Шпаргалка по "Международному праву"

1.ТНК, як суб’єкт міжнародного торговельного права: поняття, види, міжнародно-правова регламентація діяльності.

ТНК – компанія (корпорація), що володіє виробнчими підрозділами в декількох країнах. ТНК – підприємство, що об’єднує юридичних осіб будь-яких організаційно-правових форм і видів діяльності у двох і більше країнах та здійснює проведення взаємопов’язаної політики та стратегії завдяки одному чи кільком центрам прийняття рішень (за визначенням ЮНКТАД).

Відповідно до ЮНКТАД існують  такі критерії визначення ТНК:

1.Наявність материнської  компанії і підрозділів за  кордоном не менше ніж у  двох країнах світу. Закордонні  підрозділи можуть засновуватися  компанією на основі прямих  іноземних інвестицій через створення  виробничих потужностей або через  злиття та поглинання інших підприємств.

2.Контроль активів закордонних  підрозділів передбачає, що частка  акціонерного капіталу в дочірньому  підприємстві, що належить материнській  компанії в іншій країні, становить  10% або більше.

Види ТНК:

1.В залежності від капіталу:

•Юридичні особи з національним капіталом чи міжнародною сферою діяльності. Інтернаціональна компанія – національна домінуюча компанія з закордонними активами. Передбачається господарська діяльність в різних державах при створенні в них філій, дочірніх компаній де право власності на капітал мають лише представники країни засновника.

•Юридична особа, яка належить капіталу з кількох країн і є міжнародною  за сферою діяльності (shell – нефтяна компанія). Багатонаціональна – міжнародна компанія, що об’єднує національні компанії на виробничих засадах, висока ступінь незалежності держав, орієнтується на міжнародний ринок.

2.За організаційно-правовою формою:

•Холдингові – засновані на акціонерному фонді капіталу, головне підприємство володіє значною частиною капіталу.

•Не холдингові – мають в основі договір.

Рівні нормативно-правовог регулювання ТНК: внутрішнє законодавство, двосторонні угоди, багатостороннє регулювання (всесвітнє і регіональне).

Покищо у світі не існує універсального міждержавного нормативно-правового акту, який би регулював діяльність ТНК.

1.Кодекс поведінки ТНК: поважати сувернітет держави перебування; виходити з економічних цілей, що проводяться державою; поважати звичаї, традиції; не втручатися у внутрішні справи; не займатися діяльністю політичного характеру; утримуватися від практики корупції; не застосовувати дискримінаційні заходи; сприяти розвитку науково-технічного потенціалу; надавати звіти про свою діяльність у державні органи; сплачувати податки.

2.Декларація про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства 1976 р. Керівні принципи для багатонаціональних підприємств мають диспозитивний характер, хоча і містяться принципи дотримання норм МП, підпорядкованість праву країни перебування, співробітництво з країною перебування (застосування принципу національного режиму).

3.Кодекс узгоджених на багатосторонній основі принципів і правил для контролю за обмежувальною діловою практикою 1980 р. Містить «Принципи і правила, що стосуються підприємст, включаючи ТНК», а також «Принципи і правила, що стосуються держав». У формі рекомендацій підприємствам пропоується утримуватися від основних видів обмежевальної практик у процесі здійснення відповідних міжнародних договорів, а державам – удосконалювати національне законодавство у цій сфері (конкуренція).

4.Конвенція СНД про ТНК 1998р. Україна не зобов’язана розглядати спори по ТНК. В Україні можна відкрити ТНК лише за згоди антимонопольного комітету.

 

2.Характеристика діяльність  регіональних економічних комісій  ЕКОСОР в сфері міжнародного  торговельного права.

ЕКОСОР – економічна і соціальна  рада ООН. 5 регіональних економічних  комісій.

I.Економічна комісія для Європи створено у 1947 р., членами комісії є 56 країн, включаючи європейські держави, а також США, Канаду та Ізраїль. Основні напрямки діяльності: співроюітництво у визначенні внутрішньорегіональної і тарговельної політики; регулювання питань у галузі міжнародної торгівельної практики; вдосконалення процедур міжнародної торгівлі; розроблення міжнародних стандартів правил та угод; реалізація інвестиційних проектів; здійснення діяльності у галузі охорони навколишнього середовища; наданя інформації з широкого кола питань; розроблення керівних засад щодо здійснення підприємницької діяльності у країнах з перехідною економікою. Ця комісія розробила ряд типових контрактів (Загальні умови поставок промислової продуції, Загальні умови поставок с/г продукції, Загальні умови поставок лісоматеріалів, договори про створення спільних підприємств Схід-Захід) та ін. Правових документів. З її участю були розроблені і прийняті Заключний акт і Європейсько Конвенція про міжнародний комерційний арбітраж, правила арбітражу ЕЄК ООН.

II.Економічна комісія для Азії і Тихого океану створена у 1947 р. для сприяння соціально-економічному розвитку азіатських та тихоокеанських країн. Об´єднує 37 країн — країни регіону, а також США, Великобританію, Францію, Нідерланди.У роботі ЕСКАТО як спостерігачі чи консультанти мають право брати участь представники будь-якої країни — члена ООН чи органів системи ООН. Комісія має 9 галузевих органів: по промисловості й будівництву, сільському господарству, торгівлі, природним ресурсам, соціальному розвитку, статистиці, народонаселенню, транспорту, судноплавству й зв'язку, а також допоміжні органи. Ці органи й організації здійснюють роботу, по-перше, по аналізі ситуації по конкретних галузевих проблемах у цьому гігантському регіоні й розробці ідей і рекомендацій, по-друге, по організації й проведенню численних нарад, симпозіумів з метою відпрацьовування проектів, програм для рішення вузлових завдань на національній і міждержавній основі. У рамках ЭСКАТО, наприклад, розроблений і реалізується проект трансазіатських залізних і шосейних доріг.

III. Економічна комісія для Латинської Америки та Карибського регіону була створена у 1948 р. для сприяння економічному та соціальному розвитку країн регіону. У склад Комісії входить 40 держав. За участю Комісії в регіоні створені інтеграційні об´єднання — Латиноамериканська асоціація вільної торгівлі, Центральноамериканський спільний ринок. Вона підготувала угоди про валютну та клірингову співпрацю, програму експорту готових виробів, проекти міжнаціональних підприємств та інші.

IV. Економічну комісію ООН для Африки було створено в 1958 р. Вона нараховує 51 африканську державу. Крім того, у роботі Комісії мають право брати участь як спостерігачі чи консультанти представники будь-якої країни — члена ООН. Комісія покликана сприяти економічному та соціальному розвитку країн-членів, співпраці між ними та іншими країнами світу. Для цього ЕКА досліджує економічний стан країни, виробляє рекомендації і консультує уряди країн-членів, вдається до практичних заходів для економічного розвитку африканських держав. Комісія працює над створенням багатосторонніх регіональних та субрегіональних проектів. До них належать: проект освоєння басейну ріки Сенегал, створення Африканського фонду промислового розвитку тощо. Найвищим органом ЕКА є пленарна сесія, яку проводять раз на два роки.

V. Економічна комісія ООН для Західної Азії створена у 1973 р. Вона об´єднує 14 держав Арабського Сходу і Організацію визволення Палестини. Ізраїль не був допущений у Комісію. У діяльності ЕКЗА переважають дослідницькі функції з питань тенденцій та перспектив розвитку в окремих країнах регіону; проблеми передачі технологій тощо.

 

3.Об’єкти міжнародного торговельного права: види, поняття, особливості нормативно-правового регулювання.

Об’єкти МТП – будь-яка продукція, послуги, роботи,права інтелектуальної власності, призначені для продажу або оплачуваної передачі.

1)Товар є основним об’єктом МТП – це предмет матеріального світу у їх природньому стані, добутому із природньої середи (нафта, вугілля), або у переробленому вигляді. Товари можуть характеризуватися за різними критеріями: 1.Родові ознаки – кількісь, якість; 2.За технічними характеристиками встановленими заводом-виробником; 3.Визначення країни походження; 4.Можливість утилізацції.

Нормативно-правове регулювання:

•Конвенція про гармонізовану  систему опису і кодування  товарів 1983р.

•Угода про єдину товарну  номенклатуру між країнами СНД 1997р.

•ГАТТ – угода про визначення походження товарів.

2)Гроші – еквівалент мінової  вартості, засіб платежу, предмет  договорів (при купівлі-продажу  іноземної валюти). Ознаки – універсальність,  максимальна оборотоздатність, конвертованість.

Нормативно-правове регулювання:

•Маастризький договір про ЄС 1992 р.

•Амстердамський договір про ЄС 1997р.

3)Цінні папери – об’єкт призначений для посвідчення певного майнового права створений таким чином, що використання даного права можливо лише в силу володіння данним цінним папером, а перехідданного права до іншої особи може здійснюватися лише шляхом розпорядження данним об’єктом.Існує два підходи до класифікації цінних паперів.

1.У континентальній правовій  сім’ї:

•Грошові цінні папери – ті ЦП, де можна визначити грошову  сумму (вексель,чек,облігація)

•ЦП участі – участь в акціонерних  товариствах, командитних, європейських компаніях (акції)

•Товарні ЦП – право на товар (складське свідотство)

2.У загальних правових системах:

•Інвестиційні папери – оборотні документи, що підтверджують право участі в акціонерному товаристві або відносин займу між їх власником і позичальником (облігації)

•Торгові ЦП – оборотні документи (вексель, чек)

•Товаророзпорядчі документи –  право на товар.

Нормативно-правове регулювання:

•Три Женевські конвенції 1930 р. про векселя (Про уніфікацію законів про переказний і простий вексель; Про деякі питання вирішення колізій законів про переказні та прості векселя; Про глобальний збір з простих і переказних векселів)

•Три Женевські конвенції про  чеки 1968р. (Про уніфікацію законів про чеки; Про вирішення деяких колізій законів про чеки; Про гербовий збір щодо чеків)

•Конвенція ООН про міжнародні прості і переказні векселя 1988р.

•Брюсельська конвенція про  уніфікацію деяких правил коносамента 1968р. (Правила Візбі)

4)Результати інтелектуальної діяльності – виключне право фізичної або юридичної на результати такої діяльності та прирівняні до них засоби індивідуалізації товарів. Це право полягає в тому що використання таких результатів і засобів третіми особами можливе лише за допомогою права власника. Нормативно-правове регулювання:

• Парижські конвенції про охорону  промислової власності 1983 р.

•Бернська конвенція про охорону  літературних та художніх творів 1886р.

•Женевська всесвітня конвенція  з авторського права 1952 р.

5)Роботи та послуги – широке розповсюдження у міжнародній торгівлі таких договорів, як договір підряду,договір надання послуг, комісії, поручення і т.п., об’єктом цих договорів є саме роюоти та послуги. Нормативно-правове регулювання:

•ГАТС 1994

•Варшавська Конвенція про товарні перевезення 1929р.

•Митна конвенція про міжнародні перевезення вантажів з застосуванням  книжки МДП 1975 р

 

4.Міжнародне торговельне право: поняття, предмет, система, концепції.

МТП – система норм та принципів, що регулюють відносини у сфері міжнародної торгівлі. МТП – сукупність загальних та спеціальних норм і принципів, що регулюють майнові та пов’язані з ними не майнові відносини, що здійснюються у формі купівлі-продажу і засновані на рівності, автономії волі і майновій самостійності їх учасників.

Предмет МТП – відносини, що виникають з приводу міжнародної торгівлі в міжнародній публічній та приватній сфері.

Система МТП:

1)Загальна частина – поняття,  доктрина, джерела, принципи, суб’єкти, об’єкти.

2)Особлива частина – міжнародна  купівля-продаж, торгове посередництво і представництво, факторинг, лізинг, розрахункові та транспортні операції, інвестиції.

Іноді виділяють окремо, а іноді  відносять до особливої частини  – розв’язання спорів.

Концепції МТП:

1.Класична – торгове право  є підгалуззю міжнародного економічного права, що є галуззю міжнародного публічного права. Прихильники – Перетерський, Бувайлик, Фельдман, Броунлі, Леві, Вейль, Піконе.

2.МТП є складовою міжнародного  економічного права, але регулює  як публічні так і приватні  відносини і регулюється як національними так і міжнародними приватно-правовими актами. Прихильники – Кузьмін, Карро, Рейтер, Фішер, Франклін, Фрідман.

3.МТП міжнародна, самостійна, комплексна  галузь міжнародного права, що  має самостійний предмет регулювання. Прихильники – Лісовський, Корецький, Тинель, практика ЮНСІТРАЛ.

4.МТП – складова частина міжнародного  приватного права і/або  національного приватного права, відповідно з джерелами міжнародного та внутрішньодержавного походження. Прибічники – Шмітт, Гофф, Попундопало, Лунц, Розенберг, Садиков, Вольф.

 

5.Джерела міжнародного торговельного права: система, види, характеристика.

Основні джерела:

1.Міжнародні нормативно-правові  акти, складаються з міжнародних  договорів і рішень міжнародних  організацій.

2.Правовий звичай.

3.Врозширеній концепції + національне  законодавство.

Допоміжні джерела:

1.Судова та арбітражна практика.