Аналіз діяльності підприємств за допомогою фінансових коефіцієнтів

Ліквідність балансу – це ступінь покриття зобов’язань підприємства його активами, термін перетворення яких у гроші має відповідати терміну погашення зобов’язань.

 Від ліквідності балансу варто відрізняти ліквідність активів. Рівень ліквідності активів пов’язаний із часом, який необхідний для перетворення їх у гроші. Чим менше часу необхідно для перетворення даного виду активу у гроші, тим вища його ліквідність. Ліквідність балансу залежить від співвідношення різних за ліквідністю активів. Суттєвим при цьому є терміни відповідних зобов’язань.

Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів з активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності, із зобов’язаннями за пасивом, що згруповані за термінами їх погашення.

Активи балансу за ступенем ліквідності поділяються на такі чотири групи.

1. Найбільш ліквідні активи (А1). До них належать усі статті грошових коштів і їх еквівалентів. Ці засоби використовуються для виконання поточних зобов’язань негайно:

А1 = ряд.220 + ряд.230 + ряд. 240 ф.1.

А1 = 10298,6;

А1 = 15830,23;

А1 = 11492.

2. Швидко реалізовані (ліквідні) активи (А2). До цієї групи належать активи, для перетворення яких у грошову форму потрібен більш тривалий час. Це поточні фінансові інвестиції, дебіторська заборгованість, векселі одержані, інші оборотні активи і витрати майбутніх періодів. Ліквідність цих активів залежить від таких факторів:

‒ кваліфікація фінансових працівників;

‒ оформлення банківських документів;

‒ видів форм розрахунків;

‒ швидкості документообігу в банках;

‒ взаємовідносин з покупцями і їхньої платоспроможності.

А2 = ряд.150+ ряд.160 + ряд170+ ряд.180 + ряд.190+ряд.200+ряд.210+ ряд.250+ряд.270 ф.1.

А2 = 206635;

А2 = 162200,74;

А2 = 159120.

3. Активи, що реалізуються повністю  (А3). Для цієї групи активів, до якої належать запаси, витрати на незавершене виробництво, готова продукція, товари, потрібен набагато більший термін для перетворення їх у готову продукцію, потім у дебіторську заборгованість, а потім уже в грошові кошти. На ліквідність цих активів впливають такі фактори: своєчасність відвантаження продукції і її конкурентоспроможність.

А3 = ряд.100 + ряд.110+ ряд.120  ряд.140 ф.1.

А3 = 11934;

А3 = 113762;

А3 = 63493,3.

4. Активи, що реалізуються складно (А4). До цієї групи активів належать необоротні активи підприємства, вартість яких відображена в першому розділі активу балансу. Вони використовуються в господарській діяльності підприємства тривалий час:

А4 = ряд.080 ф.1.

А4 = 65990,6;

А4 = 58898,71;

А4 = 47470,8.

Пасиви балансу ґрунтуються за ступенем терміновості їх оплати. З даних балансу неможливо одержати повну інформацію для проведення такого групування. Для проведення цієї процедури можна, при можливості, користуватися примітками для звітності. Під час проведення внутрішнього аналізу, якщо є доступ до даних аналітичного обліку, таке групування можна зробити більш точно. Якщо ж мають дані тільки балансу,то використовується стандартний підхід, тобто здійснюється групування відповідно до передбачених термінів погашення і воно буде умовним,тому що до кожного підприємства потрібен індивідуальний підхід.

1. Негативні пасиви (П1). До них належать кредиторська заборгованість за придбані товари,роботи, послуги та поточні зобов’язання за рахунками:

П1 = ряд.530 – ряд.540 +ряд.550 + ряд.560 + ряд.570+ ряд.580 + ряд.590 + ряд.600 ф.1.

П1 = 141691,94;

П1 = 227747,13;

П1 = 112756,3.

2. Короткострокові пасиви (П2). До цієї групи належать короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями та іншими поточними зобов’язаннями:

П2 = ряд.500+ ряд.510 + ряд.520 + ряд.610 ф.1.

П2 = 26652,6;

П2 = 33724,6;

П2 = 15470.

3. Довгострокові пасиви (П3). Ця група пасивів представлена довгостроковими зобов’язаннями підприємства та витратами і доходами майбутніх періодів:

П3 = ряд.430 + ряд.480 + ряд.630 ф.1.

П3 = 32708;

П3 = 30056;

П3 = 77350.

4. Постійні пасиви (П4). Це статті першого розділу пасиву балансу:

П4 = ряд.380 ф.1.

П4 = 93805,66;

П4 = 104380,5;

П4 = 75999,69.

Для визначення ліквідності балансу треба порівняти підсумки за кожною групою активів і пасивів. Баланс вважається абсолютно ліквідним, якщо має місце така ситуація:

 

Якщо на підприємстві виконуються перші три умови, тобто поточні активи перевищують зовнішні зобов’язання підприємства, то обов’язково виконується й остання умова. Четверта нерівність носить балансуючий характер і водночас має глибокий економічний зміст: її виконання свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стійкості – наявності у підприємства власних оборотних коштів.

У випадку, коли одна або кілька нерівностей мають протилежний знак, ліквідність балансу абсолютно не вважається. При цьому нестача коштів в одній група активів компенсується їхнім надлишком в іншій групі, хоча компенсація при цьому має місце лише за вартісною величиною, оскільки в реальній платіжній ситуації менш ліквідні активи не можуть замістити більш ліквідні.

Оцінюючи ліквідність, розраховують такі коефіцієнти:

‒ коефіцієнт абсолютної ліквідності;

‒ коефіцієнт швидкої ліквідності;

‒ коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності;

‒ частку запасів і витрат у сумі поточних зобов’язань.

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал) є найбільш твердим критерієм ліквідності підприємства і показує, яка частка поточних зобов’язань може бути погашена негайно:

Кал = =

Кал = 0,06118;

Кал = 0,06054;

Кал = 0,04081.

Орієнтоване значення коефіцієнта абсолютної ліквідності має бути не менше 02 – 0,25. У вітчизняній практиці ці значення значно нижчі, на рівні 0,09 – 0,2.

На сьогодні практично тільки деякі підприємства витримують установлений норматив коефіцієнта абсолютної ліквідності. З одного боку, подібну ситуацію можна розцінити як негативний момент, а з іншого – це означає, що підприємства не тримають кошти «замороженими», а активно їх використовують. У західній практиці даний коефіцієнт розраховується рідко. У країнах з перехідною економікою його оптимальне значення визначається на рівні 0,2 – 0,35. Значення, яке перевищує 0,35, не завжди потрібне, так як надлишок свідчить про неефективне їх виконання.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) (інші назви цього коефіцієнта – коефіцієнт «лакмусового папірця», проміжний коефіцієнт ліквідності або коефіцієнт термінової ліквідності) розраховується за формулою:

Кшл = =

Кшл = 0,8947;

Кшл = 0,5748;

Кшл = 0,3233.

Даний коефіцієнт розраховується без обліку матеріальних запасів не тільки тому, що вони менш ліквідні, а тому, що кошти, які можна одержати в разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути значно нижчими за витрати на їх закупівлю. В умовах ринкової економіки типовою є ситуація коли при ліквідації підприємства одержують 40% і менше від облікової вартості запасів. Бажано, щоб цей коефіцієнт дорівнював 1,0 – 1,5. Однак в умовах України достатнім вважається його значення 0,7 – 0,8.

3. Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності (Кпл) показує,на якому рівні наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов’язань. Якщо поточні активи перевищують за величиною поточні зобов’язання, підприємство може розглядатися як таке, що успішно функціонує:

Кпл = =

Кпл = 1,3595;

Кпл = 1,2889;

Кпл = 1,8257.

Відповідно до загальноприйнятих стандартів вважається, що значення цього коефіцієнта має бути в межах від 1,0 до 2,0. Нижня межа зумовлена тим, що поточних активів має бути досить для погашення поточних зобов’язань, інакше підприємство перебуватиме під загрозою банкрутства. Перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов’язаннями в два (три) рази вважається також не бажаним, оскільки це може свідчити про порушення структури капіталу. Критичне значення даного показника дорівнює 1,0.

Наявність різних показників ліквідності пояснюється різними інтересами користувачів аналітичної інформації: коефіцієнт абсолютної ліквідності є важливим для постачальників сировини і матеріалів, коефіцієнт швидкої ліквідності – для банків, коефіцієнт поточної ліквідності – для покупців і власників акцій і облігацій підприємства.

 

 

 

2.3. Аналіз ділової  активності підприємства

 

Ділова активність підприємства у фінансовому аспекті виявляється передусім у швидкості обороту його засобів. Аналіз її полягає у дослідженні рівнів і динаміки різнобічних фінансових коефіцієнтів оборотності, які є відносними показниками фінансових результатів діяльності господарюючого суб’єкта.

У широкому розумінні ділова активність означає весь спектр зусиль, спрямованих на просування підприємства на ринках продукції, праці, капіталу. У контексті аналізу фінансово – господарської діяльності цей термін розуміється в більше вузькому змісті – як поточна виробнича й комерційна діяльність підприємства.

Таблиця 1.3

Аналіз ліквідності підприємства

 

Показники	1 рік	2 рік	3 рік	Відхилення
Групування активів за ступенем ліквідності
Найбільш ліквідні активи (А1)	10298,6	15830,23	11492
Швидко реалізовані активи (А2)	206635	162200,74	159120
Активи, що реалізуються повільно (А3)	11934	113762	63493,3
Активи, що реалізуються складно (А4)	65990,6	58898,71	47470,8
Групування пасивів за ступенем терміновості їх оплати
Негайні пасиви (П1)	141691,94	227747,13	112756,3
Короткострокові пасиви (П2)	26652,6	33724,6	15470

 

Продовж. табл. 1.3

 

Довгострокові пасиви (П3)	32708	30056	77350
Постійні пасиви (П4)	93805,66	104380,5	75999,69
Оцінка ліквідності балансу		за коефіцієнтами
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал)	0,06118	0,06054	0,04081
Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл)	0,8947	0,5748	0,3233
Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності (Кпл)	1,3595	1,2889	1,8257

 

Висновки:

• коефіцієнт абсолютної ліквідності на 2 році знизився, але не значно, а на 3 році ще більше, показник означає неефективне використання значення;
• коефіцієнт швидкої ліквідності в 2 та 3 році зменшився. Розраховується без обліку матеріальних запасів не тільки тому, що вони менш ліквідні, а тому, що кошти, які можна одержати в разі вимушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути значно нижчими за витрати на їх закупівлю;
• коефіцієнт (загальної) поточної ліквідності відповідно до загальноприйнятих стандартів вважається, що значення цього коефіцієнта має бути в межах від 1,0 до 2,0. Коефіцієнт поточної ліквідності потрібен для покупців і власників акцій і облігацій підприємства.

Ділова активність підприємства проявляється в динамічності її розвитку, досягненні поставлених цілей, ефективному використанні економічного потенціалу, розширені ринків збуту.

Основні показники ділової активності: співвідношення темпів зростання активів, виторгу і прибутку; показники оборотності; фондовіддача; тривалість операційного і фінансового циклів.

Аналіз показників ділової активності показує, наскільки ефективно підприємство використовує свої засоби в основній виробничій діяльності.

Ділову активність підприємства можна оцінювати як на якісному, так і на кількісному рівні. Оцінка ділової активності на якісному рівні може бути отримана в результаті порівняння діяльності підприємства з однотипними за сферою застосування капіталу підприємствами. Такими якісними критеріями є: