Автор работы: Пользователь скрыл имя, 25 Февраля 2014 в 22:40, курсовая работа
На гірничо-видобувному виробництві однією з найактуальніших проблем є проблема контролю за зсувами бортів, укосів, відвалів. Для успішного її вирішення необхідно засвоїти методи управління станом масиву гірських порід.
В задачу маркшейдерської служби гірничого підприємства разом з дотриманням проектних рішень входить розробка заходів по безпечному веденню гірничих робіт поряд з небезпечними зонами і розробка заходів охорони споруд, природних об’єктів і гірничих виробок від шкідливого впливу гірничих розробок. Маркшейдерська служба кар’єрів зобов’язана стежити за профілем і належним станом дренажних і водовідливних канав, а також за плануванням прибортової полоси земної поверхні і площадок укосів, які забезпечують стік ґрунтових, дощових і талих вод.
Розділ 2. СУЧАСНИЙ СТАН ГІРНИЧИХ РОБІТ.
2.1 Загальні відомості.
Скелеватське Магнетитове родовище, яке розробляється кар'єром Південного ГЗКа , присвячено до південного замикання західно-інгулецької синкліналі. У зв'язку із цим границі відкритих гірничих робіт по глибини при розконсерваціі бортів кар'єру визначаються синклінальною структурою субмеридіального простягання, що поринає в північному напрямку під кутом 10 – 20о, і кінцевою глибиною розвідки родовища. Границі кар'єру по поверхні визначаються контурами рудного тіла, що виходять під його породи, що розкривають, а також наявністю на півдні ріки Інгулець, що протікає в безпосередній близькості від кар'єру,і на півночі діючого кар'єру 3 Новокриворізького ГЗКа.
Для вилучення запасів, законсервованих під східним бортом, передбачається розширення кар'єру в східному напрямку без переносу кисневого заводу і механічних майстерень. Північно-східна границя розносу борта обмежується охоронною зоною каналу місцевого відводу ріки Інгулець. Розширення східного борта дозволить розконсервувати близько 150 млн.тонн магнетитової руди.
Західний борт кар'єру в цей час в основному сформований до глибини 220 -280м. На ньому розташовані всі основні комунікації кар'єру, передбачені проектом відпрацьовування родовища до глибини 300м. Під західним бортом кар'єру по граничній глибині поширення покладу законсервовано порядку 180 млн. тонн неокислених кварцитів, які і плануються до відпрацьовування дійсним проектом.
Границі північно-західного борта кар'єру відбудовані і оформлюються в цей час таким чином, що при розконсерваціі запасів залишаються практично без змін.
При розширенні границь південного борта проектом враховане запропоноване завданням на виконання проекту збереження тягових підстанцій № 1 й № 7. У південній частині родовища під рікою і південним бортом кар'єру, на якому розташовані основні залізничні комунікації, що зв'язують східний і західний борти кар'єру, і два комплекси ЦПТ, законсервоване близько 250 млн.тонн магнетитової руди. Для повного вилучення цих запасів буде потрібно відвід ріки Інгулець, перенос станцій Руднична - І і Руднична - П і тягових підстанцій, що потребує повної перебудови транспортної системи кар'єру.
Через великий об'єм робіт по реконструкції транспортних комунікацій і будівництву відвідного каналу в цей час визнане недоцільним повне вилучення запасів південної частини родовища.
Відпрацьовування законсервованих у транспортних бермах південного борта в кількості 145 млн.тонн передбачається в існуючих границях по поверхні, певним наявністю діючих транспортних комунікацій горизонту +42,м і буде вироблятися в завершальний період існування кар'єру в міру ліквідації залізничних колій, розташованих на південному борті кар'єру.
Границя між Скелеватським Магнетитовим і Валявкинським родовищами проходить по XI розвідницькому профілі, але оскільки ці два родовища відпрацьовуються самостійними кар'єрами, то між ними утворився цілик, на якому розташовані транспортні і господарські комунікації кар'єру 3 НкГЗКа необхідні для забезпечення життєдіяльності цього кар'єру.
У зв'язку із цим північна границя кар'єру ПГЗКа в цей час визначається наявністю цілика між кар'єрами і не може бути розширена для вилучення всіх розвіданих запасів (по XI профілі ) до граничної глибини твердження.
У границях дійсного проекту за північним бортом кар'єру ( південніше XI профілю ) залишається 580.0 млн.тонн неокислених кварцитів, з них 410.0 млн.тонн у цілику між кар'єрами і 170.0 млн.тонн під рікою Інгулець.
Виїмка запасів під рікою
2.2 Параметри постійних бортів кар'єру
Параметри |
Показники |
Висота уступів: - у скельних породах, м
Кути відкосів на постійних бортах: - по наносах, град. - по окислених тріщинуватих кварцитах і сланцях, град. - по монолітних залізистих породах, град.
Ширина транспортних і запобіжних берм: - під зал. дор. шляхи, м - під автодороги, м - запобіжних, м
Результуючі кути відкосу бортів: - по західному борту, град. - по східному борту, град. - по північному борту, град. |
10
15
30
45 - 50 55-60
11 - 20 20 - 30 10 - 15
23 - 28 27 - 31 32 - 39 |
2.3.Основні гірничо - технічні показники робочої зони кар'єру
Що стосується відпрацьовування запасів, залишених у цілику, то вони можуть бути відпрацьовані після виносу комунікацій кар'єру 3 НкГЗКа як з боку кар'єру ПГЗКа, так і з боку НкГЗКа.
Тому що питання відпрацювання цих запасів для ПГЗКа може бути актуальним через 20-25 років, то на даній стадії проектування не розглядається.
У відбудованому таким чином кар'єрі ПГЗКа за станом на
01.01.2006р. балансові запаси неокислених кварцитів становлять 1227.39 млн.тонн. Приріст за рахунок розконсерваціі запасів східного, південного і західного бортів склав близько 500 млн.тонн.
Відповідно до завдання
Основні гірничотехнічні показники робочої зони кар'єру: річне зниження, розміщення видобувного встаткування на активному фронті, кількість готових до виїмки запасів на розрахункові періоди по варіантах річної продуктивності наведені в таблиці.
Видобуток окислених руд на розглянутий період в 2010 року здійснюється попутно в об'ємах, необхідних для підготовки фронту по неокислених кварцитах, і коливається в значних межах.
Розділ 3. ЕКОНОМІЧНА ТА ЕКОЛОГІЧНА ОЦІНКА
3.1. Екологія.
Екологічна експертиза є видом наукової діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об’єднань громадян, що ґрунтуються на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці перед проектних, проектних та інших матеріалів чи об’єктів, дія яких може негативно вплинути або впливає на стан довкілля та здоров'я людей. Екологічна експертиза спрямована на підготовку висновків про відповідальність запланованої діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища раціонального використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екобезпеки.
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан довкілля та здоров`я людей, а також оцінка ступеня екологічної безпеки господарської діяльності та екологічної ситуації на окремих територіях та об’єктах.
Завданням екологічної експертизи є визначення ступеня екологічного ризику та безпеки діяльності: організація комплексної оцінки об’єктів, встановлення відповідальності вимогам екологічного законодавства, оцінка впливу різних об’єктів на довкілля, здоров`я людей і стан ресурсів, оцінка природоохоронних заходів, підготовка обґрунтованих висновків.
Основні принципи екологічної експертизи: гарантування безпечного життя довкілля, збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів, наукова обґрунтованість і незалежність, доцільність реалізації об’єктів експертизи, законність.
Екологічній експертизі підлягають практично усі види інвестиційних програм, проектів, схем розвитку та розміщення продуктивних сил, розвитку окремих галузей виробництва, генеральних планів населених пунктів, проектів на будівництво, реконструкцію, проекти нормативно-правових актів, документація щодо впровадження нової техніки, матеріалів, технологій.
В історії людства завжди було багато питань і задач, від успішного рішення яких залежало благополуччя та подальший розвиток суспільства. Але, ніколи раніше не було проблем, які б робили суспільний прогрес неможливим.
Сьогодні стало зрозуміло, що до кінця 20 століття людство підійшло з проблемами, які воно накопичило за останні століття.
Зараз нашу особливу увагу займають такі проблеми, як забруднення навколишнього середовища, повітряного басейну, зменшення природних ресурсів.
Екологічна проблема – глобальна проблема, вона стосується усіх держав та інтереси кожної людини, яка живе на Землі.
На початку 80-х рр. казали про те, що немає такої науки яка б могла повністю ігнорувати завдання охорони природи та раціонального природокористування. Сьогодні це положення отримало підтвердження на практиці. Питаннями охорони навколишнього середовища та раціонального використання природних ресурсів активно займаються такі науки, як економіка, хімія, біологія, фізика та інші науки.
Сьогодні можна сказати, що повністю здійснилась думка В.І.Вернадського, який вважав, що в подальшому наші знання будуть розвиватися не по наукам, а по проблемам. На прикладі екологічної проблеми це стало особливо очевидним.
Проблема забруднення середовища існування людини налічує не одне десятиліття, але, до розвитку промисловості забруднення середовища було меншим, як по місцю та часу розповсюдження, так і по кількості та негативному впливу забруднюючих речовин на живі організми. Ситуація змінилася з ростом промисловості та населення міст(урбанізацією).
Під забрудненням в екології розуміють несприятливі зміни навколишнього середовища, яке є результатом діяльності людини, змінює рівень радіації, фізико-хімічні властивості середи та умови існування живих організмів.
Ці зміни можуть впливати на людину через воду та продукти споживання. Вони також можуть впливати на людину, погіршуючи властивості речей, що використовуються нею, умови відпочинку та роботи.
3.2. Техніко-економічні показники.
Фінансові установи, як Укрексімбанк, Промінвестбанк й інші, обслуговують експортно-імпортні операції підприємства та ведуть розрахунки з постачальниками та споживачами продукції в межах держави.
Система показників відображає економічний бік діяльності підприємства і дає економічну оцінку процесам та результатам цієї діяльності. Тому проаналізуємо основні техніко-економічні показники виробничої діяльності комбінату у звітному періоді.
Введення в 2002р. (постанова КМУ від 13.03.2002) квот на імпорт залізорудної продукції з Російської Федерації привело до збільшення попиту на концентрат ІнГЗК, що забезпечило підвищення рівня виробництва залізорудного концентрату. У 2003 році виробництво концентрату (товарного) зросло до 13727,7 тис.т., що на 10,3% більше чим 2002 р.
Вартість товарної продукції в порівнянних цінах за звітний період вище фактичного рівня 2002р. на 111111,1 тис. грн. або на 10,3 %, що обумовлено ростом обсягів виробництва концентрату, пов’язаного з підвищенням попиту металургійних комбінатів на залізорудну продукцію. У діючих цінах відхилення у 2003 році дорівнює 111101,1 тис. грн., що становить 9,65% по відношенню до 2002 року.
Собівартість товарної продукції у звітному періоді теж має відхилення, що складає 219005,4 тис. грн..(27,3 %) по відношенню до базового 2002 року.
При оцінці товарної продукції в діючих цінах 2003 р., витрати на одну гривню товарної продукції склали 103,83 грн., що в порівнянні з 2002 р. більше на 14,23 грн. (на 15,9%).
Проаналізувавши стан підприємства у 2003 р. за даними фінансових звітностей підприємства можна зробити наступні узагальнюючі висновки, щодо його стану.
Вартість майна підприємства за 2000-2003 рр. набула тенденцію збільшуватись, таку тенденцію набула й кредиторська заборгованість, тобто зросла вартість тимчасово залученого майна, але збільшилась й дебіторська заборгованість, що дає
певну рівновагу між кредиторською та дебіторською заборгованостями.
Підприємство відчуває гостру потребу у власних обігових коштах, їх частка у
майновому складі підприємства складає від’ємну величину, тобто підприємс
тво не має фінансових ресурсів для розширення діяльності та інвестування, коефіцієнт зносу основних засобів у 2003 році збільшився проти 2000, що свідчить про інтенсивне їх використання.
Розглянемо динаміку обсягу виробництва концентрату ПАТ «ПівдГЗК» за 2001-2004 року в таблиці 5.1.
Таблиця 5.1. Динаміка обсягу виробництва концентрату ПАТ «ПівдГЗК» за 2001-2004 роки.
Вид продукції |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
Концентрат |
10399.8 |
12000 |
13000 |
14500 |
Відобразимо динамікові обсягу виробництва концентрату за період з 2001 по 2004 року на мал. 5.1.
Введення в 2002р. (постанов КМУ від 13.03.2002) квот на імпорт залізорудної продукції з Російської Федерації привело до збільшення попиту на концентрат ПівдГЗКа, що зробило забезпечити підвищення рівня виробництва залізорудного концентрату до 12445,9 тис.т., що на 3,7% більше чим було передбачено виробничою програмою і на 19,7% більше чим у 2001 м. За підсумками роботи за рік виробнича програма комбінату виконана в повному обсязі. Забезпечено підвищення рівня виробництва залізорудного концентрату (товарного) до 13727,7 тис.т., що на 5,6% більше чим було передбачено виробничою програмою і на 10,3% більше чим 2002 р.