Основи захисту ярої пшениці від септоріозу

   Чернігівська  область розміщена на півночі  Лівобережної України в басейні  ріки Десни .Дві третіх загальної  території області припадає на Поліську зону і одна третина на Лісостепову .Фізико-географічне становище області  і особливості її природно-ресурсного потенціалу  зумовлюють провідну роль земельного фонду ,як одного з найважливіших ресурсів області .На території , яка прилягає до господарства, помірно-континентальний, відносно теплий і вологий клімат і м'яка зима .Відносна вологість повітря не знижується нижче 56%. Найбільший вплив на урожай чинять опади травня-червня.

   Перші  осінні приморозки в грунті  спостерігаються в ІІІ декаді вересня , останні приморозки на грунті 2-5 травня ,а перші заморозки в повітрі – 3 – 7 жовтня .Проморожування спостерігається в ІІ декаді листопада ,а відтавання в ІІІ декаді березня.

   Грунт  промерзає в середньому на  глибину 60-70 см .Сніговий покрив досягає 21-23  см .Взимку випадає 75-120  мм опадів , навесні 80-95 мм,влітку-190-220мм ,восени -90-120мм опадів .Всередньому за вегетаційний період  випадає 435-455  мм  опадів .Середня температура влітку -18-20 °С.

   Початок  весняних робіт на полі і  сівби ярих культур визначається  часом сходу снігу з полів – в рік проведення досліджень був період з 02.04 по 21.04; та настанням стійкого переходу середньодобової температури повітря через +5°С (середина квітня).Роботи в полі розпочалися 10-15 квітня.

   Метеорологічні умови вегетаційного періоду наведені в табл. 1.1.

 

 

 

Таблиця 1.1 

Метеорологічні  умови вегетаційного періоду

(за даними  Чернігівської метеостанції)

Місяці		Декади		Середньодобова  температура повітря ,°С		Відносна вологість ,%	Кількість опадів ,мм
січень   Січень		1		- 0. 7		92	18,1
		2		- 8. 4		95	19,7
		3		- 5. 2		93	12,8
Лютий		1		- 8. 3		97	29,9
		2		- 7. 0		95	41,3
		3		- 2.8		96	19,7
Березень		1		- 2,2		94	27,7
		2		- 2,0		90	16,7
		3		4,8		81	28,5
Квітень		1		4,9		78	15,2
		2		9,2		65	19,0
		3		11,8		56	21,1
Травень		1		11,0		62	20,8
		2		12,0		61	12,3
		3		13,7		43	17,9
Червень		1		15,5		62	34,9
		2		17,1		65	32,5
		3		18,0		70	55,1
Липень		1		18,2		70	74,1
		2		18,9		69	67,7
		3		21,5		61	27,8
Серпень		1		20,0		58	12,3
		2		19,2		72	15,4
		3		21,0		61	10,5
Вересень	1		15,2		60		30,6
	2		13,4		71		40,1
	3		10,5		70		40,3
Жовтень	1		7,5		70		51,0
	2		6,4		75		42,8
	3		6,2		72		30,1
Листопад	1		3,0		80		32,0
	2		- 1,2		81		25,1
	3		- 2,2		83		21,6
Грудень	1		- 5,6		89		20,8
	2		- 6,3		95		33,1
	3		- 6,5		90		38,6

 

  Оскільки  клімат Полісся відносно теплий і вологий , хоча в окремі роки і періоди характеризується нестійкою температурою і водним режимом , загибель і пошкодження урожаїв  за весняно-літній періоди невелика .За грунтово-кліматичними умовами Полісся – непоганий регіон для вирощування зернових , технічних та інших культур . Але поряд з цим постає проблема - більше ніж достатні умови для розвитку та поширення багатьох хвороб та шкідників.

 

4.2.Задачі  та методика досліджень

  Дослідження  велись на таку тему:«Вплив  мікробних препаратів на розвиток кореневих гнилей пшениці ярої сорту Краса Полісся в умовах Державного підприємства Дослідного господарства ІСГМ УААН».

   Ефективність  використання мікробних препаратів  як засобів захисту пшениці  ярої від кореневих гнилей  вивчали за умов польового досліду на чорноземі вилугованому  слабоглеюватому легкосуглинковому на лесі(дослідне поле Інституту сільськогосподарської мікробіології),що характеризувався такими агрохімічними показниками: вміст гумусу в орному шарі-3,56%  ; рН-5,2-5,5;сума ввібраних основ-12,5-14,0 мг-екв .на 100 г грунту ; азот ,що легко гідролізується(за Корнфільдом)-95-100мг;рухомих форм фосфору(за Кірсановим)-251-256мг Р2О5;обмінного калію (за  Кірсановим) – 108-111 мг К2О на 1 кг грунту .Площа облікової ділянки-15м²,повторність досліду 4-х разова. У досліді використано сорт пшениці ярої  Краса Полісся. Норма висіву насіння-5 млн. зерен на 1 га. Агротехніка вирощування загальноприйнята для зони Полісся .Мінеральні добрива вносили в дозі N45Р30 К45.Дослід закладали за схемою :1-без внесення хімічних і мікробних препаратів;2-передпосівна обробка насіння Вітаваксом 200 ФФ;3-передпосівна обробка насіння мікробним препаратом Хетоміком ; 4-передпосівна обробка насіння мікробним препаратом Кладостимом . Передпосівну обробку насіння Вітаваксом здійснювали з розрахунку 3кг/т насіння,Хетоміком-2,5кг/т,Кладостимом-1% маси насіння. При закладанні і проведенні досліду використовували методику Доспєхова Б.О.У дослідних варіантах визначали ураженість рослин за фазами розвитку кореневими гнилями [16].

    Для  обліку ураженості рослин кореневими  гнилями використовували бальну  оцінку за розробленою шкалою  і формулою , отримані результати  були використані для оцінки  ефективності захисних заходів  і визначення недобору урожаю  від хвороби .При першому обліку наочно оцінили загальний стан  посівів і поділили на три групи: з хорошим станом сходів без зрідження;з задовільним станом сходів і поганим станом рослин.

   Викопані  з коренями рослини ми промили  водою і оцінювали на інтенсивність  ураження в балах.

0-відсутність  ураження

0,1-ураження  у вигляді окремих бурих або  чорних цяток на коренях , підземному  міжвузлі ,прикореневій частині  стебел.

0,5-цяткові ураження  половини підземного міжвузля  або коренів.

1-слабке побуріння  або почорніння у вигляді штрихів підземного міжвузля , основи стебла і кореневої системи.

2-сильне побуріння  підземного міжвузля  і коренів  . На основі стебла бурі та  чорні лінії.

3-сильне і  суцільне побуріння основи стебла  і підземного міжвузля.

4-рослини загинули.

Ступінь розвитку хвороби визначали за формулою:

Рх= ,де

Рх - розвиток хвороби;

а - число рослин з однаковими  ознаками ураження;

в-бал ураження який відповідає цій ознаці;

- сума числових показників а  в ;

А-кількість  рослин в обліку(здорових та хворих);

К-найвищий бал  облікової шкали [16].

 

 

4.3.Результати  досліджень

  Пшениця  яра у досліді була уражена  звичайною ( гельмінтоспоріозною  ) і фузаріозною кореневими гнилями  . Результати обліку ураженості  рослин пшениці ярої кореневими  гнилями наведені в табл. 4.1 та в табл.. 4.2.  

 

Таблиця 4.1.

Вплив мікробних  препаратів на  розвиток кореневих  гнилей пшениці  ярої сорту Краса  Полісся(польовий  дослід фаза розвитку рослин –цвітіння).

Варіант досліду	Повторність	Загальна к-ть рослин у зразку	К-ть рослин уражених на бал				Всього уражено  рослин,шт.	Поширеність хвороби, %	Розвиток хвороби, %	Біологічна  ефективність ,%
			0,5	1,0	2,0	3,0
Без заст. хімічних і мікробних  препаратів.	І	80	24	6	2	8	40	50	14,3
	ІІ	92	28	10	8	2	48	52.2	12,5
	ІІІ	88	20	14	12	4	50	56,8	17,0
	Х							53,0	14,6
Обрбка насіння  хім. препаратом Вітаваксом  200ФФ2	І	94	20	12	10	2	44	46,8	12,8	10,5
	ІІ	90	20	8	6	2	36	40,0	16,0	20,0
	ІІІ	80	22	4	2	4	32	40,0	9,7	42,9
	Х							42,3	10,8	24,5
Обробка  нас.   мікроб.препаратом  Хетоміком	І	96	12	8			20	20,8	3,6	74,8
	ІІ	76	8	4			12	15.8	2,6	79,2
	ІІІ	82	8	2			10	12,3	1,8	89,9
	Х							16,3	2,7	81,1
Обробка насінн. мікроб.препар.Кладостимом 1:5000	І	92	18	6	4		28	30,4	6,2	56,6
	ІІ	88	20	8	2		30	34,0	6,2	50,4
	ІІІ	84	16	6	2		24	28,5	5,3	68,8
	Х							31,0	5,9	58,6

 

   Виходячи  з даних табл. 4.1. можна зробити висновок, що використовуючи мікробні препарати  у порівнянні з хімічними розвиток хвороби зменшується майже  у 4,5 рази , при цьому мікробні препарати мають високу біологічну ефективність і властивість підвищувати урожай.

Таблиця 4.2.

Вплив мікробних  препаратів на  розвиток кореневих  гнилей пшениці  ярої сорту Краса  Полісся (польовий  дослід фаза розвитку рослин –воскова стиглість).

Варіант досліду	Повторність	Загальна к-ть рослин у зразку	К-ть рослин уражених на бал				Всього уражено  рослин,шт.	Поширеність хвороби, %	Розвиток хвороби, %	Біологічна  ефективність ,%
			0,5	1,0	2,0	3,0
Беззаст. хімічних      та мікробних  препаратів.	І	66	30	3	6	7	46	69,7	19,3
	ІІ	53	13	15	5	3	36	67,9	19,5
	ІІІ	49	22	5	4	4	35	71,4	18,4
	Х							69,7	19,1
Обрбка насіння  хім. препаратом Вітаваксом  200ФФ	І	52	24	7	2	3	36	69,2	15,3	20,7
	ІІ	42	10	11	3	1	25	59,5	14,9	23.6
	ІІІ	58	20	13	3	2	38	65,5	15,1	17,9
	Х							64,7	15.1	20,7
Обробка насіння мікроб.препаратом  Хетоміком	І	47	17	1	4		22	46,8	9,3	51,8
	ІІ	59	19	4	3		26	44,8	8,4	56,9
	ІІІ	49	8	3	5		16	32,6	8,8	52,2
	Х							41.4	8,8	53,6
Обробка  насінн.    мікроб.препар.Кладостимом  1:5000	І	52	15	7	3	3	28	53,8	14,1	26,9
	ІІ	53	14	8	2	2	26	49,0	11,8	39,5
	ІІІ	55	15	8	4	2	29	52,7	13,4	27,2
	Х							51,8	13,1	31,2

 

   Отже  судячи з табл. 4.2.можна зробити висновок , що використання мікробних препаратів зменшує розвиток хвороби , при цьому залишаючи урожай екологічно чистим.

 

 

 

 

Висноки

    Септоріоз  листя — хвороба ярої пшениці,  що за шкодочинністю для зернового  господарства України посідає  одне з перших місць. Вона  призводить до зменшення асиміляційної поверхні, відставання росту, передчасного всихання листків і всієї рослини, внаслідок чого знижується врожай зерна І погіршуються його посівні та технологічні якості.

    Збудники хвороби — гриби із  роду Septoha класу Deute-romycetes порядку Sphaeropsidales. Septoria tritici мас органотропну спеціалізацію і уражує тільки листя пшениці. Періодом найбільш інтенсивного розвитку і високої шкідливості хвороби є фази колосіння та цвітіння.   На литках і стеблах уражених рослин світлі, жовті ,світло-бурі  плями з темним обідком або без нього.В центрі плями або по всій її поверхні розміщені чорні дрібні пікніди.Таке листя блідне та всихає ,а стебла буріють ,зморщуються і часто перегинаються.

    Проростають  пікноспори у краплях вологи  при температурі від 9 до28°С (оптимум 20-22°С). Інкубаційний період хвороби — 6-9 діб. За період вегетації рослин збудники утворюють декілька поколінь. Особливо інтенсивно захворювання розвивається, коли часто випадають дощі.

     Розповсюдження  кореневої гнилі пояснюється  кліматичними умовами, а також  монокультурою пшениці і частими  пошкодженнями шкідливими комахами,які сприяють проникненню інфекції. У ярої пшениці спостерігається побуріння основи стебла і піхви листків, деформація проростків, відставання в рості, невиколошування, на сходах зявляється один корінь замість трьох ,а паростки викривлюються і відмирають, загнивання кореневої системи відмічається як на молодих так і на дорослих рослинах.            Збудник звичайної кореневої гнилі відноситься до роду Helminthosporium.     Оптимальною температурою для проростання конідій і проростання грибниці H. sativum є +22-27˚ С.Максимальне зараження підземних органів рослин відбувається при +15˚ С і відносної вологості повітря 95-98%.

    Весь  комплекс захисних заходів ярої  пшениці від септоріозу і звичайної  кореневої гнилі, складається  з наступних операцій.

В допосівній і  посівний періоди необхідно дотримуватися  сівозміни, проводити лущення і  зяблеву обробку ґрунту. Для захисту  посівів пшениці від септоріозу та  кореневої гнилі, проводять  протруювання одним з препаратів: Тебузан Ультра(0,2 -0,25 л/т), Стиракс(2,5-3,0 л/т).В період вегетації проводять обприскування такими фунгіцидами, як  Байзафон (0,5-1,0 кг/га),Фітолікар ( 0,5 л/га),Доктор Кроп (0,5 л/га),Універсал(0,25-0,35 кг/га). У період кущення проводять підживлення мікродобривами-Акселератор Мікро(1,0-2,0 кг/га), а під час повної стиглості зерна –десикація Дикватом(1,5-3 л/га). У фазу повної стиглості зерна необхідно провести збір врожаю з подальшим лущенням стерні.В післязбиральний період, провести очищення і просушування зерна до вологості 13-14% .