Правове регулювання відпусток за законодавством України

Працівникам художньо-постановчої частини і творчим працівникам театрів щорічні відпустки повної тривалості надаються в літній період наприкінці театрального сезону незалежно від часу прийняття їх на роботу. 

Щорічна та інші види відпусток, що надаються працівникам відповідно до чинного законодавства, оформлюються виданням наказу (розпорядження) за типовою формою №  П-3, затвердженою наказом Державного комітету статистики України «Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці« від 5 грудня 2008 року №  489. Наказ (розпорядження) видається у двох примірниках: перший — для кадрової служби, другий — для бухгалтерії. Він підписується керівником структурного підрозділу (начальником (майстром) цеху (відділу, дільниці) та керівником підприємства. Працівник у наказі (розпорядженні) ставить свій розпис про те, що він ознайомлений з ним.

На підставі наказу (розпорядження) про надання відпустки кадрова служба робить відмітки в особовій картці працівника (типовій формі №  П-2), а бухгалтерія розраховує заробітну плату працівника за час відпустки. При заповненні фори №  П-2 зазначається вид відпустки (щорічна основна, додаткова, навчальна, без збереження заробітної плати та ін.) і кількість наданих днів.

Якщо працівник бере частину щорічної відпустки за відпрацьований робочий рік, у наказі (розпорядженні) зазначається, наприклад: «Надати Петровій Тетяні Іванівні, бухгалтерові, частину щорічної основної відпустки тривалістю 5 календарних днів з 26 березня 2008 року по 30 березня 2008 року за робочий рік з 12 червня 2007 року по 11 червня 2008 року».

Відповідно до наказу про надання відпустки робляться відмітки в розділі ІV «Відпустки» особової картки працівника (типовій формі №  П-2). У разі надання частини щорічної основної відпустки у графі «За який період» зазначеного розділу проставляється робочий рік, за який надається ця відпустка.

Щорічна відпустка на прохання працівника може бути поділена на частини будь-якої тривалості за умови, що основна безперервна її частина становитиме не менше 14 календарних днів (ст. 12 Закону №  504). 
Згідно зі статтею 8 Конвенції Міжнародної організації праці №  132 (переглянутої) 1970 року про оплачувані відпустки, ратифікованої Законом України від 29 травня 2001 року №  2481-ІІІ, «Розбивка щорічної оплачуваної відпустки на частини може бути дозволена компетентним органом влади або іншим відповідним органом у кожній країні. Якщо інше не передбачено в угоді, яка стосується роботодавця і зацікавленої особи, що працює за наймом, і за умови, що тривалість роботи такої особи дає їй право на це, одна із таких частин відпустки складається принаймні з двох безперервних робочих тижнів». 
Отже, основна безперервна частина відпустки тривалістю не менше 14 календарних днів є однією з частин щорічної відпустки, яку може бути надано працівникові на його прохання. При цьому ця частина відпустки не обов’язково повинна бути першою її частиною.

Зазначеною нормою передбачено можливість поділу щорічної відпустки на частини, а не обов’язок роботодавця поділити її на частини на бажання працівника.

Оскільки остаточне рішення про надання працівникові відпустки приймає роботодавець, з метою недопущення втрат робочого часу, беручи до уваги виробничі обставини, він може й не погодитися поділити відпустку так, як того бажає працівник, а також може запропонувати свої умови поділу щорічної відпустки або не поділити її взагалі.

При поділі відпустки на частини невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівникові, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка. Не буде порушенням, якщо працівник використає частину щорічної відпустки в наступному робочому році. 

Статтею 79 КЗпП та статтею 12 Закону №  504 передбачено, що відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише у випадках, передбачених законодавством, зокрема:

— для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків;

— для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства.

Відкликання із щорічної відпустки допускається лише за таких умов:

— погодження працівника;

— основна безперервна частина відпустки (до відкликання чи після нього) має становити не менше 14 календарних днів;

— невикористана частина щорічної відпустки має бути надана працівникові після закінчення дії причин, за якими працівник був відкликаний з відпустки, або за угодою сторін переноситься на інший період з дотриманням вимог статті 12 Закону №  504.

У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3 Навчальна та творча відпустки

 

Статтею 202 КЗпП України встановлено, що працівникам підприємств і організацій, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, власник або уповноважений ним орган повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням. Таке право закріплене Конвенцією Міжнародної організації праці № 140 про оплачувані навчальні відпустки від 24 червня 1974 року, яка ратифікована Законом України від 26 вересня 2002 року № 174-IV, і Законом України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року №  504/96-ВР.

Відповідно до цієї Конвенції термін «оплачувана навчальна відпустка» означає відпустку, яка надається працівникові з метою навчання на певний період у робочий час з виплатою відповідної грошової допомоги.

Порядок надання працівникам додаткових відпусток у зв’язку з навчанням регламентується законодавчими актами України, згідно з якими працівникам підприємств надаються оплачувані, частково оплачувані та неоплачувані навчальні відпустки.

Для одержання навчальної відпустки працівник подає власникові довідку або довідку-виклик навчального закладу, у якій повинні бути зазначені такі дані:

- форма навчання;

- рівень акредитації навчального закладу;

- клас (курс), у якому навчається працівник;

- період навчання, проведення сесії, випускних або перевідних іспитів у школі, вступних іспитів, державних іспитів, захисту дипломного проекту тощо;

- підстава для надання відпустки.

Оплачувана навчальна відпустка надається незалежно від щорічних та інших додаткових відпусток. Вона не може переноситися на інший період, продовжуватися на святкові та неробочі дні; за невикористані дні цієї відпустки компенсація не виплачується.

Оскільки навчальним закладом на підставі статті 17 Закону України «Про освіту» від 23 березня 1991 року № 1060-XII тривалість навчальної відпустки розподіляється протягом усього навчального року, власник зобов’язаний надати цю відпустку саме у той період, що визначений навчальним закладом (ст. 202 КЗпП).

На час надання навчальних відпусток (ст. 211, 213, 216 КЗпП) за працівником за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата (ст. 217 КЗпП). Заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку (ст. 21 Закону № 504).

Чинним законодавством України не передбачено надання навчальних відпусток працівникам, які навчаються дистанційно або в екстернаті. 
Одна з умов надання навчальних відпусток працівникам — їхнє успішне навчання без відриву від виробництва за заочною або вечірньою формою навчання в навчальних закладах (без академічної заборгованості та при виконанні навчального плану).

Працівникам, які одержують загальну середню освіту в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання, надаються власником підприємства навчальні відпустки із збереженням або без збереження заробітної плати.

Із збереженням заробітної плати, на період складання:

- випускних іспитів в основній  школі - тривалість 10 календарних днів;

- випускних іспитів у старшій  школі - тривалість 23 календарних дні;

- перевідних іспитів в основній і старшій школах - тривалість від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних.

- працівники, які складають іспити  екстерном за основу або старшу  школу - тривалість 21 і 28 календарних  днів відповідно;

- працівникам, які успішно навчаються  в середніх загальноосвітніх  вечірніх (змінних) школах, класах, групах  з очною, заочною формами навчання  при загальноосвітніх школах, протягом  навчального року - тривалість 1 день  на тиждень із виплатою 50% середньої заробітної плати, але не нижче мінімального розміру заробітної плати.

Без збереження заробітної плати відпустка надається працівникам, які навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальоосвітніх школах, у період навчального року - тривалість 1-2 дні на тиждень.

Статтею 36 Закону № 1060 установлено, що:

основна школа — це школа другого ступеня, що забезпечує базову середню освіту (за термінологією, що використовувалася раніше, — випускні іспити в 9-ому класі);

старша школа — це школа третього ступеня, що забезпечує повну середню освіту (за термінологією, що використовувалася раніше, — випускні іспити в 11-ому класі).

При наданні відпустки для складання перевідних іспитів в основній або старшій школі конкретна тривалість навчальної відпустки повинна визначатися колективним договором, наприклад, можна встановити для основної школи — 4, для старшої — 6 календарних днів. 

Навчальні відпустки на період складання перевідних іспитів в основній і старшій школах відповідно до пункту 3 частини першої статті 211 КЗпП надаються в календарних днях. При цьому вихідні дні не враховуються на підставі пункту 3 частини першої статті 13 Закону № 504. 
Для складання випускних іспитів в основній або старшій школі, на відміну від попереднього випадку, надаються навчальні відпустки з урахуванням вихідних днів.

Право на навчальну відпустку тривалістю від 4 до 6 календарних днів без урахування вихідних не впливає на скорочення передбаченої статтею 209 КЗпП загальної кількості днів звільнення від роботи працівників, які успішно навчаються в основній або старшій школі. Святкові та неробочі дні (ст. 73 КЗпП) включаються в тривалість навчальних відпусток.

Для працівників, які успішно навчаються в середніх загальноосвітніх вечірніх (змінних) школах, класах, групах з очною, заочною формами навчання при загальноосвітніх школах, на період навчального року відповідно до статті 209 КЗпП установлюється скорочений робочий тиждень на один робочий день або на відповідну йому кількість робочих годин (при скороченні робочого дня протягом тижня). Ці особи звільняються від роботи протягом навчального року не більше ніж на 36 робочих днів при шестиденному робочому тижні або на відповідну їм кількість робочих годин. При п’ятиденному робочому тижні кількість вільних від роботи днів змінюється залежно від тривалості робочої зміни при збереженні кількості вільних від роботи годин.

Відпустка у зв'язку з навчанням у професійно-технічних навчальних закладах надається працівникам, які успішно навчаються на вечірніх відділеннях професійно-технічних навчальних закладів і збереженням заробітної плати дл підготовки та скадання іспитів загальною - тривалістю 35 календарних днів протягом навчального року (ст. 213 КЗпП, ст. 14 Закону №504)

Відпустка у зв’язку зі вступом і навчанням у вищих навчальних закладах, навчальних закладах післядипломної освіти надається працівникам підприємств, що допущені до вступних іспитів у вищі навчальні заклади та , які навчаються без відриву від виробництва на підготовчих відділеннях при ВНЗ незалежно від рівнів їх акредитації, мають право на навчальну відпустку без збереження заробітної плати:

- працівники, допущені до вступних  іспитів у ВНЗ - тривалість 15 календарних  днів (без урахування часу, необхідного  для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад;

- працівники, які навчаються без відриву від виробництва на підготовчих відділеннях при ВНЗ, протягом навчального року - тривалість 1 день на тиждень без збереження заробітної плати;

-  працівникам для складання випускних іспитів на підготовчих відділеннях при ВНЗ - тривалість 15 календарних днів (без урахування часу, необхідного для проїзду місцезнаходження навчального закладу та назад.

Творчі та відпустки працівникам для вступу (навчанні) в аспірантурі надається один раз на рік. Із збереженням заробітної плати:

- працівникам, допущеним до складання  вступних іспитів в аспірантуру  з відривом або без відриву  від виробництва, для підготовки  та складання іспитів один  раз на рік - тривалість 10 календарних днів на кожен іспит;

- працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, - тривалість 30 календарних днів;

- працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, протягом чотирьох років навчання за їхнім бажанням - тривалість 1 день на тиждень з оплатою 50% середньої заробітної плати;

- працівникам, яким надається творча відпустка для захисту кандидатських та докторських дисертацій - тривалість відповідно до 3 та 6 місяців;

- працівникам, яким надається творча відпустка для написання підручника, наукової праці (монографії, довідника тощо) - тривалість до 3 місяців.

Відпустка без збереження заробітної плати або “за свій рахунок” явище досить розповсюджене в умовах нашої суворої дійсності. І далеко не всі згодні відпочивати на таких умовах.