Аналіз зовнішньоекономічної діяльності АТ «Райффайзен Банк Аваль»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 29. Процентні доходи та витрати( тис.грн.)

Другою по значності статтею доходів банку є комісійні доходи, які склали у звітному періоді 1337702 тис.грн.. В структурі загального обсягу доходів комісійні доходи займають _{15 %(таблиця 30).} Найбільшу питому вагу в структурі комісійних доходів за операціями з клієнтами займають     надходження     від     розрахунково-касового     обслуговування     в     сумі 1 158 788 тис. грн., або 87%  загальної суми комісійних доходів.Комісійні витрати за рік склали 186 805 тис. грн.

_{Таблиця 30.Комісійні доходи та витрати (тис. грн..)}

Дохід від операцій з цінними паперами в торговому портфелі визначився в сумі 61 469 тис. грн. та відображено за рядком 4 Звіту про фінансові результати.Позитивний результат від торговлі іноземною валютою складає 161 236 тис. грн., негативний результат від переоцінки іноземної валюти складає - 47 327 тис. грн.

Витрати банку на формування резервів складають:

- резерви під заборгованість інших банків + 23 255 тис. грн.,

− резерв під заборгованість за кредитами, наданими клієнтам – 2 686 687 тис. грн.,

− резерв під знецінення цінних паперів - 1 979 тис. грн.,

− резерви за зобов’язаннями - 7 489 тис. грн.,

− резерви під інші активи – 55 301тис. грн..

Інші доходи  банку склали 55 459 тис. Грн.(таблиця 31).

 

_{Таблиця 31.Інші операційні доходи (тис. грн..)}

 

Дохід від участі в капіталі дочірніх та асоційованих компаній за 2010 рік склав 151тис. грн.

За 2010 рік Банк отримав прибуток в сумі 745 тис. грн. і відповідно поточний податок на прибуток складає 1 159 тис.грн.. Сума відстроченого податку на прибуток за звітний рік склала 67 221 тис. грн.(таблиці 32-33).

 

 

_{Таблиця 32.Витрати на сплату подутку на прибуток (тис. грн..)}

 

 

 

Платоспроможність банку

Протягом звітного року банком дотримуються економічні нормативи, а саме:

Нормативи капіталу:

- Регулятивний  капітал (Н1) – 7 971 601 тис. грн. (нормативне значення нормативу Н1  не менше 120 000тис. грн..).

-  Норматив  адекватності  регулятивного  капіталу (Н2) – 16,92%  (нормативне значення нормативу Н2 не менше 10%).

- Норматив адекватності основного капіталу (Н3) – 12,00%  (нормативне значення нормативу Н 3 не менше 9%)

- Норматив миттєвої  ліквідності (Н4) – 48,22% (нормативне значення нормативу Н4 не менше 20%).

- Норматив поточної  ліквідності (Н5) – 77,19%  (нормативне  значення нормативу Н5  не менше 40%).

-  Норматив  короткостроковості  ліквідності  (Н6 ) –77,17% (нормативне  значення нормативу  Н6  не менше 60%).

Нормативи кредитного ризику:

  - Норматив  максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7 ) – 12,09% (нормативне значення нормативу Н7  не більше 25%). 21

     -  Норматив  великих  кредитних   ризиків (Н8 ) 23,04% (максимальне   значення нормативу Н8  не більше 800%).

-  Норматив  максимального  розміру  кредитів,  гарантій  та  поручительств,  наданих одному інсайдеру (Н9 ) –  0,16% (максимальне значення нормативу Н9  не більше 5%).

- Норматив максимального  сукупного розміру кредитів,  гарантій  та поручительств, наданих  інсайдерам (Н10 ) – 2,93% (максимальне значення нормативу Н10  не більше 30%).

Нормативи інвестування:

-  Норматив  інвестування  в  цінні  папери (Н11) – 0,43% (максимальне  значення  нормативу Н11 не більше 15%).

-  Норматив  загальної  суми  інвестування (Н12) –0,75% (максимальне  значення нормативу Н12  не більше 60%).

Ліміт ризику загальної  відкритої (довгої/короткої) валютної позиції:

          -  (Л13-1) – 44,3169% (максимальне значення  нормативу Л13-1  не більше 20%).

-  (Л13-2) –  0,0254% (максимальне значення нормативу Л13-2  не більше 10%).

         Розраховані значення показників  відповідають  нормативним вимогам  Національного банку  України,  крім  нормативу  ризику  загальної   відкритої (довгої /короткої)  валютної позиції.

Припинення  окремих  видів  банківських  операцій  на  протязі 2010  року  в  банку  не відбувалось. 

Узагальнена інформація щодо результатів діяльності банку за 2009-2010 роки та перше півріччя 2011 року показані у Додатках 1-20.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 3. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності АТ «Райффайзен Банк Аваль»

3.1. Економічне середовище, в умовах якого здійснює свою діяльність банк

2010  рік був періодом  стабілізації для українських  банків після неспокійних попередніх  двох років. Продовження економічного  відновлення, повернення довіри  до банківської системи і відсутність інших привабливих варіантів інвестицій повернули вкладників до банків. Зрештою, у середині 2010року обсяг депозитів фізичних осіб повернувся до кризового рівня (на піку відтоку депозитів на початку 2009 року банківська система втратила майже 25% депозитів фізичних осіб). Депозити фізичних осіб зросли на 28,5% у 2010році (порівняно зі зниженням на 1,9% минулого року). Депозити   у національній валюті зростали швидше, ніж депозити в іноземній валюті (зростання на 41,6% та 17,4%, відповідно) на тлі очікувань щодо стабільного обмінного курсу та великої різниці між відсотковими ставками (дохідність гривневих депозитів на 5-6% вище, ніж дохідність валютних депозитів). В результаті частка валютних депозитів фізичних осіб знизилась з 53,3% наприкінці 2009року до 48,5% наприкінці 2010року. Депозити юридичних осіб у 2010році зросли на 22,5%, що варто віднести на рахунок підвищення прибутковості корпоративного сектору (на тлі поступового відновлення економіки) та розміщення податкових облігацій (що збільшило грошові надходження компаній).

Після найбільшого  спаду в 2009році ВВП (на 14,8%), темпи  економічного зростання в Україні  стали одними з найбільших серед  країн Східної Європи. Зростання  ВВП головним чином пов'язане  з відновленням внутрішнього попиту (з урахуванням зростання доходів населення і деякого пожвавлення інвестиційної діяльності), в той час як внесок чистого експорту в зростання ВВП був негативним. Серед економічних секторів, переробна промисловість, мабуть, було одним з основних драйверів зростання минулого року (зростання виробництва на 13,5%), до того ж в енергетичному секторі і роздрібній торгівлі зростання склало 9,5% і 7,6% відповідно. Випуск продукції сільського господарства знизився на 1% в 2010 році, що пов’язано зі зменшенням врожаю, у той час як  спад у будівельній галузі скоротився до всього 5,4% порівняно зі спадом на 48,2% у 2009 році.

Рівень інфляції повернувся до однозначних цифр вперше, починаючи з 2003року. Індекс споживчих  цін виріс на 9,1%  (порівняно  з 12,3% у 2009році). У першому півріччі минулого   року   темпи   зростання   інфляції   стабільно   знижувались   на   тлі   слабкого споживчого попиту, досягши дна наприкінці липня на рівні 6,8%. Дещо пізніше цього року інфляційний тиск почав зростати з огляду на підвищення роздрібних тарифів на газ та суттєве зниження врожайності порівняно з минулим роком. Однак, посилення адміністративного тиску на продовольчих ринках (включаючи, окрім іншого, обмеження експорту зерна, тиск уряду на виробників харчових продуктів та роздрібних торговців, дії Антимонопольного комітету) штучно занизили рівень зростання цін на продукти харчування  наприкінці  року.  В  результаті,  споживча  інфляція  у  4  кварталі  досягла рекордно низького рівня, а динаміка цін на харчові продукти в Україні була протилежною тенденціям світових продовольчих ринків. У звітному році темпи зростання цін на харчові продукти становили 10,7% (незначне зростання порівняно з 10% підвищенням минулого року). Іншим чинником зростання індексу споживчих цін, стало 50% підвищення роздрібних цін на газ у серпні, що призвело до підвищення комунальних платежів 13,8% минулого  року.  По  суті,  темпи  зростання  цін  на  комунальні  послуги  були  також заниженим, бо уряд відклав коригування тарифів на опалення та гаряче водопостачання до 2011року.

Значні фінансові  надходження сприяли поліпшенню зовнішньоторговельного балансу України  в 2010 році на тлі зниження ризиків  країни і високого інтересу інвесторів до ризикованих активів ринків, що розвиваються. З іншого боку, торговий баланс погіршився на тлі пожвавлення внутрішнього попиту і зниження конкурентоздатності. Дефіцит рахунку поточних операцій склав 2,6 млрд. доларів США в 2010 році, збільшившись з 1,5% ВВП до 1,9%. З іншого боку, профіцит фінансового рахунку зріс до 7,7 млрд. дол., порівняно з дефіцитом 12 млрд. дол. минулого року, завдяки збільшенню зовнішніх запозичень (6,7 млрд. дол.) та чистому притоку прямих іноземних інвестицій (5,7 млрд. дол.). Негативним чинником залишається значний чистий попит на готівкову іноземну валюту, що у звітному році склав 7,3 млрд. дол., тим самим істотно знизивши профіцит фінансового рахунку.

Незважаючи  на заявлений намір перейти до гнучкого режиму обмінного курсу, НБУ  дозволяв лише незначні коливання по парі валют долар/гривня  в межах 7,87-8,11. Національний банк час від часу проводив інтервенції, щоб запобігти різким змінам курсу валют, зрештою скерувавши курс долар/гривня до рівня 7,95 в кінці року. Баланс інтервенцій НБУ склав 1,3 млрд. дол.США (порівняно з дефіцитом 10,4 млрд. долларів США роком раніше). Позитивне сальдо валютних інтервенцій НБУ, два кредитні транші від МВФ і великий обсяг зовнішніх державних запозичень  дозволив  НБУ поповнити валові валютні резерви до 34,6 млрд. дол. станом на кінець звітного року.

Грошово-кредитна політика НБУ  була зосереджена на трьох основних завданнях: зниження інфляції, стимулювання кредитної діяльності банків, і підтримка стабільного  обмінного курсу. Крім цього, НБУ  також зіткнувся з наполегливими  закликами уряду до пом'якшення грошово-кредитної політики, в той час як МВФ, навпаки, вимагав більш жорсткої політики (показники обмеження грошової бази і чистих внутрішніх активів).

Сукупний кредитний  портфель банківської системи зріс лише на 1%. Обсяг корпоративних  кредитів збільшився на 7,9% завдяки  росту виданих  кредитів в національній валюті, що становив 13,5%, в той час як роздрібний кредитний портфель скоротився на 13%. Протягом звітного року банкам було все ще складно надавати нові позики. З одного боку, причиною цього були жорсткі вимоги щодо кредитних ризиків і високі процентні ставки. З іншого боку, попит на нові позики залишається низьким, через те український корпоративний сектор уже в значних боргах, особливо після девальвації гривні. Проте, в другій половині 2010 року з’явились деякі ознаки відновлення кредитування, оскільки економіка стабільно росла, а процентні ставки падали: обсяги корпоративних кредитів зросли у другій половині 2010 року на 30 млрд. грн., а велика кількість банків відновила споживче кредитування. Суттєве нарощення депозитної бази та повільне зростання обсягу кредитів спричинили різке зниження показника співвідношення кредитів та депозитів, який знизився з 219% наприкінці 2009року до 175% наприкінці звітного року., хоча він все ще вище докризового рівня, з огляду на суттєве знецінення гривні. В ситуації зі значним приростом вкладів і незначним попитом на позики з боку приватного сектору українські банки, наслідуючи світові тенденції, придбали велику кількість державних цінних паперів. В результаті, частка цінних паперів у загальних активах банківської системи зросла з 4% до 8% у 2010 році, а частка кредитів зменшилась з 67% до 59%.

Зовнішньоекономічна діяльність банку

АТ  “Райффайзен  банк  Аваль”  у  2010  році  став  найбільшим  постачальником готівкової іноземної валюти, ввезеної із-за кордону, а саме ввезено:

−  доларів  США – 2 017 000тис.;

−  євро – 337 000 тис.;

−  швейцарських франків – 200 тис.;

−  англійських  фунтів стерлінгів – 230 тис.;

Банк є одним з найбільших банків, який пропонує послуги обміну зношеної готівкової валюти на платоспроможну, купівлі готівкової валюти за безготівкову для поповнення коррахунків банків-контрагентів, а також - купівлі зношеної готівкової валюти, з подальшим вивезенням за кордон.

На протязі 2010 року було вивезено за кордон:

−  43 250 тис. доларів  США;

−  22 308 тис. євро;

−  1 346 тис. английских фунтів;

−  430 тис. швейцарских  франків;

−  250 тис. канадских  долларів;

−  156 тис. японських  йєн.

АТ “Райффайзен Банк Аваль” є одним з найбільших постачальників в Україну банківських металів у вигляді зливків.

В 2010 році ввезено із-за кордону:

−  золотих  зливків – 173100грам  на суму 7 419 тис. доларів США.

Сьогодні Банк проводить  активну політику в галузі кореспондентських  відносин як з банками України, так і з банками країн ближнього і дальнього зарубіжжя. Ця політика ґрунтується на принципі взаємовигідного співробітництва з банками резидентами та нерезидентами. Однією з основних послуг банкам-кореспондентам є відкриття та ведення мультивалютних кореспондентських рахунків.

Станом на 1 січня 2011 року  Банк обслуговує  кореспондентські  рахунки 143 банків України, країн СНГ, Балтії, країн Європи та Америки. Банк має широку кореспондентську мережу кореспондентських рахунків НОСТРО відкритих у 8 банках країнах СНД та Балтії, а також у 19 найбільших банках Європи, Америки. Банком укладені 208  генеральних кредитних угод   з банками-контрагентами.

Завдяки таким факторам, як розгалуженість кореспондентської  мережі, активна співпраця на міжбанківському  ринку та зважена лімітна політика, АТ “Райффайзен Банк Аваль” протягом значного терміну утримує лідерську позицію на ринку України.

 

2. Дочірні установи банку.Мережа відділень

Одним із пріоритетних напрямків  діяльності роздрібного  бізнесу  в 2010 році було продовження розпочатої роком раніше оптимізації мережі банку.

Мережа банку на кінець 2010 року нараховувала:

• обласних/регіональних  дирекцій – 25;

• відділень  – 931;

• центрів самообслуговування – 450;

• банкоматів – 2 905.