Автор работы: Пользователь скрыл имя, 24 Ноября 2013 в 16:10, шпаргалка
Работа содержит ответы на вопросы для экзамена (зачета) по "Гражданскому праву Украины"
Предмет цивільного права.
Метод цивільно-правового регулювання.
Поняття цивільного права.
Система цивільного права України.
Поняття та види джерел цивільного права України, їх характеристика.
Дія цивільних законів.
Аналогія закону і аналогія права.
Види суб'єктів цивільного права України.
Поняття цивільної правоздатності.
Зміст правоздатності громадян.
Обмеження правоздатності громадян.
Визнання громадянина безвісно відсутнім.
Оголошення громадянина померлим.
Поняття дієздатності громадян.
Обсяг дієздатності неповнолітніх.
Обмеження дієздатності громадян.
Визнання громадянина недієздатним.
Поняття місця проживання.
Порядок здійснення цивільних прав і обов'язків недієздатних і обмежено дієздатних громадян.
Поняття та ознаки юридичної особи.
Порядок створення юридичних осіб.
Правоздатність юридичних осіб.
Відповідальність юридичних осіб за невиконання чи неналежне виконання договорів та спричинення позадоговірної шкоди.
Порядок припинення юридичних осіб.
Види юридичних осіб.
Поняття об'єктів цивільних прав.
Види об'єктів цивільних прав.
Поняття речей та їх класифікація.
Продукти творчої діяльності як об'єкти цивільних прав.
Особисті немайнові блага як об'єкти цивільних прав.
Дії як об'єкти цивільних прав.
Поняття представництва.
Види представництва.
Поняття повноважень представника.
Довіреність.
Представництво без повноважень.
Поняття угоди.
Види угод.
Умовні угоди. Відкладальні та скасувальні умови.
Форма угоди.
Умови дійсності угоди.
Види недійних угод.
Нікчемні та заперечні угоди.
Мнимі та удавані угоди.
Угоди, укладені з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Угоди юридичної особи, що суперечать її цілям.
Угоди, укладені з порушенням тих вимог, які законодавець висуває до осіб, що їх здійснюють.
Угоди, при укладенні яких мали місце "пороки волі" учасників цих угод.
Поняття та значення позовної давності.
Строки позовної давності.
Початок перебігу строків позовної давності.
Призупинення перебігу строку позовної давності.
Перебування перебігу строку позовної давності.
Наслідки закінчення строку позовної давності.
Вимоги, на які позовна давність не розповсюджується.
Власність як економічна категорія.
Поняття права власності.
Право власності в об'єктивному і суб'єктивному розумінні.
Форми власності та їх класифікація за законодавством України.
Підстави виникнення та припинення права власності.
Момент виникнення права власності. Ризик випадкової загибелі речі.
Право виключної власності народу України.
Право приватної власності громадян.
Право колективної власності.
Право державної власності.
Право спільної власності.
Спільна часткова та спільна сумісна власність.
Цивільно-правові способи захисту права власності та інших речових прав.
Позов про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).
Захист права власності від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов).
Поняття та значення договору як підстави виникнення зобов'язань.
Інші підстави виникнення зобов'язань.
Позадоговірні зобов'язання та зобов'язального права.
Елементи зобов'язання.
Відмінність зобов'язальних відносин від речових.
Види договорів.
Зміст договору (істотні та інші умови).
Стадії укладення договору.
Переддоговірні спори.
Поняття та принципи належного виконання зобов'язань.
Суб’єкти, місце та строк виконання зобов’язань.
Дострокове виконання зобов'язань.
Способи виконання зобов'язань.
Виконання дольового та солідарного зобов'язання.
Виконання альтернативного зобов'язання.
Поняття забезпечення виконання зобов'язання.
Види забезпечення виконання зобов'язань.
Поняття неустойки та її значення .
Види неустойки.
Поняття та види застави.
Поняття поруки.
Гарантія. Відмінність гарантії від поруки.
Завдаток. Відмінність завдатку від авансу.
Поняття цивільно-правової відповідальності.
Умови цивільно-правової відповідальності.
Невиконання та неналежне виконання зобов'язань.
Поняття шкоди та збитків. Види збитків.
Поняття та форми вини в цивільному праві.
Підстави звільнення боржника від відповідальності.
Склад цивільного правопорушення.
Види цивільно-правової відповідальності.
Договірна та позадоговірна відповідальність.
Дольова, солідарна та субсидіарна відповідальність.
Розмір цивільно-правової відповідальності.
Випадки зменшення розміру цивільно-правової відповідальності.
Прострочка боржника та її наслідки.
Прострочка кредитора та її наслідки.
Способи припинення зобов’язання.
Купівля-продаж.
Міна.
Дарування.
Поставка.
Оренда (майновий найм). Безоплатне користування майном.
Найм житлового приміщення.
Підряд.
Перевозка.
Зобов’язання по страхуванню.
Розрахункові й кредитні відносини.
Договір доручення.
Договір комісії.
Договір схову.
Договір довічного утримання.
Спільна діяльність.
Поняття та види позадоговірних зобов’язань.
Зобов’язання, що виникають з публічного обіцяння винагороди (оголошення конкурсу).
Зобов’язання, що виникають внаслідок заподіяння шкоди.
Зобов’язання, що виникають внаслідок рятування чужого майна.
Зобов’язання, що виникають внаслідок придбання або зберігання майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав.
Поняття і джерела авторського права.
Об’єкти і суб’єкти авторського права.
Суміжні права.
Використання творів науки, літератури і мистецтва. Авторський договір.
Захист авторських прав.
Поняття та джерела патентного права.
Об’єкти і суб’єкти пат
Перший вид, чи групу з числа таких недійсних угод складають угоди, що були укладені з метою, свідомо противною інтересам держави і суспільства (ст. 49 ЦК), чи, як було б вірніше їх назвати - противні по своєму змісті цивільному законодавству і моральним принципам суспільства.
Другий вид недійсних угод складають угоди, укладені особами, що не володіють достатнім обсягом дієздатності для їхнього укладання. До цих недійсних угод відносяться угоди, укладені малолітніми особами, неповнолітніми, обмежено дієздатними, недієздатними, з виходом при їхньому висновку за границі (обсяг) дієздатності, установленої для перерахованих осіб законом. Такі недійсні угоди інакше ще називаються угодами з пороками суб'єктного складу.
Третій вид недійсних угод - це угоди з пороками волі, що міститься в них. До їхнього числа відносяться угоди, укладені внаслідок омани, обману, насильства, зловмисної угоди представника однієї сторони з іншою стороною, при збігу важких обставин, а також укладені дієздатною фізичною особою (громадянином), у момент укладання нездатним розуміти значення своїх дій (ст.ст.55-57 ЦК). Усі ці угоди вважаються недійсними, тому що вони не відображають справжньої волі чи сторін однієї з них.
Четвертий вид недійсних угод складають угоди, у яких відсутня єдність волі і волевиявлення учасників цих угод на встановлення, зміну чи припинення цивільних правовідносин, тобто коли сторони не бажають укладати угоду і не переслідують виникнення певних юридичних наслідків, хоча зовні виражають таку волю. До числа цих угод відносяться (мнимі й удавані угоди).
П'ятий вид недійсних угод складають угоди з пороками форми. Маються на увазі угоди, що повинні в силу закону наділятися у визначену письмову форму (просту чи нотаріальну) і які через недотримання цієї форми у випадках, прямо зазначених у законі, вважаються недійсними.
Угоди – це вольові і правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме: на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Існує багато видів угод. За ступенем недійсності розрізняють такі угоди: 1. Абсолютно недійсні або нікчемні
Угоди нікчемні - це такі угоди, недійсність яких не залежить від розсуду і бажання сторін, що їх уклали. Вони вважаються недійсними по самому факті їхнього укладання. До таких угод відносяться угоди, противні по своєму змісту цивільному законодавству і моральним принципам суспільства; протистатутні угоди юридичних осіб; угоди, недійсні через недотримання запропонованої законом форми; укладені з особами у віці до 15 років; угоди з недієздатними; мнимі й удавані угоди. Для визнання всіх цих угод недійсними немає необхідності враховувати які-небудь інші обставини, крім невідповідності їх законодавству, тому судового рішення про признання угоди недійсною не потрібно.
Угоди заперечні - це угоди, що вважаються недійсними тільки в тому випадку, коли вони за заявою зацікавлених осіб визнані такими судом чи арбітражним судом. До заперечних відносяться угоди з неповнолітніми особами – у віці від 14 до 18 років без згоди батьків або попечителів; обмеженими в дієздатності; особами, що знаходилися в момент укладання угоди в стані тимчасового розладу психіки; угоди, укладені внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї з сторін з іншою стороною або збігу тяжких обставин і т.д.
Недійсними, усі ці угоди можуть вважатися лише за умови доведеності фактів (відсутності згоди попечителя на укладання угоди, наявність обману, насильства, погрози, омани і т.д.), що свідчать про порочність даних угод. Враховувати ці факти, природно, може тільки суд.
Однак і угоди нікчемні, і угоди заперечні вважаються недійсними з того самого моменту - з моменту їх укладання.
Угоди – це вольові і правомірні дії, безпосередньо спрямовані на досягнення правового результату, а саме: на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Існує багато видів угод. За ступенем недійсності розрізняють такі угоди: 1. Абсолютно недійсні або нікчемні
Мнима угода - це угода, укладена лише для виду, без наміру створити юридичні наслідки. У цій угоді є воля, але вона спрямована не на те, щоб створити між її учасниками який-небудь юридичний зв'язок, а на те, щоб створити лише видимість цього зв'язку (видимість розділу майна, видимість передачі будинку, дарування, яке має на меті уникнути конфіскації за вироком суду і т.д.).
Тому інакше ще дані угоди називаються фіктивними. Вони, як правило, здійснюються в протизаконних цілях, зокрема, щоб сховати майно від арешту (опису), незаконно одержати позичку від банку і т.д. бувають випадки, коли мнима угода укладається у зв'язку з обставинами, далекими від порушення законів. Наприклад, громадянин укладає мниму угоду продажу свого майна, щоб створити у своїх родичів враження про відсутність у нього майна. Але мнимі угоди є недійсними незалежно від мети їх викладання.
Удавана угода - це угода, що укладена з метою прикрити іншу угоду, яку сторони дійсно мали на увазі. Наприклад, купівля-продаж частини дома прикривається договором дарування, щоб не надавати співвласникові права майнової покупки. Отже, тут завжди має місце дві угоди - угода, укладена з метою створити визначені юридичні наслідки, і угода, укладена з метою прикрити першу угоду, представити її в очах навколишніх не такою, яка вона є насправді. Угода, в якій сторони не мали на увазі, укладаючи її, і називається удаваної. У ній відсутня воля сторін, спрямована на встановлення яких-небудь правовідносин, і тому вона завжди недійсна.
Одним з видів недійсних угод є угода, укладена з метою, що суперечать інтересам держави і суспільства. Для них характерні такі ознаки: а) вчинення їх об’єктивно призводить до порушення інтересів держави і суспільства в цілому. Тут йдеться про недодержання нормативних актів, які визначають соціально – економічні основи нашої держави і суспільства; б) така угода характеризується суб’єктивним наміром сторін порушити закон. Вона укладається з метою, яка явно суперечить інтересам держави і суспільства. Для недійсності цих угод потрібно встановити вину сторін (або принаймі однієї) в формі умислу. До таких угод, зокрема, належать угоди, укладені, спрямовані на використання колективної, державної чи чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежені в обігу. Якщо така угода укладена при наявності обох сторін – в разі виконання угоди обома сторонами – в доход держави стягується все одержане ними за угодою, а вразі виконання угоди однією стороною з другої сторони стягується в доход держави одержане нею і все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності ж умислу лише у однієї сторони одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується в доход держави.
Угода, укладена в супереч
цілям юридичної особи є
Недійсними є угоди: а)укладені неповнолітніми, які не досягли 14 років. Така угода є недійсною, крім дрібних побутових угод. Кожна сторона за такою угодою зобов’язана повернути іншій все одержане за угодою, а при неможливості повернення одержаного в натурі відшкодувати його вартість в грошах. Дієздатна особа також повинна відшкодувати другій стороні понесені нею витрати, втрату або пошкодження її майна, якщо вона знала або повинна була знати про недієздатність другої сторони; б) угода, укладена недієздатним громадянином через душевну хворобу або недоумство.; в) угода, укладена неповнодітнім віком від 14 до 18 років без згоди батьків (усиновителів) або піклувальників, за позовом батьків (усиновителів) або піклувальників. Наслідки – стаття ЦКУ; г) угоди, укладені громадянином, обмеженим у дієздатності внаслідок зловживання спиртними напоями або наркотичними засобами. Така угода визнається недійсною, якщо вона була укладена такою особою без згоди піклувальника, за позовом піклувальника. Наслідки – стаття ЦКУ. Ці правила не поширюються на дрібні побутові угоди; д) угода, укладена громадянином, нездатним керувати своїми діями. Коли громадянин уклав угоду в момент, коли не міг розуміти значення своїх дій або керувати ними, така угода за позовом цього громадянина може бути визнана недійсною.
Важливим елементом угоди є воля та її зовнішній вияв – волевиявлення. Зовнішній вияв волі (волевиявлення) повинно відповідати внутрішній волі. Коли волевиявлення і внутрішня воля не співпадають – це означає, що справжнього бажання немає. Така угода називається “з пороком волі”. Таке розходження може виникнути предусім у разі коли угода укладається під впливом насильства. Насильство – фізичний або психічний вплив на особистість учасника угоди або його близьких з метою спонукати до укладання угоди. Отже, таке волевиявлення виходить не від особи, яка укладає угоду. Немає відповідності внутрішньої волі і волевиявлення і при укладені угоди під впливом погрози. Погроза – це вплив на чужу волю особи під загрозою заподіяння майнової або немайнової шкоди. На відміну від випадків укладання угоди під впливом насильства, тут потерпілий виявив свою волю, але оскільки це відбувається під впливом погрози, то вона не збігається із справжнім його бажанням. Таким чином і тут є розходження. Погроза за своїм змістом має бути серйозною, реальною, протиправною. Погроза може бути підставою для визнання угоди недійсною. Угода з недоліками волі (пороками) має місце і тоді, коли вона укладається з метою, щоб умисно ввести в оману іншу, повідомляючи її про факти, які не відповідають дійсності. Обман має місце тоді, кола одна із сторін замовчує обставини, які мають істотне значення для угоди. Угода, що укладається під впливом обману може бути визнана недійсною. Має місце невідповідність внутрішньої волі особи та її волевиявлення, якщо представник цієї особи укладає угоду з іншою, завідомо знаючи, що шкодить інтересам особи, яку представляє. Можливі випадки, коли громадянин змушений укласти угоди на вкрай невигідних для себе умовах внслідок збігу тяжких обставин. Для характеристики таких угод важливі дві обставини: а) економічна невигідність для однієї із сторін, тобто угода укладається не на еквівалентних підставах; б) збіг тяжких обставин для однієї із сторін в угоді або для її родичів та інших близьких осіб (крайня нужденність, хвороба тощо). Потерпіла сторона може пред’явити позов щодо недійсності угоди на підставі невідповідності волевиявлення внутрішній волі. Якщо угоду визнано недійсною за однією з підстав, то
Информация о работе Шпаргалка по "Гражданскому праву Украины"