ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ЇЇ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ФОРМИ В УКРАЇНИ

Отже, готуючи проект колективного договору на наступний  рік, необхідно спочатку визначити  загальну суму цільових коштів, що будуть виділені на Комплексні інженерно-технічні заходи, з додержанням зазначених мінімальних розмірів, розрахованих, відповідно, від суми реалізованої продукції, робіт, послуг або від фонду оплати праці підприємства за попередній рік. Якщо колдоговір планується укласти, наприклад, на два роки, визначена сума подвоюється.

Визначені обсяги, а також джерела фінансування належить обумовити у текстовій частині розділу “Охорона праці”, самі ж Комплексні заходи рекомендується сформувати у вигляді спеціального додатку до колдоговору (що є його невід’ємною складовою) за формою (додаток 1).

Додаток 1 повинен являти собою перелік найбільш важливих і актуальних заходів, що відповідають вищезгаданим ознакам цільових комплексних заходів з охорони праці, які можуть бути виконані за рахунок цільових коштів у визначених розмірах. При цьому дуже важливо відслідковувати, щоб цільові кошти не спрямовувалися, наприклад, на ремонти покрівель, підлог, устаткування та інші роботи щодо підтримання основних фондів (включаючи інженерно-технічні засоби безпеки) у належному технічному стані, на організацію навчання кадрів, проведення медичних оглядів працівників, придбання, молока, лікувально-профілактичного харчування, мийних та знешкоджувальних засобів, на благоустрій та озеленення території, надання працюючим пільг і компенсацій, на природоохоронні та інші подібні заходи. Усі вони повинні фінансуватися з інших джерел, визначених законодавством.

Недоцільно дублювати  ці заходи колективного договору із заходами у плані економічного і соціального розвитку підприємства, планах організаційно-технічних, технологічних та інших заходів, які спрямовані на підвищення ефективності і пошук резервів виробництва, та з програмою дій адміністрації у зазначеному напрямі.

Під час вирішення  виробничих завдань, безумовно, впроваджуються нова техніка, більш прогресивна технологія, засоби механізації та автоматизації виробничих процесів, здійснюються інші заходи, які одночасно з підвищенням ефективності виробництва та продуктивності праці повинні поліпшувати умови і підвищувати безпеку працівників. Однак вносити ці заходи у колективний договір як цільові з охорони праці (і фінансувати за рахунок вищезазначених цільових асигнувань) буде неправильно.

Взаємозв’язок таких заходів з розділом “Охорона праці” колективного договору може бути лише у тому, що роботодавець бере на себе зобов’язання досягти завдяки їх впровадженню певного кінцевого результату, наприклад: знизити до нормативних вимог рівень запиленості, загазованості повітря робочої зони або усунути інші шкідливі чи небезпечні виробничі фактори у конкретному виробництві, вивільнити певну кількість працівників з важких робіт, нічних змін тощо. Яким чином роботодавець досягне цієї мети і забезпечить виконання взятого колдоговірного зобов’язання — це вже його справа.

До Комплексних  заходів, що можуть здійснюватися за рахунок виділених на охорону праці цільових коштів, зокрема, належать:

- модернізація технологічного, вантажопідйомного, транспортного та іншого виробничого устаткування згідно з вимогами нормативно-правових актів з охорони праці;

- впровадження в умовах діючого виробництва систем автоматичного та дистанційного керування технологічними процесами і виробничим устаткуванням, систем автоматичного контролю і сигналізації про наявність (виникнення) небезпечних або шкідливих виробничих факторів та пристроїв аварійного вимкнення устаткування чи комунікацій у разі виникнення небезпеки для працівників;

- розроблення, виготовлення і монтаж нових, більш ефективних інженерно-технічних засобів охорони праці;

- реконструкція систем природного та штучного освітлення з метою досягнення нормативних вимог щодо освітленості виробничих, адміністративних, санітарно-побутових приміщень, робочих місць, проходів, аварійних виходів в умовах діючого виробництва;

- розроблення, виготовлення (придбання) і монтаж нових, реконструкція наявних вентиляційних систем, аспіраційних, пилогазовловлюючих пристроїв, установок для кондиціювання повітря у приміщеннях діючого виробництва і на робочих місцях, зокрема, у закритих ємкостях, кабінах управління металургійним устаткуванням, мостовими кранами ливарних цехів тощо;

- здійснення конструктивних рішень та заходів, що забезпечують на діючому устаткуванні унеможливлення або зниження до регламентованих рівнів шуму, вібрації, запиленості, загазованості, ультразвуку, шкідливих випромінювань та інших шкідливих факторів;

- впровадження устаткування та пристроїв, що забезпечують контроль стану ізоляції в електроустановках, їх відключення у випадках пошкодження ізоляції, використання безпечної напруги під час виконання робіт у небезпечних або особливо небезпечних приміщеннях (умовах), реалізацію інших заходів, спрямованих на захист працівників від ураження електричним струмом;

- виконання робіт щодо застосування спеціальних кольорів та знаків безпеки відповідно до правил і стандартів безпеки праці;

- обладнання спеціальних механізмів та пристроїв, що забезпечують зручне і безпечне виконання робіт на висоті, наприклад, з ремонту, скління вікон і ліхтарів, очищення скла, обслуговування освітлювальної арматури тощо;

- заходи щодо усунення безпосереднього контакту працівників з небезпечними та шкідливими для здоров’я речовинами і матеріалами або тваринами, виводу персоналу з небезпечних зон (наприклад, шляхом запровадження засобів механізації, дистанційного управління, більш надійної герметизації устаткування тощо);

- цільове перепланування (реконструкція) виробничих приміщень з метою додержання чинних норм охорони праці при розміщенні виробничого устаткування, робочих місць, майданчиків для складування сировини, готової продукції, оснащення тощо, забезпечення належних розривів, проходів та габаритних розмірів безпеки; обладнання спеціальних перехідних галерей, тунелів у місцях масового переходу працівників;

- реконструкція наявних систем опалення, теплових, водяних або повітряних завіс, інших установок для обігріву (охолодження) з метою доведення температурного режиму у виробничих, адміністративних, санітарно-побутових приміщеннях і на робочих місцях до встановлених нормативів;

- впровадження більш безпечних і нешкідливих для здоров’я засобів транспортування різних вантажів, сировини і матеріалів натомість ручних трудомістких операцій (наприклад, пневмотранспорту для сипучих, пилових матеріалів, трубопровідних систем для перекачування кислот, лугів до місць їх застосування тощо); виготовлення спеціальних площадок, сходів та інших засобів для безпечного виконання робіт з ручного запаювання контейнерів та інших пакетованих вантажів, відкривання люків залізничних напіввагонів, обслуговування запірної арматури, розташованої на висоті, тощо;

- заходи щодо розширення, реконструкції санітарно-побутових приміщень з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм, додаткове обладнання цих приміщень сучасним інвентарем і пристроями;

- обладнання на існуючих об'єктах нових або реконструкція наявних місць організованого відпочинку та обігрівання працівників, а також укриттів від сонячних променів і атмосферних опадів під час виконання робіт на відкритому повітрі;

- створення та впровадження автоматизованих інформаційних систем охорони праці, систем аналізу та прогнозування небезпечних та аварійних ситуацій на виробництві, придбання відповідного програмного забезпечення та електронних баз даних з охорони праці;

- створення автоматизованих робочих місць на базі ЕОМ для працівників служб охорони праці;

- створення кабінетів, пересувних лабораторій, куточків, стендів, виставок з охорони праці, придбання необхідних наочних посібників, плакатів, демонстраційної апаратури, відеофільмів, контрольно-вимірювальних та інших приладів, макетів, літератури тощо з питань охорони праці;

- розроблення проектів положень, інструкцій, інших нормативних актів з охорони праці, що діють у межах підприємства, їх тиражування після затвердження роботодавцем; придбання необхідних загальнодержавних нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечення ними та актами підприємства відповідних посадових осіб і працівників [49].

Перелік цих заходів  можна було б продовжити.

Опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (ДНАОП) здійснюється Державним комітетом з нагляду за охороною праці за участю інших державних органів і професійних спілок. Порядок здійснення цих робіт визначає Кабінет Міністрів України. Відповідно до цього правила частини другої ст. 157 КЗпП Кабінет Міністрів прийняв постанову “Про порядок опрацювання, прийняття, перегляду та скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці”. Названою постановою передбачено, що Держстандарт України за погодженням з Мінпраці затверджує державні стандарти безпеки праці, що являють собою державні нормативні акти про охорону праці. Це не вповні відповідає частині другій ст. 157 КЗпП. Оскільки цією ж постановою Кабінет Міністрів України доручив Держнаглядохоронпраці затвердити Положення про опрацювання, прийняття, перегляд і скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці, Держнаглядохоронпраці виправив допущену Кабінетом Міністрів помилку, відніс до своєї компетенції без участі Держстандарту прийняття, перегляд і скасування державних нормативних актів з охорони праці [32].

Положення про опрацювання, прийняття, перегляді скасування державних міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці передбачає, що ДНАОП опрацьовуються під керівництвом і за особистою участю спеціалістів Держнаглядохоронпраці, Міністерства екології і природних ресурсів, санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я і управління пожежної безпеки МНС.

У кожній галузі народного господарства визначається базова організація щодо опрацювання нормативних актів про охорону праці;

Плани опрацювання ДНАОП — перспективні (п’ятирічні) та уточнені (річні) — затверджує Держнаглядохоронпраці. Про це дається інформація в журналі “Охорона праці”. Поряд з цим інформуванням, ДНАОП підлягають реєстрації як і всі нормативні акти міністерств і відомств у Міністерстві юстиції. Наказом Держнаглядохоронпраці затверджено Порядок побудови, викладу та оформлення державних нормативно-правових актів про охорону праці (цей акт не був зареєстрований в Міністерстві юстиції).

Держнаглядохоронпраці рекомендував приймати на підприємствах такі нормативні акти про охорону праці підприємства:

• Положення про систему управління охороною праці на підприємстві (розробляється на основі відповідного галузевого положення і затверджується власником);
• Положення про комісію з питань охорони праці підприємства (розробляється на основі Типового положення про комісію з питань охорони праці підприємства, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці  і затверджується зборами трудового колективу);
• Положення про роботу уповноважених найманих працівників З питань охорони праці (розробляється на основі Типового положення про роботу уповноважених трудових колективів з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці, і затверджується трудовим колективом). Відповідно до ст. 42 Закону “Про охорону праці” у випадку відсутності на підприємстві профспілки громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа;
• Положення про навчання з питань охорони праці (розробляється на основі Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці, і затверджується власником);
• Положення про організацію і проведення первинного та повторного інструктажів, а також спеціального навчання (пожежно-технічного мінімуму) з питань пожежної безпеки;

- Наказ про порядок атестації робочих місць на їх відповідність 
нормативним актам про охорону праці (затверджується власником);

• Положення про організацію попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичного (протягом трудової діяльності) медичних оглядів (розробляються на основі Положення про медичний огляд працівників певних категорій і затверджується власником);
• Положення про санітарну лабораторію підприємства (затверджується при наявності на підприємстві шкідливих умов праці на основі Положення про санітарну лабораторію на промисловому підприємстві, затвердженого наказом Міністерством охорони здоров’я СРСР);
• Інструкції з охорони праці для працюючих за професіями та видами робіт (затверджується власником відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці);
• Інструкція про порядок організації і проведення зварювальних та інших вогневих робіт на виробництві (затверджується власником на основі Правил пожежної безпеки в Україні);
• Загальнооб’єктова і цехова інструкції про заходи пожежної безпеки (затверджуються відповідно до Правил пожежної безпеки в України);
• Перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких необхідно попередньо спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з охорони праці (затверджується на основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою і Переліку робіт, де є потреба в професійному доборі);
• Перелік посадових осіб підприємства, які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці (затверджується власником на основі Переліку посад посадових осіб, які зобов’язані проходити попередню і періодичну перевірку знань з охорони праці;
• Наказ про організацію видачі безплатно працівникам певних категорій лікувально-профілактичного харчування (розробляється на підприємствах, які мають виробництва із шкідливими умовами праці, на основі Правил безплатної видачі лікувально-профілактичного харчування, Переліку робіт і посад, робота на яких надає право на безплатне отримання лікувально-профілактичного харчування у зв’язку з особливо шкідливими умовами праці, Раціонів лікувально-профілактичного харчування і норми безплатної видачі вітамінних препаратів [585]. Названі три нормативних акти затверджені постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС і є чинними в Україні);
• Наказ про організацію видачі безплатно молока або інших рівноцінних харчових продуктів працівникам підприємств, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці (затверджується при наявності на підприємстві виробництв із шкідливими умовами праці на основі постанови Держкомпраці СРСР і ВЦРПС “Про порядок безплатної видачі молока та інших рівноцінних харчових продуктів працівникам і службовцям, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці” [597]; Переліку хімічних речовин, за умови роботи з якими з метою профілактики рекомендоване вживання молока та інших рівноцінних харчових продуктів, затвердженого наказом Мінздраву СРСР;
• Наказ про порядок забезпечення працівників підприємства спеціальним одягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту, організації належного зберігання та утримання цих засобів (затверджується на підприємствах, де є відповідні виробництва на основі Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту  і відповідно до типових норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам відповідних галузей).