 2.9 Оцінка рентабельності за чистим прибутком ВАТ "Ощадбанк"

Показник

2010 р.

2011 р.

2012 р.

Темп  змін в %

1. Загальний  рівень рентабельності, %

12,07

12,52

8,83

73,16

2. Рентабельність  активів, %

0,84

1,17

0,77

91,67

3. Рентабельність  дохідних активів, %

0,66

1,44

0,98

148,48

4. Рентабельність  загального капіталу,%

3,60

4,20

2,80

77,78

5. Рентабельність  статутного фонду, %

2,15

4,87

3,24

150,70


 

З проведених розрахунків можна зробити висновок, що загальний рівень рентабельності за доходом (табл.2.9), показуючи розмір балансового прибутку на 1 грн. доходу (він досягав рівня 12,07 % за 2010 рік і 8,83 % за 2012р.), водночас характеризує, що структура доходів, яка склалася, забезпечує прибутковість діялькості й відображає ефективність наданих послуг і здійснюваних банківських операцій. Проте дана тенденція по зниженню рентабельності не є позитивною.

Рентабельність  за чистим прибутком, передусім дохідних активів, яка характеризує рівень окупності ним, за два роки знизилася з 0,84% за результатами 2010 р. до 0,77% за результатами 2012р. Це могло статися і через послаблення кредитної активності, що підтверджується скороченням середньорічної видачі кредитів, і різким зниженням інвестиційної активності в цінні папери, вкладення в які скоротилися.

Рентабельність  загального капіталу, як і статутного фонду, характеризує діяльність банку  з погляду ефективності управління щодо розміщення активів, тобто їх можливості приносити дохід. Дані табл.2.9 свідчать, що вона за 2010—2012рр. знизилась з 3,6 % до 2,8 %., водночас рентабельність статутного фонду збільшилась з 2,15 % до 3,24 %.

Варто звернути увагу, що випадки різкого зростання  цього показника можуть свідчити про наявність операцій з високим  рівнем кредитного ризику, різкі зміни  в зменшенні можуть відображати високий рівень іммобілізації активів і, як наслідок, ризик втрат оперативного мобільного управління активами. Водночас плавні зміни при виникненні будь-якого тренду (зміни) можуть свідчити про кваліфіковано сформовану структуру активів банку.

У цілому, як свідчать дані табл.2.9, за три роки не відбулося різкої зміни в рівнях показників, що характеризують зниження окупності доходами і чистим прибутком активів, загального капіталу і статутного фонду. Це ознака стабільної роботи банку, навіть в умовах не передбачуваних і незалежних від банку змін на фінансовому ринку України в останні роки. Зазначені показники, у своїй більшості, мають тенденцію до поліпшення, деякі незначно знизилися, що не свідчить про появу тенденції до їх погіршання. Це нормальні періодичні коливання, викликані впливом певних факторів, бо водночас рентабельність активів, капіталу, статутного фонду є досить стабільною.

 

2.3  Аналіз процесу управління  ризиками банку

 

Управління  ризиками банку здійснюється у відповідності  до Концепції управління ризиками в  системі ВАТ "Ощадбанк", погодженої правлінням банку (постанова від 5 липня 2004 року № 59-1) та затвердженої рішенням Наглядової ради банку (протокол № 1 від 14 липня 2004 року). Концепція управління ризиками стосується банку в цілому та всіх його структурних підрозділів, філій зокрема.

З організаційної точки зору управління ризиками відбувається на всіх рівнях банку (на рівні центрального апарату; на рівні регіональних управлінь; на рівні філій.

З функціональної точки зору процес ризик-менеджменту  відбувається на рівні підрозділів, де генеруються ризики, на рівні  відокремлених структурних одиниць, що виконують функції нагляду  і контролю за ризиками, а також  на рівні керівництва банку.

З точки  зору структурної організації, банк приймає комбіновану модель управління ризиками, тобто управління відбуватиметься  на трьох рівнях:

- загальнобанківський (представлений вищим менеджментом банку, профільними комітетами, департаментом ризиків, а також підрозділами, що виконують функції внутрішнього аудиту, ревізії та контролю);

- середній (представлений керівництвом структурних  підрозділів центрального апарату  банку, що проводять банківські  операції, керівництвом регіональних  управлінь і його установ, профільними  комітетами регіональних управлінь,  регіональними ризик – аналітиками  та підрозділами внутрішнього  аудиту, ревізії та контролю на  рівні регіональних управлінь  банку);

- операційний  (представлений підрозділами, що  безпосередньо проводять банківські  операції, та підрозділів, що супроводжують  ці операції).

З метою  забезпечення ефективної діяльності в  частині управління фінансовими  ризиками в банку створено департамент  ризиків.

Діяльність  департаменту спрямована на виявлення, аналіз, оцінку, моніторинг та контроль фінансових ризиків в банку та підтримку прийняття рішень комітету з питань управління активами та пасивами банку, в частині управління ринковими  ризиками, та кредитного комітету банку, в частині управління кредитними ризиками.

З метою  забезпечення управління ризиками на рівні регіональних управлінь впроваджено  комітети з питань управління активами і пасивами регіонів, а також введено  посади регіональних ризик-аналітиків.

 

Таблиця 2.10 Аналіз кредитного портфелю банку

Показники

2010р.

2011р.

2012р.

Відхилення 2012 р. до 2010 р.

+,-

%

  Обсяг кредитного портфелю

34625243

41938217

39733978

5108735

114,75

Питома  вага кредитного портфелю в активах  банку

0,59

0,65

0,69

0,10

116,95

Співвідношення  ВК та КП

0,45

0,39

0,42

-0,03

93,33

Коефіцієнт  покриття

41,66

79,83

31,34

10,32

75,23


 

З наведеної  системи показників кредитного портфелю можна зробити ряд висновків. Обсяг кредитного портфелю у 2012р. порівняно з 2010р.підвищився на 5108735 тис. грн., тобто на 14,75 %. Це свідчить про збільшення суми залучених коштів. Щодо питомої ваги кредитного портфелю в активах банку, то вона також зросла на 0,10 пункта, або на 16,95 %. Це позитивно впливає на діяльність банку, тому що дає можливості розширювати свою діяльність. Щодо коефіцієнту покриття, то він за досліджуваний період знизився на 24,77 %, що є негативним для діяльності банку, тому що збільшує ймовірність появи ризиків.

В наступній  таблиці наведений стан виконання  загальних нормативів кредитного ризику, який є на сьогоднішній день основним видом ризику в ВАТ "Ощадбанк".

 

 

 

Таблиця 2.11 Інформація про стан виконання загальних нормативів кредитного ризику, встановлених НБУ, на кінець дня 31 грудня 2010 року

Норматив

Нормативне  значення

Фактичне  значення загаль-ного нормативу, %

Максимальний  розмір кредитного ризику на одного контрагента (Н7)

<=20%

19,11

"Великі" кредитні ризики (Н8)

<=800%

147,83

Максимальний  розмір кредитів, гарантій та поручительств  наданих одному інсайдеру (Н9)

<=2%

0,08

Максимальний  розмір кредитів, гарантій та поручительств  наданих інсайдерам (Н10)

<=20%

0,26

Інвестування  в цінні папери ок-ремо за кожною установою (Н11)

<=15%

0,05

Загальна  сума інвестування (Н12)

<=60%

0,13

Информация о работе Методи оцінки кредитного ризику фінансових установ державної фотми власності (ВАТ Ощадбанк)