Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2014 в 22:40, курсовая работа
На гірничо-видобувному виробництві однією з найактуальніших проблем є проблема контролю за зсувами бортів, укосів, відвалів. Для успішного її вирішення необхідно засвоїти методи управління станом масиву гірських порід.
В задачу маркшейдерської служби гірничого підприємства разом з дотриманням проектних рішень входить розробка заходів по безпечному веденню гірничих робіт поряд з небезпечними зонами і розробка заходів охорони споруд, природних об’єктів і гірничих виробок від шкідливого впливу гірничих розробок. Маркшейдерська служба кар’єрів зобов’язана стежити за профілем і належним станом дренажних і водовідливних канав, а також за плануванням прибортової полоси земної поверхні і площадок укосів, які забезпечують стік ґрунтових, дощових і талих вод.
План по товарній продукції в діючих і порівнянних цінах перевиконаний відповідно на 7,2% і 7,1%. Вартість товарної продукції порівнянних цінах за звітний період вище фактичного рівня 2002р. На 97935,8 тис. грн. або на 10%, що обумовлено ростом обсягів виробництва концентрату, пов’язаного з підвищенням попиту металургійних комбінатів на залізорудну продукцію.
Розділ 4 .Задачі маркшейдерської служби при обслуговуванні гірничо-маркшейдерських робіт у блоці.
4.1 Загальні відомості
При відкритому способі розробки задачі маркшейдерської служби складаються в створенні геометричної основи зйомочних робіт у вигляді опорних та зйомочних мереж, в зйомці та контролі за ведінням гірничих робіт на кар'єрі, складання та ведіння повного обсягу первісної, обчислювальної та графічної документації, прийманні участі у плануванні буровибухових робіт; визначення обсягів вибухової, відвантаженої та складованої гірничої маси, рух запасів втрат та разубоження корисної копалини; винесення в натуру проектних параметрів всіх гірничих виробок, споруджень та комунікацій; в процесі спостережень за стійкістю відкосів уступів на закріпленій дільниці кар 'єру.
Обов 'язки маркшейдерського відділу на дільниці:
1) Здійснювати постійний контроль за ведінням гірничих робіт у відповідності з місячною, квартальною та річною програмою робіт;
2) Щомісячно поповнювати на зведеному плані гірничих робіт М 1:5000,1:1000 положення уступів, транспортних комунікацій, ліній електропередач та контактної мережі;
6) Щомісячно проводити огляд закріплених за маркшейдером відкосів уступів та робочих майданчиків, результати огляду записувати в „Книга огляду відкосів та уступів, ярусів відвалів та бортів кар 'єру ";
7) Забезпечувати виконавство гірничих робіт у відповідності з підтвердженим проектом;
8) Ознайомлювати головного маркшейдера кар'єру про всі порушення проектних параметрів гірничих робіт, виконуючи записи в ,,Книзі маркшейдерських зауважень та вказівок".
4.2 Утворення опірного та височенного обґрунтування на дільниці у блоці.
Маркшейдерським (робочим) обґрунтуванням РУ ПГЗКа є сукупність опірних точок необхідних для проведення зйомочних робіт. Розвиток робочого обґрунтування зйомок на місцевості постійних або тимчасових пунктів з яких повинна виконуватися зйомка подробиць кар'єру. Ці пункти визначають шляхом згущення опірної мережі.
Опірна геодезична мережа РУ ПГЗКа складається із:
1) Аналітичної мережі підвищеної точності.
Аналітична мережа підвищеної точності представляє суцільну мережу трикутників, яка спирається на сторону 4 класу та виміряний базис. Складається з 9-ти визначаючих пунктів сторони мережі 2,0 - 4,6 км. Найменший кут трикутника — 32 . Вихідними є пункти 4-го класу.
2) Аналітичної мережі 1-го розряду.
Аналітична мережа 1-го розряду складається з 4-х окремих систем суцільних трикутників, які спираються на два виміряних базиси та сторони аналітичної мережі підвищеної точності. Включає 31 визначаємий пункт. Має сторони 0,6 - 2,7 км. Найменший кут трикутника -17°. вихідними служать пункти аналітичної мережі підвищеної точності та пункт тріангуляції 4-го класу.
3) Аналітичної мережі 2-го розряду.
Аналітична мережа 2-го розряду представляє ланцюг трикутників які спираються на 2 виміряних базиси та сторони аналітичної мережі 1-го розряду. Один пункт отриманий з двох трикутників, складається з 12 визначаючих пунктів, довжина сторін 0,6 - 1,4 км. Найменший кут трикутників — 26º. Вихідними служать пункти аналітичної мережі підвищеної точності та аналітичної мережі 1-го розряду.
4) Полігонометрична мережа 1-го розряду.
Ходи полігонометрії 1-го розряду прокладені навколо кар 'єру, відвалів на території комбінату у вигляді систем ходів з вузловими точками, які спираються на пункти інженерно-геодезичної мережі, побудованої з точністю тріангуляції IV класу. Центри пунктів полігонометрії в кількості 122 шт., закріплені металевими штирями, встановленими на бетоні. Діаметр штиря 32 - 38 мм, І довжина в залежності від типу ґрунту та покриття від 0,3 до 1,2 м.
Кутові виміри виконані теодолітами 2Т2 №12242 та Т2 №103822 двома \ круговими прийомами. Візування здійснювалось на спеціальні візирні марки, встановлені над центрами пунктів за допомогою оптичного виска.
Вимір довжин ліній виконується одночасно з кутовими вимірами світодальноміром ЕОК-2000 №405023, які відносяться до світодальномірів з фотоелектричною реєстрацією світового потоку. Межі вимірюваних відстаней від 2 до 2500 м. Середня квадратична похибка вимірювання відстані з одного прийому ±1 см.
Довжини сторін полігонометрії виміряні світодальноміром не менш ніж трьома прийомами. Центрування приладу та відображання над центрами знаків проводилося за допомогою оптичних висків з похибкою не більш ±1,5 мм.
Середня квадратична похибка вимірювання кутів визначена за формулою:
Mβ=±
де f - поправка на хід;
п - кількість кутів в ході;
q - кількість всіх кутів;
u – число вузлових точок.
5) Нівелірної мережі 4-го класу.
Ходи нівелювання IV класу розкладені по пунктам полігонометрії. Мережа нівелювання IV класу представляє собою систему ходів та полігонів, які спираються на репери нівелювання П та III класу.
Нівелювання IV класу виконано нівеліром з лінією візування, яка самовстановлюється N1 - 007 №233166 з використанням цільних трьохметрових двохсторонніх рійок з сантиметровими поділками. Нівелювання виконувалось методом з середини способом відліку за середньою ниткою та за однією з далекомірних ниток для визначення відстані від нівеліру до рійок.
Найбільша довжина візування проміню не перевищує ПО м, найбільше набування нерівностей відстані не більш 5 м, максимальна різниця перевищення на станції— 3 мм.
Допустима нев 'язка обчислюється за формулою:
Fhдоп.=±
,
де п- довжина ходу, км.
Розвиток робочого обґрунтування на дільниці здійснюється вставкою окремих пунктів методом прямої та зворотної засічки. Цей метод є типовим для кар'єрів складної конфігурації, з великою глибиною розробки та з невеликими майданчиками уступів, при наявності неспокійного рельєфу місцевості, таких як кар'єр ПГЗКа. При використанні цього методу необхідно мати на бортах кар 'єру ряд тригонометричних пунктів, які можна побачити з будь-якої дільниці кар'єру. Відстань від пунктів зйомочноїмережі до пунктів маркшейдерської опірної мережі не більш 1,5 км.
З метою контролю та підвищення точності визначення пунктів зйомочної мережі пряму засічку роблять не менш ніж з трьох пунктів маркшейдерської мережі. Кути між суміжними напрямками на визначному пункті повинні бути не менш 30° та не більш 120°.
Зворотною засічкою визначають пункти не менш ніж за чотирма напрямками, при цьому не допускають щоб визначаємий пункт знаходився поблизу окружності, яка проходить крізь три вихідні пункти.
При визначенні пункту зйомочної мережі шляхом будування окремого трикутника, в ньому вимірюють всі три кути, нев'язка трикутників дозволяється не більш 10".
Кути вимірюють оптичними теодолітами типу Тhео-080.
При вимірюванні кутів візують на вішки, встановлені на центрах пунктів. При необхідності візування на візирні циліндри визначають редукцію та вводять у виміряні кути відповідні поправки.
Координати пунктів, визначених прямою засічкою отримують з обчислення двох трикутників, а при визначенні зворотної засічки - із обчислення двох її варіантів. Кінцеве значення координат приймають середнє арифметичне з двох визначень. Різниця в положенні пункту отримана за результатами двох рішень зворотної засічки дозволяється не більш 0,8 м.
У зв'язку з поглибленням кар'єру ПГЗКа, на відмітці -15м робоче та зйомочне обґрунтування створюються прямою та зворотною засічкою.
Фактичний матеріал по створенню зйомочного обґрунтування додається.
Пункти робочого обґрунтування закріплюються, в залежності від важливості та строку служби, по-різному.
У скелистих породах для закладки пунктів бурять шпури. В породах середньої міцності використовують стальні трубки або стержні з розщепленими кінцями, довжиною від З0 до 150см. Глибина закладення постійних пунктів повинна бути на 0,5 м більше глибини промерзання порід. Треба мати на увазі, що пункти на уступах відпрацьовуючись при гірничих роботах, можуть потрапити разом з рудою на збагачувальну фабрику та визвати аварію, тому на кар'єрі ПГЗКа використовують для кріплення пунктів робочого обґрунтування короткі металеві знаки (залізничні костилі).
Пізнавальними знаками служать піраміди з каміння, які вкладаються на відстані 1 м від пункту робочого обґрунтування.
У м'яких породах можуть бути використані, в якості закріплення пунктів, дерев 'яні знаки.
Що стосується густоти пунктів робочого обґрунтування, то сумісно з пунктами вищого порядку: для зйомки М 1:2000 не менш 25 точок на 1 км2, для зйомки М 1:1000 не менш 100 точок на 1 км2.
4.3 Об′єкти поточних зйомочних робіт.
До поточних маркшейдерських зйомок відносяться всі зйомочні роботи на кар'єрах, призначенням яких є: періодичне фіксування положення експлуатаційних, буро-вибухових, розвідувальних та інших гірничих виробок, а також: положення будівель та спорудження кар 'єру. Кожна зйомка повинна мати прив'язку до пунктів робочого обґрунтування.
Основними об'єктами поточних зйомочних робіт на кар 'єрах є:
10)Капітальні споруди кар 'єру;
11)Положення механізмів на уступах.
Характерною особливістю поточних зйомочних робіт є те, що вони систематично фіксують фактичне положення всіх об'єктів робіт кар 'єру та з достатньою точністю визначають стан вибоїв, положення екскаваторних та буро-вибухових робіт.
Межові похибки визначення положення устя та трас розвідувальних та дренажних виробок, водовідливних канав, геологічних елементів на земній поверхні не повинні перевищувати 1 м в плані та 0,3 м за висотою відносно найближчих пунктів маркшейдерського зйомочного обґрунтування.
Поповнення та обновлення планів виконують з метою приведення їх складу у відповідність з сучасним станом ситуації та рельєфу місцевості.
Періодичність зйомки встановлюється в залежності від мети, яка переслідується даною зйомкою. Для оплати за екскавацію та транспортування гірничої маси маркшейдерську зйомку виконують щомісячно. При добре влаштованому оперативному обліку об'ємів гірничої маси періодичність зйомки встановлюється виходячи із виробничої необхідності, але нерідше одного разу на квартал.
4.4 Розбивка та зйомка транспортних шляхів.
До робіт по розбивці та зйомці транспортних шляхів відносяться:
Траса рудного залізничного шляху визначається проектом.
Розбивку траси виконуються теодолітом від пунктів робочого обґрунтування. Кути повороту траси позначаються сталевими штирями, для впізнавання їх виставляються дерев 'яні стовпики.
В місцях вимірювання рельєфу та ситуації виставляються „плюсові" точки. Потім по трасі шляху розбивають пікетаж:, позначений дерев 'яними калитками через 20 — 40 м.