Система управління якістю продукції як складова загального менеджменту ПАТ «ЗТР» в процесі ведення міжнародного бізнесу

 

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи Національного банку України»

Кафедра міжнародної економіки

 

 

 

 

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни

«Управління міжнародною конкурентоспроможністю підприємств»

 

«УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПІДВИЩЕННЯ МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ФІРМИ»

(ПАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР»)»

 

 

 

 

Виконав:     студент 5 курсу

групи ММЕ-11

денної форми навчання

Галич Юрій       Михайлович

 

Перевірила: викл.-стажист  
Афанасьєва О. Б.

 

 

 

Суми – 2012 
ЗМІСТ

 

ВСТУП

 

На сьогоднішній день ПАТ «Запоріжтрансформатор» (ПАТ «ЗТР») є лідером ринку трансформаторобудування на вітчизняному ринку та на ринку СНД. Стабільний ріст попиту на продукцію електротехнічного машинобудування в світі відкриває перед підприємством перспективи розвитку та завоювання нових ринків. Очевидно, що питання підтримання якості продукції постає перед підприємством від самого початку його виробничої діяльності, однак особливо актуалізується в процесі виходу на міжнародні ринки збуту, де до продукції висуваються якісно нові вимоги та новий рівень конкуренції. В такій ситуації актуалізується роль управління та вдосконалення системи якості продукції підприємства. До недавнього часу вітчизняні фірми на ринку машинобудування дуже мало уваги приділяли управлінню якістю продукції в силу нерозвиненості ринкових відносин у країні. Однак сьогодні очевидним є те, що якість не може оцінюватися за допомогою статичних нормативів, забезпечення якості має відбуватися у динамічному процесі прийняття ефективних управлінських рішень. Фактично на сучасному етапі саме від вибору підходу до управління якістю буде залежати конкурентоспроможність фірми на міжнародному ринку.

Таким чином, вважаємо, що питання удосконалення менеджменту якості продукції для ПАТ «Запоріжтрансформатор» є актуальним в силу значної частки ринку, яку займає підприємство на світовому ринку та перспектив розвитку, що відкриваються перед компанією.

Серед наукових праць, в яких досліджуються основні теоретичні основи організації системи менеджменту якості в організації, необхідно виділити дослідження таких зарубіжних вчених, як: У.Демінга, А.Фейгембаума, Дж. Джурана, Дж. Оакланда, Т. Конті, Р. Сімпсона, А.Араваті, Й. Джозефіне та деяких інших. Серед вітчизняних вчених необхідно виокремити М.Світкіна, Ю.Зорина, В.Диканя, О.Михайлівську, Л.Федулову  та багатьох інших.

Метою курсової роботи є комплексний аналіз системи управління якістю на підприємстві, що задіяна в міжнародному бізнесі, в тому числі аналіз конкурентного середовища, аналіз господарської діяльності фірми та фінансового стану за останні три роки, а також розробка на базі проведеного аналізу рекомендацій по вдосконаленню системи управління якістю продукції. Виходячи з мети дослідження, в роботі поставлені наступні завдання:

1. Провести комплексний аналіз господарської, зовнішньоекономічної діяльності та фінансового стану підприємства та його конкурентів за 2010 рік;
2. Зробити порівняльну характеристику  глобальних конкурентів ПАТ «ЗТР» на міжнародному ринку трансформаторобудування;
3. Зробити оцінку міжнародного конкурентного середовища та конкурентоспроможності продукції;
4. Виявити основні недоліки у розробці системи управління якістю продукції на підприємстві;
5. Детально розглянути світовий досвід та особливості сучасних підходів до управління якістю;
6. Розглянути роль інноваційного менеджменту в процесі створення системи управління якістю;
7. Розробити та запропонувати рекомендації щодо вдосконалення системи менеджменту якості у фірмі галузі трансформаторобудування.

Об’єктом дослідження є система управління якістю продукції як складова загального менеджменту ПАТ «ЗТР» в процесі ведення міжнародного бізнесу.  

Предметом дослідження є фінансові та методологічні аспекти процесу формування системи управління якістю в міжнародній фірмі.

При дослідженні та вдосконаленні системи управління якістю в ПАТ «Запоріжтрансформатор» використовувалися наступні методи:

• статистичні методи аналізу ( використання статистичних даних) використовувалися у розділі 2 ( п. 2.1.1; 2.1.2 та 2.1.3);
• метод порівняння – використано у розділі 1 (п.1.1) та розділі 2 (п. 2.2; 2.3;2.4);
• індукція, дедукція – застосовано у розділі 3.

Робота складається з 62 сторінок, а також 4 додатків, які розміщені ще на 11 сторінках, 15 таблиць та 5 рисунків.

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ В МІЖНАРОДНІЙ ФІРМІ

1.1 Етапи розвитку підходів до управління системою якості продукції

 

 

На сьогоднішній день вивченням систем управління якістю продукції займаються багато вчених, як вітчизняних, так і зарубіжних.

Теоретичні та практичні аспекти забезпечення якості на вітчизняних підприємствах промисловості розроблено такими науковцями, як В. Л. Дикань, О. В.Михайлівська, Л.  І. Федулова, Р. А. Фатхутдинов та ін.

Сучасні концепції менеджменту якості на міжнародному рівні були систематизовані в другій половині 20-го століття завдяки зусиллям таких видатних учених, як У.Е. Демінг, А. В. Фейгенбаум і Дж. М. Джуран та ін.

Концептуальна основа менеджменту якості розвивалася, по суті, в умовах промислового виробництва і відрізнялася змінними в часі показниками залежно від умов конкуренції. Ера масового виробництва характеризувалася анормальною гіперболізацією одного аспекту якості – відповідності. Нова ера масового задоволення вимог споживачів і всесвітньої конкуренції привела до усвідомлення важливості розуміння (а також, можливо, і конструктивного передбачення) змін в очікуваннях споживачів. Вона також привела до кращого розуміння двигунів виконавчої досконалості, і в першу чергу управління процесами. Концепція безперервного вдосконалення Джурана з поступовим переходом в безперервну інновацію додала якості динамічні характеристики, що задовольняють потреби в постійно змінних сценаріях, постійно зростаючій конкуренції і зростаючих споживчих можливостях [29].

Фактично системний підхід до управління якістю продукції пройшов декілька етапів у своєму розвитку.

Початковим етапом в управлінні якістю продукції було створення першої системи якості – системи Тейлора (1905 рік). Вона установлювала вимоги до якості виробів (деталей) у виді полів  чи допусків визначених шаблонів. Фактично, для забезпечення успішного функціонування системи Тейлора були введені перші професіонали в області якості – інспектори. Система мотивації передбачала штрафи за дефекти і брак, а також звільнення. Механізм навчання зводився до професійного навчання і навчання працювати з вимірювальними і контрольними приладами. Взаємини з постачальниками і споживачами будувалися на основі вимог, встановлених у технічних умовах (ТУ), виконання яких постійно перевірялося. Усі відзначені вище особливості системи Тейлора робили її системою керування якістю кожного окремо узятого виробу.

Очевидно, що системи Тейлора стало недостатньо, оскільки вона давала можливість лише керування якістю кожного окремого виробу, однак виробництво – це процеси, і незабаром стало ясно, що керувати треба саме процесами.

Згодом, у 1924 р. у «Белл ТЛ» (нині корпорація AT&Т) була створена група під керівництвом доктора Р.Л.Джонса, яка змогла закласти основи статистичного керування якістю. Групою були розроблені контрольні карти, виконані В. Шухартом, перші поняття і таблиці вибіркового контролю якості, розроблені Х.Доджем і Х.Ромігом. Таким чином був покладений початок розвитку статистичних методів управління якістю продукції, які дуже скоро завдяки доктору Е.Демінгу одержали широке поширення в Японії. До професійного навчання персоналу додалося навчання статистичним методам аналізу, регулювання і контролю. Крім того, стали складнішими відносини постачальник –  споживач. У них велику роль почали грати стандартні таблиці на статистичний приймальний контроль. Таким чином, системний підхід до управління якістю став на нову ступень свого розвитку.

Наступним кроком у 50-і роки 20-го століття була висунута концепція тотального (загального) керування якістю – TQC. Її автором був американський вчений А. Фейгенбаум, однак системи TQC отримали більший розвиток не в США, а в Японії.  Там великий акцент ставився на статистичні методи в управлінні якістю та залучення персоналу в роботу кружків якості. На даному етапі з'являються документовані системи якості, що установлюють відповідальність і повноваження, а також взаємодія в області якості всього керівництва підприємства, а не тільки фахівців служб якості. Головними мотивами якісної праці стали робота в колективі, визнання досягнень колегами і керівництвом, турбота фірми про майбутнє працівника, його страхування і підтримка його родини, матеріальний стимул відходить на задній план.

Очевидно, що впровадження і розвиток концепції TQC у різних країнах світу здійснювалися нерівномірно. Явним лідером у цій справі стала Японія, хоча всі основні ідеї TQC були породжені в США й у Європі. В кінці кінців американцям і європейцям довелося учитися в японців, хоча таке навчання супроводжувалося і нововведеннями, зокрема у Європі стали приділяти велику увагу документуванню систем забезпечення якості і їхніх  реєстрацій чи сертифікації третьою (незалежною) стороною. Особливо слід зазначити британський стандарт BS 7750, що значно підняв інтерес європейців до проблеми забезпечення якості і сертифікації систем якості. Система відносин постачальник – споживач також починають передбачати сертифікацію продукції третьою стороною. При цьому більш серйозними стали вимоги до якості в контрактах, більш відповідальними гарантії їхнього виконання.

 Незважаючи на важливе місце всіх етапів розвитку системи управління якістю продукції, по суті переважна більшість наукових робіт з питань менеджменту якості посвячені розвитку методології загального менеджменту якості (далі TQM). Саме у 70-80 роки почався перехід від тотального керування якістю до тотального менеджменту якості (TQM). У цей час з'явилася серія нових міжнародних стандартів на системи якості:

• стандарти ІSО 9000 (1987 р.), що зробили дуже істотний вплив на забезпечення якості;
• МС 9000 «Загальне керівництво якістю і стандарти по забезпеченню якості»;
• МС 9001 «Системи якості. Модель для забезпечення якості при проектуванні і/чи розробці, виробництві, монтажі й обслуговуванні»;
• МС 9002 «Системи якості, Модель для забезпечення якості при виробництві і монтажі»;
• МС 9003 «Системи якості. Модель для забезпечення якості при остаточному контролі й іспитах»;
• МС 9004 «Загальне керівництво якістю й елементи системи якості. Провідні вказівки», а також термінологічний стандарт МС 8402.

Система ТQМ – це комплексна система, орієнтована на постійне поліпшення якості продукції, мінімізацію виробничих витрат і постачання точно в термін. Основна ідея ТQМ базується на принципі – покращенню немає межі. Стосовно якості, діє цільова настанова – у виробництві продукції прагнення досягти нуль дефектів, нуль непродуктивних витрат, постачання проводити точно в термін. При цьому очевидним є те, що досягти цих вимог неможливо, але до цьому треба постійно прагнути і не зупинятися на досягнутих результатах. Така філософія має спеціальний термін – «постійне поліпшення якості» (qualіty іmprovement) (рис. 1.1) [6].

 

Рисунок 1.1 – TQM, що націлений на безперервне вдосконалення

 

Д. Іонг і А. Вілкайнсон відмічають п'ять напрямків розвитку TQM:

• як якісне управління;
• як управління системами;
• як управління людьми;
• як нова парадигма управління;
• як безперервне вдосконалення [28].

Автори постаралися розкрити сутність TQM. Перший шлях розвитку TQM вони бачать в якісному управлінні. Історично цей процес пройшов від статистичних методів перевірки якості в 1920 році В. Шухартом. Основне завдання на цьому етапі полягало у використанні математичних та статистичних інструментів для поліпшення параметрів процесу масового виробництва.

Після цього ідеї та роботи Демінга, Ісікава, Джурана, Фея та ін. поширили якісне управління на всі підрозділи організації, тобто на весь менеджмент.

Д.Іонг та А.Вілкайнсон відзначають вплив TQM на управління змінами, націленими на підвищення конкурентних переваг.

А.Агюст досліджує вплив TQМ на фінансові показники діяльності організації через два чинники – задоволення споживача і конкурентоспроможність [21].

Дж. Окланд пропонує нову модель TQM, що включає наступні блоки: люди, план, процес, робота, культура, комунікація і зобов'язання [24]. В даній моделі присутні як «жорсткі», так і «пом'якшені» показники.  Необхідно відзначити обов'язкову присутність «пом'якшених» показників, що використовуються для оцінки людей, культури, комунікацій і зобов'язань.

Інтегровані системи менеджменту Р. Сімпсона і Ф. Хілла включають  основні інструменти TQM [26]. Основна увага авторами приділяється  управлінню змінами і стимулюванню новинок. Фактично виділяються  зміни і новинки в культурі, організаційній структурі і управлінні.  Вперше в моделі зроблений акцент на адаптацію. У світі, що швидко змінюється адаптивний підхід повинен стати основним в процесі досягнення конкурентної переваги.