Аналіз зовнішньоекономічної діяльності АТ «Райффайзен Банк Аваль»

Переважна більшість відділень  Райффайзен Банку Аваль є повнофункціональними, тобто вони на- дають повний перелік стандартних банківських послуг приватним та корпоративним  клієнтам, а також малому та мікробізнесу. Окрім того, у мережі банку  працюють комісійні  відділення на те- риторії Державної митної служби України та у представництвах/магазинах  компанії «МТС Україна» – корпоративного клієнта банку.

У 2010 році у Райффайзен Банку  Аваль тривала реструктуризація  мережі відділень, метою якої було впровадження принципів централізованого ефективного управління мережею, регламентація процесу  визначення типів відділень та їхніх функціональних модулів і запровадження нових стандартів  для забезпечення оптимальної організації роботи та максимальної ефективності діяль- ності відділень.

Одним із досягнень у 2010 році стало успішне впровадження програми «Орбіта» з метою підви- щення ефективності та результативності роботи відділень. Завдяки «Орбіті», багато раніше малоефективних відділень покращили  результати своєї діяльності.

У 2010 році було встановлено 60 нових банкоматів, таку ж кількість банкоматів переміщено у більш перспективні місця; встановлено 55 кіосків самообслуговування.

З метою підвищення продажів інвестиційних монет та зливків  банківських металів було встановлено відповідні вітрини у понад 240 відділеннях. 4500 працівників  відділень отримали новий фірмовий одяг.

 

Райффайзен  Лізинг  Аваль

ТОВ «Райффайзен  Лізинг Аваль» – універсальна лізингова  компанія, яка надає повний спектр послуг лізингу в будь-якій галузі діяльності клієнтів. Її  було створено у червні 2006 року як дочірню компанію Райффайзен Банку Аваль (60% статутного капіталу) та холдингової компанії Райффайзен Лізинг Інтернаціональ (40% статутного капіталу).

2010 рік став  роком  відновлення для Райффайзен  Лізинг  Аваль. Це підтверджують статистичні дані ринку лізингу: порівняно з 2009 роком  кількість укладених договорів фінансового лізингу зросла на 40%, вартість договорів – майже вдвічі. Учасники ринку лізингу також не змінилися: компанії, які фінансували клієнтів у період  кризи,  продовжили  діяльність у 2010 році. Зростання активності лізингового ринку зумовлене, в першу чергу, зростанням попиту на техніку в таких галузях економіки, як транспорт (51,94%  від загальної кількості укладених угод фінансового лізингу) та сільське господарство (12,69%)(таблиця 34).

Фінансовий  стан клієнтів дещо покращився, але  про стабільність говорити ще рано.  Найбільш проблемною галуззю залишається  будівництво. Продовжується робота з клієнтами, які мають заборгованість: компанія докладає максимальних зусиль для того, аби допомогти таким лізингоодержувачам вийти з проблемної ситуації та не допустити вилучення техніки.

Попит на фінансовий лізинг постійно зростає. Предметами лізингу  виступають і нова техніка, і та, що була у використанні. Завдяки продуманій політиці ремаркетингу (продаж або повторна передача в лізинг вилученої техніки) та зусиллям усіх співробітників  компанії, кількість вилученої техніки на складах Райффайзен Лізинг Аваль постійно зменшується. Продаж здійснюється і в Україні, і в країнах ближнього зарубіжжя.

Незважаючи  на негативні наслідки кризи, можна  відзначити стабілізацію ринку та зростання попиту на послуги лізингу. За підсумками 2010 року, компанія Райффайзен Лізинг Аваль продовжує залишатися серед лідерів ринку, користуючись своїми перевагами над конкурентами:  наявністю кваліфікованого персоналу, стандартизованого підходу та процедур, оптимізованих під потреби клієнтів. Акціонери  мають великі сподівання на розвиток Райффайзен Лізинг Аваль та будують амбіційні плани на майбутнє.

 

Таблиця 34 .Основні дочірні та асоційовані  компанії

 

 

 

Компанія  з управління активами  «Райффайзен  Аваль»

2010 рік для  КУА «Райффайзен Аваль» став, насамперед, періодом стрімкого  зростання і клієнт- ської бази, й обсягів активів під її  управлінням.

Серед досягнень 2010-го: зростання активів під управлінням  із 3 млн. грн. до майже 63 млн. грн.; збільшення кількості інвестиційних фондів із чотирьох до дев’яти; початок обслуговування інституційних інвесторів.У своїй продуктовій лінійці компанія має пайові інвестиційні фонди, індивідуальні інвестиційні рішення, а також управління активами інституційних інвесторів (страхових компаній та пенсійних фондів).

У 2010 році було засновано нові інвестиційні фонди:

– відкритий диверсифікований пайовий інвестиційний фонд «Райффайзен акції» – фонд із агресивною стратегією інвестування;

–    відкритий  диверсифікований пайовий інвестиційний  фонд «Райффайзен збалансований» –пропонує  помірковану інвестиційну стратегію  та горизонт інвестування від 1 року.

За 2010 рік КУА  «Райффайзен Аваль» залучила під управління три нові індивідуальні інвестиційні фонди, кожен із яких розроблено для окремого інвестора: «Алексс», «Моноліт» та «ВДМ». Портфель фонду формується з урахуванням індивідуальних потреб та вподобань клієнта, а також ре- комендацій інвестиційного комітету компанії.

Послуга «Індивідуальні інвестиційні рішення» є інноваційною  на українському  фондовому ринку  та передбачає управління капіталом  приватних клієнтів за принципом довірчого управління. Інвесторам пропонується створити власний інвестиційний портфель відповідно до запропонованих стратегій: дохід від капіталу, захист капіталу, зростання капіталу та передача капіталу у спадок. По- слуга надається при інвестуванні суми від 2 млн. грн.

У травні 2010 року компанія провела масштабний  захід для клієнтів – «Raiffeisen Private Wealth Forum 2010 – Форум власників приватного капіталу», який залучив 200 учасників: власників бізнесу, топ-менеджерів українських та іноземних компаній, представників законодавчої влади та міжнародної бізнес-спільноти.За результатами 2010 року компанія також посіла такі місця в ринкових рейтингах (дані рейтингів інформаційного  ресурсу Investfunds, агентство CBonds.ru):

– інвестиційний фонд «Райффайзен грошовий ринок» став лідером за доходністю серед фондів, які інвестують в інструменти грошового  ринку. Доходність за 2010 рік – 20,6%;

–  друге  місце в рейтингу показників  залучення коштів в інвестиційні фонди серед банківських КУА;

–  третє  місце в рейтингу показників  залучення коштів в інвестиційні фонди.

У планах КУА  «Райффайзен Аваль» на 2011 рік –  подальше активне органічне зростання для реалізації своєї мети – бути провідною компанією з управління активами в Україні.

Райффайзен  Банк   Інтернаціональ

Райффайзен  Банк Аваль є дочірнім банком Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ (РБІ), провідного універсального банку в Центральній та Східній Європі (ЦСЄ) та одного з основних надавачів послуг у сфері корпоративного  та інвестиційного банкінгу в Австрії. РБІ утворено в результаті злиття відокремлених сфер бізнесу Райффайзен Центральбанк Остеррайх  АГ (РЦБ) та компа- нії Райффайзен Інтернаціональ  Банк-Холдинг АГ. Процес  злиття юридично  завершився у жовтні 2010 року.

РБІ є повністю консолідованою дочірньою компанією  РЦБ, який володіє 78,5%  акцій банку. Решта акцій знаходиться у вільному обігу; акції котируються на Віденській фондовій біржі.РБІ пропонує послуги з корпоративного та інвестиційного банкінгу для австрійських і міжнародних компаній через широку мережу банківських та лізингових дочірніх установ у ЦСЄ – і для корпоративних, і для роздрібних клієнтів, а також обслуговування корпоративних клієнтів та послуги з ін- вестиційного банкінгу в Азії та основних фінансових центрах світу. Дочірні банки групи представлені на таких ринках Центральної та Східної Європи:

Материнською  компанією  для цих банків є  РБІ, частка акцій якого становить  в більшості з них близько 100% чи 100%. Група Райффайзен Банк Інтернаціональ має також у своєму складі багато фінансових лізингових компаній (включаючи по одній у Казахстані та Молдові), а також низку інших надавачів фінансових послуг.

У Західній Європі РБІ має філію в Лондоні  та представницькі офіси у Франкфурті, Мадриді, Міла- ні, Парижі, Стокгольмі, а також у Нью-Йорку, США. Фінансова компанія у Нью-Йорку та дочірній банк на Мальті також належать до переліку підрозділів групи. В Азії, другому за значенням ге- ографічному центрі уваги Групи, РБІ представлений філіями в Пекіні,  Сямені та Сінгапурі, фінансо- вою компанією у Гонконзі, а також представництвами в Хошиміні, Гонконзі, Бомбеї та Сеулі. Така потужна присутність Групи чітко відображає її стратегію на ринках,  що розвиваються (додаток 21 ).

Крім  надання  банківських  послуг,  РБІ управляє низкою спеціалізованих компаній у ЦСЄ, пропонуючи рішення в різноманітних сферах діяльності, включаючи злиття та поглинання компаній,  інвестування капіталу, фінансування будівництва нерухомості,  проектний менеджмент та управлін- ня фондами.

Незмінна  увага  Групи РБІ до забезпечення  якості обслуговування  регулярно знаходить відображення у великій кількості національних та міжнародних нагород, включаючи нагороди таких провідних видань у фінансовій  індустрії, як журнали  The Banker, Euromoney та Global Finance.

РЦБ та австрійська  банківська Група Райффайзен

РБІ – дочірній банк розташованого у Відні Райффайзен Центральбанку Остеррайх  АГ (РЦБ). Заснований у 1927 році, РЦБ є управляючою холдинговою компанією всієї Групи РЦБ та централь- ною установою  австрійської  банківської  Групи Райффайзен (РБГ), найбільшої банківської  групи в країні.

РБГ представляє  майже чверть усього банківського бізнесу  Австрії та має найбільшу в країні банківську мережу, що нараховує 535 самостійних банків та 1689 відділень (станом на кінець 2009 року). На той же час консолідована загальна валюта балансу РБГ становила 260 млрд. євро. Трирівнева структура РБГ складається  із Райффайзен банків на місцевому рівні, регіональних бан- ків Райффайзен на рівні федеральних земель та РЦБ як центральної установи. Райффайзен банки є приватними кооперативними кредитними установами, що функціонують як роздрібні банки. Райффайзен банк кожної федеральної землі володіє акціями відповідних регіональних Райффай- зен банків, а загалом вони володіють майже 88% простих акцій РЦБ. Ідея створення кооперативів, яка лежить в основі організації Райффайзен, належить німецькому соціальному реформатору Фрідріху Вільгельму Райффайзену (1818-1888 рр.).

РОЗДІЛ 4. Індивідуальне завдання

4.1. Основні  макроекономічні показники. Банківський  сектор України у 2010 році

Обсяги ВВП України у 2010 році зросли на 4,2% порівняно з попереднім роком. Отже, після того, як Україна виявилася однією із найбільш постраждалих від глобальної кризи країн (ВВП у 2009 році скоротився на 14,8%), у звітному році вона стала однією з країн із найвищими темпами економічного зростання в регіоні Східної Європи. Зростання ВВП було пов’язане переважно з відновленням внутрішнього попиту (з урахуванням зростання доходів населення та деякого пожвавлення інвестиційної діяльності), у той час як внесок чистого експорту в зростання ВВП був від’ємним. Серед секторів економіки промислове виробництво було, вочевидь, одним із основних рушіїв зростання минулого року (збільшення виробництва на 13,5% у річному обрахунку) разом із енергетикою та роздрібною торгівлею, де зростання становило 9,5% та 7,6% відповідно. Випуск продукції сільського господарства знизився на 1% у 2010 році через менший урожай, у той час як обсяг виробництва у будівельній галузі скоротився на 5,4%, що, однак, означало помітне покращення результату після різкого спаду на 48,2% у 2009 році(діаграма 1).

Діаграма 1

 

Вперше з 2003 року  темпи  інфляції уповільнилися до однозначних  цифр: на кінець періоду  зростання  індексу споживчих цін за 2010 рік  склало 9,1% (знизившись із 12,3% у 2009 році). У першому півріччі 2010 року  спостерігалося  стабільне уповільнення інфляції на тлі слабкого споживчого попиту (станом на кінець липня темпи зростання індексу споживчих цін знизилися до 6,8%), хоча пізніше протягом року інфляційний тиск почав зростати через підвищення тарифів на газ для населення та значно менший урожай порівняно з попереднім роком. Однак через посилення адміністративного контролю над продовольчими ринками (зокрема, обмеження на експорт зернових, тиск влади на виробників і роздрібних торговців продовольчими товарами, а також дії антимонопольного комітету), зростання цін на харчові продукти у кінці року штучно уповільнилося. В результаті,  споживча  інфляція у четвертому кварталі досягла рекордно низького рівня, а динаміка цін на харчові продукти в Україні була протилежною  тенденціям на світовому продовольчому ринку. У 2010 році темпи зростання цін на харчові продукти становили 10,7% (незначне підвищення порівняно з 10-відсотковим зростанням минулого року). Іншим чинником зростання індексу споживчих цін стало підвищення на 50% роздрібних  цін на газ у серпні, що призвело до підвищення комунальних платежів у минулому році на 13,8%. По суті, темпи зростання цін на комунальні послуги були також заниженими, оскільки уряд відклав коригування тарифів на опалення та гаряче водопостачання до 2011 року(таблиця 35).

 

Таблиця 35. Окремі макроекономічні показники, 2006-2010 рр.

 

Потужний притік капіталу призвів до істотного покращення зовнішнього балансу України  у 2010 році, у той час як торговельний баланс погіршився в умовах відновлення внутрішнього попиту та зниження конкурентоздатності. Дефіцит поточного рахунку  в 2010 році становив 2,6 млрд. дол. США (порівняно з 1,7 млрд. дол. США у 2009 році), збільшившись із 1,5% до 1,9% ВВП. Дефіцит балансу торгівлі товарами у звітному році зріс майже вдвічі (до 8,4 млрд. дол. США із 4,3 млрд. дол. США у 2009 році) на тлі відновлення внутрішнього  попиту (і споживчого, й інвестиційного), послаблення зовнішньої конкурентоспроможності  (внаслідок постійно великого інфляційного диференціалу) та введення бюрократичних обмежень на експорт зернових. Помітне збільшення обсягів експорту та імпорту (29% та 35,4%  відповідно) здебільшого пояснюється низькою статистичною базою попереднього року, оскільки в абсолютному вимірі експорт та імпорт товарів повер- нувся на рівень кінця 2007 року.

Стан рахунку руху капіталу в 2010 році значно покращився, змінивши дефіцит у розмірі 12 млрд. дол. США  на профіцит у розмірі 7,7 млрд. дол. США. Цей успіх пояснюється переважно  зміною в обсягах надходжень зовнішніх запозичень на тлі зниження показників ризиків країни і високого інтересу інвесторів до ризикованих активів ринків, що розвиваються. Профіцит балансу зовнішніх запозичень зріс до 6,7 млрд. дол. США (порівняно з дефіцитом у розмірі 9,1 млрд. дол. США у 2009 році), включаючи розміщення державних та корпоративних єврооблігацій, придбання ПДВ-облігацій нерезидентами, транші МВФ, проміжний кредит від ВТБ у розмірі 2 млрд. дол. США та відновлення торгового фінансування. Проте банківська система стала виключенням, оскільки банки продовжували зменшувати обсяги зовнішнього боргу в умовах низького попиту на кредити та майже відсутнього кредитування в іноземній валюті. Обсяги прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у 2010 році зросли на 22% (із 4,7 млрд. дол. США до 5,7 млрд. дол. США),  хоча й залишалися значно нижчими за показники докризових років. Обсяги ПІІ у банківський сектор залишилися майже на тому самому рівні, що й у попередньому році (2 млрд. дол. США),  що здебільшого пояснюється рекапіталізацією  іноземних банків їхніми материнськими групами. ПІІ у корпоративний сектор зросли на 50%, хоча ми вважаємо, що більша частина цих інвестицій (а також значна частка короткострокових  іноземних позичок) – це фінансування всередині груп. Попит на готівкову валюту залишається одним із найважливіших детермінантів формування зовнішнього платіжного балансу України. Минулого  року чистий попит на готівкову валюту (переважно протягом останніх чотирьох місяців) становив 7,3 млрд. дол. США (знизившись із 9,7 млрд. дол. США у 2009 році), тим самим значно скоротивши профіцит фінансового рахунку.