Ремонт и восстановление блока цилиндров с нижним расположением распределительного вала

 

 

8. Вступна частина.

Стрімкий розвиток всіх галузей промисловості, енергетики, транспорту, збільшення кількості населення і урбанізація, хімізація усіх сфер діяльності людини привело до певних змін навколишнього середовища в природі, у тому числі неблагоприємних змін, зміни в основному у забрудненні біосфери. Вплив шкідливих речовин антропогенного походження на навколишнє середовище, а також відгук середовища на ці впливи стає глобальним та всеохоплюючим.

Атмосферне повітря – джерело дихання людини, тварин і рослин, сировина для процесів горіння та синтезу хімічних сполук; він є матеріалом, застосовуваним для охолодження різноманітних промислових і транспортних установок.

В результаті життєдіяльності людини в атмосфері з’являється велика кількість шкідливих забруднюючих сполук (речовин). Взаємодія атмосферного повітря з водою та ґрунтом приводить до якісних і кількісних змін всієї біосфери в цілому, атмосферного повітря клімату землі. Найбільш сильні зміни клімату і якості атмосферного повітря спостерігаються у великих місцях.

Розрізняють природне і антропогенне забруднення атмосфери. Природне забруднення атмосфери виникає в результаті природних процесів без впливу людини, а антропогенне – в результаті діяльності людей.

До антропогенних джерелам забруднення атмосферного повітря відносяться енергетичні установки, промислові підприємства, транспорт, сільскогосподарське виробництво.

Через високу щільність розміщення, значній внесок в забруднення повітря вносять комунально-побутові підприємства.

Ступінь впливу забруднюючих речовин на навколишнє середовище визначається складом і природою речовин, їх концентрацією, тривалістю впливу, фізіологічними і морфологічними особливостями досліджує мого об’єкта та другими факторами.

З впливом забруднюючих атмосферних повітря сполук зв’язані різноманітні неприємні відчуття, нежить, хвороби і навіть смерть людини.

Здійснення контролю над дотриманням стандартів в зонах інтенсивного антропогенного впливу на атмосферне повітря може зменшити наслідки забруднення атмосфери.

 

 

8.2. Оцінка обстановки на території об’єкту .Засоби по зниженню викидів шкідливих речовин в атмосферу.

 

Проектована дільниця з виробництва блоку циліндрів є об’єктом промислового виробництва. На території дільниці знаходяться металорізальні верстати, які працюють  при робочих температурах в області обробки деталі, де для охолодження використовубться змазочно-охолоджуючі рідини(ЗОР), наслідком чого є їх часткове випаровування. Відпрацьовані ЗОР вимиваються з робочої області обладнання.

Головними засобами по зниженню викидів шкідливих речовин в атмосферу є вдосконалення технологічних процесів, враховуючи зниження неорганізованих викидів; будівництво нових і підвищення ефективності існуючих очисних споруд; ліквідація джерела забруднення; перепрофілювання виробництва.

Щодо проектованої дільниці механічного цеху, найбільш значними є газо - і пиловловлювання вентиляційнихвикидів, а також проведення заходів по зниженню долі неорганізованих викидів. Очищення і знешкодження газових складових викидів здійснюється заходами, вибір яких визначається складом, концентрацією забруднюючих сполук, типом виробництва, вимогами викиду (абсорбційний захід, електростатичний захід).

Очистку вентиляційних викидів від механічних сполук здійснюють апаратами мокрого і сухого пиловловлювання, волокнистими фільтрами і електрофільтрами. Відпрацьовані ЗОР збирають спеціальні ємності і утилізують.

Концентрацію нафтопродуктів у стічних водах при скиді їх в каналізацію повинна відповідати Сніп 11-32-74.

Максимальна концентрація шкідливих сполук в приземному шарі атмосфери по всім інгредієнтам не підвищує МДК для промислових площадок, встановлених ДСТУ 12.1.005-76 і СН245-71.

 

 

8.3. Очищення промислових викидів від газів і пароутворюючих домішок.

 

Методи очищення промислових викидівза характером протікання фізико-хімічних процесів можна розділити на 5 основних груп:

1. промивка домішок розчинниками (абсорбція);
2. промивка домішок речовинами, що зв'язують домішки хімічно (хемосорбція);
3. поглинання газоподібних домішок твердими активними речовинами (адсорбція);
4. термічна нейтралізація вхідних газів і поглинання домішок шляхом каталітичного перетворення;
5. розділення газоповітряний суміші на складові частини шляхом поглинання одного або декількох компонентів.

Рушійною силою є градієнт концентрації на межі середовищ. Розчинений в рідині компонент газо-повітряний суміші завдяки дифузії проникає у внутрішні шари абсорбенту. Процес протікає тим швидше, чим більше поверхня розділу середовищ коефіцієнт дифузії. Для видалення з технологічних викидів таких газів як аміак, фтористий і хлористий водень доцільно як поглинаючі використовувати воду, оскільки при цьому досягається висока розчинність шкідливих речовин.

Метод адсорбції заснований на фізичних властивостях деяких твердих тіл з ультрамікроскопічною структурою активно втягувати і концентрувати на своїй поверхні окремі компоненти з газового середовища. Підрозділяється на фізичну адсорбцію і хемосорбцію. При фізичній адсорбції молекули газу прилипають до поверхні твердого тіла під дією молекулярних сил тяжіння. При цьому теплота, що вивільняється, залежить від сил тяжіння і по величині співпадає з теплотою конденсації газу. Перевага фізичної адсорбції - оборотність процесу. В основі хемосорбції лежить хімічна взаємодія між адсорбентом і речовиною, що адсорбується. Діючі при цьому сили зчеплення значно більше ніж при фізичній адсорбції. Як адсорбенти застосовують речовини, що мають велику поверхню на одиницю маси. Так, питома поверхня активованого вугілля досягає 105 - 106 м2/кг. Його застосовують для очищення газів від органічних речовин, видалення неприємних запахів. Крім того застосовують прості оксиди (активований глинозем, активований Al2O3), Для реалізації даного методу застосовуються пінні скруббери і скруббери з рухомими насадками.

Термічна нейтралізація. Заснована на здатності речовин окислюватися до нетоксичних за наявності високої температури і вільного кисню. Бувають три схеми термічної нейтралізації газів:

1) пряме спалювання в  полум'ї;

2) термічне окислення;

3) каталітичне спалювання.

Пряме спалювання і термічне окислення протікають при температурах 600-800°С, а каталітичне спалювання - 300-400°С.

 Пряме спалювання слід  використовувати в тих випадках, коли гази, що відходять, мають  значну енергію, необхідну для  спалювання. При проектуванні пристроїв  такого типу необхідно знати межі заповнення спалюваних розчинів для підтримки горіння без додаткового тепла. Інша проблема, що утрудняє пряме спалювання є зв'язаний з тим, що при температурі 1800°С і надлишку О2 утворюється інше джерело забруднення - NO2. Прикладом прямого спалювання є спалювання вуглеводнів, що містять токсичні гази безпосередньо у факелі пальника.

Термічне окислення використовується в тих випадках, коли гази, що відходять, мають високу температуру, але в них недостатня кількість О2. Важливими чинниками, які слід ураховувати при проектуванні таких пристроїв є час, температура, турбулентність. Час повинен бути достатнім для повного того, що згоряє всіх компонентів і досягати 0,8 с. Турбулентність характеризує ступінь механічного перемішування газу, необхідного для ефективного контакту з О2 і горючими речовинами.

Каталітичний метод використовується для перетворення токсичних компонентів промислових викидів в речовини нешкідливі і менш шкідливі для навколишнього середовища шляхом введення в систему каталізатора. Каталітичні методи засновані на взаємодії речовин, що видаляються, з одним з компонентів присутнім в газі. Каталізатор взаємодіючи з однією з реагуючих речовин утворює проміжну речовину, яка розпадається на нешкідливі компоненти. В більшості випадків каталізатором є метали (Pt, Pa) або їх з'єднання. Істотний вплив на швидкість каталітичного процесу і його ефективність надає температура газу. Для кожної реакції, що протікає в потоці газу, характерна так звана мінімальна температура реакції, нижче за яку каталізатор не проявляє своєї активності. Розрізняють дві конструкції газоочисних каталітичних пристроїв: каталітичні реактори, в яких відбувається контакт газового потоку з твердим каталізатором і реактори термокаталичні, в яких в загальному корпусі розміщений контактний вузол і підігрівач.

Біохімічні методи. Заснований на здатності мікроорганізмів руйнувати і перетворювати різні з'єднання. Руйнування відбувається під дією ферментів, що виробляються мікроорганізмами.

Методи очищення стічних вод. В машинобудуванні очищення стічних вод від твердих частинок залежно від їх властивостей, концентрації і розчину здійснюється методами: проціджуванням, відстоюванням, відділенням твердих частинок в полі дії відцентрових сил, фільтрацією.

Проціджування - первинна стадія - очищення стічних вод, яка призначена для виділення із стічних вод нерозчинних домішок розміром до 25мм, а також волоконних забруднень. Проціджування здійснюється пропусканням стічних вод через грати і волокноулавливателі. Грати виготовляються з металевих стрижнів або арматури із зазором між ними 5-20 мм і встановлюються під кутом 60° горизонту. Очищаються грати частіше за все механічно за допомогою поворотних грабель і рідше уручну. При цьому домішки, зняті з грат подрібнюються і скидаються назад в стічні води, ніж погіршується якість повітряного і водного середовища. Для усунення цього недоліку використовують грати - дробарки, які подрібнюють домішки, не витягуючи їх із стічних вод.

Відстоювання засновано на особливості осадження твердих речовин в рідині. Очищення стічних вод здійснюється в песколовках і відстійниках. Залежно від напряму руху стічних вод песколовки бувають горизонтальні з прямолінійним і круговим рухом води аеріруємі.

Фільтрація  стічних вод призначено для очищення їх від тонко дисперсійних твердих домішок. Процес використовується після фізичних і біологічних методів очищення. Для очищення стічних вод використовується 2 вид фільтрів: зернисті, в яких рідина протікає через насадки пористих матеріалів (пісок), і мікрофільтри, елементи яких виготовляються із зв'язаних пористих матеріалів.

Очищення від маслопродуктів залежно від складу і концентрації здійснюється відстоюванням, обробкою в гідроциклонах, фільтрацією і флотацією.

 

Термічна нейтралізація. Заснована на здатності речовин окислюватися до нетоксичних за наявності високої температури і вільного кисню. Бувають три схеми термічної нейтралізації газів: 1) пряме спалювання в полум'ї; 2) термічне окислення; 3) каталітичне спалювання. Пряме спалювання і термічне окислення протікають при температурах 600-800°З, а каталітичне спалювання - 300-400°З.

 Пряме спалювання слід  використовувати в тих випадках, коли гази, що відходять, мають  значну енергію, необхідну для  спалювання. При проектуванні пристроїв  такого типу необхідно знати межі заповнення спалюваних розчинів для підтримки горіння без додаткового тепла. Інша проблема, що утрудняє пряме спалювання є зв'язаний з тим, що при температурі 1800°З і надлишку О2 утворюється інше джерело забруднення - NO2. Прикладом прямого спалювання є спалювання вуглеводнів, що містять токсичні гази безпосередньо у факелі пальника.

Термічне окислення використовується в тих випадках, коли гази, що відходять, мають високу температуру, але в них недостатня кількість О2. Важливими чинниками, які слід ураховувати при проектуванні таких пристроїв є час, температура, турбулентність. Час повинен бути достатнім для повного того, що згоряє всіх компонентів і досягати 0,8 з. Турбулентність характеризує ступінь механічного перемішування газу, необхідного для ефективного контакту з О2 і горючими речовинами.

Каталітичний метод використовується для перетворення токсичних компонентів промислових викидів в речовини нешкідливі і менш шкідливі для навколишнього середовища шляхом введення в систему каталізатора. Каталітичні методи засновані на взаємодії речовин, що видаляються, з одним з компонентів присутнім в газі. Каталізатор взаємодіючи з однією з реагуючих речовин утворює проміжну речовину, яка розпадається на нешкідливі компоненти. В більшості випадків каталізатором є метали (Pt, Pa) або їх з'єднання. Істотний вплив на швидкість каталітичного процесу і його ефективність надає температура газу. Для кожної реакції, що протікає в потоці газу, характерна так звана мінімальна температура реакції, нижче за яку каталізатор не проявляє своєї активності. Розрізняють дві конструкції газоочисних каталітичних пристроїв: каталітичні реактори, в яких відбувається контакт газового потоку з твердим каталізатором і реактори термокаталітичні, в яких в загальному корпусі розміщений контактний вузол і підігрівач.

					8.090202 5261 07 ПК	Лист
Изм	Лист	№ докум	Подпись	Дата

 

 

					6262.10.ДП.10.08.ПЗ
Изм	Лист	№ докум	Подпись	Дата
Студент		Мацкевич А.С.			ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА	Лит			Лист	Листов
Керівник		Кротик И.А.
Консультант						НУК ім ад. Макарова
Н. контроль
Зав. кафедри		Каиров А.С.

 

 

					6262.10.ДП.10.08.ПЗ	Лист
Изм	Лист	№ докум	Подпись	Дата