Операційнй менеджмент

Дрібносерійна система  виробництва передбачає:

• спеціалізацію окремих підрозділів, цехів чи дільниць на виконанні різних операцій;
• об'єкти перероблення (деталі, що обробляються, чи клієнти, що обслуговуються) проходять через систему одиницями або невеликими групами;
• вимоги до оброблення чи обслуговування різні, тому кожний об'єкт (деталь, клієнт) просуваються по різних маршрутах з необов'язковим проходженням через усі ділянки.

Система масового виробництва  характеризується:

• створенням великих обсягів відносно стандартизованих виходів;
• окремі одиниці продукції досить подібні, хоча можуть бути окремі відмінності в характеристиках і комплектації;
• час просування одиниці продукції через систему відносно короткий (хвилини, години):
• виробничі ресурси можуть бути упорядковані в певній послідовності і утворюють технологічну лінію (потік, що проходить через усю систему).

Переробна система з  безперервним процесом:

• виробляє значні обсяги відносно стандартизованих виходів;
• єдиний спосіб розрізнити окремі одиниці створюваної продукції полягає у вимірі продукту в певних довільних одиницях (за обсягом, довжиною, площею, масою або часом):
• ресурси, що поступають на вхід системи, безперервним потоком проходять через неї, перетворюючись у продукт на виході.

Прикладом трьох наведених  систем може бути процес виробництва та доставки продуктів харчування. Ресторани - дрібносерійне виробництво. Кафетерії — масове поточне виробництво. Фірми, що обслуговують банкети, — проектне виробництво.

Між операційною функцією та іншими функціями організації існують досип» складні і важливі робочі відносини. Для оптимізації діяльності організації необхідно забезпечити ефективне управління цими відносинами.

По-перше, операції залежать від інженерної функції, яка забезпечує проектування нових видів продукції, виробничих потужностей і процесів. Інженерна функція мас отримувати від виробництва зворотну інформацію з проблем, пов'язаних із конструкцією виробу, та про можливості удосконалення системи.

По-друге, маркетинг мас  забезпечити надійний прогноз попиту і реальні замовлення клієнтів на виходи операційної системи. Крім цього, ця саме функція має інформувати виробництво про всі Претензії споживачів щодо якості чи строків поставки продукції. З іншого боку, маркетинг залежить від виробництва в плані інформації про наявність продукції та можливостей своєчасного її виготовлення для задоволення потреб споживача.

По-третє, у сфері капіталів, необхідних для розширення потужностей та підтримки поточної роботи, операційна функція залежить від фінансової функції. Для того щоб надати капітали в потрібний час і в необхідних обсягах, фінансовій службі треба отримати від операційних підрозділів інформацію про плани виробництва і розвитку. їй необхідні також і конкретні поточні дані, щоб оплатити працю робітників, заплатити постачальникам, виставити рахунки споживачам, вести облік наявних матеріально-технічних запасів та фінансову звітність.

По-четверте, функція  трудових ресурсів несе відповідальність за вербування, відбір, а деколи - й  навчання кадрів для роботи в операційній  системі. Операційні підрозділи, у свою чергу, мають завчасно інформувати кадрову службу про потреби в робочій силі, її кількості та кваліфікації.

1.2  Продуктивність  і конкурентоспроможність  операційного  менеджменту

Основним завданням  операційного менеджменту є виробництво продукції вчасно та з мінімальними витратами, тобто зробити ресурси продуктивними. Продуктивність — це основний засіб для порівняння якості менеджменту різних підрозділів, перевірка компетентності менеджменту.

У загальному розумінні  продуктивність організації означає такий баланс між усіма чинниками виробництва (матеріальними, фінансовими, людськими, інформаційними тощо), який забезпечує найліпший вихід при найменших витратах, тобто це відносна ефективність та економічність організації.

Ринкова вартість виходів  визначається рядом факторів [23, c.134]:

• кількістю виробленої продукції:
• відповідністю асортименту продукції, попиту на неї;
• якістю продукції;
• своєчасністю вироблення продукції, врахування характеру попиту та зобов'язань з її доставки споживачам:
• гнучкістю операційної системи при задоволенні вимог окремих споживачів тощо.

Ринкова вартість входів також залежить від різних факторів. Так, аналізуючи матеріальні витрати, необхідно враховувати:

• кількість спожитих матеріалів;
• ціну закупівлі;
• витрати на зберігання матеріалів;
• вартість замовлення матеріалів;
• розмір витрат, пов'язаних з недопоетавкою матеріалів;
• витрати, що пов'язані з низькою якістю матеріалів тощо. Стосовно людського фактора також необхідно враховувати:
• витрати на понадурочні роботи та вартість цих робіт;
• витрати, пов'язані з плинністю кадрів, ти спричинені зміною повноважень у системі;
• витрати, пов'язані з помилками персоналу через недостатню підготовку або погане керівництво тощо.
• Виходячи з цих факторів, продуктивність можна вимірювати різними показниками (системою показників):
• часткова продуктивність характеризується кількістю готової продукції, віднесеної до певного одного входу (продукція/робоча сила; продукція/капітал; продукція/матеріали; продукція/енергія тощо);
• багатофакторна продуктивність виражається кількістю виготовленої продукції, що припадає на певну кількість входів:
• загальна продуктивність - це співвідношення усіх товарів і ресурсів (продукція/витрати; вироблені товари та послуги/усі використані ресурси).

Виконуючи завдання забезпечення продуктивності, операційна система повинна надати допомогу фірмі у досягненні її вираженої компетентності та конкурентоздатності на ринку.

Виражена компетентність полягає в тому, що фірма досягає: чогось краще, ніж її конкуренти, тобто утримує конкурентоздатність, яка дозволяє їй залучати та утримувати споживачів.

За допомогою операційної  системи можна забезпечити конкурентоздатність  різними методами:

1) лідерством за мінімумом витрат;

2) технічними характеристиками  продукції (міцність, надійність, економічність тощо);

3) швидкістю доставки;

4) гарантованість часу  доставки;

5)  індивідуалізацією виробів за вимогами замовників;

6) запровадженням продукції  на ринок;

7) гнучким регулюванням обсягу виробництва тощо.

1.3  Етапи  забезпечення  ефективної исиетми операційного менеджменту

Проектування виробів  і процесів у виробництві та сфері послуг.

Після з'ясування суті операційної  системи, елементів та типів її існування, основних завдань та мети необхідно  проаналізувати етапи її створення, починаючи із проектування виробів і Процесів v сфері виробництва та послуг і закінчуючи аналізом проблем, пов'язаних із визначенням виробничих потужностей, проектуванням підприємства, організації та нормування праці.

Проектування виробів  і процесів виробництва, їх критерії та варіанти Першим етаном створення операційної системи є проектування виробів і процесів виробництва.

Проектування виробів повинно бути спрямоване на задоволення потреби споживачів. Для цього необхідно проаналізувати конкретні вимоги споживача до даного вибору. Тому розробник мас розглянути відносну значимість таких критеріїв проектування виробу [25, c.207]:

1) вартість;

2) економічність експлуатації;

3) якість;

4) елементи розкошів;

5) розмір, потужність  або міцність:

6) строк служби:

7)  надійність в експлуатації;

8) вимоги до обслуговування, його простота; !)) універсальність  використання.

10) безпека експлуатації

Для того, щоб отримати потрібні характеристики виробу, розробник у Процесі проектування мас зробити вибір варіантів у таких сферах: 1) розміри її форми; 2) матеріали; 3) співвідношення стандартних та специфічних елементів; 4) модульні компоненти; 5) надлишкові (додаткові) компоненти для підвищення надійності; 6)елементи безпеки.

Зрозуміло, що між критеріями проектування виробу і можливими  варіантами вибору існують певні  компроміси. Так, наприклад, установка  кондиціонера в автомашині зробить її більш розкішною, але збільшить обсяг обслуговування. Застосування міцнішого металу для корпуса збільшить його строк служби та підвищить безпеку, але й приведе до подорожчання та зменшення пробігу на один літр пального.

Наступним кроком створення  операційної системи є проектування процесу виробництва, яке передбачає визначення етапів пронесу виробництва виробу, що вже спроектований.

Як і  при проектуванні  виробу, розробник процесу виробництва має розгляну їй відносну значимість таких критеріїв:

1)  виробнича потужність:

2) економічна ефективність;

3)  продуктивність:

4)  надійність:

5)  ремонтопридатність;

6) стандартизація й постійність результатів;

7) безпека, промислова  санітарія й гігієна;

8) задоволення життєвих  потреб робітників.

Щоб забезпечити потрібні характеристики процесу, розробник має зробити вибір варіантів у таких сферах:

1) тип переробної системи (проектна, дрібносерійна, масове виробництво, безперервний процес, комбінація них варіантів);

2)  власне виробництво  чи придбання деяких комплектуючих виробів;

3) виконання деяких  за плані, своїми засобами чи  пері дача їх субпідрядникам;

4 ) методи перероблення (наприклад, фарбування методом розпилення, занурення чи щіткою тощо);

5) ступінь механізації  та автоматизації;

6) ступінь спеціалізації  праці робітників

Розробка виробу впливає  на проектування пронесу його виробництва. Тому розробники і виробів, і процесу повинні чітко розуміти, які саме потреби клієнтів збирається задовольнити операційна система та яка саме виражена компетентність допоможе досягти потрібної конкурентоздатності.

Особливості проектування продуктів і процесів у сфері послуг У ринкових країнах у сфері послуг зайнята переважна частина працюючих (у С'ША. наприклад, понад 20%). Багато принципів операційної системи характерні як для виробничого сектору економіки, так і для сфери послуг, хоча є й своя специфіка.

Одна з найбільш специфічних рис сфери послуг полягає в характері проектування цих послуг. Відрізняється також і процес їх створення.

У сфері послуг більш важкою справою щодо забезпечення ефективності. Бо чим вища взаємодія зі споживачем, чим вища міра індивідуалізації продукції та вища трудоміскість процесу, тим важче забезпечити його високу економічну ефективність. Саме ці характеристики відрізняють сферу послуг від промислового виробництва в плані операційної діяльності.

Особливості проектування послуг.

При розробленні системи надання послуг необхідно враховувати ряд важливих факторів:

1)  місце розташування підприємства з надання послуг в основному залежить від місця розташування споживачів, а не вхідних матеріалів чи інших факторів;

2)  потреби та побажання споживачів, а не ефективність, знаходяться на першому місці;

3) календарне планування  робіт залежить в основному  від споживачів;

4)  визначення та  вимір якості може бути ускладненим;

5)   працівники повинні  володіти добрими навичками спілкування  зі споживачами;

6)  виробничі потужності  розраховуються за "піковим"  попитом з боку споживачів, а не за середнім рівнем попиту;

7) створення запасів  продукції в періоди низького попиту для їх використання при "піковому" попиті практично неможливе;

8) ефективність роботи службовця дуже важко піддасться виміру, оскільки низька продуктивність може бути зумовлена відсутністю попиту, а не поганою роботою службовця;

9)  підприємства у  сфері послуг не є типовими;

10) маркетинг і виробництво  завжди важко відрізнити одне від одного.

Удосконалення операцій у сфері послуг

Особливості сфери послуг утруднюють забезпечення ефективності операцій, але існує ряд методів  підвищення продуктивності і в цій сфері.

По-перше, це урізноманітнення послуг, що надаються і споживачам.

По-друге, деякі фірми досягають успіху на ринку за рахунок посилення участі споживачів у виробництві послуг (організація продажу товарів за поштовими замовленнями, бензозаправки, самообслуговування тощо).

По-третє, заміна, по можливості, ручної праці технічними засобами (торговельні автомати, автоматичні станції миття машин тощо).

Розмір виробничих потужностей  та їх місце розташування Наступним етапом у створенні  операційної системи є прийняття рішення про розмір виробничих потужностей. їх місцезнаходження та проектування підприємств

На цій стадії (етапі) побудови операційної системи виникає два взаємопов'язаних питання:

1)  кількість (скільки  об'єктів) і потужність (які потужності необхідно створити).

Іншими словами, - створювати велике підприємство чи и кілька дрібних;

2) де розташувати кожний  з об'єктів?

Рішення щодо першого  питання про кількість та продуктивність підприємств визначається факторами ефективності і маркетингу (одні свідчать на користь великих, інші-дрібних підприємств).