Аналіз зовнішньоекономічної діяльності АТ «Райффайзен Банк Аваль»

Незважаючи на заявлені наміри перейти до режиму гнучкого курсу  валют, НБУ продовжував політику жорсткого управління обмінним курсом, дозволивши у звітному році лише незначні коливання курсу гривні до долара США. Загалом 2010 рік був відносно  спокійним  для валютного  ринку України (особливо зважаючи на бурхливі події 2008 та 2009 років). Протягом року курс долара коливався у межах 7,87-8,11. Національному банку доводилося час від часу втручатись, аби запобігти різким змінам курсу долара США до гривні, спрямовуючи його на кінець року до позначки 7,95. Баланс валютних інтервенцій НБУ в 2010 році склав 1,3 млрд. дол. США (на відміну від дефіциту в розмірі 10,4 млрд. дол. США роком раніше). Завдяки додатному балансу інтервенцій, двом траншам МВФ та масивним державним запозиченням, золотовалютні резерви НБУ на кінець 2010 року зросли до 34,6 млрд. дол. США (діаграма 2).

 

Діаграма 2

 

Монетарна  політика НБУ  в 2010 році була зосереджена на трьох основних завданнях: зниження інфляції, стимулювання кредитування та підтримання стабільності курсу  валют. Окрім  цієї трилеми, НБУ доводилося постійно реагувати на звернення уряду щодо пом’якшення монетарної позиції у той час, як МВФ, навпаки,  вимагав жорсткішої політики (встановлення лімітів на зростан- ня грошової бази й обсяги чистих внутрішніх активів). Після послаблення девальваційного тиску НБУ в березні почав зменшувати ставки з метою стимулювати кредитування. За період із березня по жовтень Нацбанк знизив ставки рефінансування «овернайт» на 625-675 б.п. Однак зростання девальваційних ризиків та бажання утримати інфляцію в межах однозначних  чисел змусили Нацбанк посилити монетарну політику під кінець року, піднявши ставки «овернайт» на 50 б.п. та активізувавши операції на відкритому ринку (тобто, продаж облігацій на вторинному ринку), а також закликавши банки погасити кредити рефінансування. Відсоткові ставки на грошовому ринку змінювалися відповідно: одномісячна ставка різко знизилася з 14-15% у січні до 2% в середині року. Однак більш жорстка монетарна політика НБУ, сезонне підвищення державних витрат і відновлення кредитної активності сприяли значному скороченню надлишкової ліквідності в банківській системі в листопаді-грудні. Як результат, ставки грошового ринку підскочили вгору – ставка «овернайт» зросла з 0,5% до 3%, а одномісячна ставка досягла 10%.Фіскальна ситуація в 2010 році помітно покращилася на тлі поступового відновлення економіки, безперервної консолідації бюджету та значного покращення умов фінансування. Проте через різке зростання державного боргу, розбалансований Пенсійний фонд, складний фінансовий стан «Нафтогазу» та все ще невирішене питання відшкодування ПДВ, фіскальна стабільність знаходиться під сумнівом. За даними Міністерства фінансів, дефіцит консолідованого бюджету в 2010 році становив 48,1 млрд. грн. (майже 4,5% ВВП). Надходження в консолідований бюджет склали 330,8 млрд. грн. (97% від плану), збільшившись на 21% у порівнянні з попереднім роком. Щоб скоротити дефіцит бюджету, урядові довелося зменшити витрати. Загальні витрати в консолідованому бюджеті за 2010 рік склали 377,9 млрд. грн., що становить 93% від запланованих обсягів (коефіцієнт виконання зріс із 86% у 2009 році). У звітному році умови фінансування для уряду помітно покращилися завдяки пожвавленню попиту на внутрішні державні облігації (40 млрд. грн.), вдалому розміщенню єврооблігацій (на загальну суму 2,5 млрд. дол. США), кредиту від ВТБ та траншу на суму 2 млрд. дол. США від МВФ у рамках угоди stand-by. Однак у фінансових рахунках України було й декілька «чорних дірок». По-перше, фінансовий стан «Нафтогазу» залишався напруженим, незважаючи на підвищення у серпні тарифів на газ для населення на 50%. За нашою оцінкою, загальний фінансовий дефіцит «Нафтогазу» у 2010 році сягнув 17-18 млрд. грн. (1,6-1,7% ВВП). По-друге, нестача власних находжень до Пенсійного фонду призвела до збільшення його дефіциту в 2010 році до 7,9 млрд. грн. (0,7% ВВП). Тому, за попередніми оцінками, загальний дефіцит бюджету в 2010 році становив 7% ВВП, лише незначно зменшившись із 9% ВВП у 2009 році. Іншим надзвичайно тривожним сигналом у фінансових рахунках є зростання державного боргу(діаграма 3). У 2010 році загальний державний борг стрімко зріс на 36%, підскочивши з 34,6% до 40% ВВП.Очікується, що економіка й надалі відновлюватиметься помірними темпами за умови відсутності відчутних зовнішніх потрясінь. За прогнозами, темпи зростання ВВП становитимуть 4-4,5%, завдяки знову ж таки внутрішньому попиту (підтриманому активними приготуваннями до ЄВРО-2012 та поступовим відновленням кредитування). Водночас, жорстка фіскальна політика та численні підвищення тарифів послаблять темпи зростання споживання у приватному секторі. Інфляція, вірогідно, залишиться на високому рівні на тлі широкомасштабного підвищення тарифів. Очікується,що у 2011 році платіжний баланс буде додатним(діаграма 4). Дефіцит поточного рахунку зросте до 2,5% ВВП на фоні постійної втрати конкурентоспроможності. Профіцит фінансового рахунку може й надалі зростати цього року, переважно завдяки державним та корпоративним позичкам, вливанням МВФ та дещо слабшому попиту на готівкову валюту. Найбільшу загрозу для розвитку цього сценарію може становити погіршення економічної ситуації у світі (а саме: різке уповільнення темпів зростання у країнах, що розвиваються), яка може справити значний негативний вплив на попит на український експорт(таблиця 36).

 

Таблиця 36. Окремі показники платіжного балансу  та монетарні показники,2006-2010 рр.

Діаграма 3

Діаграма 4

 

 

Банківський сектор України у 2010 році

Для українських банків 2010 рік був періодом стабілізації після  бурхливих подій двох попередніх років. Продовження відбудови економіки, відновлення довіри до банківської  системи та відсутність інших  привабливих варіантів інвестування повернули вкладників до банків. Зрештою, у 2010 році обсяг депозитної бази банківської системи повністю відновився й перевищив докризовий рівень (на піку відтоку депозитів на початку 2009 року банки втратили майже 25% депозитів населення). Минулого року депозити населення зросли на 28,5% (на відміну від спаду на 1,9% у 2009 році). Обсяги депозитів у гривні зростали набагато швидше, ніж обсяги валютних депозитів (на 41,6% та 17,4% відповідно) на тлі прогнозів щодо стабільного курсу валют і великої різниці між відсотковими ставками (прибуток від депозитів у гривні наразі на 5-6% більший, ніж від депозитів у доларах). Обсяги депозитів корпоративних клієнтів зросли на 22,5%, що пояснюється підвищенням прибутковості корпоративного сектора (в умовах продовження відновлення економіки) та розміщенням ПДВ-облігацій, що збільшило грошові потоки компаній. У 2010 році обсяги гривневих депозитів корпоративних клієнтів зросли на 34,1%, тоді як обсяги депозитів у валюті залишилися майже без змін (зростання на 1,9%).

Загальне зростання кредитного портфеля банківської системи у 2010 році становило лише 1%. Обсяги корпоративних кредитів минулого року зросли на 7,9% завдяки збільшенню обсягів кредитів у гривні на 13,5%, причому портфель кредитів фізичним особам зменшився на 13%. Протягом року банкам було складно видавати нові кредити. З одного боку, це пояснювалося жорсткими вимогами до кредитних ризиків і високими відсотковими ставками. Однак, із іншого боку, фактичний попит на нові кредити залишається слабким. Український корпоративний сектор уже перебуває в значних боргах, особливо після девальвації гривні. Проте в другому півріччі з’явилися певні ознаки відновлення кредитування на тлі продовження пожвавлення економіки та зниження відсоткових ставок. У другому півріччі 2010 року обсяги корпоративних кредитів зросли на 30 млрд. грн.; при цьому багато банків також відновили споживче кредитування. Через потужний притік депозитів і слабкий попит на кредити у приватному секторі, українські банки, наслідуючи тенденції на світовому ринку, скупили державні цінні папери. У результаті, в 2010 році частка цінних паперів у загальному обсязі активів банківської системи зросла з 4% до 8%, а частка кредитів зменшилась із 67% до 59%. Масивне накопичення депозитів у поєднанні зі слабким зростанням кредитного портфеля призвело до вражаючого зменшення співвідношення кредитів до депозитів(діаграми 5-6). Воно скоротилося з 219% у кінці 2009 р. до 175% на кінець 2010 р., однак залишилося вищим за докризовий рівень через значне знецінення гривні.

 

 

Діаграма 5

 

 

 

 

 

 

 

 

Діаграма 6

 

  За минулий рік фінансовий стан банківської системи відчутно покращився. Другий рік поспіль банківська система показує збитки в умовах погіршення якості кредитів. Водночас загальні збитки зменшилися майже втричі, порівняно з попереднім роком (із 38 млрд. грн. у 2009 р. до 13 млрд. грн. у 2010 р.), завдяки зменшенню обсягів нових резервів на покриття втрат за кредитами, стабільному операційному доходу та скороченню адміністративних витрат. Попри загальний від’ємний результат, кількість прибуткових банків у минулому році значно зросла. За даними НБУ, кількість збиткових банків зменшилася із 64 у 2009 р. до 5 у 2010 р. Проте зарано стверджувати, що банківській системі України вдалося вийти з кризової фази на шлях невпинного зростання. Зокрема, на заваді прибутковості банківського сектора України та його здатності кредитувати стоїть високий рівень непрацюючих кредитів (діаграма 7).

Діаграма 7

За даними НБУ, частка непрацюючих  кредитів сягнула 11,2% на кінець 2010 року, а їхній обсяг зріс за минулий рік на 21% – до 85 млрд. грн. Однак, за іншими підрахунками (приміром, міжнародної рейтингової агенції Fitch та Міжнародного валютного фонду), реальний рівень проблемних кредитів може бути набагато вищим.

Минулого року зростання  конкуренції та все ще слабкий попит на кредити й інші банківські послуги призвели до зниження банківської маржі. Чиста процентна маржа скоротилася із 6,2% до 5,8%, хоча банки й намагались утримувати її, зменшивши відсотки за депозитами. У 2010 році чистий комісійний дохід скоротився на 4,5% у порівнянні з попереднім роком, а непроцентна маржа, відповідно, знизилася з 1,5% до 1,4%. Через поступове пожвавлення діяльності зросли накладні витрати банків, тому після помітного покращення в 2009 році ефективність витрат у минулому році знизилася. Загальні операційні витрати банківської системи зросли в 2010 році на 6,6% порівняно з показником попереднього року, а співвідношення накладних витрат до загальної вартості активів підвищилося з 4,1% до 4,4%.

Іншою важливою тенденцією 2010 року стало падіння відсоткових ставок. Після значного покращення стану ліквідності банки почали знижувати відсоткові ставки за депозитами, особливо за депозитами в іноземній валюті (оскільки кредитування в ній майже повністю заморожено). Завдяки різкому зниженню відсоткових ставок за депозитами, посиленню конкуренції та зменшенню кредитних ризиків, знач-но знизилися відсоткові ставки за кредитами, суттєво полегшивши клієнтам доступ до кредитних ресурсів. Наприклад, ставки за новими кредитами в корпоративному сегменті зменшилися з 25-28% на початку 2010 року до 15-18% у кінці року(діаграма 8).

Діаграма 8

На кінець грудня 2010 року в Україні працювало 176 банків (замість 182 станом на кінець 2009 р.). Наразі 6 банків виключено з Державного реєстру банків і 18 перебувають на стадії ліквідації. Рекапіталізовані державою банки залишаються в скрутному становищі. Зокрема, за оцінкою уряду, на цей час три фінансові установи («Укргазбанк», «Родовід Банк» та банк «Київ») потребують вливання капіталу на загальну суму 12,5 млрд. грн. (на додаток до 17 млрд. грн., інвестованих раніше). До того ж, справа Надра Банку все ще залишається невирішеною, оскільки МВФ та Світовий банк продовжують наполягати або на рекапіталізації банку приватним інвестором із авансовим внесенням суми вартості готівкою, або на його ліквідації(таблиця 37).

 

Таблиця 37. Україна: показники банківського сектору,2006-2010 рр.

   Згідно з даними НБУ, на кінець 2010 року в Україні працювало 55 банків з іноземним капіталом (у 2009 році – 51 банк). Частка іноземного капіталу в загальному обсязі капіталу банківської системи зросла з 35,8% станом на кінець 2009 р. до 40,6% у кінці 2010 р., оскільки іноземні банки проводили активну рекапіталізацію своїх дочірніх банків в Україні. Вражаючою тенденцією 2010 року було зростання розбіжності між російськими банками і банками, що належать до західних банківських груп. Російські банки вдалися до стратегії агресивного нарощування частки кредитного ринку, спираючись на масштабну фінансову підтримку з боку материнських компаній. Водночас інші іноземні банки протягом минулого року були значно обережнішими та продовжували скорочувати свої кредитні портфелі. Відповідно частка ринку корпоративних кредитів російських банків зросла з 14% до 15%, а частка іншої підгрупи іноземних банків скоротилася із 28% до 23%. Частка іноземних банків у загальному обсязі активів зменшилася із 47% до 42% у 2010 р. на тлі стрімкого зростання декількох українських банків (а саме: «Приватбанку», «Укрексімбанку» та «Дельта банку»). Крім того, оскільки минулого року іноземні банки першими знизили ставки за депозитами фізичних осіб, їхня частка в цьому сегменті скоротилась із 39% до 35%, попри той факт, що іноземні фінансові установи вважаються надійнішими.

За моїми прогнозами, напруга в банківській системі продовжуватиме спадати, оскільки через поступове пожвавлення економіки ситуація з поганими кредитами стабілізується, а здешевлення фінансування та відновлення кредитування сприятимуть поліпшенню фінансових результатів банків. Очікується, що в 2011 році зростання кредитного портфеля (особливо корпоративних та споживчих кредитів) поступово відновиться. Ми очікуємо, що показник зростання кредитування не перевищить показник підвищення номінального ВВП протягом наступних двох років. Отже, співвідношення кредитів до ВВП поступово вирівняється відповідно до рівня доходів у країні. Темпи приросту депозитного портфеля цього року уповільняться, проте перевищать темпи нарощування кредитування. Структура ринку може радикально змінитися через підвищення рівня концентрації та консолідації в результаті посилення конкуренції в умовах повільного зростання та через зусилля НБУ щодо забезпечення достатньої капіталізації шляхом суттєвого підвищення вимог до мінімального розміру капіталу банків.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

4.2. Виявлення  негативних тенденцій у діяльності банку та розробка заходів щодо їх усунення

Аналіз фінансової звітності дозволив  зробити висновок про непоганий фінансовий стан АТ «Райффайзен Банк Аваль. Структуру  балансу можна назвати раціональною, хоча і мають місце деякі диспропорції, особливо в частині ресурсів.

Найбільш значними ознаками негативного характеру  є низька диверсифікація активів, в  яких 81,6% займає кредитний портфель. Проте така тенденція характерна для всієї банківської системи. Проте проблемою, характерною для АТ «Райффайзен Банк Аваль», а також для інших банків з іноземним капіталом, є високий рівень валютизації кредитного портфеля, що в АТ «Райффайзен Банк Аваль» складає 85%, що після девальвації національної грошової одиниці є серйозною проблемою, як для банку, так і для позичальників цих кредитів.

АТ «Райффайзен Банк Аваль» має низький рівень ліквідності, проте спостерігається позитивна  її диниміка.  Для регулювання своєї ліквідності банк в значних обсягах залучає міжбанківські кредити, що, зважаючи на нестабільність і ціну даного ресурсу, є не дуже позитивним.

Темпи зростання  вкладень в основні засоби перевищують  темпи зростання валюти балансу (156,% і 146,8% відповідно), проте частка основних засобів в активах незначна, тому це можна розглядати як позитивну зміну.

Дебіторська заборгованість має тенденції до зростання і  ці темпи перевищують темпи зростання  валюти балансу (181,2% і 146,8% відповідно).Дебіторська  заборгованість- це вилучені з обороту кошти, тому необхідно її скорочувати, проте ця проблема не є загрозливою, оскільки частка її не значна.

Проблеми в  діловій активності ВАТ «Райффайзен  Банк Аваль» спостерігаються лише в  напрямку розміщення коштів в цінні  папери та залучення строкових депозитів.

Як  вже зазначалося, основні диспропорції спостерігаються в пасивах, тобто в ресурсах. Банк має достатню питому вагу залучених коштів у загальних пасивах, про що свідчить досить високе значення коефіцієнта залучення коштів. Проте банку необхідно підвищити рівень власної капіталізації.

Негативним  є погіршення ефективності функціонування банку. На основі аналізу ефективності діяльності банку можна побачити, що до кризових умов банк функціонував ефективно, і зниження прибутковості діяльності банку не пов’язане з погіршенням рівня менеджменту, а з проблемами у всій банківській системі України.

Таким чином, АТ «Райффайзен Банк Аваль» слід йти до більш поміркованої, консервативної, як в плані залучення ресурсів, так і в плані їх розмішення політиці. Також слід звернути увагу на диверсифікацію активів і пасивів.