Агроекономічний аналіз рослинницької галузі ТОВ «Етнопродукт» с. Бутівка Городнянського р-ну

 

 

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Чернігівський державний інститут економіки і управління

Факультет природокористування та туризму

Кафедра аграрних технологій

 

БАКАЛАВРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему: «Агроекономічний аналіз рослинницької галузі ТОВ «Етнопродукт» с. Бутівка Городнянського р-ну, Чернігівської обл. та заходи поліпшення технології вирощування кукурудзи на зерно»

 

Виконав:

Студент групи А-101

________________                       ІващенкоР.С.

               (підпис)

Науковий керівник:

________________                        к. с.-г. н., доцент, Черницький Ю.О.

              (підпис)                                                         

Рецензент:

________________                        д. с.-г. наук, професор, Канівець В. І.

              (підпис)                                                          

 

Допускається до захисту рішенням  засідання кафедри аграрних технологій (протокол № _____ від ___________________2014р.)

Завідувач кафедри:

________________                        д. с.-г. наук, професор, Канівець В. І.

               (підпис

 

Чернігів, 2014

Реферат

Тема дипломної бакалаврської роюоти: «Агроекономічний аналіз рослинницької галузі ТОВ «Етнопродукт » с. Бутівка Городнянського р-ну, Чернігівської обл. та заходи поліпшення технології вирощування кукурудзи на зерно».

Об’єктом дослідження єрослиницька галузь,технологія вирощування кукурудзи на зерно. Бакалаврська робота написана на 82-х аркушах, має 23 таблиці, 1 діаграму і 1 рисунок, агротехнічну частину технологічної карти вирощування та економічну ефективність вирощування кукурудзи на зерно.

Тема бакалаврської роботи полягає у відображенні технології вирощування, агроекономічного аналізу рослинницької галузі ТОВ «Етнопродукт».

Мета роботи полягає в дослідженні системи землеробства в господарстві і технологіявирощування кукурудзи на зерно

Методи дослідження: Абстрактно логічний, монографічний (вивчення низки літературних джерел обговорення теоретичних питань), метод порівнянь, факторний аналіз, економічно-статистичний аналіз.

Результат: Показано, що господарства ТОВ «Етнопродукт» в рослинницькій галузі знаходиться на середньому рівні. Система удобрення, заходи захисту культур недостатні для забезпечення високих врожаїв. Дози добрив, що застосовуються, не відповідають потребі рослин в повній мірі.Запропоновані мною заходи дозволять отримувати вискі та стабільні врожаї кукурудзи.

 

КЛЮЧОВІ СЛОВА: АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ, ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ, КУКУРУДЗА, СИСТЕМА СІВОЗМІН, СИСТЕМА ОБРОБІТКУ ҐРУНТУ, СИСТЕМА УДОБРЕННЯ, РЕАЛІЗАЦІЯ ЗЕРНА, ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ.

 

Зміст

Вступ ……………………………………………………………………………………….…….4

Розділ 1. Обґрунтування теми за літературними джерелами …………………..………..6

1.1.  Господарське значення…………………………………………………………………..…6

1.2. Біологічні особливості……………………………………………………………………...9

1.3. Сортові особливості………………………………………………………………………..14

1.4. Місце в сівозміні…………………………………………………………………………...15

1.5. Удобрення та їх вплив на врожай та якість продукції…………………………………..16

1.6. Обробіток грунту………………………………………………………………………..…16

1.7. Сівба……………………………………………………………………………………...…19

1.8. Догляд за посівами……………………………………………………………………...…19

1.9. Збирання врожаю…………………………………………………………………………..25

Розділ 2. Аналіз виробничої діяльності господарства  в рослинництві..........................26

2.1. Загальні відомості про господарство, забезпеченість ресурсами………………..…......26

2.2. Природні умови……………………….………………………………………...….…...…28

2.3. Ґрунти та їх агрохімічна характеристика……………………………………….……….31

2.4. Стан технологій вирощування с.-г. культур у господарстві,

їїзагальні недоліки……………………...…………..………………………………..……...….44

Розділ 3.Заходипополіпшеннютехнологіївирощування

обраноїс.г. культури …………………………………………...………………..……………48

3.1. Недоліки в технології вирощування конкретної с.-г. культури у господарстві….……48

3.2. Заходи, що рекомендуються для поліпшення технології

 вирощування с.-г. культури, зокрема:………………………………………………..………50

3.2.1. По необхідності хімічної меліорації..…………………………………………….…….51

3.2.2. По системі удобрення ґрунтів………………………………………………….….……53

3.2.3.По строкам і якості виконання польових робіт ………………………………….……58

3.2.4.По системі захисту………………..…………………………………….…………..……62

3.2.5.Посистемі насінництва..…………………………………………………...……………64

3.2.6.По сівозміні…………………………………………………………………........………65

Розділ 4. Економічна оцінка запропонованих заходів по

 поліпшенню  технології вирощування обраної с.-г. культури…………………………..67

Розділ 5. Охорона праці………………………………………………………………………70

Висновки і пропозиції виробництву…..……...……………………………….……………75

Список використаної літератури…………………………………………...……………….77

Вступ

Аграрний сектор є важливою складовою економіки України, від функціонального стану якого в прямій залежності знаходиться продовольча безпека та незалежність держави,  розвиток внутрішнього й зовнішнього ринків, а отже і рівень  життя населення.  За  попередніми розрахунками, у 2013р. частка сільського господарства (включаючи мисливство та лісове господарство) у загальному обсязі валової доданої вартості усіх галузей економіки склала 9,1%. Обсяг продукції сільського господарства  усіх категоріях господарств у фактичних цінах становив 308,1 млрд.грн

У сучасних умовах господарювання сільськогосподарськітоваровиробники орієнтуються на виробництво продукції рослинництва,якбільшь рентабельної.У 2013р. частка продукції рослинництва в усіх категоріях господарств зросла  на 2,6 в.п. і  склала  69,4%.

Загальна  посівна площа  сільськогосподарських  культур  під  урожай  2013р.  порівняно  з  2012р. збільшилась  на  1,9%  і  становила  28,3  млн.га  за  рахунок  її  розширення  у господарствах  населення  на  2,5%  (8,5  млн.га,  або  30%  загальної  площі),  в  аграрних підприємствах – на 1,6% (19,8 млн.га, або 70% загальної площі).

У  2013р. виробництвом  зернових  і  зернобобових  культур  займались  37,2  тис. аграрних підприємств, соняшнику  –  22,7  тис., цукрових буряків  –  0,9 тис., сої  –  7,7 тис., ріпаку озимого  –  5,0 тис. підприємств.

Частка озимих культур у зерновому клині склала 48,8% (7,9  млн.га), з яких під пшеницею  було  зайнято  6,5  млн.га  (82%  площ);  ярих  культур  –  51,2%  (8,3  млн.га). Серед  ярих  зернових  культур  найбільш  поширеними  були  кукурудза  (59%  площ посівів, або 4,9 млн.га, що на 5,8% більше, ніж у 2012 році) та ячмінь (27%).

Кукурудза широко поширена в сільському господарстві. У цей час вона вирощується в 60 країнах. По посівних площах кукурудза займає у світовому землеробстві друге місце серед культурних рослин, поступаючись тільки пшениці. Валові збори зерна її також дещо менші, ніж пшениці. Кукурудзою засівають більші площі в США, Аргентині, Угорщині, Чехословакиї, Румунії, Болгарії, Китаї й у ряді інших країн. Розширення й впровадження посівів кукурудзи диктуються необхідністю всілякого зміцнення кормової бази. Кукурудза як кормова культура відрізняється високою врожайністю й прекрасними кормовими властивостями.

 Зерно кукурудзи  використовується на продовольчі  цілі. З ньоговиготовляють понад 150 харчових і технічних продуктів: борошно,крупу, пластівці, крохмаль, сироп, глюкозу, спирт. Із 100 кг зерна 272 одержують 37-40 л спирту, що на 3-5 л більше, ніж із зерна інших культур. Із зародків зерна добувають  цінну харчову олію, яка має  лікувальні властивості (зменшує  вміст холестерину в крові  і запобігає захворюванню на  атеросклероз). Із стрижнів качанів  виготовляють фурфурол, лігнін, ксилозу, одержують целюлозу і папір.

3 1ц зерна можна одержати 56 кг крохмалю (або 60 кг фруктози  чи 38 л спирту), 22,4 кг корму з  вмістом протеїну 21%, 5,2 кг глютенового  борошна і 2,7 кг кукурудзяної олії.

Кукурудза, як просапна культура має важливе агротехнічне значення. При дотриманні вимог агротехніки вона залишає поле чистим від бур'янів з розпушеним ґрунтом. Повертається значна частина органіки у вигляді коренів і стеблових решток. Важливим елементом біологізації рослинництва є заорювання листостеблової маси при збиранні і вивезенні з поля лише зерна кукурудзи. На кожну тонну приораної кукурудзи в ґрунт повертається N 16-17 P3-4 K 30-37 Mg 4. Приорювання 7т (N 112 P 49 K 210) листостеблової маси рівноцінно за надходженням елементів живлення внесенню 20-25 т гною. Кукурудза - добрий попередник для зернобобових, ярих зернових культур; гірший для озимих зернових, оскільки після неї важче якісно підготувати ґрунт до сівби.[1]

 

Розділ 1. Обґрунтування теми за літературними джерелами

 

1.1. Господарське значення.

Кукурудза є однією з найбільш високопродуктивних злакових культур універсального призначення, якувирощують для продовольчого, кормового і технічноговикористання. У країнах світу для продовольчих потреб використовується приблизно 20 % зерна кукурудзи, для технічних 15 – 20 %, на корм худобі 60 – 65 %. У нашій країні кукурудза є найважливішою кормовою культурою. За її рахунок тваринництво забезпечується концентрованими кормами, силосом і зеленою масою. Найбільш цінний корм — зерно кукурудзи, яке містить 9 – 12 %  білків, 65 – 70 % вуглеводів, 4 – 8 % олії, 1,5 % мінеральних речовин. У100 кг його міститься 134 корм. од., до 8 кг перетравного протеїну. У вигляді кормового борошна, висівок воно добре перетравлюється і засвоюється організмом тварин. При годівлі свиней особливо ціниться жовтозерна кукурудза, в 1 кг якої міститься від 3,2 до 9 мг каротину, або провітаміну А(у білозерної— до1,1 мг), який значно підвищує їх продуктивність. Завдяки високій енергетичній поживності(100 кг сухого зерна забезпечує1600 МДж обмінної енергії) воно є незамінним компонентом комбікормів. Використовуютьзерно на корм також силосуванням качанів у фазі молочно-восковоїстиглості, яке за поживністю мало поступається зерну повної стиглості. Із подрібненого зерна вологістю близько25 % разом з подрібненими стрижнями качанів виготовляють зерно-стрижневу кормову масу, яку закладають у траншею, трамбують і вкривають плівкою, а тільки з подрібненого зерна з такою самою вологістю — такий новий вид корму, як корнаж. Цінний силос для великої рогатої худоби виготовляють силосуванням усієї маси рослин — стебел, листя та качанів кукурудзи, зібраної у фазі молочно-воскової стиглості. У100 кг такого силосу міститься 25 – 32 корм. од. і1,4 – 1,8 кг перетравного протеїну. У 100 кг силосу із стебел з листками міститься16 – 20 корм. од. і 1,3 кг перетравного протеїну.  Для згодовування тваринам придатні також подрібнена маса сухих стебел, листків та обгорток качанів, яку здобрюють кормовою мелясою і сіллю або силосують з буряковою гичкою чи гарбузами.  Стрижні качанів у вигляді борошна використовують як компонент комбікормів. [3]

Кукурудза займає важливе місце в зеленому конвеєрі, забезпечуючи тваринництво зеленою масою, багатою на вуглеводи й каротин. У100 кг зібраної до викидання волотей зеленої маси міститься 16 корм. од.

Кукурудза на зерно за середньої врожайності 60 ц/га разом з побічною продукцією(стеблами, листками) забезпечує вихід з1 га понад 6,5 тис. кг корм. од. і до 400 кг перетравного протеїну(що дорівнює75 тис. МДж обмінної енергії). Це значно більше порівняно з іншими зерновими культурами. Проте кукурудза містить недостатню  кількість  перетравного  протеїну— від 60 – 65 г  у  силосі  до 75 – 78 г у зерні на1 корм. од. при нормі 110 – 120 г. Тому при згодовуванні тваринам тільки однієї кукурудзи вони погано засвоюють інші органічні речовини(вуглеводи, жири). Крім того, у складі білків кукурудзи замало незамінних амінокислот(лізину, метіоніну, триптофану та ін.), тому годівля тварин лише кукурудзою спричинює порушення в організмі тварин обміну речовин і різке зниження їх продуктивності. Щоб збалансувати раціон за протеїном, тваринам згодовують кукурудзу у суміші з бобовими кормовими культурами, в яких на1 корм. од. припадає 130 – 250 г перетравного протеїну з достатньою кількістю незамінних амінокислот. З давніх часів людина використовує кукурудзу як продовольчу культуру. У багатьох країнах світу(Китай, Індія, Мексика, Україна, Грузія) із зерна кукурудзи виготовляють різні традиційні національні хлібні вироби: у Молдові, Закарпатті і на півдні України— смачну мамалигу, в Грузії— мчаді, що нагадує коржі, та ін. Кукурудзяне борошно широко використовують у кондитерській промисловості— для виготовлення бісквітів, печива, запіканок. Із зерна виробляють харчові пластівці, повітряну кукурудзу, крупу. Причому за вмістом білків(12,5 %) кукурудзяна крупа переважає інші крупи(пшоно, ячмінну, гречану). Із  зерна  виробляють  харчовий  крохмаль,  сироп,  цукор,  мед. Вживають у їжу недостигле зерно, особливо цукрової кукурудзи, у вигляді  варених  качанів.  Із  зародків  зерна  добувають  рослинну олію, яка є не тільки висококалорійним продуктом харчування, а й має лікувальні властивості: містить лецетин, який знижує вміст холестерину в крові і запобігає атеросклерозу. Зерно кукурудзи використовують для виробництва різних прохолодних напоїв, піностійких сортів пива, етилового спирту, гліцерину, органічних кислот(молочної, лимонної, оцтової та ін.). Із стебел та стрижнів качанів виробляють папір, целюлозу, ацетон, метиловий спирт та ін. Із стовпчиків маточок незрілих качанів готують відвари, які вживають при гострих захворюваннях і хронічних запаленнях печінки, нирок та сечового міхура. Підраховано, що з кукурудзи виготовляють понад 300 різних виробів, значна частина яких, у свою чергу, є сировиною для виготовлення іншої продукції. Наприклад, з кукурудзяного сиропу виробляють каучук, фарби, різні антисептики, розчинники олії та ін. Селекціонери  працюють  над  виведенням  високоолійних  форм кукурудзи. Вже є форми із вмістом олії в зерні понад15 %. Як просапна культура кукурудза має агротехнічне значення: є добрим попередником під ярі культури, а при своєчасному збиранні — і під озимі.[9]