Дослідження організації фінансової діяльності ООО "Автодору"

ЗМІСТ

ВСТУП

 

РОЗДІЛ 1. ТОВАРНА  ПОЛІТИКА НА ПІДПРИЄМСТВІ: СУТНІСТЬ, ЦІЛІ, АСПЕКТИ В СИСТЕМІ КОМПЛЕКСУ МАРКЕТИНГУ

 

1.1 Сутність товарної  політики та її цілі.

 

1.2 Основні етапи маркетингової товарної політики.

РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ ТОВАРНОГО АСОРТИМЕНТУ ТА ЙОГО УПРАВЛІННЯ

2.1. Аналіз формування товарного асортименту і його показників

2.2. Аналіз управління товарним асортиментом

РОЗДІЛ 3. Підходи щодо оптимізації товарного асортименту.

РОЗДІЛ 3. РОЗРОБКА ТОВАРНОЇ ПОЛІТИКИ НА ПІДПРИЄМСТВІ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 

 

ВСТУП

 

Питання ефективного  формування товарної політики є основою  діяльності підприємства, джерелом його прибутків, перспективою подальшого функціонування та розвитку.

На сьогодні в умовах жорсткої конкуренції саме властивості і характеристики товару визначають напрям ринкової і всієї виробничої політики підприємства. Всі заходи, пов’язані з товаром, тобто його створення, виробництво й удосконалення, реалізація на ринках, сервісне і передпродажне обслуговування, розробка рекламних заходів, а також зняття товару з виробництва, займають центральне місце в усій діяльності товаровиробника і є складовими його товарної політики.

Товарна політика відіграє важливу роль у здійсненні комерційної та маркетингової діяльності підприємства на ринку. Маркетинговим аспектом є дії спрямовані на забезпечення споживачів товарами та послугами, а комерційний аспект – це досягнення економічної ефективності діяльності підприємства при здійсненні закупок і збуту продукції.

Основні напрямки та принципи розробки товарної політики безпосередньо залежать від чітко визначеної генеральної стратегії підприємства. Для правильного ефективного формування товарної політики необхідне забезпечення таких умов: наявність довгострокової генеральної стратегії; чітке уявлення про цілі виробництва і збуту продукції на перспективу; досконале знання конкурентного ринку та його потреб; адекватна оцінка своїх можливостей і ресурсів.

 

 
 
 

 

 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

 
 

 

Термін това́рна полі́тика достатньо широкий і охоплює різні аспекти продуктової стратегії і тактики підприємства. Це формування товарного асортименту, модифікація існуючих виробів, зняття з виробництва застарілих, розроблення і запуск у виробництво нових товарів, забезпечення належного рівня їх якості і конкурентоспроможності. Тому важливе значення має створення привабливої упаковки товару, використання штрих-коду, розроблення ефектної товарної марки та її офіційна реєстрація. Підкріплює позиції товару організація сервісу, надані фірмою гарантії, умови поставки тощо. Все це в комплексі і становить сутність маркетингової товарної політики фірми, спрямованої на максимальне задоволення потреб цільових споживачів.

Іншими  словами - це комплекс заходів, коли один чи декілька товарів використовуються як основні інструменти виробничо-збутової діяльності фірми.

http://uk.wikipedia.org/wiki/

Цілі та сутність товарної політики

Цим розділом ми розпочинаємо розгляд  кожного з елементів "маркетинг-мікс" —товарної, цінової, комунікаційної політики та політики розподілу. 
 
Товар — це засіб задоволення певної потреби. Отже, товаром є все, що може задовольнити потребу (матеріальні вироби, послуги, ідеї, технології). 
 
Зазвичай товари поділяють на групи за такими критеріями: 
 
- сфера використання (товари споживчого попиту, або споживчі товари, і 
 
товари промислового призначення, або промислові товари); 
 
- тривалість використання (товари короткочасного використання і товари тривалого використання); 
 
- матеріальність (товари та послуги). 
 
В основу класифікації покладений розподіл всіх товарів на два класи відповідно до типу покупця: 
 
• споживчі товари та послуги; 
 
• товари виробничого призначення (промислові товари). 
 
Товари широкого вжитку (споживчі товари) — товари, які споживачі купують для особистого споживання. 
 
Цей клас товарів поділяють: 
 
- залежно від тривалості використання — на товари тривалого використання і товари короткочасного використання; 
 
- залежно від поведінки та звичок покупців — на: 
 
— товари повсякденного попиту, купівля яких відбувається часто без роздумів, без докладання значних зусиль на їх порівняння і купівлю (зубна щітка, хліб, журнал): 
 
товари постійного попиту (купуються регулярно); 
 
товари імпульсивної купівлі (купуються незаплановано — гумка, цигарки); 
 
товари для нагальних потреб (парасолька, обігрівач); 
 
- товари попереднього вибору — товари, які купуються не часто і попередньо порівнюються між собою за окремими критеріями — якість, ціна, дизайн (квартири, електроприлади). Розрізняють схожі і несхожі товари (одяг, меблі); 
 
- товари особливого попиту — це товари з унікальними характеристиками або товари певної марки, заради придбання якої споживачі згодні докласти додаткових зусиль (престижні марки автомобілів); 
 
- товари пасивного попиту, про які споживач або не знає, або знає, але не задумується про їх купівлю (послуги страхування майна); 
 
- споживчі послуги – включають особисті послуги, послуги з орендування товарів і послуг, спрямовані на власність споживачів. 
 
Маркетингові стратегії щодо товарів кожної з груп мають свої особливості. Розглянемо їх. 
 
Товари короткочасного використання повинні бути доступними для споживача (мається на увазі, що торгові заклади, де продаються ці товари, мають бути розташовані в зручному місці і працювати за зручним для покупця графіком). При цьому торгова націнка має бути невеликою, а реклама та інші заходи щодо формування споживчих Переваг повинні мати досить активний характер. 
 
Товари тривалого зберігання вимагають від виробника надання більших гарантій щодо термінів післяпродажного обслуговування. Це пояснює той факт, що в умовах жорсткої конкуренції терміни гарантійного обслуговування становлять вже не рік, як раніше, а два, три або навіть п'ять років. 
 
Товари імпульсивної купівлі. Пропозиція цієї групи товарів має бути підпорядкована імпульсивності як стимулу купівлі: "Прийшов — побачив — купив". Оскільки покупці замислюються про купівлю цих товарів лише побачивши його на полиці, товари імпульсивної купівлі слід розміщувати в торгових точках таким чином, щоб не проминути жодної можливості "потрапити на очі" покупцеві, скажімо, біля кас. 
 
Товари для нагальних потреб мають розміщуватися в багатьох торгових точках, щоб покупець міг їх придбати, щойно вони йому знадобляться. 
 
Товари попереднього вибору, як ми вже зазначили, бувають схожі (однорідні) і несхожі (неоднорідні). Однорідні товари — товари однакової якості, тому увагу до них можна привернути, запропонувавши вигідні ціни або умови оплати. 
 
Щодо неоднорідних товарів акценти трохи інші. Властивості, характеристики товару - важливішими за ціни. Найкраще можна задовольнити покупця, запропонувавши йому широкий асортимент виробів, серед яких він обов'язково знайде те, що задовольняє його індивідуальний смак (пам'ятаєте репризу А. Райкіна: "Чорний низ - білий верх є? — Є! — Білий низ — чорний верх є? — Є!.."). При цьому дуже важливу роль відіграє компетентність персоналу, який і поінформує, і порадить вибрати саме те, "що вам потрібно". 
 
Товари особливого попиту. Вище ми навели приклад цієї групи товарів — престижні арки автомобілів. Навряд чи потенційного покупця BMW, Мегcеdеs або Аudі варто переконувати у перевагах інших марок автомобілів. Вибір зроблено заздалегідь. Тому, на відміну від товарів попереднього вибору, порівняння товарів різних марок на переваги споживача взагалі не вплине. Покупець радше витратить більше часу на пошук дилера, ніж зробить вибір на користь іншої марки. 
 
Товари виробничого призначення (промислові товари) — це товари, призначені для використання у виробничому процесі, для перепродажу або здавання в оренду. 
 
Товари промислового призначення поділяють: 
 
- залежно від призначення і особливостей використання — на товари, що витрачаються при використанні (сировина, природне паливо), та товари, що втрачають при використанні свій ресурс (машини, обладнання); 
 
- залежно від характеру і терміну використання та ролі в технологічному процесі виділяють такі групи товарів промислового призначення: 
 
— капітальне устаткування — будівлі, споруди, стаціонарні установки; 
 
— допоміжне устаткування — рухоме виробниче обладнання та інструмент; 
 
— сировина — продукти природи, призначені для подальшого використання, які, в свою чергу, можуть бути мінерального (нафта, природний газ) та натурального походження (бавовна, риба, пшениця, деревина); 
 
— напівфабрикати та деталі—товари, які стають частиною готової продукції; 
 
— матеріали — товари, які є результатом переробки сировини; / послуги виробничого призначення включають; 
 
— виробничі послуги (послуги з технічного обслуговування та ремонту обладнання, інжиніринг, лізинг); 
 
— розподільчі послуги (комерційні, транспортні); 
 
— професійні послуги (фінансові, інформаційні, консалтингові, банківські, реклами, страхування); 
 
— громадські послуги (наприклад, освітні послуги). 
 
Зазначимо особливості маркетингових стратегій різних груп товарів виробничого призначення. 
 
Капітальне та допоміжне устаткування. Можливість отримати замовлення на будівництво стаціонарних споруд або на поставку устаткування передусім пов'язана із готовністю виробника виготовити устаткування за специфікацією замовника. Щодо реклами як складової комплексу маркетингу, то вона набуває тут значно меншого значення. 
 
Сировина. Природні матеріали (вугілля, газ), враховуючи їхню однорідність, обмежують можливості фірми щодо застосування певного спектра маркетингових заходів. Найважливішими факторами при виборі постачальника залишаються ціна і надійність поставок. 
 
Напівфабрикати та комплектуючі деталі. Ціна на товари цієї групи — найважливіший фактор впливу на покупця. Але не лише ціна. Слід додати ще один, на перший погляд, абсолютно не економічний фактор — довіра до партнера. Щодо комплектуючих деталей, до ціни слід зазначити важливість послуг, які постачальник пропонує покупцеві. 
 
Матеріали. Основними факторами, що впливають на вибір постачальників матеріалів, є ціна. 
 
Послуги, як споживчі, так і виробничого призначення, враховуючи їхній нематеріальний характер, вимагають постійного контролю якості, більшість складових якої стосується саме роботи персоналу, п'ятого "Р" маркетингу (компетентність, ввічливість тощо).  
 
Кожний товар має певну споживчу цінність для покупця, адже саме для задоволення певних потреб він і створюється.  
 
Що досконаліший, з погляду покупця, товар, то сильніші позиції фірми-виробника у конкурентній боротьбі. 
 
При цьому йдеться про три рівні товару, або фактори, за якими споживач оцінює товар, обираючи його серед подібних, і які мають бути передбачені фірмою. 
 
Перший рівень — товар за задумом виробника (потреба, задля задоволення якої він створюється). Це рівень, на якому конкурують товари-замінники, що задовольняють певну потребу. 
 
Другий рівень — товар у реальному виконанні. Кожен товар має п'ять ознак:  
 
якість; 
 
властивості; 
 
дизайн; 
 
марочна назва; 
 
упаковка. 
 
Так, фірми-оператори мобільного зв'язку пропонують своїм клієнтам не тільки базову послугу — голосовий зв'язок, а й широкий спектр супутніх послуг: переадресацію, маскування тощо. Наприклад, абонент може набрати відповідну команду і переадресувати усі виклики на стаціонарний домашній апарат. Він також може тимчасово заблокувати міжнародний чи міжміський вихід з мобільного телефону. Існують також команди, за допомогою яких блокуються небажані дзвінки тощо. 
 
Упаковка, що також є складовою продукції, включає тару, етикетку та вкладки. Важливість упаковки пояснюють суттєві витрати на неї – у середньому 10% від роздрібної ціни, а для косметичних виробів — до 40%. Крім того, упаковка сприяє створенню товарів, які задовольняють потреби не тільки кінцевих споживачів, а й учасників каналів збуту. 
 
Третій рівень — товар із підсиленням передбачає надання споживачеві додаткових послуг або отримання додаткової вигоди від придбання товару і вимагає: 
 
- монтажу; 
 
- гарантії; 
 
- доставки; 
 
- надання кредиту. 
 
Перші три елементи товару із підсиленням є складовими сервісу. 
 
Сервіс — це надання покупцям комплексу послуг для забезпечення ефективного використання купленого товару протягом усього періоду експлуатації. Він є одним із способів, що дають можливість фірмі виділитися серед конкурентів. Виділяють такі види сервісу: 
 
- передпродажний сервіс передбачає розробку каталогів і прейскурантів, переклад технічної документації та інструкцій іноземною мовою, надання готовій продукції товарного вигляду після транспортування, розпакування, розконсервації, зняття антикорозійного або іншого покриття, монтаж, заправку паливом, змащування, налагодження та регулювання, доведення показників до паспортного рівня, демонстрацію виробу в дії, навчання поводженню з виробом. 
 
- післяпродажний сервіс розподіляється на: 
 
— гарантійний сервіс — роботи, виконувані фірмою-виробником, від яких залежить стабільна робота устаткування, контроль за правильністю експлуатації, огляд проданої техніки працівниками служби сервісу, проведення профілактичних робіт, заміна зношених деталей; 
 
—післягарантійний сервіс передбачає проведення планового капітального ремонту, постачання запасних частин за додаткову оплату. 
 
Важливим елементом сервісу є забезпечення запасними частинами. Якщо від моменту отримання заявки до доставки необхідної деталі минає від 24 годин (термінове замовлення) до 7—10 днів — такі терміни вважаються оптимальними. Для виконання подібних замовлень багато фірм мають своїх представників у районах з великим обсягом продажу. 
 
Американська компанія DEL CORPORATION, що здійснює поставки високоякісних персональних комп'ютерів, створила в Україні авторизований центр з ремонту та обслуговування устаткування, має свої склади запасних частин і комплектуючих, а також навчальні центри. Для організації сервісної підтримки устаткування створено вісім регіональних сервісних центрів: Захід, Поділля, Південь, Центр, Київ, Донбас, Слобожанщина, Крим. 
 
Фірма гарантує постачання запчастин, різних комплектуючих та елементів для модернізації протягом десяти років від моменту придбання. Кожний комп’ютер збирається на заводі з урахуванням побажань клієнта щодо усіх його параметрів. Велика увага приділяється спрощенню обслуговування комп’ютерів. Наприклад, особливості конструкції машини є такими, що заміна будь-якого з блоків або встановлення додаткових пристроїв займає не більше однієї хвилини. 
 
Важливий коментар: на розвинених ринках, де конкуренція є досить жорсткою, полем битви між фірмами за споживача стає саме третій рівень товару— терміни гарантійного сервісу, вигідні умови поставки, інші складники товару з підсиленням фірми пропонують для того, аби втримати своїх клієнтів і привернути увагу нових покупців. 
 
Які принципові управлінські рішення пов'язані з товарами? Це рішення про розробку нових товарів, їхню модифікацію, обслуговування або зняття з виробництва.  
 
Маркетингова товарна політика — комплекс заходів, у рамках якого один або кілька товарів використовуються як основні інструменти досягнення цілей фірми. 
 
Оскільки переважна більшість фірм пропонує на ринку не один, а кілька товарів або асортименти, в межах маркетингової товарної політики рішення приймаються на трьох рівнях: 
 
- рішення про створення нового товару (властивості, марочна, назва, упаковка); 
 
- рішення про товарний асортимент (ширина, глибина асортименту); 
 
- рішення щодо товарної номенклатури (ширина, глибина, насиченість, гармонійність).

http://dismal-science.com/marketing/69-cl-ta-sutnst-tovarnoyi-poltiki.html

 

 

2.2 Управління товарним асортиментом

 

Запровадження

Актуальність теми дослідження: управління товарним асортиментом – одне з головних напрямів діяльності кожного підприємства. Особливо цей напрям набуває значимість за умов початку ринкової економіки, коли до товару із боку споживача пред'являються підвищені вимогами з якості і асортименту, і зажадав від ефективності роботи з виробленими товарами залежать все економічні показники організації та ринкова частка. Світовий досвід, лідерство в конкурентної боротьби отримує той, хто найбільш компетентний під управлінням товарним асортиментом і володіє методами його реалізації.

Розглянути управління товарним асортиментом виробничого підприємства Досягнення мети поставлені такі:

1. Вивчити теоретичні основи  управління товарним асортиментом.

2. Проаналізувати формування товарного асортименту.

3. Рекомендувати способи для  поліпшення виробничої діяльності.  

Об'єкт  дослідження: виробниче підприємство «>ПищекомбинатКиштовскогоПТПО». 

Предмет дослідження: специфіка управління товарним асортиментом. 

Тимчасові рамки дослідження: 3 роки (2003 –2005). 

Під час написання роботи було використані  такі джерела інформації: річніотчетние документи; статистичні дані; наукова література. 

Методи  дослідження: аналіз економічної літератури; аналіз конкретних інформаційних документів; опитування.

Практична значимість: дана дипломна робота дає наочну можливість у вивченні специфіки виробничої діяльності, може бути цікавим для підприємців для формування та розвитку які у бізнесі структур. До того ж містить у собі багато корисною інформації учнів і.

Структура роботи. Дипломна робота складається з запровадження, двох глав ,укладання, докладання і списку використаної літератури.

 

2.2 Теоретичні основи управління товарним асортиментом. 

 

1.1  Товар та її властивості

Товар — складне, багатоаспектное поняття, у тому числі сукупність багатьох властивостей, головними серед яких є споживчі властивості, тобто. здатність товару задовольняти потреби того, хто їм володіє.

Загальноприйнята визначення товару — продукт праці, вироблений на продаж і як засіб, з допомогою якого задовольнити певну потреба, або товар - це комплекс корисних властивостей речі. І він автоматично охоплює всі складові елементи, необхідних матеріального задоволення потреб споживача.

Споживча цінність товару постає як сукупність зазначених властивостей, пов'язаних безпосередньо і з самим товаром, і супутніми послугами. Ці властивості, однак, постають перед покупцем визначають його намір купити товар та мріяв стати постійним клієнтом даного виробника. І бо стабільного успіху підприємства необхідно піклуватися про формування постійної клієнтури, особливу увагу на конкурентному ринку надається таким якостям, як: колір, упаковка, дизайн,ергономические особливості (зручність користування, обслуговування, ремонту), що супроводжує документація (опис, інструкції по експлуатації). Разом про те чудовий дизайн автомобіля, трактори, верстата при поганому технічне обслуговування не врятує їхню відмінність від провалу на «ринку покупця».

Для можливостей продукту як товар  виробникусле дме розглядати й  оцінювати їх у трьох вимірах: конкретно, розширено і узагальнено.

Конкретний продукт — це базова фізична сутність, має точні характеристики і пропонується під заданим описом чи кодом моделі (наприклад, плита  електрична «Електра», електробритва  «>Бердск-15», електродвигунАИР-100). Стиль, колір, смак, розмір, маса, надійність, якість конструкції і ефективність у використанні — приклади конкретних товарних характеристик.

Поняття розширеного продукту включає  як її спосіб, а й «шлейф» обслуговування (купівля холодильника, наприклад, ув'язується зі отриманням необхідних технічних рекомендацій, гарантій, умов повернення). Розширена продукція стосовно ЕОМ — пакети програм, інструкції для користувачів по експлуатації і порядку обслуговування.

Узагальнений продукт - найбільш широке визначення товару.

Інший важливий становище, що з товаром, з позицій маркетингу - це необхідність проектувати його з чіткою орієнтацією  на заздалегідь ви виявлену цільову  групу споживачів. Головне, що слід пам'ятатипредприятию-изготовителю, продумуючи свій набір послуг, — проектувати його з потреб не «середньостатистичного» покупця, а певної однорідної групи.

Продукт має бути доведений до ступеня  комерціалізації. Цеозна сподівається повне освоєння їх у серійне виробництво, успішний розв'язок усіх випробувань, отримання відповідних сертифікатів та інших нормативно-технічних документів, створити мережу обслуговування.

Товар, орієнтований російського споживача, може ісоответствовать характеру попиту іноземного покупця.Экспортнимназивается такий товар, що після серйозного аналізу вимог відповідного сегмента (групи потенційних покупців) ринку тієї країни (країн), куди вітчизняне підприємство має намір, здійснювати експорт. Під час розробки експортного товару слід також пам'ятати можливі зміни цих вимог, передбачати належне правове, сервісне, рекламне обслуговування. Лише такий товар гарантує за кріплення експортера зовнішньому ринках. Особливо вигідний і перспективний експорт товарів «ринкової новизни».

Зазвичай заведено поділяти товари на споживчого (особистогопользования) і виробничого призначення. Характер споживання товарів кожної з цих груп різний, купівля визначається різними потребами і мотивами. Зазвичай придбання товару власного користування — це акт одноосібної волі, максимум — волі сім'ї. Стосовно купівлі товару виробничого призначення, то тут приймається колегіальне рішення, у проведенні якого беруть участь люди, що перебувають у різних адміністративних рівнях. Для успішного збуту цих товарів фахівець із маркетингу неодмінно має враховувати психологію осіб, від яких прийняття своє рішення про купівлю.

Серед товарів власного користування можна назвати групи: вироби тривалого  користування — автомобілі, холодильники, одяг, меблі тощо., об'єкти, куплені  порівняно рідко; вироби короткострокового  користування — продуктів харчування, косметика, миття; послуги — дію, результатом якого є або якесь виріб, або той чи інший корисний ефект (шитий за замовленням костюм, передрук на машинці рукописи, перевезення пасажирів тощо.) Придбання виробів короткострокового користування й нових послугсопровождается частими контактами покупця продавця. У цьому покупець, якось задоволений якістю товару, надалі переважно купує товар тієї торговельної марки («відданість марці») і невдовзі стає постійним клієнтом його виготовлювача. Якщо придбання виробів короткострокового користування й нових послуг організовано добре і викликає в покупця труднощів, то феномен схильності до марці виникає швидко і вимагає порівняно незначних докладає зусиль до його підтримки.

Виріб тривалого користування, а тим паче виробничогоназначения, потребує великих зусиль, як і організації продажу, і у формировании у клієнта схильності до марці. Стосовно товарам виробничого призначення покупець особливо цінує надійність поставщика, під якої розуміється у тому, що товар належного якості буде поставлено точно вчасно з усією необхідною документацією, І що реклами й усним заявам представників постачальника можна, безумовно, довіряти. Товари надійного постачальника купують нерідко за вищими цінами, ніж товари його конкурентів, і клієнти не зрікаються купівлі у разі підвищення цін, викликану інфляцією чи інші причинами.

Можливі й інші способи класифікації товарів, проте завжди основою такий  класифікації є задоволення потреб: виглядає кінцевим результатом в  характеристиці споживчих властивостей товару. Наприклад, поділ продуктів на предмети повсякденного попиту, предмети ретельного вибору й престижні предмети передбачає, що навколо лише придбані товари у власних очах оточуючих що неспроможні, інші, навпаки, здатні підкреслити високий соціальний статус їх власника.

Товари виробничого призначенняклассифицируют  ми такі категорії: основне устаткування; допоміжне устаткування; вузли і  агрегати; основні матеріали; допоміжні  матеріали та овочева сировина. Такий  поділ полягає в різне ставлення покупателя до цих товарам і специфіці пропонованих вимог до способів продажу, обслуговування, постачання запасними частинами й іншим аспектам торгівлі даними товарами.

Слід зазначити, що на товари виробничого  призначення формується не сам собою, а тісний взаємозв'язок зі попитом на вироби особистого споживання.

Так, сприятлива кон'юнктура на автомати для плазмової зварювання аркушів  алюмінію може виникнути відбитка високого попиту алюмінієві прогулянкові човни, стають за тими або іншим суб'єктам причин модним товаром.