Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Апреля 2014 в 11:11, дипломная работа
В даному дипломному проекті запропонований ще один підхід до цієї проблеми, а саме пропонується розглянути варіант відновлення зношених поверхонь корпуса двигуна методом заміни відпрацьованих поверхонь новими, які являють собою металеві вкладиші переважно з матеріалу, що має гарні триботехнологічні властивості. Ці вкладиші будуть встановлюватися на зношені поверхні тертя в корпус двигуна.
Процес виготовлення таких вкладишів досить трудомісткий і не передбачений для виконання на звичайному універсальному устаткуванні для нього буде використане спеціальне пристосування, призначене для ремонту двигуна й відновлення поверхонь.
3.2 Розрахунок ріжучого інструменту
Дане розгорнення являє собою інструмент, що складається з п'яти окремих щаблів різання. Кожен щабель має ріжучу частину, перехідну крайку й частину, що калібрує. Така конструкція полегшує процес врізання в матеріал втулок.
Матеріал ріжучої частини зубів розгорнення - сталь 9XC (по рекомендаціях довідкової літератури) із твердістю 61 - 65 HRC. Тіло розгорнення - сталь 45 із твердістю 32 - 46 HRC.
Dmax разв.= Dmax отв. - 0.15×IT
Dmin разв. = Dmax разв. - 0.35×IT, де
Dmax разв - максимальний діаметр проектованого
розгорнення;
Dmax отв - максимальний діаметр
оброблюваного отвору;
Dmin разв - мінімальний діаметр проектованого
розгорнення;
IT - поле допуску оброблюваного отвору.
Для кожної шийки знайду мінімальний і максимальний діаметр розгорнення:
Відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТ 11173-76 і ДЕРЖСТАНДАРТ 13779-77 призначу допуски на виконавчі діаметри розгорнень.
Dmax разв1 =48.26 – 0.15×0.102 = 48,24 мм
Dmin разв1 = 48.24- 0.35×0.102=48.20 мм
Dmax разв2 = 49.26 - 0.15×0.102 = 49.24 мм
Dmin разв2 =49.24 - 0.35×0.102 = 49.20 мм
Dmax разв3 = 50.26 - 0.15×0.102 =50.24 мм
Dmin разв3 = 50.24 - 0.35×0.102 = 50.20 мм
Dmax разв4 = 51.26 - 0.15×0.102 = 51.24 мм
Dmin разв4 = 51.24 - 0.35×0.102 = 51.20 мм
Dmax разв5 = 52.01- 0.15×0.102 = 51.99 мм
Dmin разв5 = 51.99 - 0.35×0.102 = 51.94 мм
Отримані діаметри розверток зведені в таблицю1.
3.2.2 Таблиця 1. Виконавчі діаметри ступенів розвертки.
№ ступені |
Номінальний
діаметр, |
Найбільший Діаметр, |
Найменший
діаметр, |
Верхнє
відхилення, |
Нижнє
відхилення, |
Поле |
1 |
48.20 |
48. 245 |
48. 233 |
+45 |
+33 |
12 |
2 |
49.20 |
49. 245 |
49. 233 |
+45 |
+33 |
12 |
3 |
50.20 |
50. 250 |
50. 236 |
+50 |
+36 |
14 |
4 |
51.20 |
51. 250 |
51. 236 |
+50 |
+36 |
14 |
5 |
51.94 |
51.90 |
51.76 |
+50 |
+36 |
14 |
Довжина забірної частини:
L=(Di–D2)×ctgφ+m,
Де m – довжина напрямного конуса, мм. Приймаю m =1 мм;
φ=30°, D2 = Di – 2.7×0.05, тут 0.05 – припуск
під розгортання, мм;
Di – діаметр щаблів розгорнення, мм;
D21 = 48 - 2.7×0.05=47.85 мм
D22 = 49 - 2.7×0.05 = 48.85 мм
D23 = 50 -2.7×0.05 = 49.85мм
D24 = 51 - 2.7×0.05=50.85 мм
D25 = 51 -2.7×0.05 =50.85 мм
L1 = (48-47.85) ×ctg30°+2=2.13 мм
L2 = (49-48.85) ×ctg30°+2=2.13 мм
L3 = (50-49.85) ×ctg30°+2=2.13 мм
L4 = (51-50.85) ×ctg30°+2=2.13 мм
L5 = (51-50.85) ×ctg30°+2=2.13 мм
Число зубів на всіх щаблях розвертки приймаю 14 шт.
Z=1.5×√D+4, шт
Кутовий крок зубів кожної ступені приймаю за ГОСТ 7722-74.
W1=23°30`
W2=24°15`
W3=25°00`
W4=25°55`
W5=26°25`
W6=27°00`
W7=27°55`
3.2. Опис та розрахунок вимірювального інструменту
Для вимірювання внутрішніх отворів блока циліндрів використовується індикатор пружній, індикаторний нутромір з ціною поділки 0,01 мм.
Індикатори застосовуються для вимірювання розмірів і відхилень форми, а також в якості відлікових пристосувань в різноманітних вимірювальних приборах і контрольно-вимірювальних пристосуваннях.
Найбільша точність виготовлення отворів
0,02 мм. За допомогою цього вимірювального
інструменту можливо виконати вказаний
розмір з запасом точності, що у свою чергу
попереджує виникнення похибки
вимірювання. Запропонований інструмент
є спеціальним і має загальну довжину
357 мм, що дозволяє виміряти розміри отворів
послідовно.
Основним показником вимірювального інструменту є точність вимірювання.
До причин похибок результатів лінійних і кутових вимірювань відносять, окрім власне похибки вимірювальних приладів, умови в яких проводиться вимірювання, вплив вимірювального зусилля при контактних вимірюваннях, неправильне застосування форми вимірюваної поверхні, похибки відліку.
ГОСТ 8.050-73 встановлює вимоги нормальні умови виконуваних лінійних вимірювань в межах від 1 до 500 мм і вимірювань кутів з довжиною меншої сторони до 500 мм.
Нормальними за стандартом є наступні значення основних діючих факторів:
Температура навколишнього середовища 200 С;
Атмосферний тиск
Відносна вологість
Прискорення вільного падіння
Напрямок лінії вимірювання лінійних
розмірів до 160 мм:
у зовнішніх поверхонь
в інших випадках
Відносна швидкість руху зовнішнього
середовища
Значення зовнішніх сил, окрім сил тяготіння, атмосферного тиску, дії магнітного поля Землі і сил зчеплення елементів вимірювальної системи (встановлення) рівні нулю.
За основу у виготовлені інструменту береться індикатор часового типу з діапазоном вимірювання 0-5 мм. Характеристики якого:
Межі допустимих похибок в діапазонах:
0,1мм на будь-якій ділянці
1 мм на будь-якій ділянці шкали 10мкм;
усього інтервалу вимірювання
Похибка зворотного
ходу
Визначимо як впливає зміна температури на похибку вимірювання:
де Δl – температурна похибка вимірювання;
l – вимірюваний розмір(довжина);
ά1 і ά2 – коефіцієнти лінійного розширення вимірюваного об’єкту і інструменту відповідно;
для алюмінієвих сплавів ά1=20-26 мкм
для сталі
Δt1 і Δt2 – відхилення температури вимірюваного об’єкту і інструменту від нормальної.
Δt1=( t1 – tн); Δt2=( t2 – tн)
де tн – температура навколишнього середовища за стандартом.
Допустиме відхилення за стандартом Δl=16 мкм;
Максимальний вимірюваний розмір l=0,33 м
Визначимо можливе коливання температури відносно стандартизованого значення, при якому похибка знаходилася в межах допуску (16 мкм).
Ця формула справедлива лише в тому випадку, коли температура інструменту і температура вимірюваної деталі будуть однакові.
Підставимо значення до формули:
3.3
Опис і розрахунок
В процесі встановлення вкладишів у відповідні отвори в блоці циліндрів виникає необхідність у спеціальному пристосуванні. Ця необхідність викликана труднодоступністю отворів під встановлення розподільчого валу. Це пристосування буде оснащене підпружиненим цанговим механізмом, за допомогою якого встановлюваний вкладиш стискуватиметься змінюючи свій розмір у діаметрі і подаватиметься до отвору. Далі використавши оправку 6262.20.ДП.11.07. вкладиш остаточно подається у отвір.
Розрахунок параметрів натягу при запресовуванні
втулок
у корпус двигуна.
Dотв. корп.=dвал+ (2×0.05)+2×2= dш.+4.1.
Тут Dотв. корп – номінальний діаметр
отвору в корпусі двигуна,
dш-діаметр шийки розподільного вала,
(2×0.05) – середній подвоєний масляних
зазор у робочому стані,
2×2 - подвоєна товщина змінної втулки
(у розточеному стані).
Виходячи з того, що розподільний вал має значно більший ресурс роботи в механізмі, а його шийки виготовлені з високою точністю (не більше 8 квалітету точності), тоді допуск на виготовлення шийок розподільного вала 30мкм.
Отримані розміри шийок розподільного вала:
Dш1. = 48.1±0.015 мм
Dш2. = 49.1±0.015 мм
Dш3. = 50.1±0.015 мм
Dш4. = 51.1±0.015 мм
Dш5. = 51.85±0.015 мм
Тоді відповідно отвори в корпусі двигуна:
Dотв. корп.1 = 48.1+4.1=52.2+0.02 мм
Dотв. корп.2 = 49.1+4.1=53.2+0.02 мм
Dотв. корп.3 = 50.1+4.1=54.2+0.02 мм
Dотв. корп.4 = 51.1+4.1=55.2+0.02 мм
Dотв. корп.5 = 51.85+4.1=55.95+0.02 мм
Граничні розміри втулок:
Dотв.вт.мах=Dотв.корп.мах-(2.
Dотв. корп.мах - максимальне значення
діаметра отвору в корпусі,
(2.0)×2 - мінімальне значення ширини втулки
при її виготовленні.
Для всіх отворів розрахунок вівся за наступним розміряним ланцюгом:
Dотв. вт1.мах =52.22-2.0×2 = 48.22 мм
Dотв. вт2.мах =53.22-2.0×2 = 49.22 мм
Dотв. вт3.мах =54.22-2.0×2 = 50.22 мм
Dотв. вт4.мах =55.22-2.0×2 = 51.22 мм
Dотв. вт5.мах =55.97-2.0×2 = 51.97мм
Аналогічним чином визначу мінімальні значення отворів втулок.
Dотв. вт1.мін =52.20-2.02×2 = 48.20 мм
Dотв. вт2.мін =53.20-2.02×2 = 49.20 мм
Dотв. вт3.мін =54.20-2.02×2 = 50.20 мм
Dотв. вт4.мін =55.20-2.02×2 = 51.20 мм
Dотв. вт5.мін =55.85-2.02×2 = 51.85 мм
Знайду масляний зазор і зрівняю його з необхідним наступній схемі:
Мінімальний масляний зазор(на діаметрі):
52.20-(48.1+0.015)-(2.0+0.02)×
Відповідно мінімальний зазор на радіус відповідає 0,023 мм
Максимальний масляний зазор(на діаметрі):
52.22-(48.1-0.015)- 2.0×2=0.135 мм
Відповідно максимальний зазор на радіус відповідає 0,067 мм
Виходячи з отриманих даних, мінімальний і максимальний масляний зазор на діаметр отвору повністю задовольняють реальним умовам роботи механізму.
6262.10.ДП.09.03.ПЗ. | ||||||||||
Изм |
Лист |
№ докум |
Подпись |
Дата | ||||||
Студент |
Мацкевич А.С. |
КОНСТРУКТОРСЬКА ЧАСТИНА |
Лит |
Лист |
Листов | |||||
Керівник |
Кротик І.О. |
|||||||||
НУК ім ад Макарова | ||||||||||
Н. контроль |
||||||||||
Зав. кафедри |
Соловйов С.М. |
8.090202 5261 07 ПК |
Лист | |||||
Изм |
Лист |
№ докум |
Подпись |
Дата |
6262.10.ДП.09.03.ПЗ. |
Лист | |||||
Изм |
Лист |
№ докум |
Подпись |
Дата |