Отчет по практике в ООО «Илличевский зерновой терминал»

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Октября 2013 в 20:58, отчет по практике

Описание работы

Ринкова економіка створила широкі можливості для здійснення економічної діяльності різних підприємств . У таких умовах найбільш високими темпами розвиваються різні галузі , в тому числі і сільське господарство. Для проходження практики я вибрав підприємство ТОВ « Іллічівський Зерновий В даний час в Україні відбуваються постійні зміни в усіх сферах Термінал» , яке має в своєму розпорядженні невеликими виробничими і фінансовими ресурсами. Дане підприємство існує вже не перший рік і з кожним роком все більше розширює свою діяльність. Це підприємство з високим рівнем організації виробництва. Найбільша кількість персоналу має високу кваліфікацію. Я думаю , що на сьогоднішній день підприємство не досягло найвищої точки свого развития. Керівництво підприємства зацікавлене в його процвітанні

Содержание работы

1.Введення.
2.Коротка характеристика підприємства.
3.Структура енергослужби підприємства.
4. Коротка характеристика цеху, номенклатура виробів що випускається , або продукції.
5. Структура КВПіА цілі та задачі служби.
6. Обслуговування та ремонт засобів і систем автоматизації.
7. Основні види монтажних демонтажних робіт які виконуються КВПіА.
8. Технологія збереження зерна на ООО «Іллічівський зерновий термінал».
9. Опис та аналіз об’єкту , що має контур автоматичного регулювання.
10. Техніка безпеки працівників. Інструктаж з техніки безпеки.
11. Індивідуальне завдання: монтаж первинних перетворювачів для вимірювання температури.
12. Системи сигналізації і блокування.
13. Індивідуальне завдання з економіки.
14. Висновок.

Файлы: 1 файл

практика 22003.docx

— 1.41 Мб (Скачать файл)

Без чітко налагодженої роботи контрольно-вимірювальних приладів і автоматики немислимі нормальний режим роботи, висока якість продукції, безпека і безаварійність праці.

Щоб ці засоби автоматичного  та контрольно-вимірювального оснащення  технологічних установок завжди були в справному стані, і з'явилася  професія - слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів і автоматики (КВП). Слюсарі КВП часто освоюють другу робочу професію - оператора технологічної установки. Слюсар КВП має справу з технікою, що вимагає від нього постійного професійного зростання. Представники цієї професії нерідко стають активними раціоналізаторами і винахідниками. Їх пропозиції підвищують надійність функціонування приладів і апаратури, підвищують точність їх показань.

Переваги професії: стабільний дохід, соціальна значущість професії, затребуваність професії на ринку праці.

Обмеження професії: необхідність постійно освоювати нові технології, ймовірні аварійні ситуації, висока відповідальність.

Професія слюсаря КВПіА відноситься до типу «Людина - Техніка», тому що дана професія пов'язана з обслуговуванням і експлуатацією устаткування, контролюючого протікання виробничих процесів.

Професія слюсаря КВПіА відноситься до класу виконавських, вона припускає вчинення дій згідно з певними алгоритмами з дотриманням наявних правил технічної експлуатації приладів, електроінструментів, обладнання.

Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів і автоматики - універсальний  фахівець, який виконує роботи з  обслуговування, ремонту й експлуатації різного контрольно-вимірювального обладнання та систем автоматичного  управління.

На підприємствах основними  завданнями ділянки ремонту КВП є ремонт засобів КВПіА, їх періодична повірка, атестація і надання приладів у встановлені терміни органам державної повірки, а також забезпечення безперебійної, безаварійної роботи всіх елементів, встановлених у щитах, пультах і окремих схемах. Робоче місце слюсаряКВПіА це: щити, пульти з встановленою апаратурою, приладами, а також стіл - верстак з джерелами постійної і змінної напруги. Слюсар КВП більшу частину робочого часу проводить в операторській, спостерігаючи та контролюючи роботу засобів автоматики і вимірювальних приладів. Щоб своєчасно виявити несправності приладу або апаратури та оперативно їх усунути, слюсар КВПіА повинен добре розбиратися не тільки у довіреній йому техніці, але і в особливостях технологічного процесу. Ось чому слюсарю КВП необхідно постійно підвищувати свом знання та вміння в ході навчання і з досвідом практичної роботи.

Слюсар з ремонту КВП виконує свою роботу як в приміщенні, так і на відкритому повітрі (монтажні роботи). Трудове завдання він може виконувати і самостійно від початку і до кінця, і колективно, коли ремонтом і налагодженням обладнання займається бригада фахівців.

Свою діяльність і робоче навантаження планує і розподіляє самостійно (при індивідуальному виконанні).

Психофізичну напруженість у роботу фахівця вносять такі фактори:

 підвищена матеріальна відповідальність;

фізичні навантаження (втому  м'язів рук, ніг, спини);

незручність від робочої  пози (стоячи, сидячи, нахиляючись);

наявність специфічних і  несприятливих умов праці (підвищений рівень шуму, вібрації, шкідливих випарів, перепади температури);

робота позмінно.

Медичні обмеження для  слюсаря КВПіА:

порушення зору та слуху,

хронічні захворювання суглобів, деформація пальців рук,

порушення функцій опорно-рухового апарату,

захворювання серцево-судинної системи,

алергічні захворювання,

захворювання органів  дихання,

нервово-психічні розлади.

 

 

       Характеристика робіт, завдання та посадові обов'язки

1.1. Ремонтує, складає, перевіряє,  регулює, випробовує, юстирує, монтує  та здає тепловимірювальні, електромагнітні,  електродинамічні, лічильні, оптико-механічні,  пірометричні, автоматичні, самописні  та інші прилади середньої  складності зі зніманням схем.

1.2. Виконує слюсарне оброблення  деталей за 11 - 12-м квалітетами  (4 - 5-м класами точності) з підганянням  та доведенням деталей.

1.3. Складає та монтує  схеми з'єднань середньої складності.

1.4. Фарбує прилади.

1.5. Паяє різними припоями (мідними, срібними тощо).

1.6. Виконує термооброблення  маловідповідальних деталей з  наступним доведенням.

1.7. Визначає твердість  металу тарованими терпугами.

1.8. Ремонтує, регулює та  юстирує особливо складні прилади  і апарати під керівництвом  слюсаря вищої кваліфікації.

1.9. Знає, розуміє і застосовує  діючі нормативні документи, що  стосуються його діяльності.

1.10. Знає і виконує вимоги  нормативних актів про охорону  праці та навколишнього середовища, дотримується норм, методів і  прийомів безпечного виконання  робіт.

                                           2. Права

2.1. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  має право вживати дії для  запобігання та усунення випадків  будь-яких порушень або невідповідностей.

2.2. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  має право отримувати всі передбачені  законодавством соціальні гарантії.

2.3. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  має право вимагати сприяння  у виконанні своїх посадових  обов'язків і здійсненні прав.

2.4. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  має право вимагати створення  організаційно-технічних умов, необхідних  для виконання посадових обов'язків  та надання необхідного обладнання  та інвентарю.

2.5. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  має право знайомитися з проектами  документів, що стосуються його  діяльності.

2.6. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  має право запитувати і отримувати  документи, матеріали та інформацію, необхідні для виконання своїх  посадових обов'язків і розпоряджень  керівництва.

2.7. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  має право підвищувати свою  професійну кваліфікацію.

2.8. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  має право повідомляти про  виявлені в процесі своєї діяльності  порушення і невідповідності  і вносити пропозиції щодо  їх усунення.

2.9. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  має право ознайомлюватися з  документами, що визначають права  та обов'язки за займаною посадою,  критерії оцінки якості виконання  посадових обов'язків.

                                          3. Відповідальність

3.1. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  несе відповідальність за невиконання  або несвоєчасне виконання покладених  цією посадовою інструкцією обов`язків  та (або) невикористання наданих  прав.

3.2. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  несе відповідальність за недотримання  правил внутрішнього трудового  розпорядку, охорони праці, техніки  безпеки, виробничої санітарії  та протипожежного захисту.

3.3. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  несе відповідальність за розголошення  інформації про організацію (підприємство/установу), що відноситься до комерційної  таємниці.

3.4. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  несе відповідальність за невиконання  або неналежне виконання вимог  внутрішніх нормативних документів  організації (підприємства/установи) та законних розпоряджень керівництва.

3.5. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  несе відповідальність за правопорушення, скоєні в процесі своєї діяльності, в межах, встановлених чинним  адміністративним, кримінальним та  цивільним законодавством.

3.6. Слюсар з контрольно-вимірювальних  приладів та автоматики 3-го розряду  несе відповідальність за завдання  матеріального збитку організації  (підприємству/установі) в межах,  встановлених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством.

 

 

 

 

6.Обслуговування та ремонт засобів і систем автоматизації

У відповідності з призначенням , об'ємом , складом робіт і періодичністю  їх виконання профілактичні роботи поділяються на планово - попереджувальні  роботи (ППР ) і позапланові .

До складу планово - попереджувальних робіт входять : щозмінне ( щодобове ) технічне обслуговування приладів , що виконується протягом всієї зміни ( доби) ; періодичне технічне обслуговування, яке виконується згідно з планом - графіком.

Щозмінне ( щодобове ) технічне обслуговування являє собою комплекс заходів , спрямованих на створення  найбільш сприятливих умов для роботи засобів і систем контролю і автоматичного  управління; поточне обслуговування полягає в систематичному виконанні  операцій , які забезпечують нормальне  функціонування засобів автоматизації (заливка чорнила , заправка папером  і т. п. ) , і у виявленні дефектів, що виникають при експлуатації приладів і засобів автоматизації. Періодичне технічне обслуговування приладів і  засобів автоматизації ( періодичні повірки ) проводиться згідно із затвердженим графіком планово - попереджувальних робіт , що розробляється в залежності від характеру виробництва та режиму роботи ( змінності ) на підприємствах . В обсяг роботи при проведенні періодичної перевірки входять: огляд приладу для визначення його технічного стану , перевірка точності приладу та визначення при необхідності відповідного виду ремонту. Позапланові  роботи зводяться в основному  до оперативного ремонту або заміні відмовили засобів КВПіА . Перевірка  точності показань приладів проводиться  у відповідності з нормами , передбаченими  ГОСТ , інструкціями Комітету стандартів , мір і вимірювальних приладів або технічними умовами , зазначеними  в монтажно - експлуатаційних інструкціях.

Якщо по технічному стану  прилад не вимагає поточного або  капітального ремонту , період його експлуатації продовжується до наступної планової повірки .

У відповідності з призначенням , характером і обсягом виконуваних  робіт ремонти поділяються на такі види : поточний і капітальний .

При поточному ремонті  проводиться усунення дрібних дефектів і окремих несправностей у  вузлах , що перешкоджають нормальній роботі приладу . Поточний ремонт передбачає чистку приладу з частковою його розбиранням і заміною пошкоджених  дрібних деталей і вузлів. У  разі ремонту вимірювальної частини  приладу проводиться обов'язкова його повірка . Поточний ремонт проводиться  силами ремонтна - повірочного дільниці служби КВП або безпосередньо на місці , без зняття приладу з установки , або в ремонтній майстерні. В останньому випадку заповнюється дефектний ярлик за підписом відповідальної особи ремонтної служби .

При капітальному ремонті  приладу доводиться замінювати основні  деталі , проводити регулювання і  підгонку як механічних деталей , так  і електричної схеми . Капітальний  ремонт доцільно проводити для приладів з періодичністю повірок не менше  одного року . Якість капітального ремонту і порядок приймання приладів повинні відповідати ГОСТ , інструкціям Комітету стандартів , мір і вимірювальних приладів або технічним умовам , встановленим для нових приладів. Після капітального ремонту всі контрольна - вимірювальні прилади підлягають повірці і здачі .

Ремонт приладів може здійснюватися  двома способами : індивідуальним і  знеособленим .

При індивідуальному способі  основні деталі і вузли після  їх ремонту встановлюється на той  же прилад , з якого вони були зняті.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7.Основні види монтажних демонтажних робіт які виконуються КВПіА

Приклади  робіт

1. Амперметри, вольтметри, гальванометри, мілівольтметри, манометри, електролічильники, редуктори  - капітальний ремонт і регулювання.

2. Арифмометри  та друкарські машинки всіх  систем - поточний та середній  ремонт.

3. Барометри-анероїди - ремонт та регулювання.

4. Ваги  технічні - ремонт.

5. Ваги  товарні та автомобільні з  коромисловим вказівним приладом - поточний та середній ремонт, перевірка загартованих стальних  деталей вагів, згинання, шліфування  призм, подушок та сережок.

6. Гирі  робочі - перевірка на контрольних  вагах.

7. Витратоміри,  реле часу, механічні поплавкові  механізми - ремонт та регулювання.

8. Датчики  гідравлічні - обпресування, ремонт.

9. Датчики  п'єзоаку стичні - капітальний ремонт, регулювання.

Информация о работе Отчет по практике в ООО «Илличевский зерновой терминал»