Основи захисту ярої пшениці від септоріозу

Азотні добрива вносять по технологічних коліях у три строки: III етап — N30 у вигляді аміачної селітри, V—VII етап — N20 у вигляді аміачної селітри, УІІІ-Х етапи — N,5 15—20% розчином карбаміду [3].

Вирощування стійких і витривалих сортів. Добір сортів ярої пшениці має виняткове значення в захисті посівів від хвороб і шкідників, обмеженні застосування спеціальних захисних заходів, особливо — хімічних. У зв'язку з цим при розробці та освоенні програм інтегрованого захисту особливої уваги погребує добір і використання в господарстві сортів, то виявляють стійкість проти найбільш поширених і небезпечних видів шкідливих організмів. Використовують при цьому лише рекомендовані сорти, що добре реагують на високий агрофон, стійкі щодо вилягання та ферментативного виснаження, що відповідають вимогам сильних, цінних і твердих пшениць. У господарствах з великими площами належить мати 2—3 сорти з різною тривалістю вегетаційного періоду, переважно — з високою якістю зерна, стійкістю проти хвороб і шкідників [19].

Підготовка насіння. Доля майбутнього врожаю, його величина та якість зерна істотно залежать від посівних кондицій насіння. Тому для сівби використовують лише насіння з насіннєвих ділянок. Після збирання врожаю його належить ретельно очистити від домішок, подрібненого та легкого зерна, насіння бур'янів. При цьому істотно зменшується небезпека погіршення фітосанітарного стану посівів, оскільки значна частина видів хвороб (фузаріозні й гельмінтоспоріозні кореневі гнилі, гельмінтоспоріозні плямистості, чорний зародок, бактеріози тощо) поширюються саме з насіння. Очищення ж його від легких фракцій дає змогу значно зменшити запас насіннєвої інфекції і обмежити розвиток цих хвороб у посівах.

    Згідно з державним стандартом України ДСТУ 2240-93 норми сортових та посівних якостей насіння ярої пшениці диференціюються за етапами насінництва та його призначенням. Не допускається до сівби насіння, в якому виявлено: карантинні бур'яни (насіння, плоди), шкідники та хвороби; живі шкідники та їх личинки, що пошкоджують насіння, крім кліща, наявність якого у насінні різних репродукцій не повинна перевищувати 20 шт./кг; насіння отруйних бур'янів (геліотропу пухнастоплідного і триходесми сивої), гали пшеничної нематоди; зібране з посівів, уражених, за даними польової апробації, стебловою та карликовою сажками [19].

Заключною операцією перед сівбою є протруювання насіння. Вибирають протруйники залежно від їх спектра фунгітоксичної дії та рівнів захисної здатності проти комплексу хвороб. Видовий склад і господарчу значимість хвороб визначають за фітоекспертизою насіння, апробацією насіннєвих посівів, експертним узагальненням фітосанітарного стану на основі розрахунку очікуваних потенційних втрат урожаю ярої пшениці і погіршення його якості від них безпосередньо в господарствах [13,19].

Строки і способи сівби. Науково обґрунтоване визначення строків сівби водночас із формуванням сприятливих умов для розвитку рослин має забезпечувати їх захист від шкідливих організмів. Це двоєдине завдання потребує врахування багатьох факторів, зокрема — режиму зволоження грунту.

Маневрувати строками сівби доцільно так, щоб забезпечити одержання дружних сходів і максимально обмежити дію на них шкідливих організмів. Швидкий розвиток рослин скорочує критичні періоди заселення їх шкідниками і хворобами, в результаті чого можна запобігати зрідженню посівів і зниженню чисельності тих шкідливих видів, живлення і розвиток яких пов'язане з певними фазами розвитку ярої пшениці [14,19].

Сіють яру пшеницю в перші дні весняних польових робіт. Вона добре використовує весняну вологу, а швидкий ріст рослин сприяє пригніченню бур'янів та меншому пошкодженню їх шведською мухою. Тверда пшениця характеризується вповільненим вбиранням насінням вологи при проростанні, тому вона потребує більш ранніх строків сівби порівняно з м'якою і особливо чутлива до затримки з сівбою.

Для Лісостепу рекомендована норма висіву — в межах 5— 6 млн, а для Степу — 4—5 млн схожих насінин на 1 га.

Загальна вимога щодо якості сівби для отримання дружних сходів — глибина загортання насіння. При оптимальному зволоженні ґрунту вона має становити 4—6 см, при недостатньому — 6—8 см.

Спосіб сівби може трохи впливати на фітосанітарний стан посівів ярої пшениці. Звичайно перевагу слід віддавати вузькорядному, що дає змогу рівномірно розподілити між рослинами площу живлення, вологу і сонячну радіацію, а також закрити частину екологічних ніш для бур'янів та деяких видів шкідників і хвороб [13,14,19].

 

     Хімічний метод. В інтегрованих системах захисту ярої пшениці від шкідливих організмів значна питома вага хімічних заходів захисту. На сьогодні отримання сталих високих врожаїв без застосування пестицидів практично неможливе. Проте метою при цьому має бути не цілковите знищення шкідливих організмів, а обмеження їх чисельності до господарськи невідчутного рівня. Хімічні обробки посівів проти хвороб, шкідників та бур'янів належить проводити згідно з економічними порогами шкодочинності .

Одним із цілеспрямованих і, відповідно, економічним та екологічним заходом захисту рослин від хвороб, що передаються з насінням та через ґрунт, є протруєння. Останнім часом спостерігається ріст ураження сажковими хворобами, що є прямим наслідком сівби непротруєним або неякісно протруєним насінням [12,13].

Для досягнення оптимального біологічного ефекту протруювання невелика кількість ефективних діючих речовин має бути рівномірно нанесеною на насінину. Тому крім високоефективного препарату, слід забезпечити належну технологію обробки. Технічна якість протруювання є основною передумовою активності застосовуваних хімічних речовин.

Для технічної якості протруювання особливе значення має чистота насіннєвого матеріалу, відсутність на ньому пилу та інших дрібних домішок, що мають дуже велику відносну поверхню і адсорбують значну кількість препарату, як наслідок — знижуючи якість протруювання.

Фітоекспертиза насіння має бути невід'ємною частиною насіннєвого контролю. Препарат добирають з врахуванням видового складу збудників хвороб, погодних умов, запрограмованого рівня врожаю, очікуваної фітосанітарної ситуації й спектра дії протруйника .

В Україні зареєстровано широкий асортимент протруйників

      Весь комплекс захисних заходів ярої пшениці від септоріозу і звичайної кореневої гнилі, складається з наступних операцій [14].

      В допосівній і посівний періоди необхідно дотримуватися сівозміни, проводити лущення і зяблеву обробку ґрунту. Для захисту посівів пшениці від септоріозу та  кореневої гнилі, проводять протруювання одним з препаратів: Тебузан Ультра(0,2 -0,25 л/т), Стиракс(2,5-3,0 л/т).В період вегетації проводять обприскування такими фунгіцидами, як  Байзафон (0,5-1,0 кг/га),Фітолікар ( 0,5 л/га),Доктор Кроп (0,5 л/га),Універсал(0,25-0,35 кг/га). У період кущення проводять підживлення мікродобривами-Акселератор Мікро1,0-2,0 кг/га, а під час повної стиглості зерна –десикація Дикватом(1,5-3 л/га). У фазу повної стиглості зерна необхідно провести збір врожаю з подальшим лущенням стерні.

      В післязбиральний період, провести очищення і просушування зерна до вологості 13-14% [11,26].

     Фенологічні календарі збудників хвороб представлені в табл. 3.1., 3.2..

     Згідно фенологічним календарям періодами шкідливості септоріозом і звичайною кореневою гниллю є весь вегетаційний період.

Препарати , які  використовують для захисту ярої пшениці від шкідливих організмів наведені в таблиці 3.3.та 3.4 [19,27].

Таблиця 3.3.

Фунгіциди, які  рекомендуються для захисту ярої пшениці від кореневої гнилі та септоріозу

 

В спеціальній літературі	В науковій літературі	В переліку препаратів, дозволених до використання
Беноміл, Вітавакс 75% с.п., Грандозан, Дівідент Стар, Раксіл, Агроцит, 50% с.п., Байтан, 15% с.п. Вітавакс 200, 75% с.п., Фундазол 50% с.п., Вітавакс 200, 75%, Дерозал, 50%, Раксіл 2% с.п., Байтан універсал .Тебузан з.п.,Стиракс з.п.Фітолікар.	Дівідент Стар 3% Байзафон.	Тебузан з.п.,Стиракс з.п.Фітолікар. Імпакт 25%, Байтан універсал 19,5%, Бенлат, Берет 050, 5%, Вінцит 5%, Вітавакс 75%, Вітавакс 200 , Вітавакс, Дерозал, Дівідент 3%, Колоруго супер 20%, Паноктін ,Універсал.

 

Таблиця 3.4.

 

Технологічна  карта захисних заходів, які проводяться  на ярій пшениці проти  звичайної  кореневої гнилі та септоріозу

 

№ п\п	Назва препарату і його препаративна форма	Площазгідно завдання га	Витрати				Концентрація г/л	Терміни використання	Тривалість захисної дії	Кількість обробок
			Робочого розчину		Препарату
			л\га, л\т	На весь обьем, л	Кг\т	На весь обьем кг, л
1	Тебузан Ультра	56	10	100	0,25	2,5	120	3 роки	5-8 тижнів	1
2	Стиракс	56	10	100	2,5	25	170	3 роки	6-8 тижнів	1
3	Байзафон	56	300	16800	1,0	56	250	3 роки	12-17	-
4	Фітолікар	56	200	11200	0,5	28	250	3 роки	12-20 діб	-
5	Доктор Кроп	56	300	16800	0,5	28	500	3 роки	2-3 тижні	-
6	Універсал	56	400	22400	0,3	16,8	500	3 роки	12-21 діб	-

 

 

 

 

     Хімічний  метод продовжує займати значне  місце в захисті ярої пшениці  від септоріозу та кореневої  гнилі, хоча він зазнає значних змін: зменшуються норми витрати препаратів, токсичність, кратність вживання і т.д.

Сучасна комплексна система захисту передбачає тільки раціональне вживання хімічних препаратів там, де інші методи не дають необхідних результатів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Фенокалендарь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-агротехнічні  заходи

 

 

-протруєння  насіння 

              

-обприскування  насіння в період вегетації

         

-десикація

                      

 

-внесення мікродобрив

 

-зимуючі пікніди

-при високій вологості   конідії виходять із пікнід

 

-конідії поширюються  вітром у період вегетації

- після попадання на  рослину міцелй проникає у  тканини                          

-міцелій гриба і конідії  в пікніках

-міцелій і пікніди  зимують на уражених рослинах [23].

 

 

 

 

 

 

Фенокалендарь

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

-агротехнічні  заходи

 

 

-протруєння  насіння 

              

-обприскування  насіння в період вегетації

         

-десикація

                      

 

-внесення мікродобрив

 

-гіфи грибниці

                           

-уражене зерно в якому  знаходиться міцелій гриба

 

-конідієносці з конідіями

 

-конідії якими поширюється  збудник в період вегетації

 

 

Розділ 4.Спеціальна частина

4.1.Місце  та умови проведення досліджень

   Державне  підприємство «Дослідне господарство ІСГМ УААН» знаходиться у північно-східній частині полісся України за адресою : м . Чернігів , вул..Малиновського,43.