Пропозиції та рекомендаціїї удосконалення командної роботи на ТК «Буковель»

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КОМАНДОУТВОРЕННЯ У СУЧАСНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ………………………………………………………………………2

 1.1 Організація спільної діяльності та основні цілі команд……………….…….2

 1.2 Принципи та  правила створення ефективної команди….………….….…...5

 1.3 Стадії командоутворення та розподіл ролей у команді……………………..9

РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ  ТА УПРАВЛІННЯ КОМАНДНОЮ РОБОТОЮ  НА ПРИКЛАДІ ТК«БУКОВЕЛЬ».…………………………………………………..17

 2.1 Організаційно-економічна характеристика компаніїї …………………….17

2.2 Аналіз  організації командної роботи та її ефективності в компанії……….20

РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОМАНД  У СУЧАСНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ…………………………………………………...26

1. Пропозиції та рекомендаціїї удосконалення командної роботи на ТК «Буковель»……………………………………..……………………………..........26

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТКИ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Актуальність теми. Команди відіграють дуже важливу роль у професійній діяльності, але не кожна група є командою, і не кожна команда є ефективною. Для того, щоб створити успішну команду, необхідно володіти знаннями і навиками що стосуються організації ефективного співробітництва. Таким чином важливим аспектами є дослідження шляхів її формування та управління та орієнтованість кожної групи на результат.

Ця тема є дуже актуальною для управлінців, оскільки вона дає можливість побачити переваги та недоліки командного управління, механізм їх створення для ефективної роботи над завданнями; розглянути характерні риси команд, їх види, ролі учасників та внутрішньокомандні комунікації, які виникають між учасниками.

Мета і завдання роботи. Основна мета роботи – визначити, як найефективніше використовувати трудові ресурси, об’єднуючи їх в команди, які існують закономірності їх побудови та які фактори найбільше впливають на ефективність.

Завдання роботи полягає  у співставленні теоретичної бази з практичними спостереженнями на ТК "Буковель" за роботою команди відділу бронювання та виявленні можливих недоліків в роботі та запропонуванні основних шляхів підвищення її ефективності.

Об’єктом дослідження – є сукупність методів та моделей , за допомогою яких можна вдосконалити та покращити процес реалізації поставлених цілей, використовуючи командний принцип роботи.

Предмет дослідження – підприємство ТК «Буковель», особливості формування команд на ньому, їх організація та управління..

Інформаційна база дослідження. Інформаційною базою підготовки курсової роботи стали матеріали науково-дослідних робіт; нормативно-правові акти  чинного законодавства; інформація з різноманітних  статей; локальні організаційно-розпорядчі документи підприємства, монографії та публікації взяті з електронних ресурсів.

 

 

РОЗДІЛ 1

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ КОМАНДОУТВОРЕННЯ У СУЧАСНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ

1.1 Організація  спільної діяльності та основні  цілі команд

На сьогоднішній день склалася ситуація, коли все частіше  в науковій (соціологічної, психологічної, економічної та ін.) літературі і  в бізнесі вживається термін команда. І так, як цей термін був включений  в науковий термынологію зовсім недавно, то досі відсутнє чітке, єдине розуміння  сенсу цього терміна, його жорстке  аксіоматичне визначення.

Команда – це спеціально підібрана група людей для об'єднання їхніх зусиль, спрямованих на розв'язання проблемної ситуації чи спільне виконання важливого завдання [5].

Командою називають  невелику кількість людей (частіше  всього п'ять – сім, рідше до 15-20), які поділяють цілі, цінності та загальні підходи до реалізації спільної діяльності, мають взаємодоповнюючі навички; приймають на себе відповідальність за кінцеві результати, здатні змінювати функціонально-рольову співвіднесеність та мають приналежність до даної групи [8]. Перш ніж стати командою, група людей проходить певні етапи формування, які наведені у додатку А.

Характерні ознаки, які притаманні команді:

• наявність спільної мети;
• інтенсивне співробітництво;
• визначені статусно-рольові відносини;
• лідерство (формальне чи неформальне);
• згуртованість колективу;
• відпрацьовані комунікативні зв'язки;
• групові норми поведінки, усталені традиції;
• схожість основних життєвих цінностей, установок;
• специфічні методи вироблення колективних рішень;
• сприятлива соціально-психологічна атмосфера. [16]

Управлінська команда  складається з групи фахівців, що належать до різних сфер організаційної діяльності і працюють спільно над  вирішенням тих чи інших проблем.

 Суть команди полягає,  в загальному, для всіх її членів  зобов'язанні. Такого роду зобов'язання  вимагає наявності якогось призначення,  в яке вірять всі члени команди,  – її місії. Місія команди повинна включати елемент, пов'язаний з вигравання, першістю, просуванням вперед. Існує відмінність цілей команди від її призначення (місії): цілі команди дозволяють стежити за своїм просуванням по шляху до успіху, а місія як більш глобальне по своїй суті надає всім конкретним цілям сенс і енергію [5;13].

Для досягнення максимально  ефективної роботи команди усі учасники повинні мати спільну мету. Учасники робочого процесу розподіляють завдання для досягнення цієї мети між собою, і кожний член команди є відповідальним за її досягнення

Існує декілька типів  спільної діяльності в команді:

Спільно-взаємодіючий тип  – він характеризується обов’язковістю участі кожного члена команди в розв’язанні загальної задачі. Інтенсивність праці приблизно однакова для всіх, особливості діяльності визначаються керівником, ефективність діяльності рівною мірою залежить від всіх членів команди. Для осіб, які схильні працювати в командах такого типу, характерні орієнтація на колективні цілі, групову мораль, повага авторитету лідера.

Спільно-індивідуальний тип – він характеризується мінімальною взаємодією між учасниками процесів. Кожен виконавець здійснює свою роботу та представляє результат власного труда. Членів команди об’єднує тільки предмет труда, який кожен з них обробляє особливим чином. Для учасників цього типу діяльності характерні висока ініціативність, орієнтація на результат та індивідуальні досягнення. Такі працівники головними вважають свої власні цілі і схильні самостійно розробляти способи досягнення цілей в умовах внутрішньої конкуренції [24].

Спільно-творчий тип, в якому кожен з членів команди є рівноправним співавтором нового продукту чи послуги. При цьому кожен співробітник намагається підвищити власну професійність за рахунок участі у колективній праці. Учасники цього типу організації діяльності орієнтуються на професійний розвиток, мають схильність до співробітництва з спеціалістами інших областей діяльності. Основною цінністю для них є досягнення нових знань, створення умов для індивідуального розвитку, повага прав кожного члена колективу [15; 27].

Успіх виконання завдань, що стоять перед командою, багато в чому залежить від чіткості цілей, шляхів і критеріїв оцінки їхнього досягнення.  Члени команди повинні мати чітке уявлення про зв'язки між цілями, методами роботи й завданнями.

У таблиці 1.1 представлені невід'ємні характеристики цілей згідно техніки SMART (абревіатура п'яти англійських слів), які ставляться перед командною [4].

Таблиця 1.1 Вимоги до формулювання цілей для членів команди

Характеристика мети		Питання, які допомагають правильно сформулювати мету.
Specific	Конкретність	Чи достатньо конкретно поставлена мета? Наскільки правильно розуміє її співробітник?
Measurable	Вимірність	Як буде оцінюватися ступінь досягнення результатів?
Agreed	Погодженість	Чи згодні члени з ухваленою метою?
Realistic	Реальність	Наскільки досяжною є мета? Чи мають члени команди необхідні ресурси для досягнення поставленої мети? Чи перебуває вона в сфері їхньої компетенції?
Time bound	Обмеженість у часі	Коли ціль повинна бути досягнута?

 

Інструментом  для постановки цілей, контролю й оцінки виконання може слугувати методика управління за узгодженням цілей. Це дозволить:

• націлювати діяльність команди на досягнення мети;
• ідентифікувати співробітників з поставленими цілями;
• діяти членам команди самостійно й самим робити висновки про результати своєї роботи;
• уникнути  конфліктів  цілей  і  подвійності  рішень  за  рахунок   їхньої структурованості, як по горизонталі, так і по вертикалі [22].

Крім вищеописаних загальноприйнятих характеристик цілі повинні бути доступними. Також кожен член команди повинен бути обізнаним з цілями, що поставлені колегам.

Мотивація в постановці цілей повинна залежати не тільки від індивідуальних характеристик конкретного члена команди, але й від показників команди в цілому. Дане відхилення від класичної схеми управління за цілями дає можливість більш ефективно використовувати командну роботу. Однак при цьому варто мати на увазі, що залежність повинна перебувати тільки в рамках компетенції членів команди [8].

1.2 Принципи та  правила створення ефективної команди

Команда формується з людей з  додатковими навичками, які довіряють  одне одному і служать загальній  меті, загальним цілям продуктивності і загальному підходу, за які вони взаємно відповідальні, для ії функціонування команда повинна дотримуватися певним принципам (див. додаток Б)[31]. До таких принципів можна віднести наступні твердження:

• команди можуть бути ефективні, якщо використовується в різних ситуаціях;
• команди можуть служити стандартним блоком (цеглиною) в структурі організації;
• створення команд може закінчитися збільшенням продуктивності компанії;
• створення команд може закінчитися збільшенням якості виробництва і послуг;
• створення команд може закінчитися скороченнями вартості через зменшення часу виробництва;
• створення команд може закінчитися швидшим постачанням виробів і послуг;
• створення і використання команд можуть привести до змін в організації;
• команди можуть служити, щоб стимулювати творчий потенціал організації;
• використання команд може кінчитися декількома вигодами для фірми;
• команди мають більше повних ресурсів, ніж індивіду;
• команди мають в наявності більшу різноманітність ресурсів;
• команди допомагають новим членам бути комунікабельними, управляють поведінкою і полегшують організаційну продуктивність, нововведення і зміни;
• команди можуть також принести користь їх членам декількома способами;
• команди можуть забезпечити корисний механізм вивчення;
• команди можуть служити засобом для задоволення важливих особистих потреб індивідуумів;
• команди можуть забезпечити засоби для своїх членів, щоб отримати організаційні здобутки, які не могли бути досягнуті окремими індивідами [13; 30].

У сучасній практиці виділяють такі чотири типи команд:

• робочі команди, які виготовляють речі;
• проектні команди і команди розвитку, які працюють над довгостроковими проектами;
• паралельні команди, які є тимчасовими і концентруються на рекомендації вирішення певних проблем;
• команди управління, які координують і забезпечують напрям до під одиниць під їх юрисдикцією [6].

Сучасні тенденції спрямовані на самокеровані команди, які складаються з працівників, що навчені робити все або більшість роботи по одиниці; вони не мають безпосереднього спостерігача і приймають першолінійні контрольні рішення.

Ключовий елемент ефективної взаємодії  – зобов'язання перед загальною  метою. Мета має бути переведена у  певні, вимірювані виконанням цілі. Кращі  команди досягають загального розуміння  про те, як вони досягнуть своєї  мети, включаючи розподіл завдань  і ролей, розробку норм і процесів рішення. Згуртовані команди ефективніші  при дотриманні норм (стандартів), ніж  не згуртовані [24].

Створення згуртованої команди з високими нормами працездатності вимагає:

• вербування членів зі схожими цінностями, відносинами і кваліфікаціями, щоб вони змогли співіснувати;
• підтримання високих стандартів комунікабельності, аби нові члени визнали за честь стати частиною групи;
• підтримка маленької команди щоб її члени відчували себе важливими;
• допомогти команді досягти успіху. Успіх згуртовує команду;
• бути колегіальним лідером, щоб інші члени залучалися до прийняття рішення;
• визначення проблем ззовні команди, вирішення яких має її згуртувати;
• ув'язка винагород з успіхом команди, щоб мотивувати її членів для виконання завдань на високому рівні [2].

Основні правила яких необхідно дотримуватися  при створенні команд дуже прості і легкі у виконанні, але не всі керівники дотримуються їх і  тим самим підписуються на невдачу. Побудова ефективної команди – складна  та відповідальна робота керівника [1]. Дотримання ним деяких правил дозволить сформувати ефективну команду в організації та досягти поставлених цілей. Для цього необхідно: