Маркшейдерське забезпечення робіт при рекультивації порушених земель при розробці родовища корисних копалин на ПАТ «Південний ГЗК»

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДВНЗ «КРИВОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КАФЕДРА МАРКШЕЙДЕРІЇ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курсовий проект

з дисципліни Маркшейдерська справа

на тему: Маркшейдерське забезпечення робіт при

рекультивації порушених земель при розробці

родовища корисних копалин на ПАТ «Південний ГЗК»

 

 

 

 

 

 

 

 

Виконала:                                                                                             Перевірив:

ст.гр. ГГ-10-1                                                                      доцент, канд.техн.наук

Даценко Марина Вадимівна                                      Шолох Микола Васильович

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Кривий Ріг

2013 рік 
Вступ

           На гірничо-видобувному виробництві однією з найактуальніших проблем є проблема контролю за зсувами бортів, укосів, відвалів. Для успішного її вирішення необхідно засвоїти методи управління станом масиву гірських порід.

В задачу маркшейдерської служби гірничого підприємства разом з дотриманням проектних рішень входить розробка заходів по безпечному веденню гірничих робіт поряд з небезпечними зонами і розробка заходів охорони споруд, природних об’єктів і гірничих виробок від шкідливого впливу гірничих розробок. Маркшейдерська служба кар’єрів зобов’язана стежити за профілем і належним станом дренажних і водовідливних канав, а також за плануванням прибортової полоси земної поверхні і площадок укосів, які забезпечують стік ґрунтових, дощових і талих вод.

Управління станом масиву неможливе без спостережень і контролю за зсувами укосів і зміною інженерно-геологічних умов бортів кар’єрів або відвалу, без прогнозу стійкості укосів в термін існування кар’єру. На основі цих даних відстежується зміна інтенсивності геомеханічних процесів, які впливають на стан масиву.

Всі сучасні кар’єри побудовані на основі глибокої інженерно-геологічної вивченості родовищ з використанням результатів розрахунків стійкості укосів і бортів. Необхідність застосування результатів розрахунків виникла одночасно з розвитком відкритого способу розробки. Сьогоднішні умови праці вимагають від маркшейдера значних практичних навичок і знань, які дещо спрощують і полегшують його роботу.

Питання зсуву гірських порід на відкритих розробках, спостереження за ними і обробка є безпосередньою і найважливішою функцією маркшейдерської служби. Гірнича наука, в тому числі її розділ, який стосується контролю за зсувними процесами, складається в даний момент вже на тому рівні, коли маркшейдер може на основі наукового передбачення встановити джерело майбутніх зсувів і запропонувати заходи по їх запобіганню в тих випадках, коли зсув можна знешкодити, тобто провести заходи, в результаті яких він не спричинить аварійних або збиткових в матеріальному відношенні наслідків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат

У складі Південного промвузла в теперішній час діють два крупних  гірничо-збагачувальних комбінати: Південний (ПГЗК) та Новокриворізький (НКГЗК).

Сировинною  базою   Південного   ГЗКа   є   неокислені   (магнетитові) кварцити   скелевацького   магнетитового  родовища.   Родовище  детально розвідане, запаси залізничних кварцитів затверджені ГКЗ до відмітки -540 м і числяться на балансі підприємства.

В теперішній час Криворізьким ГКЗ виконується геологічний звіт про детальну розвідку Східно-Валявського родовища залізничних кварцитів. В результаті детальної розвідки східної частини Валявського родовища загальні запаси по родовищу складають 2,1 млрд. т. окислених.

Крім не окислених кварцитів, ПГЗК відпрацьовує окислені (мартитові) кварцити, які служать сировиною для будуючогося Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (ГЗКОРа).

Поширення сировинної бази можливо за рахунок малорудних кварцитів першого,  другого   і  третього   залізистих  горизонтів   з  складом   заліза магнетитового 18—22%, вивчених на стадії пошукових робіт. Крім цього, у перспективі,  можливе   відпрацювання  малорудних   кварцитів  першого-четвертого залізистих горизонтів на дільниці "Шимановський кар 'єр ".

У ГЗО доцільності розробки малорудних кварцитів Лихмановської та основної синкліналей Кривбасу були намічені чотири етапи відробки малорудних кварцитів Південної групи родовищ Кривбассу:

1 етап - залучення  видобутку детально розвіданих 
кварцитів Шимановського родовища (427млн. тонн);

2 етап  - відпрацювання малорудних кварцитів до заходу та 
сходу від кар 'єру ПГЗКа (540 млн. тонн);

3. етап  -  відпрацювання  запасів запасів, розташованих 
   північніше Шимановського кар 'єру на захід від кар 'єру НКГЗКа (1600 
   млн. тонн);
4. етап  - відпрацювання запасів малорудних кварцитів 
   південніше кар 'єру ПГЗКа (585 млн. тонн).

Загальна кількість запасів Південної групи родовищ Кривбассу складає 12,9 млрд. тонн в тому числі:

• не окислених кварцитів 9,5 млрд. тонн
• окислених кварцитів 3,4 млрд. тонн.

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

 

Розділ 1. Геолого-геоморфологічна та гідрогеологічна характеристика родовища.

1. Геологічне положення та економіка району.
2. Геологічна характеристика родовища.
1. Загальні відомості.
2. Геологічна будова ділянки «Скелеватське - Магнетитове»
3. Гідрогеологічна характеристика родовища
4. Тектоніка родовища
5. Фізичні властивості порід та руд родовища

 

Розділ 2. Сучасний стан гірничих робіт

   2.1 Загальні відомості.

   2.2 Параметри постійних бортів кар'єру

   2.3.Основні гірничо - технічні показники робочої зони кар'єру

 

Розділ 3.Економічна та екологічна оцінка

    3.1. Екологія.

    3.2. Техніко-економічні показники

 

Розділ 4 .Задачі маркшейдерської служби при обслуговуванні гірничо-маркшейдерських робіт у блоці.

    4.1 Загальні відомості

4.2  Утворення опірного та височенного обґрунтування на дільниці у блоці.

     4.3 Об′єкти поточних зйомочних робіт.

     4.4 Розбивка та зйомка транспортних шляхів.

     4.5 Розбивка траншей

     4.6 Тахеометрична зйомка гірничих робіт.

4.7  Обслуговування буро-вибухових робіт на дільниці

4.8 Облік добутих та вскришних робіт.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 5. Організація маркшейдерських робіт

5.1 Структура маркшейдерської  служби

5.2 Число співробітників  маркшейдерського відділу

5.3 Перелік маркшейдерських  геодезичних приладів

    5.4 Приміщення маркшейдерського відділу та його устаткування

    5.5 Маркшейдерська документація

 

Розділ 6. Маркшейдерське забезпечення робіт при рекультивації порушених земель при розробці корисних копалин на ПАТ «Південний ГЗК»

     6.1 Загальні відомості.

    6.2 Гірничотехнічна рекультивація.

    6.3. Напрями використання порушених земель.

 

Розділ 7. Вимоги до техніки безпеки при маркшейдерських роботах

7.1 Вимоги до техніки  безпеки при зйомці кар'єру

7.2 Вимоги до техніки безпеки при обслуговуванні БВР.

7.3 Вимоги до техніки  безпеки при проведенні замірів  гірничих виробок на кар 'єрі.

     7.4   Вимоги  до  техніки  безпеки  при  зйомці  зон

обвалення  на  поверхні

 

Висновки.

 

Список використаних літературних джерел

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 1. ГЕОЛОГО-ГЕОМОРФОЛОГІЧНА ТА ГІДРОГЕОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОДОВИЩА.

 

 

1. Географічне положення та економіка району

 

Скелевацьке - Магнетитове родовище залізистих роговиків, розташовано на правому березі річки Інгулець, в 11-12 км до півдня від центру міста Кривого Рогу, Дніпропетровської області. Родовище приурочено до Західно-Інгулецької синкліналі, розташованої в південній частині Криворізької синкліналі.

Північний кордон родовища прийнятий умовним, він проходить по лінії розвіданого профілю XI, який одночасно служить південним кордоном Валявкинському родовищу залізистих роговиків.

З заходу родовище обмежене зоною Західно-Тарапаківського розлому, на сході кордон майже всюди проходить по річці Інгулець, південним кордоном виступає природне виклинювання порід в районі південного замикання Західно-Інгулецької синкліналі.

Діючий кар 'єр ПГЗКа з 'єднаний залізничною віткою широкої колії зі станціями "Червона" і "Шимановський", крім залізниці існують автомобільний та конвеєрний транспорти.

При приуроченню до долини основних водяних артерій, Криворізький басейн поділяється на три райони: Жовторіченський, Саксаганський та Інгулецький. Скелевацько-Магнетитове родовище розташоване в Інгулецькому районі.

 

1.2 Геологічна характеристика  родовища:

 

1.2.1 Загальні відомості.

  

    «Скелеватське-Магнетитове» родовище залізистих кварцитів, що є сировинною базою  ПГЗКа, розташовано на правом березі р.Інгулець, в 11-12км до півдня м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.

    Кар'єр  ПГЗКа з'єднаний залізничною гілкою широкої колії зі станціями Кривий Ріг і Шмаково. Житлове селище з'єднане з містом асфальтованою дорогою,  трамвайною й тролейбусною лініями.

    Поверхня  родовища представлена рівнинним  степом з помітним ухилом до  півдня й сходу до р.Інгулець, є самою великою водною артерією Криворізького басейну.

    Клімат  Криворіжжя – континентальний. Середньорічна  температура повітря + 8,2о.  Зима короткочасна, із частими відлигами. Максимальна глибина промерзання ґрунту 0,58 - 0,64м. Середньорічна кількість опадів - 400 - 500мм. У районі панують східні, північно-східні й північні вітри, швидкість яких досягає 5 м/сек. Іноді вони переходять в урагани зі швидкістю 20,4 м/сек.

     Родовище «Скелеватське-Магнетитове» присвячено до замикання Западно-Інгулецької мульди і являє собою ассиметричну синклінальну складку з падінням західного крила на схід під кутом 60-80о, східного крила на захід – під кутом 40-60о, зануренням – 18-20о.

     Залізисті кварцити і вміщуючі їх породи родовища характеризируются інтенсивною складчастістю більш високих порядків.

     На  родовищі спостерігаються  тектонічні порушення – Тарапаківське в західній частині і Єкатерининське в центральній частині. Падіння розламів західне під кутом 63-70о.

       Наявність великих тектонічних порушень обумовило різке розходження структур східного й західного крил синклінальної складки, наявність

 зон брекчировання, ділянок масивної структури й зон складних структурних блоків, що примикають до тектонічних порушень.

     Східна частина родовища характеризується  наявністю дрібних ізоклінальних  складок і відзначається підвищеною  тріщинуватістю порід. У західному  крилі спостерігається тонка мікроскладчатість на тлі великих уламків структур, значна монолітність роговиків, інтенсивно окварцованних, у межах ІV профілю й 600м у межах VІІІ профілю. Потужність горизонту 200-280м. По проведених роботах складений звіт.

 

1.2.2 Геологічна будова ділянки

«Скелеватське - Магнетитове»

 

    Родовище  «Скелеватське - Магнетитове» перебуває в південній частині замикання основної Криворізької синкліналі (Західно – Ингулецкої мульда) і Саксаганської звиті, Криворізька серія порід, а також третинного й четвертинного відкладення.

    Скелеватська звита представлена аркозами, филлитами й тальковими сланцями.

    Саксаганськя звита представлена 5 залізистими й 5 сланцевими горизонтами, що взаємно перешаровуються один з одним.

    Кар'єром  ПГЗКа розкриті четвертий сланцевий (PRІ SX4s), четвертий залізистий (PRІ SX4f), п'ятий сланцевий (PRІ SX5s), п'ятий й шостий залізисті горизонти (PRІ SX5-6f).

 

 

Четвертий сланцевий горизонт (PRІ SX4s).

 

    Породи  четвертого сланцевого горизонту представлені кварц - хлоритовими сланцями із прослоями безрудних і карбонатних кварцитів. Сланці становлять 60 - 65 % всієї маси порід.

    Мінеральний слад сланців : хлорит, біотит, куммінгтоніт, кварц, карбонати, у меншій кількості присутні магнетит, граніт, рідко рутил, циркон, турмалін. Для сланців характерна наявність великих   (0,1 - 0,3мм) порфиробластів магнетита октаедричної форми.

    Роговикові  прошарки складаються із кварцу, карбонатів, у меншій кількості присутні магнетит, рідше - хлорит. У верхній частині горизонту кількість магнетиту збільшується, чітко виділяються магнетитові слойки. Структура роговикових прошарків гранобластова, торцева.

    Карбонатні  прошарки містять дрібнозернистий, рівномірно розподілений карбонат у кількості 80 % від загального обсягу мінералів у шарі. 

    Хлорит  часто просочений дисперсною  органічною речовиною - графітом .

    У  ділянках тектонічних рухів в  окремих прошарках сланцевої товщі відзначаються ділянки хлорито - амфіболових сланців. Амфіболи в них, в основному, представлені куммінгтонітом.                                                               

    Спостерігається  поділ шарів тріщинами кліважу  на пластини, розміром від 3 до 10-12см, що мають форму друзок. Коефіцієнт міцності по шкалі професора Протодьяконова порід ІV сланцевого горизонту - 10 - 14 балів.