Проблеми та перспективи управління оборотними коштами в сучасній господарській практиці

На час створення  об’єднання «Укртелеком» до його складу входили лише сiм пiдприємств та органiзацiй, а саме: Українське пiдприємство мiжнародного та мiжмiського зв’язку та телебачення «Укртек», «Київський телеграф», Київська мiська радiотрансляцiйна мережа, Центр iнформацiйних технологiй, Державний Iнститут по розвiдуванню та проектуванню засобiв та споруд зв’язку «Укрзв’язокпроект», Державний Iнститут по проектуванню засобiв та споруд зв’язку «Дiпрозв’язок» та «Закарпаттелеком».

Наступним визначним  кроком стало приєднання у сiчнi 1995 року ще 22 обласних, Кримського республiканського i Севастопольського мiського пiдприємств електрозв’язку. Наприкiнцi 1995 року було створене i включене до складу об’єднання Українське державне пiдприємство супутникового зв’язку «Укрзв’язоксупутник» Останнім до складу Укртелекому увійшов «Днiпротелеком» в сiчнi 1996 року.

Протягом 1994-97 років Укртелеком став загальновизнаним державним оператором електрозв’язку на нацiональному та мiжнародному рiвнях. Проте згодом накопичились проблеми, якi почали стримувати розвиток об’єднання, в складi якого функцiонувало 35 державних пiдприємств та органiзацiї зв’язку на правах юридичної особи з 738 фiлiями. Це призвело до того, що в рамках єдиної з технологiчної точки зору компанiї розвиток зв’язку в окремих регiонах вiдбувався нерiвномiрно. Гальмуючим фактором стала й недосконалiсть органiзацiйної структури Укртелекому, її неадекватнiсть умовам ринкової економiки.

В зв’язку з цим  було прийнято рiшення про реорганiзацiю  об’єднання «Укртелеком» в єдине  державне підприємство. На початку 1998 року Кабiнет Мiнiстрiв України затвердив Програму реструктуризацiї Укртелекому, яка передбачала проведення комплексу органiзацiйно-економiчних, фiнансових, правових та технiчних заходiв. У квiтнi 1998 року об’єднання «Укртелеком» було реорганiзовано в єдине підприємство з дворiвневою вертикальною структурою управлiння. Державнi пiдприємства електрозв’язку, якi входили до складу об’єднання, набули статусу фiлiй Українського державного підприємства електрозв’язку «Укртелеком».

10 червня 1999 року за  загальною схемою перетворення  державних пiдприємств на акцiонернi товариства розпочалася корпоратизацiя Укртелекому. Цей процес було завершено 27 грудня 1999 року пiдписанням Акта оцiнки цiлiсного майнового комплексу Українського державного пiдприємства електрозв’язку «Укртелеком» та наказу Державного комiтету зв’язку та iнформатизацiї України про перетворення державного пiдприємства «Укртелеком» у вiдкрите акцiонерне товариство.

5 сiчня 2000 року було  зареєстровано вiдкрите акцiонерне  товариство «Укртелеком». 13 липня  2000 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про особливостi приватизацiї вiдкритого акцiонерного товариства «Укртелеком», а 16 листопада 2000 року Кабiнет Мiнiстрiв України ухвалив рiшення про початок приватизацiї Укртелекому.

18 сiчня 2001 року створено  Комiсiю з приватизацiї ВАТ «Укртелеком». В період з 1 жовтня 2001 року до 1 лютого 2002 року відбувся основний етап пільгового продажу акцій ВАТ «Укртелеком». На сьогоднi у складi пiдприємства функцiонують 32 фiлiї (в т.ч. 27 регiональних філій) з 373 вiдокремленими структурними пiдроздiлами.

Останні зміни до організаційної структури товариства затверджено  станом на 27 січня 2006 року. Відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 26 квітня 2006 року Філію «Центральна  міжнародна та міжміська телефонно-телеграфна станція ВАТ «Укртелеком» перейменовано на «Філія інформаційно-комунікаційних систем ВАТ «Укртелеком» [14].

Баланс ВАТ «Укртелеком» на 30 червня 2012 року наведений в додатку 1, звіт про фінансові результати за цей період – в додатку 2. За результатами роботи підприємство має наступні економічні показники, які відображені в додатку 3. На підставі наведених даних проведемо аналіз фінансово-господарської діяльності ВАТ «Укртелеком».

За І півріччя виторг підприємства в 2012 році збільшився на 172005,1 тис. грн., що становить 105,4 % у порівнянні з І півріччям 2011 роком. З даних додатку 3 видно, що балансовий прибуток в І півріччі 2012 році збільшився в порівнянні з 2011 роком на 335 135,8 тис. грн., що становить 342,1 %. Збільшенню балансового прибутку сприяло збільшення прибутку від фінансово-господарської діяльності на 276 843,9 грн. або на 208,2 %. Комерційні видатки зросли на 199787 тис.грн., управлінські – на 4822,6 тис. грн.., що становить 576,9 % та 102,7 % відповідно.

Наведені дані свідчить про незначне зростання показників господарської діяльності ВАТ «Укртелеком» у І півріччі 2012 року порівняно з І півріччям 2011 року.

Структура управління ВАТ «Укртелеком» наведена в додатку 4.

2.2. Аналіз ефективності  використання оборотного капіталу  ВАТ «Укртелеком»

З метою аналізу ефективності використання оборотного капіталу ВАТ «Укртелеком» проведемо горизонтальний та вертикальний аналіз балансу підприємства (додаток 5)

У практиці планування, обліку та аналізу оборотний капітал  класифікується за такими ознаками:

1. За функціональним призначенням у процесі виробництва: оборотні фонди та фонди обігу. До оборотних фондів відносять виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів.

2. За практикою контролю, планування та управління: нормовані та ненормовані оборотні кошти. На підприємстві можуть бути встановлені норми на виробничі запаси, готову продукцію, товари.

3. За джерелом формування оборотного капіталу: власний і позичковий оборотний капітал. Величина власного оборотного капіталу визначається як різниця між 2-м розділом активу балансу «Оборотні активи» і 4-м розділом пасиву «Поточні зобов'язання».

Власний оборотний капітал  ВАТ «Укртелеком» за І півріччя 2012 року становить на початок звітного періоду 1607993,2 тис. грн., на кінець - 2209327,2 тис. грн.. протягом звітного періоду власний оборотний капітал ВАТ «Укртелеком» зріс на 601334 тис. грн. або на 37 %. Таке зростання пояснюється суттєвим збільшенням протягом звітного періоду оборотних активів підприємства за рахунок збільшення дебіторської заборгованості за послуги (на 160085,8 тис. грн. або на 21%) та грошових коштів в національній валюті (на 481794,9 тис. грн. або 173%) (додаток 5).

4. За ліквідністю (швидкістю перетворення на гроші): найбільш ліквідні активи, активи, що швидко реалізуються, активи, що реалізуються повільно, активи, що реалізуються важко. Аналіз ліквідності активів ВАТ «Укртелеком» за І півріччя 2012 року наведений в додатку 6.

5. За рівнем ризику вкладення капіталу: оборотний капітал з мінімальним, невеликим, середнім та високим ризиком вкладення.

6. За матеріально-майновим станом: предмети праці (сировина, матеріали, паливо тощо), готова продукція, товари, гроші (кошти) і кошти в розрахунках.

Фінансовий стан підприємства залежить від того, наскільки швидко кошти, вкладені в активи, перетворюються на реальні гроші. Найважливіші показники  господарської діяльності підприємства – прибуток і обсяг реалізованої продукції – безпосередньо залежать від швидкості обертання оборотних коштів.

Прискорення обертання  оборотних коштів має велике значення для забезпечення стабільності фінансового  стану підприємства, що пояснюється  трьома основними причинами. По-перше, від швидкості обертання коштів залежить розмір річного обороту, бо підприємство, що має невеликий обсяг оборотних коштів, але ефективніше їх використовує, здатне робити такий самий оборот, як і підприємство з більшим обсягом коштів, але з меншою швидкістю обертання. По-друге, з оборотністю пов'язано відносну величину витрат, зменшення яких знижує собівартість одиниці продукції. По-третє, прискорення обороту на тій чи тій стадії кругообороту коштів (наприклад, скорочення часу перебування матеріалів на складі) змушує прискорити оборот на інших стадіях.

Слід наголосити, що робота за умов ринку і повної господарської  самостійності не скасовує необхідності планування (нормування) оборотних  коштів. Обов'язковість використання нормативів, установлених вищою за рівнем організацією, залежить від їх економічної доцільності. Якщо нормативи використовуються в рамках внутрішнього аналізу, то їх дотримання треба контролювати. У процесі аналізу з'ясовуються причини утворення понаднормативних або менших за нормативи оборотних коштів. Аналіз нормованих оборотних коштів проводиться як в цілому, так і за окремими балансовими статтями, всередині статей – за групами, усередині груп – за видами для виявлення змін або недостач цінностей. Стан виробничих запасів аналізують за даними аналітичного обліку сировини, матеріалів, палива та інших цінностей, що його ведуть на складах матеріально відповідальні особи і бухгалтерія.

Для обґрунтованої оцінки стану  оборотних коштів аналізують передовсім їхню динаміку, бо балансові залишки  оборотних коштів на кінець року, як правило, є нижчими, ніж на певні поточні дати, оскільки перед складанням кінцевого балансу перевіряється його реальність з допомогою проведення інвентаризації, результатом якої є, як правило, списання різних витрат, не виявлених протягом року. Аналізуючи стан нормованих оборотних коштів на підприємстві, необхідно зазначити, що й перевищення нормативів також негативно впливає на фінансовий стан, оскільки означає «перетягування» коштів із позапланових джерел, призводить до зростання кредиторської заборгованості.

Отже, аналізуючи стан оборотних коштів за умов ринкової економіки, необхідно  розглядати всі конкретні причини, виявляти ті, що негативно впливають на стан цих коштів і розробляти конкретні заходи для усунення таких причин. За даними ф. 1 «Баланс» (додаток 1), ф. 2 «Звіт про фінансові результати» (додаток 2) визначаємо й аналізуємо показники оборотності оборотних коштів ВАТ «Укртелеком»:

1. Оборотність у днях (Од) – час повного кругообігу оборотних коштів.

Визначається за формулою: , де СЗ – середній залишок оборотних коштів; Д – кількість днів у періоді, що аналізується; Р – виручка від реалізації.

2. Коефіцієнт оборотності (Ко) – це кількість оборотів, що їх роблять оборотні кошти за період, який аналізується. Цей коефіцієнт характеризує розмір обсягу виручки від реалізації в розрахунку на одну гривню оборотних коштів. Визначається за формулою: , де Р – виручка від реалізації; СЗ – середній залишок оборотних коштів за період, що аналізується.

3. Тривалість одного обороту в днях (То) – визначається за формулою: , де Д – кількість днів періоду, що аналізується; Од – оборотність оборотних коштів у днях.

4. Коефіцієнт завантаження  коштів в обороті (Кз). Він показує  суму оборотних коштів, що авансуються  на 1 грн. виручки від реалізації, і визначається за формулою: , СЗ – середній залишок оборотних коштів, грн; Р – виручка від реалізації продукції, грн.;

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз) – величина, обернена до коефіцієнта оборотності оборотних коштів (Ко). Що менший коефіцієнт завантаження коштів, то ефективніше використовуються оборотні кошти.

Методика аналізу оборотності  оборотних коштів полягає в порівнянні показників оборотності оборотних  коштів підприємства за звітний період з аналогічними показниками за минулий  звітний період. У такий спосіб виявляються тенденції поліпшення або погіршання. Ця інформація корисна для акціонерів, можливих інвесторів, потенційних покупців, постачальників та ін. Аналіз оборотності оборотних коштів ВАТ «Укртелеком» відображено в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Аналіз оборотності  оборотних коштів ВАТ «Укртелеком» за І півріччя 2012 року

Виходячи з наведених  у таблиці даних, можна зробити висновок, що оборотність оборотних коштів за півріччя на ВАТ «Укртелеком»  прискорилась на 2,3 дня. Це привело:

• до збільшення коефіцієнта оборотності засобів на 0,02;
• до зниження коефіцієнта завантаження засобів в обороті на 0,94 коп.

На зміну оборотності  оборотних коштів впливають два  фактори: зміна обсягу виручки від реалізації продукції; зміна середнього залишку оборотних засобів.

Метою аналізу оборотності оборотних коштів є також визначення суми грошей, що їх було вивільнено з обороту внаслідок прискорення оборотності оборотних коштів або додатково залучено в оборот унаслідок уповільнення такої оборотності. Для цього проводять такий розрахунок: різницю в оборотності у днях помножують, на звітну одноденну виручку. За даними звітності ВАТ «Укртелеком», прискорення оборотності оборотних коштів на 2,3 дні вивільнило з обігу грошові кошти в сумі 50012,37 тис.грн.

Величину економічного ефекту, отриманого від прискорення оборотності оборотних коштів, можна визначити, користуючись коефіцієнтом завантаження коштів в обороті.