Автор работы: Пользователь скрыл имя, 19 Ноября 2014 в 12:15, дипломная работа
Аграрний сектор є важливою складовою економіки України, від функціонального стану якого в прямій залежності знаходиться продовольча безпека та незалежність держави, розвиток внутрішнього й зовнішнього ринків, а отже і рівень життя населення. За попередніми розрахунками, у 2013р. частка сільського господарства (включаючи мисливство та лісове господарство) у загальному обсязі валової доданої вартості усіх галузей економіки склала 9,1%. Обсяг продукції сільського господарства усіх категоріях господарств у фактичних цінах становив 308,1 млрд.грн
Вступ ……………………………………………………………………………………….…….4
Розділ 1. Обґрунтування теми за літературними джерелами …………………..………..6
1.1. Господарське значення…………………………………………………………………..…6
1.2. Біологічні особливості……………………………………………………………………...9
1.3. Сортові особливості………………………………………………………………………..14
1.4. Місце в сівозміні…………………………………………………………………………...15
1.5. Удобрення та їх вплив на врожай та якість продукції…………………………………..16
1.6. Обробіток грунту………………………………………………………………………..…16
1.7. Сівба……………………………………………………………………………………...…19
1.8. Догляд за посівами……………………………………………………………………...…19
1.9. Збирання врожаю…………………………………………………………………………..25
Розділ 2. Аналіз виробничої діяльності господарства в рослинництві..........................26
2.1. Загальні відомості про господарство, забезпеченість ресурсами………………..…......26
2.2. Природні умови……………………….………………………………………...….…...…28
2.3. Ґрунти та їх агрохімічна характеристика……………………………………….……….31
2.4. Стан технологій вирощування с.-г. культур у господарстві,
їїзагальні недоліки……………………...…………..………………………………..……...….44
Розділ 3.Заходипополіпшеннютехнологіївирощування
обраноїс.г. культури …………………………………………...………………..……………48
3.1. Недоліки в технології вирощування конкретної с.-г. культури у господарстві….……48
3.2. Заходи, що рекомендуються для поліпшення технології
вирощування с.-г. культури, зокрема:………………………………………………..………50
3.2.1. По необхідності хімічної меліорації..…………………………………………….…….51
3.2.2. По системі удобрення ґрунтів………………………………………………….….……53
3.2.3.По строкам і якості виконання польових робіт ………………………………….……58
3.2.4.По системі захисту………………..…………………………………….…………..……62
3.2.5.Посистемі насінництва..…………………………………………………...……………64
3.2.6.По сівозміні…………………………………………………………………........………65
Розділ 4. Економічна оцінка запропонованих заходів по
поліпшенню технології вирощування обраної с.-г. культури…………………………..67
Розділ 5. Охорона праці………………………………………………………………………70
Висновки і пропозиції виробництву…..……...……………………………….……………75
Список використаної літератури……………………
Розміри та структуру земельних угідь ТОВ«Етнопродукт» можна подати у вигляді таблиці2.1.1
Таблиця 2.1.1
Склад і структура земельного фонду підприємства
Земельні угіддя |
Площа угідь, га |
Структура, % |
Загальна земельна площа |
1630 |
100,0 |
в т.ч.: сільськогосподарські угіддя |
1630 |
100,0 |
З них: рілля |
1523.2 |
93,4 |
Відносно до загальної площі землі сільськогосподарські угіддя становлять 100%, рілля у загальній площі землі становить 93,3%, а в с/г угіддях 93,3% . Це свідчити про дуже високу розорюваність земель.
У своїй діяльності господарство використовує землі, які складаються із земельних паїв учасників, а також орендованих земель фізичних і юридичних осіб. Орендна плата за користуванням пайом виплачується як у натуральній так і в грошовій формі.
Господарство має склад для зберігання мінеральних добрив та отрутохімікатів а також 2 склади для тимчасового зберігання урожаю та посівного матеріалу.
Забезпеченість господарства технікою дуже слабка,тому на час проведення сезонних робіт велика кількість техніка винаймається. В господарстві присутнідва комбайни Нью Холанд,трактори МТЗ-80 та Т-150К, ОП – 2000 (2шт); культиватор - КРН-4,2 (1шт), КПС-4 (1шт); борони - БП - 2,4(2 шт), АГ-2,4 (1 шт) ; автомобілі- ЗІЛ-133(2шт). Через залежність від винайманої техніки господарство дуже часто виконує агрозаходи із запізненням.
Господарство ТОВ«Етнопродукт» займається вирощуванням двох основних бізнес культур: кукурудза та соняшник, а також двох допоміжних,які використовуються у якості плати за пай – озиме жито і пшениця.Структуру посівних площ наведено в таблиці 2.1.2
Таблиця 2.1.2
Структура посівних площ
Культура |
Площа, га |
Кукурудза |
600 |
Соняшник |
800 |
Озиме жито |
60 |
Озима пшениця |
60 |
2.2. Природні умови
За природними та кліматичними умовами досліджуване господарство ТОВ«Етнопродукт»відноситься до зони Полісся. Клімат області помірно континентальний, з достатньо теплим літом і помірно теплою зимою.Літо на даній місцевості характеризується помірними температурами та значною кількістю опадів. Зима м′яка, мокра, з частими відлигами. Довжина без морозного періоду – 173 дні. Промерзання грунту починається в третій декаді жовтня, а відтавання в третій декаді березня .
Оптимальні температурні режими мають велике значення для рослин під час їхнього розвитку у весняно – літній період. Багато хто широко з розповсюджених рослин служать предметом фенологічних спостережень. У різних пунктах на великій території щорічно відзначають дати початку й кінця цвітіння, розпускання листів й інших фенологічних фаз. Результати багаторічних спостережень дозволяють визначити середню дату початку кожної фенологічної фази.
У зоні Полісся найтепліший місяць – липень, найхолодніший місяць – січень. Середня температура повітря в липні становить +20°C, у січні вона знижується до -4°C. Абсолютний максимум температур повітря + 32°С спостерігаються в липні, а мінімум -23,5ºС в січні. Період вегетації триває з другої декади квітня до третьої декади жовтня. Період із середньодобовими температурами понад +15°C триває приблизно 95-124 діб. Річна сума температур, які перевищують +10°C, становить близько 2 200. Середня температура повітря вказана в таблиці 2.2.1.
Таблиця 2.2.1. Середня температура повітря
Місяці |
І |
І |
ІІ |
V |
V |
I |
II |
III |
X |
X |
I |
II |
Середньорічна, t°C |
Багаторічні дані |
-6 |
-5 |
1 |
8 |
15 |
17 |
19 |
18 |
14 |
7 |
3 |
-4 |
9,7 |
За 2010 рік |
-4 |
-3 |
2 |
12 |
15 |
20 |
22 |
19 |
17 |
9 |
5 |
-7 |
11,2 |
У житті рослин вода грає досить істотну роль. Вона входить до складу живої плазми рослини. У вигляді водяних розчинів у середині рослини пересуваються різні речовини. Вологість повітря, обумовлена змістом у ньому водяної пари, разом з температурою визначають фізичну обстановку втрати води при випарі. Навіть у твердому стані вода небайдужа для рослини. Лід, що утвориться при промерзанні ґрунту, практично перестає бути для рослини джерелом води. Сніжний покрив сприяє збереженню тепла, що утвориться в ґрунті за рахунок подиху ґрунтових організмів, і захищає прикриті снігом живі частини рослини від несприятливого впливу низької температури повітря й зимового випару, що може призвести до загибелі.
Джерелом води в субстраті є атмосферні опади. Потрапляючи в ґрунт, вода під дією сили ваги прагне проникнути глибше, однак не вся маса води, потрапляє в ґрунт. Якщо поверхневі шари ґрунту швидко насичуються водою й перестають сприймати (всмоктувати) її, то надлишок води по схилах, нерівностях стікає в знижені місця й може потрапити в постійні потоки (ріки), а по них – у морські або не пов’язані з морем внутрішні басейни. Звідси воді залишається тільки один шлях – в атмосферу, тобто випаровування.
Річна сума опадів складає в середньому 597 мм. В окремі роки кількість опадів значно відхиляється від цих величин. Протягом холодного періоду місячна кількість опадів мало змінюється. Максимальна кількість опадів припадає на липень. У 25% роках в липні випадає 100-175 мм опадів. За теплий сезон відмічається в середньому 53-60 днів з дощами, які дають за добу не менше 1 мм опадів. Бездощові періоди тривалістю 10-20 днів трапляються досить часто. Ймовірність їх у вегетаційний період складає 65-75%.
Випаровування вологи з ґрунту менше кількості опадів. Таким чином, баланс вологи в ґрунті позитивний і ймовірність посух мала. Найбільша кількість опадів припадає на літні місяці.
Сніговий покрив у господарстві з’являється в грудні і сходить в другій декаді березня. Середня із найбільших декадних висот снігового покриву становить 15 – 22 см..
Таблиця 2.2.2
Середні опади за рік
І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
VI |
VII |
VIII |
IX |
X |
XI |
XII |
За рік |
32 |
28 |
30 |
39 |
47 |
75 |
83 |
59 |
47 |
43 |
40 |
36 |
559 |
2.3. Ґрунти та їх агрохімічна характеристика
Господарство ТОВ«Етнопродукт»
Таблиця 2.3.1
Номенклатурна назва грунтів господарства
Шифр ґрунту |
Назва ґрунту |
Дерново-слабопідзолисті глеюваті зв`язно-піщані | |
Дерново-слабопідзолисті глейові зв`язно-піщані | |
Дерново-слабопідзолисті глейові супіщані | |
Дерново-середньопідзолисті глеюваті зв`язно-піщані | |
Дерново-середньопідзолисті супіщані | |
Дерново-середньопідзолисті глеюваті супіщані | |
Дерново-середньопідзолисті глейові супіщані | |
Дерново-середньопідзолисті глейові супіщані морена | |
Ясно-сірі опідзолені супіщані | |
Ясно-сірі опідзолені глеюваті супіщані | |
Ясно-сірі опідзолені глеюваті супіщані (морена) | |
Ясно-сірі опідзолені глейові супіщані | |
Ясно-сірі опідзолені глейові супіщані(морена) | |
Дернові неглибокі глейові супіщані | |
Дернові неглибокі глейові супіщані (сучасний алювій) | |
Дернові глибокі глейові супіщані |
Таблиця 2.3.2
Генетичноспоріднені агровиробничі групи ґрунтів
Генетичноспоріднені агровиробничі групи ґрунтів |
Площа, |
% від обстеженої площі | |
№ | |||
Всього по господарству |
1523,2 |
||
% |
100 | ||
з них осушених |
|||
Орні землі |
|||
I |
Дерново-підзолисті та середньопідзолисті супіщані і крупнопилувато-легкосуглинкові грунти і їх оглеєні відміни |
1480,7 |
97 |
II |
Дернові супіщані крупнопилувато-легкосуглинкові грунти і їх оглеєні відміни |
42,5 |
3 |
Разом |
1523,2 |
||
% |
100 |
З даної таблиці 3 видно,що дерново-підзолисті грунти займають 97 відсотків від загальної площі господарства і складають 1480,7 га.,інші 3 відсотка складають дернові супіщані крупнопилувато-легкосуглинкові грунти , а саме 42,5 га..
Характеристика дерново-підзолистого грунту
Це Е-І-диференційовані кислі грунти з профілем типу Нл+Н+Е+І+Р. Зональні для південної частини тайгово-лісової зони. У світі вони займають близько 350 млн. га, в СНД – 185 млн. га, в Україні – 2,5 млн. га. В Україні дерново-підзолисті грунти є зональними для Полісся, інколи зустрічаються на борових терасах і стародавніх прируслових валах рік лісостепу й Карпатської гірської області. Великі масиви даних грунтів є в Канаді (центральній і східній частині), США (північному сході), середній та східній Європі, Японії, Далекому Сході Євразії.
Клімат зони розповсюдження цих грунтів гумідний бореальний, Кз>1, континентальний або різкоконтинентальний. Рельєф різноманітний – як рівнинний, так і розчленований. Грунтотворні породи – водно-льодовикові, моренні, стародавньоалювіальні, в основному безкарбонатні різного гранулометричного складу. В Україні переважають супіщані. Рослинність – змішані ліси (південна тайга) з трав'янистим покривом.