Шпаргалка по "Гражданскому праву Украины"

21. Порядок створення юридичних осіб.

Юридична особа в  цивільному праві вважається створеною  з моменту її державної реєстрації в органах юстиції.

Виникнення юр. особи  неможливе без певних установчих документів, якими можуть бути: розпорядчий  акт або статут, або установчий договір і статут, або протокол зборів, тощо. Прийнято виділяти такі основні способи утворення юр. осіб: розпорядчий, нормативно-явовий, дозвільний і договірний. Суть розпорядчого порядку полягає в тому, що власник майна або уповноважений ним орган приймає рішення про створення організації та затверджує її статут або положення про неї. Нормативно-явовий порядок полягає в тому, що умови створення юр. особи зафіксовано у законі у вигляді загального дозволу держави, але для виникнення конкретної організації потрібен вияв ініціативи її організаторів і реєстрація у відповідному органі. Юридичні особи можуть утворюватися на договірній основі, тобто шляхом укладення установчого договору громадянами чи організаціями, що добровільно об’єднуються для досягнення певних цілей. Дозвільний порядок утворення юр. особи означає, що однією з необхідних умов її виникнення є дозвіл відповідного органу чи підприємства.

22. Правоздатність юридичних осіб.

Як суб’єкт майнових та особистих немайнових відносин ЮО наділяється цивільною правоздатністю і цивільною дієздатністю . Правоздатність юридичних осіб називається спеціальною, оскільки встановлюється відповідно до цілей кожної юридичної особи, тоді як громадяни мають однакову для всіх правоздатність. У юридичних осіб цивільна право-дієздатність виникають водночас. Правоздатність юридичних осіб виникає з моменту її державної реєстрації, а у випадках, передбачених законодавчими актами, - з моменту реєстрації статуту. В цей момент виникає й цивільна дієздатність юридичних осіб. Правоздатність юридичних осіб є спеціальною, тобто вона має цивільну правоздатність відповідно до встановлених цілей ї діяльності. Юридична особа має право займатися будь-яким видом діяльності, не забороненою законодавством, яка відповідає цілям у статуті. Деякими видами діяльності юридична особа має право займатися лише на основі спеціального дозволу (ліцензії). Цивільні права та обов’язки юридичної особи виникають з різних підстав: угод (договорів), односторонні угоди (заповіт), неправомірних дій (заподіяння шкоди). У зміст цивільної правоздатності юридичної особи входить також здатність її мати особисті немайнові права та обв’язки. До них належить право на найменування, виробничу марку, знаки для товарів і послуг, право на честь, гідність і ділову репутацію. Найменування присвоюється юридичній особі в момент її створення і виступає засобом індивідуалізації цього утворення в цивільному обороті. Юридична особа набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обв’язки через свої органи, що діють у межах прав, наданих їм за законом або за статутом (положенням). Порядок призначення або обрання органів юридичної особи визначається їх статутом. Органи ЮО можуть бути єдиноначальними та колегіальними. Вищим органом господарських товариств (АТ, ТОВ, ТДВ) є загальні збори акціонерів (учасників). Виконавчими органами є правління або дирекція, які діють як колегіальні органи ЮО. У кооперативних організаціях вищим органом управління є загальні збори, які обирають голову, а у великих кооперативах – також правління.

Особливості виникнення і змісту праводієздатності юридичних осіб зумовлені тим, що юридичні особи — це організації. А щодо організацій питання про вік, стан здоров'я відпадає. Кожна організація має свої завдання і цілі діяльності.

23. Відповідальність юридичних осіб за невиконання чи неналежне виконання договорів та спричинення позадоговірної шкоди.

Виступаючи від імені  ЮО, орган виражає її волю, волю всього колективу, тому дії органу – це дії ЮО. Відповідальність за дії  має нести сама ЮО (орган), що їх вчинила. Вчинення органами ЮО дій від імені ЮО, але з перевищенням своїх повноважень тягне за собою відповідальність ЮО відповідно до чинного законодавства. Цивільні права та обв’язки ЮО можуть виникати і внаслідок дії її представників, належним чином уповноважених. Але управлінська, виробничо-господарська та інша діяльність ЮО виявляється не лише в діях її органів і представників, а й у діях та рішеннях усього трудового колективу і кожного працівника. Тому в законі закріплено правило про те, що організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її працівників під час виконання ними своїх трудових обов’язків.

24. Порядок припинення юридичних осіб.

Підставами припинення ЮО є: ·досягнення поставлених перед нею цілей – закінчення певного строку, на який було розраховано діяльність ЮО – визнання банкрутом – якщо прийнято рішення про заборону діяльності підприємства внаслідок невиконання умов, встановлених законодавством, і у передбачений рішенням строк не забезпечено виконання цих умов або не змінено вид діяльності - якщо рішенням суду визнані недійсними установчі акти про створення підприємства; ·з інших підстав, передбачених законодавством. Припинення державних організацій, що є ЮО, здійснює орган, за рішенням якого вони утворюються. Ліквідація і реорганізація ЮО здійснюється за рішенням власника майна або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, або за рішенням суду чи господарського. Громадські організації, що є ЮО, припиняють свою діяльність на підставах, передбачених у їх статутах. Формами припинення ЮО є: ·ліквідація – реорганізація. При ліквідації ЮО припиняє свою діяльність без правонаступництва, тобто переходу прав та обов’язків до інших осіб. Ліквідація ЮО здійснюється ліквідаційною комісією, що її створює власник, а у разі банкрутства – господарський суд. При реорганізації справи і майно переходять до іншої ЮО у порядку загального правонаступництва. Формами реорганізації є: злиття, приєднання, поділ, виділення або перетворення. Злиття має місце тоді. коли дві або більше ЮО об’єднуються в одну нову і при цьому припиняють своє існування. Приєднання має місце тоді, коли одна ЮО включається до складу іншої ЮО, що продовжує існувати й далі, але вже в більшому масштабі. Приєднувана організація припиняє свою діяльність. поділ означає що на базі однієї ЮО виникає дві або більше ЮО, а ця перша припиняється. При виділенні немає припинення ЮО. З її складу виділяється нове соціальне утворення, яке має права ЮО. Перетворення полягає в тому, що на основі ЮО створюється нова ЮО, яка має інший профіль, цілі діяльності, але приймає всі активи і пасиви свого попередника. Філії і представництва не мають прав ЮО, їх керівники діють на підставі довіреності, одержаної від ЮО.

25. Види юридичних осіб.

Юридичні особи можна  поділяти на окремі види за різними  ознаками. Залежно від існуючих форм власності в Україні юридичні особи поділяються на:

а) приватні;б) колективні;в) державні;г) змішані.

Стосовно суб’єктного  складу юридичні особи можуть бути поділені на:

а) українські;б) спільні  за участю іноземного інвестора;в) іноземні;

г) міжнародні організації  та об’єднання.

Чинне законодавство  України також визначає для юридичних осіб, що діють в цивільному обороті, організаційно-правову форму: підприємства, господарські товариства, кооперативи.

Залежно від форм власності, встановлених Законом “Про власність”, можуть діяти підприємства таких видів: приватне;сімейне; колективне; державне комунальне; державне; спільне підприємство; підприємство, засноване на власності юридичних осіб і громадян інших держав.

Господарські товариства - такі юридичні особи, які створені шляхом об’єднання на підставі договору майна (або майна і підприємницької діяльності) фізичних та юридичних осіб з метою одержання прибутку. Відповідно до ст. І Закону України про господарські товариства в Україні можуть створюватися акціонерні товариства, товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, повні та командитні товариства.

Господарські товариства можна поділити на дві групи: об’єднання капіталів та об’єднання осіб. До першої групи відносяться такі товариства, які при їх створенні передбачають об’єднання майна засновників та учасників, і необов’язково — особистої участі (тобто підприємницької діяльності). До другої групи належать товариства, в яких їх засновники беруть участь не тільки майновими внесками, але й безпосередньо особистою участю.

Для участі в цивільних  правовідносинах з метою одержання  прибутку створюються і виробничі  кооперативи.

Кооперативи створюються  і діють в сільському господарстві, промисловості, будівництві, на транспорті, в торгівлі, громадському харчуванні, у сфері платних послуг та інших галузях виробництва і соціально-культурного життя. Виробничим кооперативом визнається заснована на членстві громадян організація для спільного ведення підприємницької діяльності шляхом особистої трудової участі та об’єднання майна його членів. На кооперативних засадах часто утворюються і здійснюють свою діяльність колективні сільськогосподарські підприємства.

Серед названих організаційно-правових форм господарювання з використанням інституту юридичної особи слід виділити селянські (фермерські) господарства, які є (формою підприємництва громадян України, що виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою і реалізацією.

26. Поняття об'єктів цивільних прав.

Об'єкт правовідносин - це матеріальні і нематеріальні  блага, з приводу яких суб’єкти вступають  у правовідносини, здійснюють свої суб'єктивні юридичні права і  суб'єктивні юридичні обов'язки.

Об'єкт правовідносин найтіснішим  чином пов'язаний з інтересом управомоченої сторони і є благом, що знаходиться в його розпорядженні й охороняється державою. Об'єктами можуть бути різноманітні предмети, що представляють цінність для суб'єкта права. Наприклад, за житловим законодавством для наймача об'єкт — житлове приміщення, необхідне йому для проживання. В залежності від цього об”єкти поділяються на 3 групи: 1 речі (материальні явища, предмети природи, як у природному стані, так і пристосовані людиною до споживання, гроші і цінні папери) 2 діяльність (роботи, послуги, результати творчої діяльності) 3 особисті немайнові блага (честь, ділова репутація). Із прийняттям закону про власність режим право власності почав поширюватись на результати творчої діяльності, що мають нематеріальну природу. Нематеріальну природу мають також права вимоги. Таким чином умовно речі можна поділити на “матеріальні і нематеріальні”. В цив. праві існує також поняття майна як об’єкта цив. прав. Воно вживається як для визначення конкретних речей, так і при визначенні сукупності майнових прав і обов’язків суб’єкта. Це має місце зокрема при спадкуванні майна громадян, коли до спадкового майна входять як права так і обов’язки.

27. Види об'єктів цивільних прав.

Громадяни та організації укладають угоди і, отже, вступають у цивільно-правові відносини з метою задоволення своїх інтересів. Залежно від змісту останніх можна говорити, що виникнення цивільно-правових відносин пов'язано з необхідністю придбання, перевезення речей, надання послуг, публікації творів науки та літератури, захисту честі і гідності тощо. З цього можна зробити висновок, що об'єкт цивільно-правових відносин — це те, на що спрямовано суб'єктивне право і суб'єктивний обов'язок з метою задоволення інтересів громадян та організацій. Тобто об'єктами цивільних правових відносин є: а) речі (об'єкти речових правовідносин, що виникають з договору застави. Речі також об'єкти цивільно-правових відносин, що виникають з договорів купівлі-продажу, обміну, дарування);б) дії, у тому числі послуги(об'єкт цивільно-правових відносин, які виникають з договорів. Так, об'єктом цивільно-правових відносин з договору перевезення є діяльність (система дій) перевізника, зобов'язаного здійснювати перевізний процес. Ця діяльність набуває характеру транспортної послуги, тобто не пов'язаної зі створенням матеріальних благ. Послуги можуть мати юридичний характер. Об'єктом цивільно-правових відносин, що виникають з договору доручення, є певні юридичні дії, оскільки за цим договором повірений укладає угоди, оформляє спадкові права, одержує поштові перекази, кореспонденцію тощо; в) результати духовної та інтелектуальної творчості(За чинним цивільним законодавством факти створення літературних, наукових, драматичних творів, сценаріїв кінофільмів, радіо- і телевізійних передач тощо є юридичними фактами, що породжують авторські правовідносини. Їх об'єктом будуть визнані й інші твори, на які поширюється авторське право); г) особисті немайнові благ ( вони регулюються нормами цивільного права, і тому це різновид цивільно-правових відносин. Їх об'єкт — особисті немайнові блага: честь, гідність, ім'я, життя, здоров'я тощо.

28. Поняття речей та їх класифікація.

Речі — найпоширеніший об'єкт цивільно-правових відносин, оскільки за їхньою допомогою задовольняються істотні потреби громадян та організацій. Речі є об'єктами речових правовідносин, що виникають з договору застави. Речі також об'єкти цивільно-правових відносин, що виникають з договорів купівлі-продажу, обміну, дарування. Тут суб'єктивні обов'язки продавця, дарувальника спрямовані на передачу права власності на річ і самої речі. І хоч при цьому виникають не речові, а зобов'язальні відносини, об'єктом останніх поряд з діями боржника (в нашому прикладі — продавця) є речі. Іноді в літературі в наведених прикладах речі називаються об'єктами другого порядку (дії боржника — об'єкт першого порядку).

З врахуванням цільового  призначення об’єктів цив. прав та відмінностях у правовому режимі речі класифікуються по групам:

1. Засоби виробництва  і предмет споживання (сировина  – втрачають свої споживчі  властивості у результаті одного технологічного циклу). 2. Індивідуально визначені та родові речі (родові речі – характеризуються кількістю, мірою, вагою, є замінними: цукор, цемент. При втраті боржником родової речі він повинен повернути кредиторові таку ж саму річ. Індивідуально-визначені речі – характеризуються лише їм властивим ознакам (антикваріат, твори архітектури), є незамінними. При втраті боржником такої речі він повинен повернути кредиторові вартість втраченої речі у грошовому виразі). 3. Подільні і неподільні речі (Якщо річ можна поділити і вона при цьому не втрачає свого функціонального призначення, вона є подільною). 4. Рухомі і нерухомі речі. 5. Споживні і неспоживні речі. 6. Головні речі і приналежності. 7. Плоди і доходи (Під плодами розуміють нові речі, які виникають в результаті органічного розвитку інших речей (врожай, сам приплід худоби). Під доходами розуміють надходження, які отримує особа в силу того, що відповідна річ передана нею іншій особі у власність або в користування на оплатній основі). 8. Речі, дозволені в обігу, обмежені в обігу, вилучені з обігу (речі, дозволені в обігу – є об’єктом цив. правових відносин; обмежені в обігу – мають спеціальний правовий режим або набуваються за особливим дозволом (зброя); вилучені з обігу – не можуть бути предметом угод (надра землі, лісовий фонд)). 9 гроші і цінні папери (гроші оцінюються в цив. обігу не кількістю грошових знаків, а числом плюс виражених цим знаком грошових одиниць. Гроші є законним платіжним засобом).

29. Продукти творчої діяльності як об'єкти цивільних прав.

Продукти творчої діяльності є об’єктами цивільних прав. Продукти творчої діяльності – витвори  мистецтва, літератури, живопису, кіно, інформація, комп’ютерні програми ті інші результати інтелектуальної діяльності, що захищаються законом .