Методи оцінки кредитного ризику фінансових установ державної фотми власності (ВАТ Ощадбанк)

Для дослідження  впливу форс-мажорних обставин на показники  діяльності банку та виконання нормативних  вимог, встановлених Національним банком України, використовуються алгоритми  стрес-тестування.

Розуміння ризику, його оцінка і методи управління ним в ВАТ "Ощадбанк" є пріоритетними, тому система управління ризиками постійно вдосконалюється і розвивається. 

3.2. Пропозиції щодо ефективного  управління ризиками

 

Кредити є найприбутковішим банківським  активом, створюючи, як правило, більшу частину доходів банку. Проте  кредитна діяльність не є винятком із загального правила щодо співвідношення між доходом і ризиком. А це означає, що висока дохідність неодмінно  супроводжується підвищеним ризиком, унаслідок чого кредитні операції залишаються  найризикованішою частиною активів  банку. Саме тому ефективність кредитних  операцій треба оцінювати за співвідношенням  очікуваних доходів та кредитного ризику операції. У тому разі, коли якість управління оцінюється за будь-яким одним показником, одержати достовірні результати досить складно. Наприклад, припустімо, що реальна дохідність однієї кредитної операції становить 29%, а другої — 23%. На перший погляд перша операція здається привабливішою, але якщо пов’язаний з нею кредитний ризик удвічі вищий ніж у другої операції, то стає очевидним, що ефективнішою треба визнати саме цю, другу. Тільки такий підхід дає змогу отримати комплексну оцінку ефективності кредитної діяльності банку та знайти оптимальне співвідношення між доходом і ризиком. У цьому зв’язку варто звернути увагу на те, що намагання знизити кредитний ризик хоч є й природним, але виправдовується лише до певної межі, адже разом зі зменшенням ризику знижується і дохідність кредитної операції. Наприклад, за надання кредиту позичальнику з найвищим кредитним рейтингом відсоткова ставка буде мінімальною. Або інший приклад: надання позички під заставу зменшує кредитний ризик, але збільшує витрати, пов’язані з контролем за ліквідністю та станом цієї застави, її зберіганням та юридичним обслуговуванням, що в кінцевому підсумку призводить до зменшення дохідності. Можливі також ситуації, коли банк погоджується на збільшення ризику, якщо очікувана дохідність є достатньо високою. Тому в процесі аналітичного дослідження слід виявити рівень кредитного ризику, який є прийнятним для банку і забезпечує достатній дохід від кредитної операції. Отже, будь-яке рішення щодо проведення кредитної операції має базуватися на результатах аналізу співвідношення очікуваного доходу й ризику. В наступній таблиці наведений прогноз виконання загальних нормативів кредитного ризику, який є на сьогоднішній день основним видом ризику в ВАТ "Ощадбанк".

 

Таблиця 3.1 Прогнозні значення нормативів ВАТ "Ощадбанк"

Нормативи	Формула	Розраховане значення на 2011р., %	Нормативне значення, %
Максимальний розмір ризику		Н = 24,80%	<=20%
Норматив "великих" кредитних  ризиків		Н = 146,89%	<=800%
Норматив максимального розміру  кредитів		Н = 0,08%	<=2%
Норматив максимального сукупного  розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам		Н = 0,26%	<=20%
Норматив максимального розміру  наданих міжбанківських позик		Н = 0,05%	<=15%
Норматив максимального розміру  отриманих міжбанківських позик		Н = 0,13%	<=60%

 

З даних  таблиці 3.1 можна констатувати, що ВАТ "Ощадбанк" має досить високе прогнозне  значення максимального розміру  кредитного ризику на одного контрагента ( 24,80 % ), що перевищує норму на 4,80 %, і в свою чергу є негативним для діяльності банку, тому що підвищує ризиковість неповернення наданих банком кредитів. Стосовно "великих" кредитних ризиків, то вони становлять 146,89%, при нормі не більше 800%, тобто даний прогнозний норматив повністю відповідає рекомендованому значенню. Максимальний розмір кредитів наданих одному інсайдеру складає 0,08 %, що на випадок неплатоспроможності позичальника буде не великим ризиком для банку. Так само і максимальний розмір кредитів, гарантій і поручительств наданих інсайдерам складає невелику частку ( 0,26 % ), при нормі не більше 20 %, в загальному кредитному портфелі. Щодо інвестування в цінні папери, то тут банк також дотримується принципу обережності, на що вказує значення даного нормативу ( 0,05 %). І загальна сума інвестування становить 0,13 %. Отже, в цілому можна зробити висновок, що ВАТ "Ощадбанк" проводить ефективну політику по усуненню кредитних ризиків, але прогнозний максимальний розмір ризику, що припадає на одного контрагента дещо не відповідає нормативному значенню встановленому НБУ, тому для нормалізації даного нормативу, і одночасно зменшення ризику, банку необхідно глибше оцінювати фінансовий стан позичальників і при можливості збільшувати суму власного капіталу. Стосовно прогнозу валютного ризику, то він наведений у табл. 3.2.

 

Таблиця 3.2 Прогнозна оцінка валютного ризику

Найменування  валюти	Розраховані значення на 2011р., тис.грн.
	монетарні активи	монетарні зобов'язання	чиста позиція
Долари  США	3737946	3078678	659268
Євро	902143	725005	177138
Фунти стерлінгів	19600	4567	15003
Інші	90134	26568	63566
Усього	4749823	3834818	915005

 

Проаналізувавши дані табл. 3.2, можна зробити висновок, що банк має доволі непогані прогнозні  значення, а саме монетарні зобов'язання покриваються монетарним активами, при цьому їх чиста позиція зростає до 915005 тис.грн., в той час як станом на 31 грудня 2010 року вона становила 562002 тис.грн., що безумовно є позитивним для діяльності банку. Загалом дане перевищення монетарних зобов’язань над монетарними активами банк має по кожній валюті, що вказує на те, що ВАТ "Ощадбанк" не матиме в майбутньому проблем з валютою. А також можна відмітити перехід більшо-сті валютних операції банку на дві найстабільніші на даний час валюти (долари США та євро).

 

 

 

Висновки

 

Таким чином, підводячи підсумки даної роботи слід відмітити, що банківська діяльність в умовах ринкової економіки неминучо пов’язана з ризиком. Він присутній при будь-якій операції банку, хоча може бути в різних масштабах та по-різному "пом’якшуватись".

В першому  розділі роботи була розглянуто сутність банківських ризиків та їх існуючі  класифікації. В процесі роботи було виявлено, що в економічній літературі та в практиці термін "ризик" вживається досить часто і залежно від  контексту в поняття вкладається  різний зміст, оскільки визначення ризику багатогранне. У найширшому розумінні  ризиком називають невизначеність щодо здійснення тієї чи іншої події  в майбутньому. Ризик вимірюється  ймовірнісю того, що очікувана подія не відбудеться і не призведе до небажаних наслідків. У банківській справі, як і в інших видах бізнесу, ризик пов’язується, насамперед, з фінансовими втратами, що виникають у разі реалізації певних ризиків.

Проблемі  банківських ризиків присвячено багато наукових праць і досліджень, в яких наведено різноманітні класифікації ризиків взагалі та, зокрема, ризиків, що притаманні банківській діяльності.

Необхідно відмітити, що хоча проблема класифікації банківських ризиків і важлива, все ж таки вона є другорядною  по відношенню до проблеми управління ними.

При управлінні банківськими ризиками, банки України  керуються законодавчими та нормативними документами, які регламентують  банківську діяльність в цілому, а  також окремі питання.

Управляти ризиком - означає чинити дії, спрямовані на підтримання такого його рівня, що відповідає поставленим на даний  момент цілям управління.

Вітчизняні  банки проблему створення ефективних систем управління ризиками ще мають  вирішити. При цьому важливо використати  міжнародний досвід та пам'ятати, що становлення практики управління ризиками ще не завершене. Створити універсальну методику побудови зазначених систем не можна в принципі, оскільки кожний банк по-своєму унікальний, орієнтований на власну ринкову нішу, можливості своїх співробітників, усталені зв'язки. Механічне копіювання вдалої моделі управління ризиком, створеної конкретним банком, призведе швидше до негативних наслідків в іншому банку.

Згідно  з чинним законодавством та нормативно-правовими  актами Національного банку України  банки формують резерви на покриття можливих втрат за кредитними операціями.

Створення резерву під кредитні ризики банку  – це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку  з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризику кредитних операцій.

Розвиток  банківської справи на Україні досяг  певного рівня, який призводить до необхідності виявлення, аналізу та управління банківських  ризиків, що давно використовується у зарубіжній банківській практиці і тільки починає свій розвиток в  Україні.

Всі ці проблеми стосуються всіх банків України і  мають вплив на всю банківську систему в цілому. При їх вирішенні  необхідно спиратись на досвід економічно стійких країн, але враховувати  індивідуальність становлення та розвитку банківської системи України. Всі  ці проблеми з часом будуть вирішені, а на їх місці з’являться нові. Без  проблем та труднощів не буває  розвитку.

 

 

 

 

Список використаних джерел

 

1. Алексеєнко М.Д. Капітал банку: питання теорії та практики: Монографія. / Алексеєнко М.Д. – К: КНЕУ, 2002. – 276 с.
2. Аналіз банківської діяльності: Підручник / [А.М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко та ін.]; За ред. А.М. Герасимовича. – К.: КНЕУ, 2003. – 599 с.
3. Банківський нагляд: навч. посіб. / [Міщенко В.І., Яценюк А.П., Коваленко В.В. та ін.] – К. : Знання, 2004. – 406 с.
4. Бурденко І. Розкриття інформації про банківські ризики у фінансовій звітності / Бурденко І., Пожар О. // Вісн. Нац. банку України. – 2006. – № 7.
5. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. / Васюренко О.В. – [6-те вид., перероб. і доп.] – К.: Знання, 2008. – 318 с.
6. Вовчак О.Д. Банківський нагляд: навч. посіб. / Вовчак О.Д., Скаско О.І., Стасів A.M. – Л.: Новий світ – 2000, 2005. – 472 с.
7. Волошин І.В. Оцінка банківських ризиків: нові підходи / Волошин І.В. – К. : Эльга : Ника-Центр, 2004. – 216 с.
8. Гандзюк М.П. Основи охорони праці / – Гандзюк М.П., Желібо С.П. – К., 2004. – 373c.
9. Завальнюк Є.А. Розвиток прикладної банківської системи з урахуванням вимог міжнародних стандартів / Завальнюк Є. А. // Вісник Національного банку України. – 2005. – №7.
10. Запорожець З. Управління банківськими ризиками в контексті інформаційних технологій / Запорожець З. // Вісник Національного банку України. – 2004. – №10.
11. Карчева Г. Використання методів непараметричної статистики для оцінки ризику ліквідності банків / Карчева Г. // Вісн. Нац. банку України. – 2007. – № 7.
12. Ковальов О.П. Класифікація банківських ризиків. Фактори, що впливають на кредитні ризики / Ковальов О.П. – K., 2004. – 311c.
13. Матвійчук А.В. Аналіз і управління економічними ризиками: Навч. посіб. / Матвійчук А.В. – К.: Центр навч. літ-ри. 2007. – 375c.
14. Офіційний сайт ВАТ "Ощадбанк" // www.oschadnybank.ua.
15. Офіційний сайт Національного банку України // www.bank.gov.ua.
16. Про банки і банківську діяльність. (Відомості Верховної Ради, 2001 р., N 5-6, ст.30), редакція закону від 22.06.2004 р. чинна 3 15.07.2004 р.
17. Про додаткові заходи щодо діяльності банків: Постанова Правління Національного банку України від 11.10.2008р. № 319, зі змінами.
18. Про Національний банк України. (Відомості Верховної Ради, 1999, N 29, ст. 238), редакція закону від 03.02.2004 р. чинна з 27.02.2004 р.
19. Про організацію роботи з готівкового обігу установ банків України № 69 від 19.03.2001 р.
20. Про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Постанова Правління НБУ від 28.08.2001р. № 368, зі змінами від 17.12.2007р.
21. Про регулювання грошово-кредитного ринку: Постанова Правління Національного банку України від 07.11.2007р. № 403.
22. Тичина В. Проблеми та практика управління банківськими ризиками / Тичина В., Задніпровська О. // Вісн. Нац. банку України. – 2008. – № 1.