Автор работы: Пользователь скрыл имя, 10 Октября 2013 в 15:57, дипломная работа
Мета дослідження полягає у комплексному аналізі функціональної природи системи контролю в управлінській діяльності митної служби України та виробленні на основі проведеного аналізу пропозицій щодо оптимізації та вдосконалення контролю в митній службі.
Для досягнення поставленої мети основна увага була приділена вирішенню наступних завдань:
з’ясування сутності та змісту контролю як умови функціонування системи митних органів;
аналіз організаційних питань реалізації функцій внутрішнього контролю та розкриттю сутності правовідносин, що виникають у митних органах у зв’язку з проведенням внутрішньої контрольної діяльності;
визначення поняття «організаційного механізму здійснення контрольних функцій у митній службі», удосконаленню класифікації елементів цього механізму та з’ясуванню їх змісту;
Вступ...........................................................................................................................3
Розділ 1. Теоретичні основи контролю в управлінській діяльності митної служби України.......................................................................................................................6
1.1. Поняття, сутність та види контролю в митній службі....................................6
1.2. Принципи, форми і методи контролю в митній службі........................…...10
1.3. Зовнішньосистемний та внутрішньовідомчий контроль у митній службі.......................................................................................................................15
Розділ 2. Аналіз та шляхи вдосконалення системи контролю в управлінській діяльності митної служби України..................................................................................18
2.1. Функціональна природа внутрішнього контролю в митній службі України.....................................................................................................................18
2.2. Організаційний механізм здійснення контрольних функцій митної служби України.....................................................................................................................22
2.3. Правовий статус суб’єктів проведення контрольної діяльності в митній службі.......................................................................................................................39
2.4. Основні напрями вдосконалення внутрішнього контролю митної служби України.....................................................................................................................57
Висновки.............................................................................................................................65
Список використаної літератури...............
Між тим, результат – це і є кінцевий результат, який завершує собою що-небудь [142, 587], а ціль – те, до чого прагнуть, чого намагаються досягти, мета [137, 788]. Інакше кажучи, ціль припускає постановку завдання, а також те, до чого необхідно дійти у результаті її розв’язання. Тому визначити ефективність здійснення контролю у митній службі можна, зіставивши кінцевий результат внутрішньої контрольної діяльності і ціль цієї діяльності, що є ідеальною. Таким чином, внутрішій контроль митної служби є діяльністю з реалізації цілі в результаті впливу суб’єкта контролю на об’єкт.
Слід зазначити, що серед основних показників результативності контролю в митній службі можна виділити конкретні види цих показників. (Рис. 4. 1)
Рис. 4. 1 Основні показники результативності контролю в митній службі
Однак, відсутність систематизації критеріїв ефективності та відсутність їх наукового обґрунтування, як для всієї контрольної діяльності, так і для внутрішнього контролю митної служби, не сприяє підвищенню його ефективності.
Отже, треба визначити та систематизувати критерії ефективності контролю у митній службі, поділивши їх на групи. У результаті проведеного аналізу та систематизації показників ефективності контролю в митній службі, було виділено три групи вказаних критеріїв, а саме: загальні, спеціальні та конкретні. (Табл. 4. 1)
Таблиця 4. 1
Критерії ефективності внутрішнього контролю митної служби та їх класифікація
№ |
Критерій |
Класифікація |
1 |
Загальний |
1.Міра задоволення вимог службою її основних завдань та додержання в її діяльності норм чинного митного законодавства, Конституції України та інших Законів держави. 2.Результати діяльності 3.Соціальні наслідки 4.Активне підвищення Діяльності. 5.Темпи та масштаби 6.Упорядкованість, безпека та
надійність суспільних |
2 |
Спеціальний |
1.Цілі внутрішнього контролю митної служби. 2.Витрачений на здійснення 3.Стиль функціонування та як використовуються види,
форми, методи внутрішнього засоби та ресурси митної служби для досягнення поставлених цілей. При цьому, на стиль дуже сильно впливають можливості певної посадової особи; складність організації митної служби; сукупні витрати на утримання суб`єктів внутрішнього контролю (заробітна плата на утримання
спеціальних суб`єктів контролю, кошти на відрядження та проїзд суб`єктів контролю на контрольований об’єкт, витрати на паливо для автомобілів (для забезпечення мобільності осіб – контролерів, тощо ) та забезпечення їх функціонування; доцільність здійснення контролю у митній службі у конкретних випадках. |
3 |
Конкретний |
1.Ступінь відповідності контролю тим параметрам, які визначені правовим статусом його суб’єктів. 2.Законність рішень та дій суб’єктів такого контролю. 3.Реальність управляючих впливів на контрольований об’єкт у цілому та на кожну контрольовану посадову особу окремо. 4.Зміст рішень, вчинків суб’єктів внутрішнього контролю стосовно його Здійснення. 5.Xарактер та обсяг взаємозв’язків суб’єктів та об’єктів відомчої контрольної діяльності митної служби, що має віддзеркалювати рівень демократизму управлінської діяльності в митних органах. 6.Mіра забезпечення престижу суб’єктів внутрішнього контролю. 7.Правдивість та доцільність управлінської інформації отриманої в результаті його проведення. 7.Морально – ідеологічний та морально – виховний вплив внутрішньої контрольної діяльності як на посадових осіб об’єкта контролю, так і на всіх працівників митної служби. 8.Cтупінь наближення до досягнення поставлених цілей. |
Однак, слід сказати, що на ефективність внутрішнього контролю митної служби впливають певні фактори (обставини, умови, причини), що підвищують його ефективність або знижують її. (Табл. 4. 2)
Таблиця 4. 2
Основні фактори, що впливають на ефективність внутрішнього контролю
№ |
Фактор |
Класифікація |
1 |
Правовий |
Впливає на ефективність внутрішнього контролю, стосується питань регулювання правовідносин, що виникають у сфері здійснення контролю в митній службі, законами та підзаконними актами, в тому числі, наказами Голови Держмитслужби України, керівників митних органів та спеціалізованих митних установ і організацій, відомчими інструкціями та іншими нормативними актами. |
2 |
Організаційний |
Стосується питань налагодження роботи по здійсненню контролю в митній службі, її взаємовідносин з іншими державними органами: у випадках, коли здійснюється відповідне реагування на виявлені під час здійснення контролю порушення законності, що мають ознаки корупційних діянь та кримінальних злочинів. |
3 |
Інформаційний |
Стосується забезпеченості суб’єктів внутрішнього контролю в митній службі необхідною інформацією, її аналіз та використання для впливу на об’єкти внутрішнього контролю в цілях зміцнення законності, здійснення планування та оперативного управління системою органів митної служби. Крім того, ефективність внутрішнього контролю також залежить від знання контролюючою особою норм митного законодавства (матеріального права). У зв’язку з чим добре налагоджена система однією з передумов успішного здійснювання внутрішнього контролю в митній службі. |
4 |
Процедурний |
Cтосується встановлення та додержання порядку проведення комплексних та тематичних перевірок ревізій та перевірок фінансово – господарської діяльності, службових розслідувань та інших форм контролю в митній службі, а також проходження документів в апаратах (управління митних органів та спеціалізованих митних установ чи організацій, підготовки проведення нарад та Колегій Держмитслужби України, підбору та розстановки кадрів, тощо). |
5 |
Фактор роботи з кадрами |
Bключає в себе підготовку, підбір та розстановку кадрів, які будуть здійснювати внутрішній контроль в митній службі, підвищення дисципліни та етики поведінки митників, їх кваліфікації, застосування заходів заохочення та стягнення, тощо. |
6 |
Матеріальнo – технічний |
Bключає в себе забезпечення осіб уповноважених на здійснення контролю в митній службі приміщеннями, засобами зв’язку, організаційною технікою, транспортом, нормативно – правовими актами, бланками, канцелярським приладдям. |
7 |
Фактор що впливає на ефективність виявлення порушень законів та обставин |
Точне виконання наказів Голови Держмитслужби України; уміння орієнтуватися у законах та підзаконних актах, контроль за виконанням та додержанням яких покладено на суб’єктів контролю в митній службі; у джерелах інформації та їх носіях; знання типових обставин, які сприяють допущенню недоліків та вчиненню порушень конкретних законів та підзаконних актів об’єктів, на які розповсюджується внутрішній контроль; кола питань, що підлягають обов’язковому висвітленню у процесі проведення перевірок виконання. |
8 |
Фактор що впливає на ефективність реагування суб’єктів контролю |
Виявляє в результаті контрольних заходів недоліки та порушення є: знання системи адресатів для направлення документів реагування на виявлені недоліки та порушення, як у митній службі, так і зовнішніх адресатів у випадках направлення митної служби, голів комісій з проведення контрольних заходів; уміння забезпечити комплексний характер реагування. |
Крім того, існують об’єктивні та суб’єктивні фактори, що негативно впливають на ефективність внутрішнього контролю в митній службі. При цьому, об’єктивні фактори можуть мати правовий (нормативний) та організаційний характер.(Табл.4.3)
Таблиця 4. 3
Об’єктивні та суб’єктивні фактори та їх класифікація
№ |
Фактор |
Класифікація |
1 |
Об’єктивний |
1.Фактор організаційного невпорядкованості внутрішнього контролю). 2.Недостатньо повне та чітке
правове регулювання контролю в митній службі. |
2 |
Суб’єктивний |
1.Невірне тлумачення закону
контролюючою особою або митної служби. 2.Низька кваліфікація 3.Несумлінність окремих |
Відомою формулою ефективності у будь-якій діяльності є формула, що являє собою: Е (ефективність) – Р (результат) / Ц (ціль), яка модифікується у певні моделі критеріїв. Тому, на мою думку, у спрощеному варіанті ефективність внутрішнього контролю митної служби можна визначити, як співвідношення між ціллю цього виду контролю, яку було поставлено суб’єктом управління та кінцевим результатом, досягнутим із найменшими витратами труда, коштів та часу. Це співвідношення у роботі ми будемо називати – результативністю.
Отже, основним показником ефективності внутрішнього контролю в митній службі є результативність, тобто за наслідками контролю мають відбутися позитивні зміни, як у роботі безпосереднього об’єкта контролю, так і у роботі всієї митної служби. Однак, слід наголосити на тому, що на відміну від інших видів державного контролю, результативність внутрішнього контролю, це ще й підвищення ефективності діяльності митної служби.
Слід сказати, що для розкриття змісту загальної ефективності контролю в митній службі треба визначити ступінь досягнення цілей внутрішнього контролю, для чого мають бути з’ясовані наступні питання: скільки витрачено часу на здійснення внутрішнього контролю; скільки витрачено коштів на здійснення контролю; скільки посадових осіб митної служби було задіяно у контрольних заходах із відривом від виконання основних обов`язків за посадою; скільки було отримано митною службою в результаті внутрішнього контролю цінної інформації для потреб управління. При цьому, контроль у митній службі можна вважати ефективним, якщо: витрати суспільно корисної праці посадових осіб митної служби ( як суб’єктів, так і об’єктів контролю) та коштів на його здійснення були мінімальними, а інформація отримана в результаті контролю є корисною для управління митною службою.
Але для того, щоб визначити ефективність внутрішнього контролю також мають бути з’ясовані питання щодо: усунення виявлених порушень; притягнення винних у виявлених порушеннях посадових осіб митної служби до відповідальності; вжиття заходів щодо попередження та профілактики подібних порушень; покращення стану справ на підконтрольному об’єкті та в митній службі в цілому; підвищення ефективності діяльності з виконання митними органами (спеціалізованими установами й організаціями) та їх підрозділами основних функцій.
У процесі визначення ефективності внутрішнього контролю в митній службі, велику роль має так звана «контрольна перевірка» чи «перевірка виконання», в ході якої мають зіставлятися кількісні та якісні показники роботи суб’єктів контролю, визначатися результати їх роботи та ступінь досягнення цілей внутрішнього контролю.
При цьому, для досягнення позитивних результатів контроль у митній службі має здійснюватися систематично, а не час від часу, оскільки обов’язковий мінімум контрольних заходів дисциплінує посадових осіб митної служби, діяльність яких перевіряється.
Аналіз діяльності митної служби з організації та проведення внутрішнього контролю за певними напрямами оперативно – службової діяльності митних органів свідчить, що останнім часом внутрішній контроль в митній службі, особливо той, що здійснюється окремими спеціально створеними суб’єктами (Департаментом внутрішньої безпеки Держмитслужби України та підрозділами внутрішньої безпеки митної служби України, а також Департаментом аналізу ризиків та аудиту), визначається керівництвом Держмитслужби України, як один з основних напрямів діяльності і все більш набуває тотального характеру. Крім того, у певні періоди діяльності митної служби, кількість контрольних заходів зростала у десятки разів, на підставі чого можна говорити, що контроль у митній службі здійснювався лише заради підвищення кількості проведених контрольних заходів, тобто – заради самого контролю. У деяких випадках надмірна кількість перевірок в одних і тих самих митних органах та їх підрозділах деяким чином негативно вплинула на здійснення оперативно – службової діяльності, бо відволікала митників від виконання ними основних функцій і відбирала багато часу, а також негативно впливала на загальну атмосферу в колективі та моральний стан працівників. Так, наприклад, у 2012 р. порівняно з 2011 р. кількість фактичних службових перевірок зросла у 12,7 разів (з 143 до 1827) [56, 104], хоча у 2011р. за результатами кожної такої перевірки, стягнення були застосовані до 3-4 митників, у той час, коли у 2012р. за результатами трьох службових перевірок у середньому було застосовано лише одне стягнення. Однак, ці показники, на наш погляд, аж ніяк не можуть свідчити про те, що ефект від проведених у 2002р. у митній службі перевірок був низьким, або навпаки високим. Але, на підставі цих статистичних даних, можна зробити висновок, що кількість підстав для застосування дисциплінарних стягнень у 2012р. зменшилась у 3,4 рази, не дивлячись на надто велику кількість перевірок. Зокрема, слід сказати, що кількість проведених у 2012р. перевірок є необґрунтовано великою та, аж ніяк не може бути економічно вигідною, про що свідчать і результати анкетування начальників вантажних відділів та митних постів регіональних митниць та митниць. [Додаток 10]
Можна припустити, що однією з причин наявності вказаних прорахунків є недоліки в управлінській діяльності керівних кадрів митних органів України. Тому керівництвом та Колегією Держмитслужби України останнім часом поставлено питання щодо підвищення ефективності як управлінської діяльності митної служби в цілому, так і підвищення ефективності внутрішнього контролю в митній службі. На шляху до підвищення ефективності контролю та його удосконалення в митній службі неодноразово реорганізовувалися структурні підрозділи центрального апарату Держмитслужби України та відповідні структурні підрозділи в регіональних митницях і митницях й окремі митні органи, що є суб’єктами внутрішнього контролю із спеціальною компетенцією, а також перерозподілялися функції між ними (сьогодні це: Департамент внутрішньої безпеки Держмитслужби України та підрозділи внутрішньої безпеки митної служби України; Департамент організації діяльності голови Служби та організаційно – контрольні відділи в регіональних митницях та митницях, а також Департамент аналізу ризиків та аудиту). Тобто, останнім часом у митній службі спостерігається поглиблення спеціалізації та концентрації контрольної діяльності. Основними завданнями вказаних органів та підрозділів є виконання функцій внутрішнього контролю, що має значно зменшувати обсяг роботи управлінських працівників інших підрозділів по здійсненню внутрішнього контролю в митній службі. (Рис. 4. 2)
Рис. 4. 2 Суб’єкти здійснення внутрішнього контролю
Слід сказати, що митна служба не в повній мірі використовує свої можливості та права для профілактики правопорушень у митній сфері й боротьби з ними. Нерідкими є випадки корупції серед співробітників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, факти грубості, свавілля та бюрократизму по відношенню до фізичних та юридичних осіб, які переміщують товари, транспортні засоби та інші предмети через митний кордон України, довгострокові простої транспортних засобів та зовнішньо економічних вантажів на автомобільних та залізничних переходах, в морських портах, зустрічаються випадки не повноцінного збирання митних платежів.
Разом із тим, за результатами службових перевірок та службових розслідувань у порівнянні з 2010р. кількість стягнень, застосованих до посадових осіб митної служби за результатами внутрішнього контролю у 2012 році збільшилась майже у 2,3 рази. Крім того, у 2011р. і 2012 р. у митній службі було проведено – 348 службових розслідувань, у 2003р. – 327, за результатами яких до правоохоронних органів стосовно посадових осіб митної служби було направлено матеріалів: у 2011р. – 190 [56, 104]; у 2012р. – 263 [57, 58]. Тобто, у порівнянні з 2011р., кількість таких матеріалів фактично збільшилась у 1,4 рази. Однак, за результатами розгляду вказаних матеріалів правоохоронними органами у 2011р. було пред’явлено обвинувачення 30 митникам (15,7%), а у 2012р. – 28 посадовим особам митної служби (10,6%). Зазначений факт може свідчити або про низький рівень підготовки цих матеріалів, або про безпідставність їх направлення до правоохоронних органів у 84,3% (2011р.) та відповідно у 89,4% (2012р.) випадків. На сьогодні всі акти службових розслідувань направляються до правоохоронних органів для інформування.