Система управління якістю продукції як складова загального менеджменту ПАТ «ЗТР» в процесі ведення міжнародного бізнесу

Фактично покращення якості продукції є найважливішим напрямком інтенсивного розвитку економіки, джерелом економічного росту, ефективності суспільного виробництва в цілому та окремого підприємства зокрема. Вихід на зарубіжні ринки вимагає вдосконалення підходу до управління якістю продукції підприємства. В таких умовах зростає значення комплексного управління якістю продукції на всіх рівнях.

Очевидно, що застосування системного підходу дозволить підвищити якість продукції, що випускається підприємством. Таким чином, підвищить шанси підприємства щодо розширення сектору своєї діяльності на зарубіжних ринках.

Базисом політики управляння якістю на підприємстві має стати задоволення запитів споживачів у частині якості продукції, асортиментів, обсягів і строків її поставки, при забезпеченні прибутковості підприємства, задоволеності заводського персоналу і постійного вдосконалювання  системи менеджменту якості.

Очевидно, що підтримання належної якості продукції, що виробляється повинна базуватись на високій результативності процесу поліпшення діяльності. Узагальнюючи досвід реалізації процесу покращення діяльності  виділено десять наступних основоположних умов, сприяючих успіху: 

• ставлення до споживача як найважливішого чинника процесу;
• затвердження керівництвом довгострокових зобов’язань по впровадженню процесу поліпшення діяльності, як складової частини системи управління;
• впевненість в тому, що немає межі вдосконаленню;
• упевненість в тому, що запобігання проблемам краще, ніж реагування на них після виникнення;
• зацікавленість безпосередніх керівників у виробничому процесі;
• прагнення до стандарту роботи у вигляді формули  «нуль помилок»;
• участь всіх працівників, як колективна, так і індивідуальна;
• головна увага направлена на вдосконалення процесів, а не людей;
• прагнення до того, щоб зовнішні ділянки процесу, наприклад, постачальники, стали партнерами, які розуміють завдання організації;
• помічання та визнання заслуг всіх працівників.

Вважаємо, що для вдосконалення системи управління якістю на високотехнологічному підприємстві потрібно впроваджувати як загальні (універсальні) заходи, щодо покращення системи якості, так і вузькоспеціалізовані, притаманні для підприємств конкретної галузі. До таких груп заходів відносимо наступні:

• організація досконалої системи оцінки та контролю якості за розробленими критеріями з метою попередження неякісного обслуговування;
• удосконалення морального й матеріального стимулювання заходів з підвищення якості продукції, що виробляється (повинно здійснюватися на всіх рівнях виробництва та управління);
• створення умов для застосування прогресивних технологій, новітніх досягнень науки й техніки, що сприятимуть покращенню якості продукції (своєчасність, повнота, комплексність, якість технологічних операцій, культура обслуговування);
• активна участь підприємства в інноваційних проектах, що дозволить залучити інвестиції та якісно змінити процес виробництва та збуту продукції;
• впровадження в технологію обслуговування контрольно-вимірювальних приладів та випробувального обладнання для покращення показників якості обслуговування та організації діагностичного обстеження власної реалізованої продукції з метою попередження аварійних ситуацій, браку товару та ін.;
• активізація використання екологічного менеджменту та впровадження на достатньому рівні системи екологічного менеджменту  відповідно до вимог стандарту ISO 14001. Фактично політика в області екологічного менеджменту має стати базисом для встановлення цілей в області екологічного менеджменту. Це є дуже важливим пунктом та особливо актуальним при завоюванні зарубіжних ринків та розширенні клієнтської бази. Запровадження стандартів ІSО 14000 дасть змогу замовникам бути впевненими в екологічно чистому виконанні продукції, тобто відповідно до концепції соціально-етичного маркетингу та його сучасного різновиду- екомаркетингу – суттєво збільшується вплив гуманістичної складової на показники якості [8]. 

На нашу думку, важливим кроком у процесі покращення системи управління якістю електротехнічної продукції має стати створення системи корпоративного екологічного управління.

Система корпоративного екологічного управління може створюватися на базі існуючих служб екологічної безпеки чи управлінь ресурсовикористанням у компанії як складова частина загальної системи корпоративного управління відповідно до основних передумов, що визначені міжнародним стандартом ISO 14001 (ДСТУ ISO 14001-97):

• визначення управління якістю навколишнього середовища як вищого пріоритету корпорації;
• встановлення і підтримка зв'язків із внутрішніми й зовнішніми зацікавленими сторонами;
• ідентифікація вимог із боку чинної нормативно-правової бази до екологічних аспектів діяльності корпорації;
• реалізація згоди між управлінським персоналом (радою директорів) і працівниками корпорації, її підприємств щодо екологічних проблем із розумінням екологічної та іншої відповідальності;
• включення процедур планування та обліку екологічних аспектів у весь життєвий цикл продукції чи послуг;
• оцінка параметрів виробничих процесів, необхідних для досягнення вимог рівня характеристик екологічності;
• виділення відповідних і достатніх ресурсів (матеріальних, фінансових,людських) для створення системи екологічного управління;
• оцінка характеристик екологічності, їхньої відповідності екологічній політиці корпорації, її цілям і завданням;
• оцінка процесів корпоративного управління для ідентифікації можливостей посилення його екологічних аспектів та екологізації функцій загального корпоративного управління;
• підтримка діяльності субпідрядників щодо створення й розвитку їхніх власних систем екологічного управління [19].

Потенційні вигоди, які можуть бути отримані від впровадження корпоративної системи екологічного управління, такі:

• підтримка довірчих відносин із населенням, громадськістю;
• відповідність критеріям інвесторів і страхувальників (інвестиційна привабливість);
• підтримка позитивного іміджу і високої ринкової вартості акцій;
• відповідність нормативним вимогам з боку замовника;
• поліпшення контролю витрат;
• зниження рівня аварійності, що спричинює екологічну шкоду;
• підвищення рівня екологічної та техногенної безпеки;
• економія витрат матеріалів, енергії;
• спрощення процесу одержання різного роду ліцензій і повноважень;
• поліпшення відносин із контрольними органами виконавчої влади [19].

Очевидно, що вдосконалення системи екологічного менеджменту стане перш за все фінансово вигідним для підприємств, оскільки дозволить покращити якість продукції, що виробляється та експортується. Такий крок принесе низку конкурентних переваг для підприємств електротехнічної галузі.

Раніше було зазначено, що поняття якості продукції є комплексним і безперечно існують ряд факторів, які вагомо впливають на її формування якості та її покращення. І сертифікація підприємства є одним із таких факторів. Дуже мало уваги сьогодні приділяється такому поняттю як інтегрована система менеджменту, особливо на підприємствах електротехнічного машинобудування.

Інтегрована система менеджменту є важливою запорукою якісного високотехнологічного виробництва. Крім стандартів ISO 9000 та ISO 14000, впровадженню та вдосконаленню яких підприємства все ж приділяють увагу, існують ще дві групи міжнародних стандартів, які майже не враховуються при розробці системи менеджменту на вітчизняних підприємствах. Це такі стандарти як OHSAS 18000 (менеджменту безпеки та охорони праці) та SA 8000 (соціальний захист).

Саме комбінація чотирьох груп стандартів дозволяє керівникам невдовзі після впровадження інтегрованої системи менеджменту вибудувати роботу персоналу в найефективнішому напрямку, а компанії – вийти на новий рівень якості, з новим рівнем конкурентоспроможності підприємства на вітчизняному та світовому ринку.

Фактично, організаційною основою для створення інтегрованої системи менеджменту на підприємстві є стандарти серії ISO 9000. Це пояснюється тим, що принципи й вимоги міжнародного стандарту управління якістю багато в чому схожі із принципами загального менеджменту підприємства.

Впровадження інтегрованої системи менеджменту організації дозволяє одержати ряд наступних переваг:

• орієнтація організації на загальні цілі діяльності з урахуванням всіх зацікавлених сторін;
• більш ефективне використання усіх видів ресурсів, спрямованих на досягнення поставлених завдань;
• зменшення можливих протиріч між різними аспектами діяльності організації;
• зниження витрат на розроблення, функціонування і сертифікацію системи менеджменту організації;
• створення єдиної системи навчання і підвищення компетентності персоналу, спрямованої на досягнення стратегічних цілей загалом та підвищення якості продукції зокрема;
• підвищення популярності та іміджу організації серед покупців, в тому числі на зарубіжних ринках.

Таким чином, покращення системи менеджменту якості продукції на підприємствах електротехнічного машинобудування стає пріоритетним завданням в системі загального менеджменту фірми, особливо в умовах ведення міжнародної діяльності та жорсткої конкуренції зі сторони глобальних конкурентів. 

3.2 Інноваційні підходи до підвищення якості продукції

Фактично галузь електротехнічного машинобудування загалом та трансформаторобудування зокрема є надзвичайно наукоємними галузями. І ті проблеми, з якими стикаються підприємства цих галузей на сучасному етапі є недопустимими і потребують найскорішого вирішення. В іншому випадку першою постраждає якість продукції та імідж фірми на міжнародній арені, а оскільки галузь дуже спеціалізована, і конкурентів достатньо, то повернути довіру клієнтів буде непросто. Окрім проблем із завантаженістю ресурсів, законодавчою базою, сертифікацією та стандартизацією продукції і виробничих процесів на підприємствах дуже розповсюдженою проблемою є застарілість основних засобів та недостатність інноваційних проектів, в яких фірма бере участь.

Якщо шлях до подолання попередніх проблем лежить через вдосконалення системи менеджменту якості, запровадження інтегрованого менеджменту, то остання проблема (недостатність інноваційних проектів) повинна вирішуватися через впровадження окремої гілки – інноваційного менеджменту, який прямим чином буде впливати на систему якості продукції фірми, особливо наукоємних галузей (в тому числі електротехнічного машинобудування).

Світова економічна література інтерпретує термін «інновація» як перетворення потенційного науково-технічного прогресу в реальний, що втілюється в нових продуктах і технологіях. Відповідно до міжнародних стандартів інновація визначається як кінцевий результат інноваційної діяльності, що одержав втілення у виді нового чи удосконаленого продукту, впровадженого на ринку, нового або удосконаленого технологічного процесу, використовуваного в практичній діяльності.

Очевидно, що розробка та впровадження у виробництво нової продукції мають для фірм вагоме значення як засіб підвищення конкурентоздатності й усунення залежності фірми від розбіжності життєвих циклів виробленої продукції.

Інноваційний менеджмент –  це один з напрямків стратегічного управління, здійснюваного на вищому рівні  компанії, метою якого є визначення основних напрямків науково-технічної і виробничої діяльності фірми в таких  областях як розробка і впровадження нової продукції (інноваційна діяльність); модернізація й удосконалювання продукції, що випускається; подальший розвиток виробництва  традиційних видів продукції; зняття з виробництва застарілої продукції.

Науково-технічні розробки і нововведення виступають як проміжний результат науково-виробничого циклу і в міру практичного застосування перетворюються в науково-технічні інновації – кінцевий результат. Однак таким повинен виглядати кінцевий результат ефективного інноваційного менеджменту.

Фактично недостатня увага, що приділяється створенню та застосуванню інноваційного менеджменту на підприємствах трансформаторобудування не дозволяє їм досягти постійного розвитку в організації виробничого процесу та підвищенні якості продукції шляхом застосування науково-технічних інновацій.

Результати інноваційної діяльності підприємств електротехнічного машинобудування на внутрішньому і зовнішньому ринках повинні бути представлені шляхом передачі науково-технічних знань і досвіду для надання науково-технічних послуг, нових технологій.

Ознакою сучасного етапу розвитку інноваційної діяльності, особливо в галузі електротехнічного машинобудування має стати утворення в найбільших фірмах єдиних науково-технічних комплексів, що поєднують у єдиний процес дослідження і виробництво. Таке явище повинне припускати наявність тісного зв'язку всіх етапів циклу «наука – виробництво». Створення цілісних науково-виробничо-збутових систем об'єктивно закономірно, обумовлено науково-технічним прогресом і потребами ринкової орієнтації фірми.

Глобальні конкуренти в галузі трансформаторобудування активно застосовують інноваційний менеджмент шляхом створення потужних виробничо-наукових комплексів, де ведеться активна розробка в області нових технологій та оптимізації процесів виробництва. В сучасних умовах у великих міжнародних фірмах склалися стійкі механізми керування науково – технічною діяльністю, що відбивають особливості процесу інтеграції науки і виробництва, все більшу  орієнтацію досліджень і розробок на ринкові потреби, посилення впливу ринкових факторів на визначення  стратегічних позицій фірм.  Нові задачі спричинили за собою зміни в системі зв'язків як по вертикалі – між усіма рівнями керування, так і по горизонталі – між підрозділами «науково–виробничо–збутового» ланцюга [3].