Система управління якістю продукції як складова загального менеджменту ПАТ «ЗТР» в процесі ведення міжнародного бізнесу

Фактично, взаємини постачальників і споживачів дуже ґрунтовно включилася сертифікація систем якості на відповідність стандартам ІSО 9000.

Головна цільова настанова систем якості, побудованих на основі стандартів ІSО серії 9000, - забезпечення якості продукції, необхідного замовникам, і надання йому доказів у здатності підприємства зробити це. Відповідно механізм системи, застосовувані методи і засоби орієнтовані на цю мету. Разом з тим у стандартах ІSО серії 9000 цільова настанова на економічну ефективність виражена дуже слабко, а на своєчасність постачань - зовсім відсутня.

Наступним кроком, у 90-і роки ХХ століття підсилився вплив суспільства на підприємства, а останні, в свою чергу, почали усе більше враховувати інтереси суспільства. Такі тенденції привели до появи стандартів ІS014000, що установлюють вимоги з погляду  захисту навколишнього середовища і безпеки продукції. Сертифікація систем якості на відповідність стандартам ІSО 14000 стає не менш популярною, чим на відповідність стандартам ІSО 9000. Очевидно, що впровадження стандартів ІSО 14000, OS-9000 та методів самооцінки по моделях Європейської премії по якості стало головним досягненням п’ятого етапу розвитку системи управління якістю продукції.

Таким чином, дослідивши роботи, присвячені системі управління якістю та розвиток підходів до контролю якості, зроблено висновок, що проблематика якості продукції фірм є досить широким та комплексним питанням. На сьогоднішній день у світі сформувалася чітка та стандартизована система менеджменту якості, яка разом з глобалізаційними процесами поступово інтегрується в усі країни світу.

 

1.2 Економічна сутність формування системи якості продукції

 

 

Поняття «якість» фактично відбиває сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби людини відповідно до свого призначення. В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством.

Однак якість повинна контролюватись та регулюватись з боку керівництві підприємства на мікрорівні та з боку державних і міждержавних органів на макрорівні. С.В.Мочерний трактує управління якістю продукції як комплекс стратегічних і тактичних заходів щодо організації бездефектної роботи усіх ланок виробничого процесу підприємства і перевірки якості виробу під час його виготовлення, а управління якістю продукції – як комплекс методів і дій, спрямованих на досягнення рівня якості, що задовольняє проектно-конструкторські контрактні вимоги і потреби споживачів [12, С.769].

Очевидно, що на якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і в взаємозв’язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох. Всі фактори можна об’єднати в 4 групи: технічні, організаційні, економічні і суб’єктивні. До технічних факторів належать: конструкція, схема послідовного зв’язку елементів, система резервування, схемні вирішення технологія виготовлення, засоби технічного обслуговування і ремонту, технічний рівень бази проектування, виготовлення, експлуатації та інші. До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред’явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання, експлуатації (споживання), технічного обслуговування, ремонту та інші. Організаційним факторам, на жаль, ще не приділяється стільки уваги, скільки технічним, тому дуже часто добре спроектовані і виготовленні вироби в результаті поганої організації виробництва, транспортування, експлуатації і ремонту достроково втрачають свою високу якість. До економічних факторів належать: ціна, собівартість, форми і рівень зарплати, рівень затрат на технічне обслуговування і ремонт, ступінь підвищення продуктивності суспільної праці та інше.  Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки. Їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів. Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючим фактором є ціна і зарплата. Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою ціною повинні бути високої якості. В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто мова йде про суб’єктивні чинники, які по-різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних засобів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб’єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб’єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації і формування виробів. Наскільки важливі суб’єктивні чинники, свідчить поширена серед виробників думка про економічну вигідність підвищення якості. Якість розглядається при цьому як соціально бажана мета, але її вплив на підвищення рентабельності вважається мінімальним. Пояснюється це недостатньою обізнаністю виробників, які допускаються таких помилок [18].

У 60-70-ті роки ХХ століття вважалося, що для успіху виробника достатнім був великий об’єм виробництва, збуту продукції та її дешевизна. В 80-ті роки стає очевидним, що виникла конкуренція не цін, а якості: 80% покупців приймали рішення про покупку, звертаючи увагу в першу чергу на якість продукції. Таким чином, конкурентоспроможною могла стати лише продукція, яка мала, при інших рівних умовах, меншу виробничу собівартість і вищу якість. Тому сьогодні весь світ працює над проблемою забезпечення якості. Методичні основи її формування зображуються таким поняттям як «петля якості» (рис. 1.2).

До даної схеми входять найважливіші показники, які мають прямий та опосередкований вплив на якість продукції.

 

Рисунок 1.2 – «Петля якості»: етапи, на яких забезпечується якість

Отже, всі складові сегменти «петлі якості» займають своє місце у системі якості і відіграють певну роль у формуванні якості в цілому. Вимоги до конкретного продукту, які ставить сучасний ринок являються досить високими, тільки відповідність цим вимогам забезпечить продукту конкурентоспроможність серед аналогічної продукції на ринку. Це дасть продукції не лише можливість успішно конкурувати з аналогами, але і дозволить підвищити експлуатаційні показники і економію супутніх ресурсів та спростить сам процес експлуатації та обслуговування [9].

Очевидно, що  управління якістю – це не ізольований вид діяльності відділу технічного контролю або управління якістю. Щоб бути ефективним, цей процес має охоплювати операції всіх відділів, включаючи ті, які займаються маркетингом, проектно-конструкторськими розробками, технологією, виробництвом, пакуванням, диспетчеризацією і транспортуванням. Фактично управління якістю має охоплювати діапазон від постачальників вихідного матеріалу до замовників. Важливо зрозуміти вимоги споживачів і мати точний зворотний зв´язок, який дає інформацію про їхнє сприйняття виробів, які вони отримують [18].

Таким чином, проблема управління якістю продукції постає перед фірмою з самого початку її виробничої діяльності, однак особливо актуалізується при виході даної фірми на зарубіжні ринки. Від вирішення даної проблеми залежить майбутнє фірми та її конкурентоздатність як на національному ринку, так і на ринках країн проникнення.

 

 

1.3 Міжнародні стандарти контролю якості продукції

 

 

На сьогоднішній день, окрім галузевих, державних та технічних стандартів в області управління якістю продукції, існують також найбільш жорсткі вимоги щодо якості, що містяться в міжнародних стандартах, розроблених Міжнародною організацією стандартизації – ІSО (International Standards Organization). Такого типу стандарти використовуються для сертифікації виробів, призначених для експорту і реалізації на світовому ринку.

Сьогодні практично нема такої галузі, в якій не були б розроблені стандарти ISO. Із загальної кількості стандартів, розроблених ISO (більше 7500) в різних галузях вони розподіляються наступним чином:

• машинобудування – 29,5% ;
• хімія – 3,4%;
• неметалічні вироби – 12,2%;
• руди і метали – 9,1%;
• інформаційна техніка – 8,8%;
• сільське господарство – 8,5%;
• будівництво – 3%;
• спецтехніка – 3%;
• охорона здоров’я і медицина – 3,3%;
• основоположні стандарти – 3,3%;
• навколишнє середовище – 3%;
• пакування і транспортування товарів – 1,8% та інші.

У переліку відсутні стандарти в галузі електротехніки, електроніки і зв’язку, так як розробкою стандартів цих галузях займається IEC у відповідності з діючим договором між ISO і IEC [5].

Стандарт ISO 9001:2001 встановлює вимоги до системи управління якістю, якщо підприємство має необхідність продемонструвати свою спроможність поставляти продукцію, що відповідає вимогам споживачів та галузевим вимогам; зорієнтоване на підвищення задоволеності споживачів завдяки результативному застосуванню системи.

Стандарт ISO 9001 регламентує такі аспекти діяльності підприємства:

• визначення політики і цілей; розробка планів;
• аналіз їх виконання і вимір ефективності;
• проведення коригувальних і попереджуючих дій.

Крім того, визначені вимоги до забезпечення системи управління якістю різними видами ресурсів (персоналом, устаткуванням, виробничим середовищем тощо).

Стандарт містить вимоги до етапів життєвого циклу продукції і послуг:

• проведення маркетингових досліджень;
• розробка нових видів продукції і послуг;
• закупівля продукції і послуг;
• виробництво продукції і послуг та контроль їх якості;
• продаж та постачання продукції і послуг споживачам.

Стандарт ISO 14001 пропонує простий гармонійний підхід до управління охороною навколишнього середовища для всіх організацій.

Таким чином, стандарти ISО серії 9000 та 14000 є базовими для міжнародних фірм та рекомендовані як основа для розвитку будь-якого підприємства, його просування до досягнення ділової досконалості й підвищення конкурентоздатності [2].

 

 

Висновки до розділу 1

 

 

На сучасному етапі глобалізаційні процеси у світі торкаються майже всіх сфер господарської діяльності в середині кожної країни, де існують ринкові відносини. Світова глобалізація не оминула проблеми контролю якості продукції. В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. Однак «якість» є комплексним поняттям і існує певний перелік факторів, які є спільними для більшості підприємств в процесі управління якістю продукції. Важливим є розуміння того, що управління якістю – це не ізольований вид діяльності відділу технічного контролю або управління якістю. Щоб бути ефективним, цей процес має охоплювати операції всіх відділів, включаючи ті, які займаються маркетингом, проектно-конструкторськими розробками, технологією, виробництвом, пакуванням, диспетчеризацією і транспортуванням. Фактично управління якістю має охоплювати діапазон від постачальників вихідного матеріалу до замовників.

За шлях свого розвитку система управління якістю пройшла довгий шлях від одиничних показників якості окремих одиниць продукції до комплексних міжнародних стандартів сертифікації. Створено міжнародний орган, відповідальний за розробку принципів стандартизації якості продукції ISO, який на сучасному етапі створив стандарти ISО серії 9000 та 14000, що стали базовими для міжнародних фірм та рекомендовані як основа для розвитку будь-якого підприємства, його просування до досягнення ділової досконалості й підвищення конкурентоздатності його продукції.

 

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА МІЖНАРОДНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПАТ «ЗАПОРІЖТРАНСФОРМАТОР»

2.1 Аналіз фінансово-господарської та зовнішньоекономічної діяльності ПАТ «Запоріжтрансформатор»

 

 

Оцінку міжнародної конкурентоспроможності пропонується провести на прикладі публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор», яке займається міжнародним бізнесом, маючи широкий та потужний експортний потенціал та лідируючу позицію в своєму секторі на вітчизняному ринку.

ПАТ «Запоріжтрансформатор» є одним із лідерів світового трансформаторобудування.  Підприємство одним з перших у світі освоїло виробництво трансформаторів класу напруги 1000 кВт і вище, і сьогодні є провідним у світі виробником силових трансформаторів класу напруги 500 кВт, 750 кВт і основним виробником трансформаторів 1150 кВт.

Крім виробництва трансформаторного встаткування, ЗТР освоює інноваційні види продукції, успішно поставляючи керовані шунтувальні реактори, призначені для компенсація реактивної потужності в мережах змінного струму.

Задача ПАТ «Запоріжтрансформатор» на ринку електроустаткування – задоволення попиту споживача шляхом надання широкого спектра високоякісних комплексних рішень, інновацій і передового сервісу.

ПАТ «Запорiжтрансформатор» було засновано у результатi приватизацiї Запорiзького трансформаторного заводу згiдно Закону України «Про приватизацiю державного майна» вiд 04.03.1992 р. №2163-XII. Фактично, перетворення Запорiзького трансформаторного заводу у вiдкрите акцiонерне товариство здійснювалось на виконання Указу Президента України вiд 15.06.1999 р. №210/93 «Про корпоратизацiю підприємств».

Згiдно Статуту ПАТ  «Запорiжтрансформатор» засновником товариства є держава в особi Запорiзької обласної ради народних депутатiв. Дані щодо державної реєстрації ПАТ «Запоріжтрансформатор» наведені в таблиці 2.1.

 Таблиця 2.1 – Інформація  про державну реєстрацію ПАТ «Запоріжтрансформатор»

Номер свідоцтва	серiя А00 № 196419
Дата видачі	30.09.1994
Орган, що видав свідоцтво	Виконавчий комiтет Запорiзької мiської ради
Зареєстрований статутний капітал (грн.)	22102500
Cплачений статутний капітал	22102500

 

Весь асортимент продукції, що виробляється, має покупців як на вітчизняному так і на зовнішньому ринках. За час діяльності підприємства було поставлено 157 тис. трансформаторів у 82 країни світу. Вироблена продукція надійно працює в різних кліматичних і сейсмічних зонах.

Загалом ПАТ «Запоріжтрансформатор» є розвиненим підприємством, знаним за межами країни своєю продукцією. Та цього недостатньо, щоб мати уявлення про стан даного підприємства. У додатку Б (табл. Б.1) наведені основні фінансово-економічні показники  діяльності підприємства за період 2008-2010 рр. У 2009 р. ріст виробництва становив 141,07 %, а обсяг продажів збільшився втричі і становив 3396,59 млн. грн. ПАТ «Запоріжтрансформатор» за три досліджувані роки – є прибутковим. Найбільше значення чистого прибутку спостерігається у 2009 р., при чому порівняно з 2008 р. цей показник збільшився у три рази. Та вже в 2010 р. чистий прибуток підприємства знижується на 18 %, що свідчить про те, що в 2010 р. ПАТ «Запоріжтрансформатор» почало функціонувати з меншою ефективністю. Привертає увагу факт зростання валового прибутку підприємства більше ніж у 4 рази у 2009 р. та його зменшення на 50% у 2010 р. Про гірше функціонування в 2010 р. говорить також дохід від реалізації продукції, що становить 2121,56 млн. грн., що майже на 37% менше за значення цього показника у 2009 р.