Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Апреля 2014 в 11:11, дипломная работа
В даному дипломному проекті запропонований ще один підхід до цієї проблеми, а саме пропонується розглянути варіант відновлення зношених поверхонь корпуса двигуна методом заміни відпрацьованих поверхонь новими, які являють собою металеві вкладиші переважно з матеріалу, що має гарні триботехнологічні властивості. Ці вкладиші будуть встановлюватися на зношені поверхні тертя в корпус двигуна.
Процес виготовлення таких вкладишів досить трудомісткий і не передбачений для виконання на звичайному універсальному устаткуванні для нього буде використане спеціальне пристосування, призначене для ремонту двигуна й відновлення поверхонь.
5.1 Коротка характеристика дільниці.
Дільниця механічного цеху, що проектується, створюється для виготовлення деталі «блок циліндрів» з річною програмою випуску А=1800 шт.
Чисельність всього устаткування дільниці складає 6 верстатів.(з них 2 з ЧПУ). Завантаженість обладнання – 87%.
Партія запуску оптимальна n=25 шт., що дозволяє нам не зменшувати через заниження розміру партії рівень продуктивності праці та не збільшувати собівартість деталі, а також не збільшувати площі, зайняті цеховими міжопераційними складами заготовок та готових деталей.
На ділянці задіяно 17,19працюючих, у тому числі :
5.2. Опис служб механічного цеху і дільниці, що проектується.
Дільниця по проектуванню блоку циліндрів, складання і випробування входить в склад механічного цеху.
В склад механічного цеху входять:
- виробничі дільниці, в тому числі і дільниця, що проектується;
- допоміжні відділення;
- службові приміщення;
- побутові приміщення.
Дільниця, що проектується, служить для розміщення виробничого обладнання і робочих місць необхідних для виконання технологічного процесу по виготовленню блоку цилындру. На дільниці розташовані верстати, слюсарно-складальна дільниця для виконання слюсарно-складальних робіт, міста для зберігання заготівок і склад готових виробів. Кількість верстатів прийнято рівним 6.
Зважаючи на відносно малий розмір дільниці, виходячи з кількості одиниць обладнання і кількості робітників, визначено, що не доцільно вводити в склад дільниці такі допоміжні відділення, як заготівельне, заточувальне, ремонтне. Ці допоміжні відділення являються загально цеховими, обслуговують кілька дільниць і не знаходяться на території дільниці, що проектується.
В цеху знаходиться бюро технічного контролю, яке є частиною загальнозаводського відділу технічного контролю. На дільниці є місто для ВТК. Відділ технічного контролю перевіряє всі вимірювальні інструменти, прибори, пристосування, відповідність виготовлених деталей вимогам креслення, контролює складання і випробування.
5.3. Конструкція будівлі.
Будівля представляє собою залізобетонну конструкцію, яка складається з залізобетонних колон, сполучених рам, балок, підкранових елементів, ферми.
Колони розташовані на відстані 6 метрів одна від одної. Висота будівлі 8,4 метра, ширина прольоту дільниці, що проектується, 12 метрів. Для освітлення виробничої дільниці передбачені ліхтарі верхнього світла. Не зважаючи на відносно високу вартість і складність конструкції, їх застосування виправдовується тим, що такі ліхтарі дають добру і рівномірну освітленість великих площ, в той час як бокове засклення не може забезпечити достатню освітленість таких великих площ. Ліхтарі розташовують вздовж прольоту цеха з верхнім заскленням.
5.4. Вихідні данні для проектування дільниці цеху по виробництву блоку циліндрів.
1. |
Найменування деталі |
– |
Блок циліндрів |
2. |
Марка матеріалу |
– |
Ал5 ГОСТ1583-89 |
3. |
Маса деталі |
– |
29 кг |
4. |
Маса заготівки |
– |
31,5 кг |
5. |
Річна программа |
– |
1800шт. |
6. |
Режим роботи |
– |
2 зміни таблиця 5.1 |
Маршрутно технологічний процес обробки заготівки деталі типу „Блок циліндрів”.
№ |
Найменування операції |
Найменування та модель обладнання |
Розряд робіт |
Тшт, хв |
Тп.з, хв | ||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | ||
010 |
Фрезерна |
Горизонтально-фрезерний 6Р82Г |
3 |
13,5 |
16 | ||
015 |
Фрезерна |
Горизонтально-фрезерний 6Р82Г |
3 |
13,5 |
16 | ||
020 |
Координатно-розточна |
Координатно-розточний 2Б460А |
4 |
47,5 |
21 | ||
025 |
Слюсарна |
Спеціальне пристосування |
6 |
2,2 |
2 | ||
030 |
Координатно-розточна |
Координатно-розточний 2Б460А |
3 |
9,68 |
21 | ||
035 |
Координатно-розточна |
Координатно-розточний 2Б460А |
3 |
5,31 |
21 | ||
045 |
Вертикально-свердлильна |
Вертикально-свердлильний зЧПУ 2Р135Ф2 |
3 |
7,03 |
15 | ||
050 |
Горизонтально-свердлильна |
Горизонтально-свердлильний з ЧПУ 2204ВМФ4 |
3 |
8,34 |
15 | ||
052 |
Слюсарна |
Пристосування спеціальне |
6 |
3,2 |
5 | ||
055 |
Вертикально-розточна |
Вертикально-розточний 2Е78П |
3 |
7,21 |
21 | ||
060 |
Координатно-розточна |
Коордигатно-розточний 2Б460А |
3 |
24,35 |
21 | ||
065 |
Слюсарна |
Пристосування спеціальне |
6 |
3,2 |
5 | ||
разом |
145,2 |
179 |
5.5. Визначення і розрахунок партії запуску деталей.
Під розміром партії деталей розуміється кількість однакових деталей одночасно оброблюваних на кожній операції на одному або декількох робочих місцях з однократною витратою підготовчо-заключного часу. Розмір партії nопт визначається за наступною формулою:
де tпз - норма підготовчо-заключного часу на партію, хв.;
tшт - норма штучного часу на одну деталь, хв.;
α - коефіцієнт допустимих втрат часу на наладку, хв.(0.03...0,07).
Для α =0,03 nопт =179/0,03*145,2=41,09 ,приймаемо nопт =42.
Для α =0,04 nопт =179/0,04*145,2=30,8,приймаемо nопт =31
Для α =0,05 nопт =179/0,05*145,2=24,6 ,приймаемо nопт =25.
Для α =0,06 nопт =179/0,06*145,2=20,5 ,приймаемо nопт =21.
Для α =0,07 nопт =179/0,07*145,2=17,6 ,приймаемо nопт =18.
Розрахункові величини мінімальних розмірів партії коректуються з урахуванням наступних виробничих умов:
1) рекомендується, щоб розміри партій, що приймаються, забезпечували завантаження робочих місць протягом цілого числа змін:
- у непотоковому виробництві не менш одну зміну;
- у потоковому виробництві не менш дві зміни (в цілях забезпечення можливості переналагодження обладнення в неробочий час).
2) бажано щоб розміри партії деталей забезпечували таку єдину періодичність повторення їх запуску у виробництво (ритм запуску партії), яка кратна числу робочих днів в планованому періоді. Це дає можливість досягти планомірне чергування партії на кожному робочому місці і періодичність комплектування продукції. Для крупних деталей доцільно перевірити вибирані розміри партії з погляду наявності площі біля робочих місць.
3) отриманий розмір партії повинен бути кратним річній програмі випуску деталей.
З урахуванням всіх виробничих і технічних вимог, приймаємо
nопт =25 дет.
Кількість запусків в рік:
де А - річна програма, шт;
nопт - розмір партії детальний, шт.
Розрахуємо змінний виробіток за формулою:
де
А - річна програма, шт;
Др – кількість робочих днів в році,Др=352 днів.
Взм=1800/252*2=3,57 шт. приймаємо 4шт.
За умовою, якщо партія деталей менше змінного вироблення, то розмір парії деталей приймаємо рівним змінному виробітку, якщо більше, то приймаємо розрахункове.
5.6. Розрахунок штучно-калькуляційного часу виготовлення деталі.
Штучно-калькуляційний час необхідно розрахувати для визначення потрібної кількості обладнення, чисельності основних працюючих на ділянці, в цеху, а так само для розрахунку заробітної платні основних робітників.
де tшт - норма штучного часу на операцію, хв.
tпз - норма підготовчо-заключного часу на операцію, хв.
n - розмір партії деталей, шт.
Приклад розрахунку наводиться щодо першої операції, усі інші розрахунки зведені до таблиці 5.2
хв.
таблиця 5.2
Розрахунок штучно-калькуляційного часу виготовлення деталі
Найменування перації |
Штучний час, хв |
Підготовчо-заключний час, хв |
Розмір партії, шт. |
Штучно-калькуляційний час | |
хвилини |
години | ||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
Фрезерна |
13,5 |
16 |
25 |
8,64 |
0,144 |
Фрезерна |
13,5 |
16 |
8,64 |
0,144 | |
Розточна |
47,5 |
21 |
48,34 |
0,805 | |
Слюсарна |
2,2 |
2 |
2,28 |
0,038 | |
Розточна |
9,68 |
21 |
10,52 |
0,175 | |
Розточна |
5,31 |
21 |
6,15 |
0,103 | |
Свердлильна з ЧПУ |
7,03 |
15 |
7,63 |
0,127 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 | |
Свердлильна зЧПУ |
8,34 |
15 |
25 |
8,94 |
0,149 | |
Слюсарна |
3,2 |
5 |
3,4 |
0,057 | ||
Свердлильна |
7,21 |
21 |
5,05 |
0,084 | ||
Розточна |
24,35 |
21 |
25,19 |
0,420 | ||
Слюсарна |
3,2 |
5 |
3,4 |
0,057 | ||
Разом |
145,2 |
179 |
138,19 |
2,303 |
5.7. Визначення фонду часу роботи обладнання.
Режим роботи ділянки характеризується наступними чинниками:
Розрізняють наступні види фондів часу роботи обладнання:
- календарний;
- номінальний;
- ефективний ( дійсний).
5.7.1. Календарний фонд часу роботи обладнання.
Календарний фонд часу визначається по наступній формулі:
Фк=Дк·24=365*24=8760 ч.
де Дк - кількість календарних днів в році.
5.7.2. Номінальний фонд часу роботи обладнання.
Номінальний фонд часу роботи обладнання - це кількість робочих днів в році відповідно до прийнятого режиму роботи без урахування планованих втрат часу на ремонт обладнання.
Номінальний фонд часу визначається по наступній формулі:
де Др - число робочих днів в році,Др=252;
Тсм - тривалість зміни, Тсм=8ч.;
S- кількість змін (змінність), S=2;
Дпредпр - кількість передсвяткових днів скорочених на одну годину
Дпредпр=10 днів.
Фн=252*8*2-1*10=4022 ч.
5.7.3. Ефективний фонд часу роботи обладнання.
При розрахунку ефективного фонду часу плануються втрати часу на планово-запобіжний ремонт обладнання:
де
Фн - номінальний фонд часу роботи обладнання, ч;
Кр - коефіцієнт, що враховує час перебування верстата в ремонті.
Кожен верстат має всій власний ефективний фонд часу. Значення Кр обирається відповідно до маси обладнання(табл.5.3)
Норми витрат часу на ремонт металорізального обладнання за умови двозмінного мрежиму роботи
Обладнення |
Втрати часу на ремонт,% |
Металорізальні верстати масою: |
|
До 10т |
1,9 |
10-100т |
3,8 |
Металорізальні верстати з програмним управлінням масою: |
|
До10т |
4,7 |
10-100т |
6,6 |
Металорізальні верстати з програмним управлінням типу «оброблювальний центр» масою: |
|
До10т |
6,0 |
10-100т |
8,0 |
Більше 100т |
12,0 |
Агрегатні верстати |
3,0 |
Автоматичні лінії |
9,5 |