Агроекономічний аналіз рослинницької галузі ТОВ «Етнопродукт» с. Бутівка Городнянського р-ну

Зяблеву оранку проводять плугами з передплужниками(ПЛН-4-35, ПЛН-6-35, ПГК-9-35, ПЯ-3-35) на глибину27 – 30 см, а на змитих дерново-підзолистих ґрунтах— на глибину орного шару. При розміщенні кукурудзи після кукурудзи краще проводити зяблевий обробіток ґрунту двоярусними плугами, які при глибині оранки27 – 32 см повністю заорюють післяжнивні рештки навіть без їх подрібненнядисковими лущильниками.

У районах поширення вітрової ерозії застосовують плоскорізний обробіток ґрунту, який включає розпушування ґрунту після збирання зернових культур голчастими боронами(БИГ-3) на5 – 6 см, дворазове розпушування плоскорізами(КПЕ-3,8, КПП-2,2): перше на глибину10 – 12 см, друге— в агрегаті з боронами БИГ-3 і кільчасто-шпоровими котками на12 – 14 см та зяблевий обробіток плоскорізами(ПГ-3,5, КПГ-250, КПГ-2,2) на27 – 30 см.

На схилах різної крутизни проводять щілювання ґрунту щілерізами ЩН-2-140, ЩП-3-70 на глибину45 – 50 см, при відстані між щілинами1,4 – 4 м. Щілювання поліпшує вологопроникність ґрунту і зменшує руйнівний стік води.

На схилах складної конфігурації застосовують контурний обробіток ґрунту, рекомендований Українським інститутом землеробства УААН.

Рано навесні, як тільки настає фізична стиглість ґрунту, вирівнюють поверхню ріллі вирівнювачами-планувальниками ВПН-5,6, ВП-8 або волокушами ВВ-2,5, зубовими боронами БЗТС-1,0, спрямовуючи агрегати під кутом45° до напрямку оранки. На важкихґрунтах використовують комбіновані ґрунтообробні машини РВК-3,РВК-3,6 або ВГ-5,6.

Під час весняної підготовки ґрунту застосовують основні(базові) гербіциди проти однорічних злакових і двосім’ядольних бур’янів— так звані гербіциди ґрунтової дії, наприклад, ерадикан в дозі 4,5 – 8 л/га, прімекстра(4 – 5 кг/га), трофі супер(2,5 – 3,4 л/га), харнес(1,5 – 3 кг/га) та ін. Вносять їх машинами ПОУ, ОШТ-1, ОПШ-15, ОПШ-15-01 принастанні оптимальних строків сівби кукурудзи і не пізніше як через 15 – 20 хв заробляють у ґрунт дисковими боронами БДТ-3, БДТ-7 або комбінованими агрегатами РВК-3, РВК-3,6, КПШ-8,4, КАПП-8,8 на глибину10 – 12 см. Передпосівну культивацію проводять на глибину5 – 7 см культиваторами УСМК-5,4, КПС-4, що обладнані вирівнювальними дошками та роторними котками.

Замість ґрунтових застосовують технологічні гербіциди, які вносять безпосередньо під передпосівну культивацію. Це, зокрема, дуал(1,6 –2,1 кг/га), ротаприм(6 – 8 кг/га), ацетал(3 – 4 кг/га) та ін. Їх вносятьу вигляді водних розчинів з витрачанням200 – 300 л води на1 га.[29]

 

 

 

 

1.7. Сівба

 

Насіння кукурудзи готують до сівби на спеціалізованих калібрувальних заводах, де його доводятьдо  високих  посівних  кондицій:  висушують  до  вологості13 – 14 %, калібрують(за  товщиною,  шириною  та  довжиною) нафракції, інкрустують, протруюють вітаваксом200 (2 кг/т), максимом025 (1 кг/т) та іншими препаратами. Відповідно до державного стандарту, насіння товарних гібридів(F1) має задовольняти таким нормам якості: мати типовість мінімум98 %, схожість не менше92 %, чистоту не менше98 %, насіння сортів(рН1 – 3) не менше87 % тачистоту не менше98 %. Особливо високої якості має бути насінняпри сівбі кукурудзи в допустимо ранні строки. Строки сівби кукурудзи залежать від біологічних особливостейгібриду або сорту, ґрунтово-кліматичних і погодних умов. Кукурудзуна зерно і силос висівають, коли ґрунт прогріється на глибині 10 смдо10 – 12 °С, а холодостійкі гібриди і сорти — до 7 – 9 °С, використовуючи сівалки СПЧ-6М, СУПН-8. Основний спосіб сівби пунктирний з міжряддям70 см. [1]

 

1.8. Догляд за посівами

 

Після сівби кукурудзи площу коткують і боронують легкими боронами ЗБП-0,6, ЗОР-0,7.  Якщо базові гербіциди, внесені навесні, виявляються недостатньо ефективними, посіви кукурудзи, забур’янені однорічними злаковими  бур’янами,  у  фазі3 – 5 листків(не  пізніше) обробляють страховими гербіцидами, наприклад, олеогезапримом-200 або олеогезапримом-400 у  дозі  відповідно 4 та2 л/га  за  препаратом  або майазином у дозі 5 – 8 кг/га, розчинених у300 л води. При засміченості поля одно і двосім’ядольними багаторічними бур’янами посіви у фазі 3 – 5 листків обприскують амінною сіллю2,4Д у дозі0,7 – 1,2 кг/га, базаграном(2 – 4 кг/га), банвелом4С(0,4 – 0,8 кг/га). При забур’яненні посівів і відсутності гербіцидів широко застосовують до і після сходове боронування легкими або середніми боронами у фазі першого листка, далі з інтервалом 4 – 5 днів ще 1 – 2 рази та 1 – 3 міжрядні культивації. Розпушують міжряддя і захисні зони рядків культиваторами КРН-4,2А, КРН-5,6А, а для присипання бур’янів у рядках застосовують лапи відвальники. Глибина розпушування ґрунту 4 – 6 см.[1]

Порівняно з іншими культурами, кукурудза уражається хворобами значно менше. Проте вони можуть завдати значної шкоди посівам. Кукурудза може пошкоджуватись такими хворобами: хвороби проростків і сходів, кореневі і стеблові гнилі, нігроспороз, гельмінтоспоріоз листя, пухирчаста сажка, летюча сажка, вірусні хвороби. Захист від більшості хвороб здійснюється за допомогою агрозаходів - чергування культур у сівозміні, якісна сівба в оптимальні строки, застосування добрив у нормативному співвідношенні, своєчасне збирання. Хімічні препарати застосовуються під час протруєння насіння одночасно з мікроелементами і плівкоутворюючими речовинами.

 Хвороби проростків  і сходів.Викликані грибамиFusarium,Аspirgillus.При використанні неякісного насіння (ураження хворобами, тріщини на оболонці, низька енергія проростання тощо), сівбі кукурудзи у холодний ґрунт, низьких температурах під час проростання насіння - ці збудники призводять до зрідження сходів, рослини повільно ростуть, неоднорідні за висотою. Найбільш ефективні заходи боротьби з ними  використання високоякісного протруєного насіння, оптимальні строки сівби і глибина загортання насіння, якісна підготовка ґрунту, ущільнення насіннєвого ложа, правильне співвідношення елементів живлення.

Кореневі і стеблові гнилі спричинюються грибами Fusarium, Diplodia.  Найбільш поширені при монокультурному вирощуванні кукурудзи. Можуть вже на перших фазах росту уражати корені і нижню частину стебла. Руйнуються тканини, припиняється транспортування води, листки і стебла жовтіють, качани звисають вниз, рослини вилягають. Сильніше уражаються ранньостиглі гібриди. Збудники Fusarium сприяють утворенню небезпечних мікотоксинів цеараленонів і трихотеценів (Т2-токсин і НТ2-токсин), які спричинюють при споживанні інфікованих зерен у людини та тварин важкі захворювання. Необхідно підбирати стійкі до ураження гниллю гібриди, дотримуватись сівозміни, збалансовувати норми внесення елементів живлення (небезпечним є перевищення азоту над калієм), сіяти в оптимальні строки, боротись з шкідниками та іншими стресовими факторами. Важливо протруювати насіння (вітавакс, максим, преміє, роялфло).

Нігроспороз. Збудник  NigrosporaoryzaePetch гриб .Уражує качани, листкові піхви, стебла у період достигання кукурудзи.

Найбільш інтенсивно розвивається за високої вологості і температури в межах 20-25°С, особливо на пізніх посівах. Качани недорозвинуті, розщеплюються вздовж та розламуються впоперек. Зерно щупле, тьмяного, сіруватого кольору, легко осипається. Між рядами зернівок у борозенках розвивається біла або сірувата павутинна грибниця.

Заходи захисту - агротехнічні.

Гельмінтоспоріоз листя. Збудник - гриб Helminthosporium turcicum Pass. Поширений у більшості районів вирощування кукурудзи. На листках спочатку з'являються коричневі чіткі великі плями, які можуть сягати до 10 см завдовжки. Тканина у них висихає і набуває кольору соломи, через що хворобу інколи називають "білою плямистістю". Сильно уражені листки в'януть, а потім засихають. Заходи захисту - агротехнічні.

Пухирчаста сажка.Спори гриба розносяться вітром, опадами, комахами. Уражує качани, стебла і репродуктивні органи у вигляді характерних жорстких пухлин діаметром до 15 см. Органи рослин здатні уражуватися у будь-який період їх росту. Хламідоспори з пухирчастого наросту зберігаються на рослинних рештках, у грунті, на насінні до 12 місяців. Згодовування тваринам силосу, що містить пухирчасту сажку, не впливає на здоров'я тварин. Основні заходи боротьби - дотримання сівозміни і сівба протруєним насінням (вітавакс, преміє, реал).

Летюча сажка. Поширена скрізь, де вирощують кукурудзу. Уражуються суцвіття, волоть, качани. Волоть у період цвітіння перетворюється в чорну летючу масу, качани - в чорний сухий клубок, що розпилюється повільно до фази повного достигання кукурудзи. Втрати врожайності набагато вищі, ніж при ураженні пухирчастою сажкою. Сприяє поширенню монокультура, пізні строки сівби, тепла весна і посушливе літо. Заходи захисту - агротехнічні і протруювання насіння (вітавакс, преміє, реал).

Вірусні хвороби. Кукурудза може уражатися такими вірусними хворобами: мозаїчна хвороба кукурудзи, мозаїка цукрової тростини, штрихуватість кукурудзи, крапчастість кукурудзи, карликовість, плямистість листя та ін. Заходи захисту зводяться до знищення хворих рослин, бур'янів, які мають спільний вірус, захисту від комах (цикадка, попелиця, жуки), що є перенощиками вірусних хвороб, підбір стійких гібридів.

Кукурудза може уражатися багатьма шкідниками, що призводить зо значного зменшення врожайності. Основні з них наступні: кукурудзяний стебловий метелик, дротяники (ковалики), чорниші, західний кукурудзяний жук, шведська муха.

Кукурудзяний стебловий метелик. Поширений в Україні повсюдно, але найбільшої шкоди завдає в зоні Лісостепу. Зимують гусениці у стеблах пошкоджених рослин. Навесні за температури 15-16°С заляльковуються. Літ метеликів збігається з початком викидання волоті кукурудзи. Через 3-5 днів самки відкладають яйця купками на нижній бік листків, у середньому до 400 яєць кожна.

У перші дні після відродження гусениці живуть на поверхні рослин, потім через пазуху листків потрапляють у середину стебла. Гусениці метелика прогризають ходи у стеблах, ніжках качанів, волотях, пошкоджують листки, качани, зерно. Пошкоджені стебла і качани у вітряну погоду надламуються і падають. Гусениця жовто-сіра з рожевим відтінком і темною смужкою вздовж спини, завдовжки 20-25 мм.

Метелик у розмаху крил 26-32 мм. У самки передні крила біло-жовті або світло-коричневі з двома поперечними хвилястими лініями, задні крила світліші.

У самців передні крила світло-коричневі або бурувато-сірі з блідо-жовтими смужками, а задні - з світлою перев'яззю посередині.

Для боротьби з цим шкідником на початку і в період масового відкладання яєць випускають трихограму (50-200 тис./га). У період масового розвитку гусениць при заселенні шкідником 10% рослин посіви обприскують інсектицидами: арріво, 25% к.е. (0,32 л/га); децис, 2,5% к.е. (0,5-0,7 л/га), карате, 5% к.е. (0,2 л/га); штефесін 2,5% к.е. (0,5-0,7 л/га), шерпа, 25% к.е. (0,32 л/га).

Дротяники (ковалики).Жуки мають видовжене тіло (7-14 мм), зверху від жовто до чорно-коричневого кольору, здатні підстрибувати, видаючи при цьому звук. Личинки (власне дротяники) мають вузьке червоподібне тонке, циліндричне жорстке тіло, від жовтого до червоно-бурого кольору з трьома парами однаково розвинутих ніг.

Зимують личинки в ґрунті на глибині від 25-35 до 70-90 см. Навесні вони піднімаються у верхній шар (1-8 см) ґрунту, живляться набубнявілим насінням, виїдаючи зародок та ендосперм, пізніше сходи рослин. При сильному ураженні посіви зріджуються, іноді є потреба в їх пересіві. Вгризаючись у підземну частину рослини, дротяники можуть завдавати шкоди впродовж всього літнього періоду. Шкідливість дротяників підвищується в умовах затяжної прохолодної весни. Найбільшої шкоди кукурудзі завдають личинки (дротяники) таких видів коваликів: темний, посівний, смугастий, степовий, західний, широкий, блискучий. Хімічний захист полягає у передпосівній обробці насіння: промет 400,40%-й мк.с. (25 л/т), гаучо, 70% з.п. (130 г на 100 тис. насінин), космос 250, т.к.с. (4,0 л/т), круізер 350, т.к.с. (6-9 л/т), семафор, 20% т.к.с. (2,0-2,5 л/га). Під час сівби вносять флагман (2,5-3,0 л/га).

Чорниші.Мідляк кукурудзяний - жук завдовжки 7-10 мм з овальним чорним тілом. Личинки завбільшки до 20 мм, від сіро-жовтого до жовто-коричневого забарвлення.

Мідляк широкогрудий - жуки великі (17-27 мм) чорні. Забарвлення личинок від жовтого до темно-жовтого, довжина до 40 мм, ширина близько 5 мм.

Зимують жуки у ґрунті, у квітні виходять на поверхню. Яйця відкладають у поверхневий шар ґрунту, починаючи з травня і до кінця вегетації. Личинки виїдають порожнини у набубнявілому насінні, пошкоджують підземну частину стебел, паростки та коріння. У роки масового розмноження перед сівбою для обробки насіння використовують промет 400 (25 л/т).

Західний кукурудзяний жук - новий карантинний шкідник.Дорослі жуки виїдають пиляки волоті, вигризають смужками листки. Личинки відроджуються в другій половині травня (за температури ґрунту понад 11 °С) і живляться корінням кукурудзи. Вони білі з темно-коричневою головою і грудним щитком.

Жуки 4-5 мм завдовжки блідо-зеленувато-жовтого забарвлення з трьома темними поздовжніми смужками на надкрилках у самок. З'являються на посівах у період викидання волоті у кукурудзи.

Шведська муха .Один з найпоширеніших шкідників кукурудзи. Шведська муха відкладає яйця у фазі одного-двох листків. Личинки проникають у стебло, спричинюють відставання рослин у рості, склеювання і пошкодження листків, що ускладнює їх розгортання і викривлює. Часто рослина у разі пошкодження точки росту може відмирати повністю. Небезпека ураження збільшується в умовах тривалого похолодання, що сповільнює ріст рослин.

Для знищення шкідників (дротяники, кукурудзяний метелик, шведська муха, озима совка) на кукурудзі дозволено застосовувати децис, децис форте, карате, дімілін, шерпа і штефесін .[33]

 

1.9. Збирання врожаю

 

Кукурудзу на зерно починають збирати у кінці воскової стиглості, коли вологість зерна становить 3О %, комбайнами «Херсонець-7» з качаноочисним комплексом ПП-10 або переобладнаними зерновими комбайнами «Нива» і «Колос».

Для зменшення втрат і підвищення продуктивності комбайнів збирання в качанах при вологості нижче 3О % краще проводити без очищувачів. Качани очищають на стаціонарних поточних лініях. Збирання з одночасним обмолочуванням зерна вдвоє підвищує продуктивність праці на післязбиральній обробці врожаю і значно зменшує витрати палива, ніж при сушінні качанів.

Для висушування фуражної кукурудзи використовують майданчики активного вентилювання на базі теплогенераторів різних типів. Для сушіння зерна в качанах використовують комплекси типу КЗС, а також шахтні й барабанні сушарки.

Качани фуражної кукурудзи в сапетках можна зберігати при активному вентилюванні з вологістю зерна не вище 28 %, а при зберіганні їх насипом в насіннєсховищах — не вище 13—14 %.[9]

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. Аналіз виробничої діяльності ТОВ «Етнопродукт» в рослинництві

 

2.1. Загальні відомості  про господарство

 

Господарство ТОВ «Етнопродукт»  знаходиться у селі Бутівка  Городнянського району на відстані 9 км від обласного центру.Сільськогосподарських угідь усього 1630 га ,з них ріллі усього 1523,2 га .Директором філії ТОВ «Етнопродукт» є  Приходько В.І. Всього на підприємстві працює близько 80 робітників. З них 28 водіїв, 2 бухгалтери, 1 агроном та інші працівники господарства. Метою господарства є: вирощування зернових культур на зерно, для продовольчого споживання.