Метод Несслера

Сu = ((a − b) × k × 6,36) / C, де

а – кількість 0,1 н розчину тіосульфату, яка  пішла на титрування досліджуваного розчину, мл;

b – кількість 0,1 н розчину тіосульфату, яка пішла на титрування контрольного розчину, мл;

k – поправочний коефіцієнт, k = 1;

6,36 – кількість  мл Cu, яка відповідає 1 мл 0,1 н тіосульфату;

С – кількість  досліджуваного розчину, яка пішла  на титр, мл;

5. Визначення концентрації джерела азоту

Метод Несслера – найбільш загальноприйнятий і поширений для визначення вмісту аміаку і амонійних солей. Cуть методу полягає в утворенні колоїду, пофарбованого в червоно-бурий колір, при взаємодії аміаку і амонійних солей з реактивом Несслера. Цей реактив є лужним розчином меркурійодидакалію [17].

Забарвлення, що виникає, поглинає випромінювання в широкому діапазоні довжин хвиль і в певних умовах інтенсивність забарвлення пропорційна кількості амонію. Фотометрують при 400 – 425 нм (для кількостей < 0,2 мг NH3) і при 550 – 580 нм (для ~ 1 мг). При вимірюванні на спектрофотометрі межа концентрацій може бути розширена до 1,25 мг (при 580 нм). При визначенні мікрограмових кількостей азоту оптична густина розчинів зберігається постійною протягом 6 год. Якщо реакція протікає довше 15 – 20 хв., то при вмісті азоту  > 1 мг може спостерігатися опалесценція або помутніння розчину [17].

Для отримання  точних результатів, необхідно дотримуватися  умов проведення реакцій та приготування реактиву Несслера. Концентрація аналізованого розчину повинна бути в межах 0,5 – 0,6 н.

Список  використаної літератури

1. Винаров А.Ю., Кухаренко А.А., Панфилов В.И. Лабораторные и промышленные ферментеры. – М.: РХТУ, 2004. –  с. 94.
2. Волосовец А. П. Цефалоспорины в практике современной педиатрии: Учеб.-М.,2007. – с. 23.
3. Егоров Н.С. Биотехнология: проблемы и перспективы. – М.: Высшая школа, 1997. − c. 82.
4. Егоров Н.С. Основы учения об антибиотиках: Учеб. для студентов биолог. спец. ун-тов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Высш. шк., 1989 – с. 448.
5. Малежик І. Процеси та апарати харчових виробництв. – К.: НУХТ, 2003. – с. 400.
6. Морочковський Визначник грибів України. Незавершені гриби: Підруч.- К.,1991. – с. 36.
7. Ланчини Д., Паренти Ф. Антибиотики / Пер.с англ. – М.: Мир, 1985. − 152 с.
8. Никитин А. В. Антибиотики и макроорганизм// Антибиотики и химиотерапия. — 2000. — № 12. — С. 31–36.
9. Пирог Т.П. Загальна мікробіологія: Підруч. – 2-е вид., доп. і перероб. – К.:НУХТ, 2010 – с. 632.
10. Самсыгина Г.А. Применение цефалоспоринов III поколения в лечении тяжелых инфекций // Журнал антибиотики и химиотерапия. – 2000. – N12. – C. 30–33.
11. Сидоренко С. В., Яковлев С. В. Атибиотики и атибиотикотерапия. // Медицина. − 2002. − с. 16.
12.   Яковлев С.В. Когда нужны цефалоспорины четвертого поколения // Антибиотики и химиотерапия. – 1999. – №11. – С. 4–6
13.   Яковлев С.В. Современное значение цефалоспоринов при лечении инфекций в стационаре // Клинические рекомендации и алгоритмы для практикуючих врачей. Социально-значимые заболевания. – 2005. – Т. 13, №10. – С. 10-15
14. Яковлев В.П., Яковлев С.В., Александрова И.А., и др. Рациональная антимикробная фармакотерапія: Рук. для практикуючих врачей / Под общ. ред. В.П. Яковлева, С.В. Яковлева. – М.: Литтера, 2003. – 1008 с.
15. Пат. 2426793 Российской Федерации. C12P35/06,            C07D501/02, C12R1/75. Способ биосинтеза Цефалоспорина С с изпользованием нового штамма Acremonium chrysogenum ВКМ F-4081D/ Бартошевич Ю.,  Новак М., Домрачева А., Скрябин К.; заявитель и патентообладатель Учреждение Российской академии наук; заявл. 30.10.2009; опубл. 10.05.2011
16. Пат. 2241038 Российской Федерации. C12P35/06C12Р35/06, C12R1/01. Способ биосинтеза Цефалоспорина С / Пшеничников В.Г.,  Каминская М.И., Бартошевич Ю.Э., Власов В.И., Пушков А.Н.; заявитель и патентообладатель Открытое акционерное общество "Акционерное курганское общество медицинских препаратов и изделий "Синтез"; заявл. 19.05.2003; опубл. 27.11.2004
17. Компендиум 2007 – Лекарственные препараты: справочник в 2-х т. / Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторова. –К.: Морион, 2007. – 2270 с.
18. Demain A. L., Vaishnar P., Critical Reviews in Biotechnology, 2006, v 26, n 2, p. 67 - 82
19. Kupka, J., Shen, Y.-Q., Wolfe, S. & Demain, A.L. ( 1983) Partial purification and properties of the α-ketoglutarate-linked ring-expansion enzyme of β-lactam biosynthesis of Cephalosporium acremonium. FEMS Microbiol. Lett. 16, 1– 6.K.
20. Swarnim, Surendra Pub A Textbook of Biochemistry and Microbiology, 2010, vi, 304 p
21.   P. G. Caltrider, F. M. Huber, and L. E. Day; Journal List / Effect of Methionine and Sulfate on the Metabolism of Cephalosporium acremonium / 1998
22. Sundquits D., Dingell J. Impacts of Antibiotic-Resistant Bacteria.– Washington, DC: U.S. Government Printing Office, September 1995.–170 p.
23. http://www.provisor.com.ua/archive/1999/N1516/antibio.php
24. www.genom.jp/kegg/ KEGG: Kyoto Encyclopedia of Genes and Genomes. Pathway Database