Технологія виробництва кормового борошна. Потужність МЖК 25,3 т за зміну

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Июня 2013 в 19:16, курсовая работа

Описание работы

Кормове борошно тваринного походження - продукт, який отримують із нехарчових відходів, конфіскатів, малоцінних субпродуктів, із трупів худоби, допущених спеціалістом ветеринарної медицини для переробляння на кормове борошно. Залежно від сировини отримують борошно кормове м'ясо-кісткове, мясне, кровяне, кісткове і борошно з гідролізованого пера, а також тваринний кормовий і технічний жири.

Содержание работы

Вступ
1. Технологічна частина 9
1.1 Аналіз та вибір технологічних схем 9
1.2 Розрахунок сировини та готової продукції 16
1.3 Аналіз і підбір, обгрунтування обладнання згідно апаратурно-технологічної схеми 20
1.4 Організація виробничого потоку згідно апаратурно-технологічної схеми 22
1.5 Організація виробничо-ветеринарного контролю 29 1.6 Аналіз літературних джерел з описом сучасних технологій з теми курсової роботи 33
Висновки
Список використаної літератури 39

Файлы: 1 файл

курсова3.docx

— 596.40 Кб (Скачать файл)

Сортування

Нехарчова сировина зазвичай надходить на переробку в розсортованому вигляді. При надходженні змішаної сировини її сортують на жирову і жировмісну сировину, при цьому враховується її морфологічний склад що дозволяє застосовувати диференційований для  різних видів сировини режим теплової обробки забезпечуючий отримання  продукції хорошої якості. Найкраще сортувати сировину в місцях її збору  і в такому вигляді  транспортувати в цех виготовлення.

Теплова обробка

Для знищення патогенних мікроорганізмів , руйнування початкової структури  сировини і зневоднення для виготовлення сухого кормового продукту конфісковану сировину і не харчові відходи  нагрівають сухим або мокрим способом.

У процесі сухої  обробки  сировину нагрівають протягом 15-30 хвилин при температурі від 110 С до 132 С парою або водою безконтактним  способом в апаратах із паровою сорочкою в одну, дві або три фази:

-  в одну під розрідненням - при температурі нище 100 С;

- в дві фази - послідовно  під тиском, а потім під розрідненням  при необхідності стерилізації  або розварки сировини з малим  вмістом вологи;

 

- в три фази – послідовно  під розрідненням, тиском і сзову  під розрідненням для сировини  з великим вмістом вологи;


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

12

Технологічна схема

 


Розварка сировини в другій фазі проходить при надлишковому тиску в котлі. Надлишковий тиск забезпечує можливість проведення теплової обробки при температурах вище 100 С, що прискорює роварку і знезараження сировини. Для знезараження нехарчової сировини  в горизонтальних вакуумних  котлах котлах достатньо нагрівання при температурі 120 С протягом 30 хвилин. В третій фазі шквару сушать до вмісту вологи 8-10%. Утворене в середині котла  розріднення забезпечує інтенсивне виділення вологи і зменшення  тривалості сушки. Для зберігання якості жиру і шквари потрібно підтримувати відносно невисоку температуру(80 С). Кінець сушіння шквари определяють по показникам термометра, так як температура продукту може характеризувати його вологість  при постійному тиску. Нехарчова  сировина містить значну кількість  води, більша частина якої (до 60%) видаляється  при сушінні. Утворені при цьому  сокові пари виносять в конденсатори невелику кількісь тепла.

Витоплений при переробці  сировини жир зливають через 30-40 хвилин після закінчення розварки і стерилізації.

Висушену шквару і залишковий жир вигружають через відкриті дверцята котла при обратному  крутінні мішалки у відціджувачі різної конструкції. Внагрітих глухим паром відціджувачах  при температурі 79-80 С зі шквари стікає жир протягом 2-3 годин. Шквара після  стікання жиру має 25% жиру і до 8% вологи.

Волога, що міститься у  сировині, випаровується і видаляється  із зони обробки, тканини зневоднюються, стають крихкими  і руйнуються, при  цьому з них частково виділяється  жир. Після термічної обробки  сировини отримують двофазну систему: суха знежирена шквара-жир.


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

13

Технологічна схема

 


Мокра теплова обробка  передбачає безпосередню дію теплоносія на сировину, що сприяє денатурації  білкових речовин і утворенню  з колагену глютину. Виділений жир  частково емульгується і піддається розщепленню до вільних жирних кислот. Після закінчення розварювання отримують  трифазну систему: жир-шквара-юульйон. В останньому міститься значна кількість  водорозчинних біків і продуктів  гідротермічного розпаду колагену. Роварюючись, сировина стерилізується.

Виробництво кормового  борошна в горизонтальних вакуумних  котлах з проміжним знежиренням  шквари центрифугуванням

Переробка сировини з проміжним  знежиренням шквари центрифугуванням ґрунтується на використанні вакуумних  котлів з проміжним відбиранням жиру на відстійних центрифугах періодичної дії з наступним досушуванням знежиреної шквари у вакуумних котлах. Особливість цієї технології полягає в тому, що нехарчову сировину не сортують за вмістом жиру.

Сировину подрібнюють на силовому подрібнювачі і завантажують у горизонтальні вакуумні котли.

Теплову обробку проводять  в два етапи:

- Перший складається з розварювання і стерилізації сировини (перша фаза) і попереднього часткового сушіння шквари (друга фаза);

- Другий полягає у сушінні знежиреної шквари до показника стандартної вологи.

 


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

14

Технологічна схема

 


Розварювання і стерилізацію проводять у горизонтальних вакуумних  котлах при температурі 118…122 С протягом 45 хвилин. Підсушування здійснюється в  тих самих котлах протягом 2 годин  під вакуумом (53…66 кПа) при температурі 72…80 С.

Після завершення першого  етапу шквара вивантажується у шнековий приймач і далі за допомогою нахиленого шнеку подається у накопичувач, розташований над центрифугами.

Для знежирення шквари використовують центрифугу ФПН 1001 У-3 періодичної дії  з нижнім механізованим вивантаженням  і напівавтоматичним керуванням.

Шквару, що містить 35…40% вологи, температурою не нище 70 С подають  через закріплений на кожусі лоток  у барабан.

Після закінчення завантаження поворотний збірник установлюють під  отвором для вивантаження. Центрифуга включається в автоматичний режим  роботи. Тривалість знежирення - -5 хвилин. Після закінчення процесу центрифуга зупиняється за допомогою гальма, електродвигун переключають на обертання  у зворотньому напрямку і зрізають осад за допомогою ножового пристрою. Знежирена шквара з ротора  засипається  через конусоподібний пристрій у  приймач. Жир відводиться з ротора центрифуги безперервно через тканину, закріплену над перфорованим бортовим кільцем, і збирається у приймач, звідки насосом перекачується у  відстійник.

Шквара після знежирення за допомогою транспортних засобів  подається на другий етап теплової обробки (сушіння) у горизонтальні  вакуумні котли. Сушіння проводиться  при розрядженні в середині котлів 53…66кПа протягом 2…2,5 годин.

Висушену знежирену шквару вивантажують із котлів на шнековий, а  з нього на стрічковий транспортер, де встановлений магнітний вловлювач


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

15

Технологічна схема

 


 металомагнітних домішок.  У подальшому шквара подрібнюється  і просіюється на агрегаті  та за допомогою транспортних  засобів подається на безтарне  зберігання або пакується у  мішки.

Недоліком цього способу  переробки сировини є додаткові  витрати тепла на нагрівання шквари.

 

 


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

16

Розрахунок сировини та готової  продукції

 

 


1.2 РОЗРАХУНОК СИРОВИНИ ТА ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ

Потужність м'ясо-жирового комплексу по виготовленню кормового  борошна-25.3 т/зм, з них 50% яловичини, 50% свинини в шкурі.

Знаходимо кількість мяса на кістках:

А= А0*к/100

Де А0 - загальна жива маса ВРХ, кг

к – прийнятий коефіцієнт у процентному співвідношенні

Аял=25,3*0,5=12,65 т/зм

Аял=25,3*0,5=12,65 т/зм

Із 12,65 т яловичини отримаємо:

Яловичина 1 категорії-70%

Яловичина 2 категорії-30%

Розраховуемо кількість  мяса:

Аял.1=12,65*0,7=8,855 т/зм

Аял.2=12,65*0,3=3,795 т/зм

По рекомендованих кількісних співвідношеннях, яловичину отримують  35 % від дорослої худоби і 65 % -  від молодняку.

Розрахунок ведеться наступним  чином:

Яловичину 1 кат. отримуємо  від дорослої худоби та від молодняка  вищої середньої та нижче середньої  вгодованості.

Яловичину 2 кат. отримуємо  від дорослої худоби та від молодняка  середньої та нижче середньої  вгодованості.

Яловичина 1 категорії отримана від:

  дорослої худоби-35%

  • Вищої вгодованості-15%=1,33 т/зм
  • Середньої-10%=0,88 т/зм
  • Нище середньої-10%=0,88 т/зм

 

 

 

Яловичина 1 категорії отримана від:

 молодняку-65%

 

- Вищої вгодованості-35%=3,54 т/зм


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

17

Розрахунок сировини та готової  продукції

 

 


- Середньої-20%=1,77 т/зм

- Нище середньої-10%=0,88 т/зм

Яловичина 2 категорії отримана від:

  дорослої худоби-30%

  • Середньої-26%=0,99 т/зм
  • Нище середньої-4%=0,15 т/зм

Яловичина 2 категорії отримана від:

молодняку-70%

  • Середньої-65%=2,46 т/зм
  • Нище середньої-5%=0,19т/зм

По коефіцієнту переводу мясних туш в живу масу визначається жива маса ВРХ:

  дорослої худоби

  • Вищої вгодованості-1,33*2,02=2,68 т/зм
  • Середньої-(0,88+0,99)*2,22=4,15 т/зм
  • Нище середньої-(0,88+0,19)*2,35=2,51 т/зм

 

молодняку

- Вищої вгодованості-3,54*2,06=7,3 т/зм

- Середньої-(1,77+2,46)*2,2=7,23 т/зм

- Нище середньої-(0,88+0,19)*2,35=2,51 т/зм

Всього жива маса ВРХ складає:

Аж=26,33 т/зм

Із 12,65 т свинини в шкурі  отримаємо:

1 кат.-70%     А1=12,65*0,7=8,855 т/зм

2 кат-20%      А2=12,65*0,2=2,53 т/зм

3 кат-10%      А3=12,65*0,1=1,265 т/зм

По коефіцієнту мясних туш в живу масу свинини в шкурі

1 кат.-8,855*1,44=12,75 т/зм

2 кат-2,53*1,57=3,79т/зм

3 кат-1,265*1,39=1,76т/зм


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

18

Розрахунок сировини та готової  продукції

 

 


 

Всього жива маса свиней складає:

Аж =18,48т/зм

Приймаємо живу масу голови ВРХ-350 кг, свиней-100 кг.

Знаходимо кількість голів  ВРХ, свиней в шкурі за формулою:

Q= Аж/М

Аж-жива маса ВРХ та свиней

М- жива маса голови

QВРХ=26330/350=75 голів

Qсвиней=18480/100=185 голів

Вид худоби

Маса мяса, т

ЖМ 1 гол, кг

ЖМ по коеф,т 

К-сть голів

ВРХ

Свиней

12,65

12,65

350

100

26,33

18,48

75

185

Всього

25,3

450

44,81

260


 

Кількість сирих кісток визначають за продуктивністю м'ясо-жирового та ковбасного корпусів, з яких вони надходять. Потужність ковбасного цеху приймають за 10% від  потужності МЖК. Потребу ковбасного цеху в м’ясі на  кістках визначають множенням вибраної кількості ковбасних виробів на відповідний коефіцієнт переведень. Розрахунки зводимо в таблицю.

Зведена таблиця потрібної  кількості мяса 25,3 т/зм з них 10% потужність ковбасного цеху, що становить 2,53 т/зм

Груповий асортимент:

-сосиски і сардельки-0,53 т

-варені ковбаси-0,5 т

-напівкопчені ковбаси-0,5 т

-варенокопчені ковбаси-1 т

 

Ковбасні вироби

К-сть за зміну

Коеф. переведення

Потрібна к-сть мяса на кістках за зміну

яловичина

свинина

яловичина

свинина

сосиски і сардельки варені ковбаси

напівкопчені ковбаси

варенокопчені ковбаси

530

500

500

1000

0,736

0,707

0,914

1,115

0,472

0,525

0,768

0,910

3,9

3,53

4,57

11,15

2,5

2,6

3,84

9,1

Всього

2530

   

23,13

18,04

Информация о работе Технологія виробництва кормового борошна. Потужність МЖК 25,3 т за зміну