Автор работы: Пользователь скрыл имя, 04 Ноября 2013 в 23:02, курсовая работа
Завдання підприємства полягає в тому, щоб освоювати нові ринки, задовольняти споживи клієнтів. Одночасно вона є й завданням керівництва, менеджменту. Успіхи й невдачі підприємства - це в першу чергу успіхи й невдачі менеджменту. Якщо підприємство працює погано, нерентабельно, його новий хазяїн міняє не робітників, а керівництво. Отже, менеджмент означає організацію роботи колективу. Роботові на підприємстві слід організовувати з таким розрахунками, щоб вона в максимальному ступені відповідала потребам співробітників і дозволяла активізувати їх діяльність і підвищити її ефективність.
Вступ............................................................................................................................. ..3
РОЗДІЛ 1. Роль стратегічного управління в туристичному бізнесу.........................5
1.1. Стратегічне управління і його необхідність на туристичнім підприємстві...... 5
1.2. Моделі стратегічного управління і їх використання ......................................... .5
РОЗДІЛ 2. Аналіз вихідної ситуації підприємства....................................................11
2.1. Загальна характеристика підприємства ТОВ "Паспорт плюс" .........................11
2.2. Аналіз фінансово-господарської діяльності за 2007 рік ...................................13
2.3 SWOT – аналіз підприємства ТОВ "Паспорт плюс"...........................................17
РОЗДІЛ 3. Способи організації ефективного управління.........................................45
3.1. Вибір моделі стратегічного управління ..............................................................45
3.2. Обгрунтування моделі стратегічного управління для ТОВ "Паспорт плюс" .46
Висновок.......................... .............................................................................................48
Список використованих джерел................................................................................ .50
• не дають відповіді на запитання про вихідну крапку стану підприємства;
• в цих моделях відсутня взаємозв'язок стратегічного менеджменту з оперативним і поточним управлінням [13].
Усе це випливає з того, що модель Томпсона полягає всього лише з 4 елементів:
А модель Дєвіда складається з 3 елементів:
Найбільше повно всі елементи висвітлює модель стратегічного управління Попова [7]. Вона має наступні вартості:
1. вона синтезує всі відзначені моделі;
2. при досить змістовній повноті вона відносно проста;
3. ця модель широко застосовується.
3.2. Обгрунтування моделі стратегічного управління для ТОВ "Паспорт плюс"
Модель Попова показує, що стратегічний менеджмент - це замкнутий управлінський процес зі зворотним зв'язком [32]. В моделі 8 етапів, які виконуються як покрокова процедура.
1. Аналіз внутрішнього середовища. В процесі аналізу булі виявлені наступні можливості (фактори сприятливого впливу): розвиток цільового ринку, збільшення кількості постійних клієнтів, високий комунікативний зв'язок з постачальниками, прихильність покупців до товарів підприємства, вихід на нові сегменти ринку. І такі погрози (фактори не сприятливого впливу): сезонність попиту, ріст конкуренції, зміна споживчих потреб і незадоволений попит.
2. Стратегічній аналіз конкретної ситуації на туристичнім підприємстві "Паспорт плюс" відзначає сильні сторони підприємства, а саме: кваліфікований управлінський склад, добрі розвинута управлінська система, невелика плинність кадрів, висока організаційна культура й імідж, постійні клієнти. І слабкі сторони: деякі показники не далекі від критичних і відсутність розробок і досліджень.
3.Діагностіка зовнішнього середовища. Тут до можливостей відносяться: ріст цільового ринку, ріст попиту на туристичні послуги, виправлення економіки, сертифікація, зростання доходів населення, спрощення візових, митних і прикордонних формальностей. А до погроз: інфляція, погані економічні умови життя й оподатковування.
4.Розробка й вибір стратегії.
5.Установлення стратегічних пріоритетів.
6.Програма дій по доробці стратегії на стратегічну перспективу.
7.Реалізація стратегії.
8.Стратегічній контролынг.
Викорістання даної моделі забезпечує необхідну адекватність і гнучкість при змінах зовнішнього середовища підприємства. Таким чином модель, що пасує, до стратегічного управління й увішай стратегічний менеджмент зводиться до процесу управління стратегічними змінами.
З даної моделі випливає, що стратегія управління на підприємстві пов'язана із зовнішніми чинниками при довгостроковій перспективі. А суть стратегічного аспекту в управлінні організацією - це забезпечення ефективної адаптації організації до змін зовнішнього середовища.
Висновок
Для підприємства будь-якої форми власності й будь-яких масштабів господарської діяльності суттєве управління господарською діяльністю, визначення стратегії, а так само планування. В цей година керівники підприємств змушено приймати господарські розв'язки в умовах невизначеності наслідків таких розв'язків, до того ж при недоліку економічних, комерційних знань і практичного досвіду роботи в нових умовах.
Багато господарських зон, в яких працюють підприємства, характеризуються підвищеним ризиком, тому що немає достатнього знання про поведінку споживачів, позиції конкурентів, про правильний вибір партнерів, немає надійних джерел одержання комерційної й іншої інформації. Крім того, в менеджерів немає досвіду в управлінні фірмами в ринкових умовах. В збутовій діяльності підприємств існує безліч проблем. Керівникі підприємств, що провадять кінцеву або проміжну продукцію, почувають обмеження з боку платоспроможного попиту населення й підприємств-споживачів. Намагаючись змінювати асортименти, багато підприємств, що провадили продукти виробничого призначення, починають переходити на споживчі товари. Якщо ж випускається продукція виробничого призначення, то в деяких випадках підприємства розвивають і підрозділи, що споживають цю продукцію. Перебудовуючи асортименти, підприємства стали заздалегідь прогнозувати збут і знаходити споживачів своєї продукції.
Керівникі при виборі споживачів ураховують: безпосередній контакт, зв'язок з кінцевим споживачем, платоспроможність замовника. Досить актуальним для підприємства ставши пошук нових споживачів, освоєння нових ринків (частина керівників шукає нових споживачів самостійно).
Також помічене нове явище - взаємини підприємств із новими комерційними структурами, які часто займаються реалізацією частини продукції підприємства, а інша частина збувається після старих каналів. До того ж підприємство може звернутися до фірми по всіх складних питаннях забезпечення виробництва. Однієї з тактик забезпечення збуту продукції в сучасній дійсності, в умовах, коли внутрішній платоспроможний попит на продукцію обмежений, ставши вихід на міжнародний ринок. Однак це можливо тільки для підприємств із високим рівнем технології виробництва, що забезпечують конкурентоспроможність їх товарів.
Таким чином, менеджмент і стратегічне управління діяльності підприємства необхідні в будь-якій сфері господарської діяльності. Разом з тим, тут ще є безліч проблем і суттєвих недоліків, що вимагають найскорішого дозволу, що, в свою чергу, дозволити економіці досягтися стабілізації й поступального розвитку.
Список літератури
1. Азоєв Г.Л. Конкуренція: аналіз стратегії й практики. - М.: Центр економіки й маркетингу, 1996.
2. Акоф Р. Планування майбутнього корпорації. - М.: Прогрес, 1995.
3. Андрушкив Б. М. Основі теорії й практики управління. - Львів, 1998.
4. Анікєєв С. Методіка розробки плану маркетингу: Практ. керівництво. - М., 1996.
5. Ансоф Й. Нова корпоративна стратегія: Пер. з англ. - Спб.: Пітерком, 1999.
6. Ансоф Й. Стратегічне управління: Пер. з англ. - М.: Економіка, 1989.
7. Бланк Й. А. Торгівельній менеджмент. - К.: УФІМГ, 1997.
8. Боум Єн К. Основі стратегічного менеджменту: Пер. з англ. -М.: Банки й біржі: ЮНІТІ, 1997.
9. Веснін Б. Р. Основі менеджменту. - М., 1996.
10. Вінокурів В.А. Організація стратегічного управління на підприємстві. - М.: Центр Економіки й маркетингу, 2001.
11. Віханський О.С. Стратегічне управління: Підручник. - М.: Від- В МГУ, 1999.
12. Водачек Л., Водачкова О. Стратегія управління інноваціями на підприємстві. - М.: Економіка, 1999.
13. Глобальна стратегія міжнародних монополій США: Єкон. аспект. - М.: Наука, 1998.
14. Глухів В.В. Менеджмент: Підручник. - Спб.: Спец, літ., 1999.
15. Гончарів В.В. В пошуках досконалості управління: Рук. для висш. управлінч. персоналу: (Досвід кращих пром. фірм США, Японії, країн Захід. Європи). - М.: МП "Сувенір", 1995.
16. Джонсон Д. Процеси управління стратегічними змінами:- Хрестоматія "Упрапр.,змінами".-М.МУДО, 1996.
17. Дракер П.Ф. Управління, націлене на результати: Пер. з англ..- М.: Шк. бізнесу, 1997.
18. Жданова Л.А. Організація й управління капіталістичною промисловою фірмою. - М.: Від- В УДН, 1997.
19. Забєлін П.В., Моїсеєва Н. Й. Основі стратегічного управління: Учб. посібник. - М., 1997.
20. Карлоф Би. Ділова стратегія: концепції, зміст, символи: Пер. з англ. - М.: Економіка, 1996.
21. Кліланд Д., Кинг В. Стратегічне планування й господарська політика. - М.: Прогресе, 1992.
22. Круглов М. Й. Стратегічне управління компанією. - М.: Прогрес, 1998.
23. Льовіцька Є.В. Стратегічній менеджмент в туристичному бізнесі: Навчальній посібник. - Донецьк: ДІТБ, 2001.
24. Марков Ст Д., Кравченко Н. А. Бізнес- Планування: Практ. посібник. - Новосибірськ, 1994.
25. Менеджмент організацій: Учб. посібник / Під ред. З.П. Румянцевій. -М., 1995.
26. Мерсер Д. ІБМ: Упр. в самій процвітаючій корпорації світу. -М.: Прогрес, 1994.
27. Меськон М. X. й ін. Основі менеджменту: Пер. з англ. - М.: Справа Лтд., 1992.
28. Моісеєва Н. До. Стратегічне управління туристичною фірмою: Підручник. - М.: Фінанси й статистика, 2000.
29. Никсон Ф. Роль керівництва підприємства в забезпеченні якості й надійності: Пер. з англ. - М.: Від- В стандартів, 2000.
30. Оберемчук В.Ф. Стратегія підприємства: Короткий курс лекцій. - К.: МАУП, 2000.
31. Пастухова В.В., Полонська Н. А. Вікорістання Swot- Аналізу в процесі вибору глобальної стратегії підприємства: (Практпакт,тракт. посібник). - Донецьк: АТВТ "Торг. будинок "Донбас", 1998.
32. Петров А. Н. Методологія вироблення стратегії підприємства. - Спб.: Упр. економікою й фінансами, 1992.
33. Броварників Й. С. Стратегічній менеджмент холдингу. СІ 16., 1994.