Агроекономічний аналіз рослинницької галузі ТОВ «Етнопродукт» с. Бутівка Городнянського р-ну

Таблиця 2.3.8

Оптимальний вміст гумусу в ґрунтових відмінах

Ґрунтова відміна	Вміст гумусу, %
Дерново-підзолисті	1,8 – 2,0
Світло-сірі опідзолені	2,1 – 2,2
Сірі опідзолені	2,3 – 2,5
Темно-сірі опідзолені	2,8 – 3,0
Чорноземи опідзолені	3,1 – 3,3
Чорноземи глибокі та неглибокі вилуговані	3,8 – 4,0
Лучно-чорноземні та чорноземно-лучні	3,5 –3,8
Дернові	2,8 – 3,0
Лучні	3,2 – 3,5

 

Таблиця 2.3.9

Вмісту гумусу в господарстві

 

Номер поля	Вміст гумусу в %
1 2 3 4 5 6 7 8	1,34 1,36 1,62 1,34 2,65 1,82 1,52 1,30

 

Згідно з наведених данних в паспорті поля середній показник гумусу складає 1,65, що свідчить про низький вміст гумусу,оскільки нижня межа оптимального вмісту гумусу для дерново-підзолистих грунтів сягає 1,8-2%, а на дернових вона повинна складати 2,8-3.0% .

Враховуючи значні скорочення поголів’я худоби в громадському секторі і пов’язане з цим зменшення виробництва гною виникає потреба в розширенні посівів сидератів (зеленого добрива). Найбільш раціонально проводити удобрення грунту цим шляхом на віддалених полях, особливо легкого механічного складу.

В умовах дефіциту туків зеленому добриву повинно бути приділено належну увагу як важливому фактору підвищення родючості грунтів. Сидерати діють на грунт і систему землеробства комплексно: збагачують грунт гумусом і азотом, що в значній мірі покращує його фізичні властивості, а також знижують дефіцит азоту в системі грунт-рослина, підвищують продуктивність сівозмін і якість одержуваної продукції. Під час вегетації сидерати утримують в кореневмісному шарі грунту поживні речовини, що зменшує їх вимивання в більш глибокі горизонти, особливо в осінній і ранньовесняний періоди.

Найбільш цінною сидеральною культурою є люпин. Певні переваги мають озимий та ярий ріпак, олійна редька, як культури з досить невеликою нормою висіву. Доцільне також використання посівів озимого жита, інших культур.

Бобові культури в результаті азотфіксації накопичують велику кількість азоту. При високих урожаях зеленої маси сидератів (350-400 т/га) в грунт надходить 150-200 кг/га азоту, що рівноцінно 30-40 т/га гною.

Коефіцієнт використання азоту сидератів в перший рік дії, за даними багатьох досліджень, майже в два рази вищий ніж гною. Зелені добрива, як і інші органічні добрива, внесені в грунт, зменшують його кислотність, рухомість алюмінію.

Важлива роль сидеральних культур як санітарів грунту. Внесення в грунт зеленої маси сидератів сприяє кращому розвитку бактерій і зменшенню кількості конідій грибів, що зменшує захворювання, особливо зернових культур на кореневі гнилі.

Сидеральні культури можуть вирощуватись в чистих посівах, або як проміжні культури – підпосівні і післяжнивні.

Сидерати слід заорювати за 10-15 днів до сівби. При приорюванні їх за  
3-6 днів до сівби в грунті при розпаді значної кількості органічної маси накопичується аміак, нітрати, феноли, які негативно впливають на проростання насіння.[2]

 

 

 

 

 

 

 

2.4. Стан технологій  вирощування с.-г. культур у господарстві, її загальні недоліки, обґрунтування  необхідності поліпшити технологію  вирощування обраної сільськогосподарської культури

 

Господарство ТОВ«Етнопродукт» має зерновий напрямок, спеціалізується на вирощуванні таких с/г культур як: кукурудза,соняшник,озиме жито,пшениця.

Посівний матеріал господарство постійно закуповує й зберігає на складі в протруєному вигляді у мішкотарі по 25 кг.

Господарство у своїх посівах використовує польський гібрид кукурудзи «Думка» з потенційною врожайністю 118 центнерів з гектару.Вартість 1 мішка складає 100 доларів.

Слід зазначити ,що кукурудза вирощується на площі 600 гектарів, що складає 39,5% від загальної площі ріллі.

Технологія вирощування кукурудзи повинна забезпечувати максимально можливий вихід продукції при раціонально визначених витратах, при цьому в кожному господарстві важливим елементом є збереження природної родючості ґрунтів.

Чергування культур у сівозміні спрямоване на підвищення родючості ґрунту, знищення бур’янів, шкідників і хвороб без використання хімічних засобів і одержання високих урожаїв. В зоні Полісся кукурудзу розміщують після люпину, багаторічних трав, льону, зернобобових, озимих, картоплі. Кукурудза не належить до культур, дуже вимогливих до попередників.

В досліджуваному господарстві ТОВ«Етнопродукт» вирощуються дві основні культури: соняшник і кукурудза. Їх сумарна площа складає 1400 га., що складає 92 відсотка від загальної площі, тому в господарстві фактично не дотримується сівозміна, а з року в рік кукурудза змінює соняшник і навпаки.Такий вид діяльності призвів до погіршення фітосанітарного стану вирощуваних культур.

Оскільки в господарстві відсутня галузь тваринництва, то органічні добрива не вносяться взагалі. Мінеральні добрива вносять під основний обробіток грунтуза допомогою розкидача НРУ – 0,5 в агрегаті з МТЗ-80 .

На формування 1 т зерна з відповідною кількістю стебел і листя використовується 24-30 кг азоту, 10-12 кг фосфору, 25-30 кг калію, по 6-10 кг магнію і кальцію. При нестачі азоту формуються низькорослі рослини з дрібними світло-зеленими листками. Критичний період засвоєння азоту-цвітіння і формування зерна.

Кукурудза, розвиваючи велику кореневу систему, 70 % якої розміщується в орному шарі, дуже реагує на глибину оранки. У зв’язку з цим основний обробіток ґрунту включає глибоку зяблеву оранку з попереднім лущенням.В господарстві лущення проводять такими агрегатами:ЛДГ-10, ЛДГ-15 в агрегаті з трактором Т-150К.Якщо поле сильно забур’янене  то проводять повторне лущення.Оранку проводять на 20 – 22 см з поглибленням орного шару до35 – 40 см(краще двоярусними плугами ПНЯ-4-40 із знятими полицями на нижніх корпусах).

Основним завданням передпосівного обробітку ґрунту є збереження вологи в ґрунті, очищення від бур'янів, створення сприятливих умов для проростання насіння і одержання своєчасних сходів. Загальноприйнятим обов'язковим прийомом є ранньовесняне боронування і вирівнювання поверхні фізично стиглого ґрунту за допомогою важких борін і волокуш-вирівнювачів, які рухаються по полю під кутом 45° до напряму оранки. Після появи сходів бур'янів проводять першу культивацію на глибину 10-12 см. Другу хвилю пророслих бур'янів знищують передпосівним обробітком, який найкраще провести за допомогою комбінованих агрегатів типу РВК-3,6, Європак, ЛК-4. Передпосівний обробіток проводять на глибину загортання насіння. Якщо строки сівби пізніші, проводять 2-3 культивації, знищуючи при цьому нові хвилі пророслих бур'янів.В господарстві кукурудзу висівають пунктирним способом з міжряддям 70 см на глибину 4–6 см (1–15 травня) сівалками СУПН-8 й одразу закотковується.

Досходове боронування проводять через 5-6 днів після сівби, коли бур'яни проросли і знаходяться у фазі "білої ниточки". Боронують впоперек рядків легкими (ЗБП-0,6) або середніми боронами (БЗСС-1). При проведенні 2-3 досходових боронувань можна знищити 70-80% проростків бур'янів. Післясходове боронування проводять у фазах 2-3-х і 4-5 листків у кукурудзи. Швидкість руху агрегату 4,5-5,5 км/год.

Догляд за посівами проводять за допомогою внесення після сходових гербіцидів.Ефективні на кукурудзі післясходові гербіциди: базис, базагран, бромотрил, дезормон, діален, дікопур, крос, ладдок, лонтрел, лонтрім, тітус, хармоні.При необхідності кукурудзу підживлюють азотними добривами, коли висота рослин не більше 30-40 см.

Кукурудзу на зерно збирають при фізіологічній стиглості за вологості зерна не більшій за 35-40% зернозбиральними комбайнами «New Holland»

Отже, в господарстві в достатній мірі виконуються всі необхідні агротехнічні заходи по вирощуванню кукурудзи.

 

Таблиця 2.4.1

Урожайність культур  за останні три роки

Культура	Урожайність, ц/га
	2011	2012	2013
Кукурудза на зерно	46	43	39
Соняшник	19	18.5	18.3
Жито	22	20,8	21,10
Пшениця	23,65	21	22

 

 

Діаграма 2.4.1

Динаміка  урожайності  культур ТОВ «Етнопродукт»  за останні три роки

Провівши аналіз динаміки змін урожайності основних культур  таких як кукурудза і соняшник я можу зробити висновок, що динаміка урожайності негативна і з кожним роком урожайність знижується.Це в першу чергу пов’язане з відсутністю сівозміни,яка призвела до погіршення фітосанітарного стану полів.Також це пов’язано зі слабкою боротьбою з бур’янами та шкідниками. Якщо розглянути жито та пшеницю то їх коливання незначне і спричинене погодним фактором.

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІІ.  ЗАХОДИ ПО ПОЛІПШЕННЮ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ КУКУРУДЗИ НА ЗЕРНО

 

3.1. Недоліки в  технології вирощування кукурудзі  на зерно у господарстві

 

В ході дослідження діяльності ТОВ «Етнопродукт» по вирощуванню кукурудзи на зерно було виявлено дуже багато недоліків,через які урожайність кукурудзи значно менша ніж середньостатистичні врожаї провідних господарств країни. На мою думку це зумовлено такими факторами:

-В господарстві давно  не проводилася сортозаміна і на протязі останніх 3 років висівався один й той же гібрид польської селекції Думка;

-В господарстві фактично  відсутня науково обґрунтована  сівозміна;

- Незбалансоване внесення добрив  під кукурудзу й інші культури;

- Недотримання всіх технологічних  операцій,запізнення зі строками  посіву та збирання врожаю;

- Ігнорування необхідності  в живлені рослин мікроелементами;

- Висока кислотність грунтів  та їх необхідність в вапнуванні;

- Система захисту даного  господарства потребує удосконалення. Так як застосування постійних  препаратів призводить до адаптації їх шкідниками;

- Не проводяться роботи  щодо відновлення родючого шару  ґрунту – гумусу (відсутнє удобрення  органічними добривами та сидеральними  культурами);

- Господарство отримує  прибуток за допомогою впровадження  екстенсивних технологій (розширення  посівних площ) а не вдосконалення  наявної технології(сучасні препарати,сорти,технологічні  операції,техніка).

Отже, в господарстві дуже багато проблем які необхідно вирішувати. Оскільки господарство має низьку технічну забезпеченість то воно повинно впроваджувати ресурсно зберігаючу технологію,що передбачає:

1) використання насіння  високої якості і перспективних  сортів;

2) застосування високопродуктивної  техніки в комбінованих і широкозахватних  агрегатах;

3) поєднання технологічних  операцій;

4) застосування інтегрованих  систем захисту кукурудзи від  шкідників, хвороб і бур'янів;

5) внесення науково обґрунтованих  доз мінеральних добрив та  органічних добрив;

6) чітку організацію праці.

При чіткому вирішенні вище перерахованих проблем по-перше збільшиться урожайність культури, по-друге знизяться трудові, матеріальні витрати і комерційна собівартість продукції,причому якість зерна збільшиться,що впливає на його реалізаційну ціну.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.2. Заходи, що рекомендуються для поліпшення технології вирощування с.-г. культури, зокрема:

 

 

3.2.1. По необхідності хімічної меліорації

 

Формування кислих грунтів відбувається як природним шляхом, так і за активної участі людини, але в будь-якому випадку для більшості сільськогосподарських культур підвищена кислотність є дискомфортним екологічним фактором. Її негативна дія проявляється в комплексному погіршенні фізичних, фізико-хімічних, агрохімічних і біологічних властивостей грунту.