Аналіз та шляхи вдосконалення системи контролю в управлінській діяльності митної служби України

Види внутрішнього контролю за принципом  будови структури управлінських  відносин залежать від типу управлінських  відносин. (Табл. 1.2)

Таблиця 1. 2

Види внутрішнього контролю за принципом  будови структури управлінських  відносин

Види контролю за критерієм якості його виконання фактично характеризують як питання ставлення суб’єкта внутрішньої  контрольної діяльності до виконання  своїх завдань, так і рівень організаційно – контрольної діяльності в митній службі.

Отже, вид внутрішнього контролю є  одним з важливих елементів функціональної частини організаційного механізму  здійснення контрольних функцій  у митній службі України. Слід сказати, що з великого різноманіття видів  внутрішнього контролю у практичній діяльності дуже важливо правильно  їх визначити, а також визначити  послідовність виконання різних видів контролю чи комбінацію у якій вони здійснюватимуться уповноваженими суб’єктами, оскільки правильне обрання виду (або видів) контролю суттєво впливає на його результати. При цьому обрання одного з видів контролю не виключає можливість або необхідність застосування іншого виду.

Елементом функціональної частини  організаційного механізму контрольної  діяльності в митній службі є форми  внутрішнього контролю, а методологічною – методи, за допомогою яких органи митної системи здійснюють внутрішній контроль.

Формою внутрішнього контролю в митній службі є зовнішній вияв практичного виконання завдань і функцій суб’єктів внутрішньої контрольної діяльності митної служби, для якої властивий певний комплекс прийомів організації та здійснення.

Отже, внутрішній контроль у митній службі здійснюється в певних формах та різноманітними методами. Обсяг і зміст підконтрольних об’єктів, особливості підступу до предмета внутрішнього контролю, його мета, заходи, що використовуються суб’єктами контролю, порядок надання результатам контролю необхідної форми є основними ознаками, які відрізняють форми внутрішнього контролю митної служби одна від одної, і у свою чергу від методів контрольної діяльності.(Табл. 1. 3)

Таблиця 1.3

Форми контролю в залежності від  виду контролю

Слід наголосити на тому, що основними  формами контролю в митній службі є: перевірки (комплексні й тематичні) оперативно – службової діяльності митних органів, а також ревізії та перевірки (тематичні, вибіркові) фінансово – господарської діяльності митної служби. Комплексні перевірки являють собою систему заходів дослідження всіх напрямів діяльності об’єкта контролю, а тематичні перевірки оперативно – службової діяльності спрямовані на дослідження окремих питань на об’єкті контролю. Те ж саме стосується й ревізій – досліджується уся фінансово – господарська діяльність об’єкта контролю, а під час перевірки фінансово – господарської діяльності – вивчаються тільки конкретні питання. Отже, вищезазначені форми контролю в митній службі відрізняються між собою не тільки кількістю, глибиною та повнотою досліджуваних напрямів діяльності митної служби, а й підставами та цілями такого дослідження.

Проте в Законі України «Про Державну контрольно – ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 року поняття ревізії визначене як «метод документального контролю діяльності підприємства за дотриманням законодавства з фінансових питань; достовірності обліку та звітності, спосіб документального виявлення недостач, розтрат, привласнення коштів і матеріальних цінностей; попередження фінансових зловживань» [166]. Однак у рамках ревізії, насправді, застосовуються різноманітні методи її здійснення, тоді як сама ревізія є зовнішнім проявом, однією з форм контролю.

Таким чином, можна зробити висновок, що основні форми здійснення контрольних  функцій у митній службі розрізняються  між собою за критеріями комплексності, повноти та глибини дослідження  певних напрямів діяльності й процесів у митній службі, а також підставами та цілями здійснення такого контролю. Крім того, перевірки оперативно – службової діяльності митної служби відрізняються від ревізій та перевірок фінансово – господарської діяльності також і за суб’єктами здійснення цих форм контролю.

Оскільки методи внутрішньої організаційно – контрольної діяльності митної служби – це система прийомів та способів, що застосовуються відповідними суб’єктами митної служби під час здійснення контрольних функцій (вивчення об’єкта контролю), то критеріями класифікації методів внутрішнього контролю митної служби можна визначити певні дії (прийоми) його виконання та джерело, з якого суб’єкти контролю отримують інформацію про підконтрольний об’єкт.

Частиною, яка відображає сукупність принципів внутрішнього контролю в  митній службі, є норми або правила, за якими має здійснюватися успішна  контрольна діяльність. Тому украй важливим є визначення принципів контролю в митній службі України. У Митному кодексі України законодавцем визначені принципи митного регулювання. Принцип компетентності посадових осіб – контролерів означає наявність у них відповідної кваліфікації та досвіду виконання контрольних функцій за відповідними напрямами.

Принцип презумпції невинуватості  підконтрольних осіб означає, що підконтрольні  особи є невинуватими, доки їх вина не буде доведена у встановленому  законом порядку. При цьому обов’язок щодо встановлення в результаті перевірочної діяльності фактів порушень, які сталися з вини підконтрольного об’єкта, лежить на суб’єкті контрольної діяльності.

Принцип захисту об’єкта контролю в адміністративному порядку та судових органах означає, що у випадку, коли права підконтрольної особи порушено контролюючими органами або посадовими особами або ця особа вважає, що її права порушено, вона може у встановленому законом порядку (адміністративному чи судовому) оскаржити дії контролюючого суб’єкта, що переступають її права. Цей принцип також стосується і внутрішньої контрольної діяльності (право вимагати посадовою особою митної служби проведення службового розслідування з метою зняття безпідставних, на її думку, звинувачень або підозри, а також оскарження дій посадових осіб та адміністрації органів, спеціалізованих установ та організацій митної служби щодо притягнення до відповідальності), і зовнішньої контрольної діяльності митної служби (оскарження дій посадових осіб митної служби щодо притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності, втручання в оперативну діяльність суб’єкта ЗЕД (призупинення діяльності митного ліцензійного складу (далі – МЛС), позбавлення ліцензії на відкриття та експлуатацію МЛС, позбавлення ліцензії на здійснення брокерської діяльності, позбавлення кваліфікаційного свідоцтва митного брокера тощо).

Слід наголосити на тому, що для  виконання цільової частини організаційного  механізму здійснення контрольних  функцій у митній службі серед  великого різноманіття елементів функціональної та методологічної частини цього  механізму під час планування, організації та здійснення внутрішнього контролю уповноваженими суб’єктами організаційно – контрольної діяльності в кожному конкретному випадку мають бути правильно визначені цілі внутрішнього контролю та обрані його найбільш доцільні й ефективні види, форми та методи. Тому що в прямій залежності від цього є не тільки результати конкретного контрольного заходу, а й ефективність цієї перевірочної діяльності для всієї митної служби.

Не менш важливим, під час здійснення внутрішнього контролю, є визначення (у нормах чи правилах, за якими має  здійснюватись успішна контрольна діяльність) та дотримання його суб’єктами принципів контролю. При цьому посадові особи, уповноважені на здійснення контролю й прийняття управлінських рішень щодо його проведення та реагування на одержані результати контролю, мають бути наділені відповідними повноваженнями щодо його здійснення та прийняття управлінських рішень. Тут велику роль відіграють засоби інформаційно – аналітичного впливу на об’єкт контролю, що забезпечує інструментальну частину механізму контрольної діяльності в митній службі. Водночас прийняття управлінських рішень (які, як нам відомо, є «джерелом контролю») у кожному випадку відбувається з моменту визначення необхідності проведення внутрішнього контролю і до підведення підсумків за його результатами. За В. Г. Драгановим, «Управлінське рішення – це перш за все розумово – вольовий акт вибору суб’єктом управління того чи іншого варіанта поведінки системи управління», крім того, він додає, що «…в рішенні формулюються цілі та завдання, які стоять перед об’єктами управління, міра їх дозволеної поведінки, які ресурси є необхідними для реалізації цілей та завдань» [145, 78]. Отже, управлінське рішення вміщує ціль і програму діяльності керованої системи управління. Однак треба звернути увагу на те, що управлінське рішення, яке стосується внутрішнього контролю, у загальному вигляді може вміщувати ціль і програму контрольної діяльності уповноваженого суб’єкта контролю та міру дозволеної поведінки об’єкта контролю.

Управлінські рішення приймаються  відповідними уповноваженими посадовими особами митної служби (керівниками  митних органів та спеціалізованих  митних установ і організацій, а  також керівниками підрозділів) з різноманітних організаційно – контрольних питань, як – то: визначення об’єкта контролю, виду, форми та методів його здійснення, строків його проведення, кола осіб, що братимуть участь у перевірці, обрання способів та прийомів його проведення, підведення підсумків за результатами контролю, а також визначення і застосування заходів реагування на виявлені недоліки та порушення, форми реалізації матеріалів контролю, заходів щодо покращення стану справ на об’єкті контролю, проведення перевірки виконання тощо. У зв’язку з цим управлінські рішення, які стосуються контролю в митній службі, залежно від того, на якій стадії реалізації внутрішнього контролю вони приймаються уповноваженою посадовою особою митної служби – суб’єктом управління, можна поділити. (Рис. 1. 1)

Рис. 1. 1 Види управлінських рішень, за стадією реалізації

Крім того, уповноваженою посадовою особою – суб’єктом контролю (керівниками комісій, робочих груп зі здійснення контролю, лінійними керівниками), а також іншими посадовими особами суб’єктами контролю (членами комісій, груп тощо) можуть прийматитися управлінські рішення безпосередньо в ході здійснення контролю. З цього випливає, що зміст управлінських рішень безпосередньо залежить від виду рішення та суб’єкта його прийняття. (Табл. 1. 4)

Таблиця 1. 4

Класифікація управлінських рішень та їх характеристика

Безпосередньо в ході здійснення контролю уповноваженою посадовою особою – суб’єктом контролю (керівники комісій та груп, що здійснюють контроль, безпосередні керівники та ін.) можуть прийматися рішення стосовно: організації контролю, визначення форм, методів, способів та прийомів його здійснення, реагування на виявлені порушення, що мають ознаки злочинів, тощо. Інші суб’єкти контролю можуть, наприклад, приймати рішення стосовно визначення методів, способів та прийомів здійснення контролю, тощо.

У реалізації інструментальної частини  механізму внутрішньої контрольної  діяльності в митній службі велику роль відіграє інформація. Тому наявність інформації і володіння нею, а отже, і поінформованість щодо стану справ на об’єкті контролю –є передумовою для успішного управління митною службою.