Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Октября 2013 в 11:30, курсовая работа
Підвищення урожайності сільськогосподарських культур неможливе без надійного захисту рослин від шкідливих організмів. Причиною недобору понад третини урожаю є хвороби, які викликають патогенні організми і несприятливі умови розвитку рослин. Вони часто погіршують якість продукції, а інколи призводять до повної її загибелі. Тому у сільськогосподарських вищих навчальних закладах, особливо на факультетах захисту рослин, приділяється велика увага вивченню курсу фітопатології — науки про хвороби рослин.
Вступ........................................................................................................................3
Розділ 1. Основи захисту ярої пшениці від септоріозу......................................5
Розповсюдження та шкодочинність септоріозу...................................5
Симптоми пошкодження ярої пшениці септоріозом...........................6
Біологічні особливості збудника септоріозу ярої пшениці................8
Умови розвиткусепторіозу ярої пшениці ...........................................13
Розділ 2. Основи захисту ярої пшениці від звичайної кореневої гнилі...........16
2.1. Розповсюдження та шкодочинність звичайної кореневої гнилі......16
2.2. Симптоми пошкодження ярої пшениці звичайною кореневою гниллю..........................................................................................................17
2.3. Біологічні особливості збудника звичайної кореневої гнилі ярої пшениці Helmintosporium sativum..............................................................19
2.4. Умови розвитку звичайної кореневої гнилі ярої пшениці...............22
Розділ 3. Комплекс заходів по захисту ярої пшениці від септоріозу та звичайної кореневої гнилі....................................................................................23
Розділ 4. Спеціальна частина...............................................................................39
4.1 Місце та умови проведення досліджень.............................................39
4.2. Задачі та методики досліджень...........................................................41
4.3. Результати досліджень.........................................................................43
Висновок................................................................................................................45
Список використаної літератури.....................................................................47
Дослідження
велись на таку тему:«Вплив
мікробних препаратів на
Виходячи з результатів досліду можна зробити висновок, що використовуючи мікробні препарати у порівнянні з хімічними розвиток хвороби зменшується майже у 4,5 рази , при цьому мікробні препарати мають високу біологічну ефективність і властивість підвищувати урожай
залишаючи його екологічно чистим.
Список використаної літератури
1.Атлас болезней полевых культур-2-е изд/Пересыпкин В.Ф.-К: Урожай , 1987.-144с.:ил 128 цв.рис.
2. Болезни зерновых и зернобобовых. Т1. / Под ред. В.Ф. Пересыпкина. – К.: Урожай, 1989.- 216с
3.Болезни зерновых культур при
интенсивных технологиях их возделывания
/ ,С.Л.Тютерев,Т.С.Баталова,В.Ф.
4.Вредоносность болезней зерновых. Чумаков А.Е., Захарова Т.И. – М.: Агропромиздат, 1980. – 127с.
5.В.П.Федоренко,М.М.Демянюк.
6.Головин П.Н., Арсенева М.В., Тропова А.Т. и др. Практикум по общей фитопатологии. Л.: Колос, 1977. – 239с.
7.Горленко М.В. Сельскохозяйственная фитопатология. М.: «Высшая школа». 1968. – 434с.
8.Горленко М.В. Фитопатология. М.: «Высшая школа». 1980. – 318с.
9.Дементьева М.И. Фитопатология. М.: Агропромиздат, 1985. – 397с.
10.Доброзракова Т.А. Сельскохозяйственная фитопатология. Л.: Колос. 1974, - 328с.
11.Дьяков Ю.Т, Дементьева М.И., Семеникова И.Г. Общая и сельскохозяйственная фитопатология. – М.: Колос, 1984. – 495с.
12.Защита зерновых культур при интенсивных технологиях /Н.М.Голышин, В.А Захаренко.- М:Агропромиздат,1986-160 с.
13.Защита растений /В.В.Гриценко.Д.А Орєхов,С.Я.Попов,-М:Мир, 2005-448с.:ил.
14.Интегрированная защита растений / Под ред. Ю.А. Фадаева. М.: Колос, 1981, - 326с.
15.Марков И.А. Практикум із сільськогосподарської фітопатології. К.: Урожай, 1988. – 272с.
16.Методы определения болезней и вредителей сельскохозяйственных растений / Бер. С ним. К.В. Попковой, В.А. Шлемин. – М.: Агропромиздат,1987 – 224с.
17.Микроорганизмы – возбудители болезней растений / Билай В.И. Гвоздяк Р.И., Скрипаль И. Г. И др. Клев. Наук. Думка, 1988. – 532с.
18.Мир растений/А.Л.Тахтаджян и другие.Т.2.Грибы-2-е изд.-М : Просвещение ,1991,-475 с.
19.Оптимізіція інтегрованого
захисту польових культур(довідник)//Ю.Г.
20. Пересыпкин В.Ф. Сельскохозяйственная фитопатология. М.: Агропромиздат, 1989. – 480с
21.Попкова К.В. Общая фитопатология. – М.: Агропромиздат, 1989. – 399с.
22.Рекомендації з інтегрованої системи захисту ярої пшениці від хвороб шкідників та бурянів/Федоренко В.П.,Секун М.П.-Київ,2004-24с.
23.Родигин М.А. Общая фитопатология. – М.: Высшая школа, 1978. – 365с
24.С.В.Ретьман,С.І.Коломієць.
25.Фитопатология :Навчальний
посібник /За ред..проф.Ф.М Марютіна.-Харків:Еспада,2008-
26.http//agroia.net/plant/
27.http//agro.com.ua.
28.http//agronom.com.ua.
29.http//www.agroatlas.ru
Додаток Б
Септориоз - на пшенице обнаруживается
повсеместно, но особенно сильное его
развитие наблюдается в предгорных районах
Северного Кавказа, на западе Украины,
в Белоруссии, республиках Прибалтики,
во многих областях нечерноземной зоны
России, в Западной Сибири и некоторых
других регионах России с обильными осадками
в период налива зерна.
На листьях и стеблях пораженных
растений появляются светлые, желтые,
светло-бурые, бурые или слабо выраженные
пятна с темным ободком или без него. В
центре пятна или по всей его поверхности
расположены черные мелкие пикниды. Такие
листья бледнеют и усыхают, а стебли буреют,
сморщиваются и часто перегибаются. При
поражении колоса пятна появляются на
колосковых чешуйках, вследствие чего
колос становится пестрым, а иногда бурым.
Зерна в пораженном колосе щуплые. Иногда
заболевание может быть причиной бесплодия
колосьев.
Возбудителями септориоза
являются несовершенные грибы из рода
Septoria семейства Sphaeropsidaceae порядка Sphaeropsidales.
Их насчитывается более 10 видов, среди
которых на пшенице чаще встречаются Septoria
tritici Rob. et Desm., S. triticina Lob., S. graminum Desm. и S. nodorum
Berk. Из них три первые поражают главным
образом листья и листовые влагалища,
а последний — все надземные органы.
S. graminum и S. nodorum поражают пшеницу и многие
другие злаки, a S. tritici и S. triticina — преимущественно
пшеницу. Грибница всех возбудителей септориоза
расположена между клетками тканей растений
Пикниды с пикноспорами образуются на
грибнице под эпидермисом, а при дозревании
выступают на поверхность. Все пикниды
имеют вытянутое отверстие у вершины.
При созревании пикноспор
эпидермис пораженного растения разрывается
и пикноспоры выталкиваются силой осмотического
давления. Распространяются они по полю
с капельками дождя и потоками воздуха
на расстояние до 100 м, прорастают в капельках
воды, а также при 100%-ной относительной
влажности среды и температуре 5—30° (оптимум
20—22°).
Инкубационный период болезни в зависимости
от погодных условий может длиться от
б до 25 дней. За время вегетации растений
возбудители способны дать несколько
поколений. Особенно сильно развивается
болезнь при частых осадках в сочетании
с температурой 20—25° и слабыми ветрами.
Зимуют грибы в виде пикнид
и грибницы преимущественно в остатках
пораженных растений на поверхности почвы,
а также на нижних листьях озимых культур.
Иногда источником инфекции служат зараженные
семена. При повышенной температуре и
сухости воздуха жизнеспособность пикноспор
сохраняется более трех месяцев.
Вредоносность заболевания
проявляется в уменьшении ассимиляционной
поверхности и усыхании листьев, изломе
стеблей в местах поражения узлов, недоразвитости
колоса, преждевременном созревании хлебов
и недоборе зерна до 20% и более.
Septoria curtisiana Sacc., S. graminum Desm., S. tritici Berk. & M.A. Curtis, S. tritici var. lolicola R. Sprague & Aar.G. Johnson, Sphaerella graminicola Fuckel. (http://www.indexfungorum.org)
Информация о работе Основи захисту ярої пшениці від септоріозу