Зовнішнє середовище організації та оцінка факторів зовнішнього середовища

Тому керівникам підприємств  необхідно аналізувати можливий вплив загальносвітового науково-технічного середовища на створення і впровадження технологічних новацій. При цьому  велику увагу слід приділяти науковим винаходам чи відкриттям, які можуть революційно вплинути на подальше використання існуючих технологій, роблячи їх малоперспективними. Так, компанія «Полароїд» у жовтні 2001 р. після 30 років існування на ринку фотопослуг оголосила про своє банкрутство. Причина — поява нових цифрових фотоапаратів, які буквально протягом секунд за допомогою комп'ютера і кольорового принтера можуть виготовити багато копій фотознімків. Крім того, підвищилася оперативність роботи традиційних фотопослуг. Останнім аргументом було різке зменшення кількості туристів у зв'язку з терактами у США 11 вересня 2001 р.

З іншого боку, пропонуючи ринку  науково-технічні розробки (насамперед це стосується наукомістких підприємств, які застосовують технології найвищого  рівня, величезного інноваційного  потенціалу — комп'ютерні, лазерні, плазмові, біологічні), слід подбати  про їх належний інформаційний та інженерний супровід. Дуже часто перспективні науково-технічні, в тому числі й  вітчизняні розробки, не можуть знайти застосування через непідготовленість  ринку до їх сприйняття. Тому потрібно заздалегідь готувати ґрунт для  успішного просування новинки на ринок, використовуючи для цього  всі можливості — від іміджевої  інформації до участі у міжнародних  виставках і презентаціях. Однак  слід реально оцінювати можливість появи новинки та її перспективи.

Екологічні фактори. До цієї групи факторів впливу належать викиди у середовище забруднюючих та отруйних речовин; рівень фізичного (електромагнітного, радіаційного, теплового) впливу на середовище; надійність і соціально-екологічна безпека виробничих систем та великих  технологічних утворень (гідротехнічних споруд, газо- і нафтопроводів, тунелів тощо); кількість і якість продукції, що виготовляється, її безпечність і утилізаційна (корисна) придатність; стан природного середовища, в якому перебуває підприємство (до і після реалізації запланованої стратегії розвитку), і розміри можливих незворотних негативних наслідків тощо.

Прикладом невдалого підприємницького проекту з огляду на екологічну неприпустимість  є проект створення зонального парку  на острові Хортиця. Реалізація цього  проекту, на думку вчених, призведе до вимирання тварин, скорочення кількості  унікальних видів рослин; природа  Хортиці втратить свою первозданність. Крім того, парк перестане бути цікавим  для іноземців, оскільки вони захоплюються саме незайманою природою острова Хортиця. А проект у своїй комерційній  частині передбачав збільшення потоку іноземних відвідувачів.

Нині, приймаючи рішення  щодо технологічних аспектів випуску  продукції, необхідно аналізувати  вплив способу виготовлення продукції  на довкілля, а також вишукувати ефективний спосіб забезпечення процесу  її утилізації, щоб не завдати шкоди  природі та людині. Провідні західноєвропейські компанії вже впритул підійшли до цієї проблеми. Передбачається, наприклад, що утилізацію електротехніки європейські  країни почнуть у 2006 р. За прогнозами, витрати на неї у масштабах  усієї Західної Європи становитимуть 5,4—6,7 млрд. дол. щорічно.

Охарактеризовані чинники  є найістотнішими серед чинників непрямої дії. Сила їх впливу залежить від сфери і масштабів діяльності організації, особливостей застосовуваної технології, способів задоволення суспільних потреб тощо. Отже, виокремлення і ранжирування чинників непрямої дії допомагає  менеджерам приймати виважені рішення  у процесі планування діяльності підприємства. [20, c. 103]

2.4 Міжнародне  середовище бізнесу 

Діяльність багатьох сучасних підприємств не обмежується лише внутрішнім ринком. В епоху глобалізації компанії намагаються працювати  в тих країнах, які пропонують найкращі умови. Це забезпечує збільшення обсягів збуту, а значить, і прибутків. Стрімкий розвиток комунікаційних технологій спростив управління на відстані, і  потужні компанії швидко цим скористалися, ставши транснаціональними. Так, компанія Colgate-Palmolive працює на 194 ринках світу  і має міцні позиції на ринках країн, що розвиваються; американські компанії McDonalds, IBM, Coca-Cola значну частину своїх прибутків отримують саме від міжнародних операцій. Кожна з цих компаній зуміла адаптувати свій товар та практику ведення бізнесу до умов різних країн.

Вихід підприємства на зовнішні ринки має низку переваг: нижчі  виробничі витрати чи продовження  життєвого циклу товарів, подолання  торговельних бар'єрів чи уникнення  дії антимонопольного законодавства  тощо. Компанії, особливо потужні, намагаються  своєчасно скористатися цими можливостями.

Візьмемо для прикладу ситуацію в Гонконгу. Останнім часом  колишня британська колонія почала втрачати своє значення посередника  між західним світом і Китаєм. Забруднене повітря і високі ціни підривають традиційну привабливість Гонконгу як місця проживання і роботи. А  Китай поступово наздоганяє Гонконг  за рівнем своєї інфраструктури, вкладаючи  мільярди доларів у будівництво  доріг, портів і розвиток телекомунікацій. Тому великі мультинаціональні корпорації Compaq Computer Corp. та IBM і навіть гонконзькі корпорації з гучними іменами поступово виводять свої фінансові операції і виробництва з Гонконгу в Китай. Зокрема, передовий гонконзький банк HSBS Holdings PLC, зацікавлений перспективою нижчих витрат, переніс 1200 робочих місць із Гонконгу в Гуачжоу. Тут же розмістила свої нові потужності відома гонконзька компанія з пошиву одягу Giordano. Материковий Китай приваблює іноземні компанії низькими ставками мита та орендної плати, низькою ціною робочої сили, які становлять лише невелику частину від гонконзьких.

Однак вихід на зовнішні ринки буде успішним для компанії лише за умови ретельного вивчення всіх нюансів роботи на новому ринку, оскільки складові зовнішнього середовища можуть істотно відрізнятися від  звичного, притаманного вітчизняному ринку. Інколи навіть незначні відмінності  в традиціях, уподобаннях можуть спричинити невдачі. Так, не знаючи, що для азіатів білий колір символізує смерть, компанія United Airlines під час відкриття нового рейсу з Гонконгу вручала пасажирам білі гвоздики.

Особливість дії факторів міжнародного середовища полягає в  тому, що вони охоплюють усі фактори  зовнішнього середовища, які відображають умови конкретної країни, де функціонує організація. Проте вони можуть мати суттєві відмінності. Для компаній, які намагаються знайти своє місце  у міжнародному розподілі праці, дуже важливо правильно інтерпретувати ці відмінності.

Основні фактори впливу міжнародного середовища об'єднують у три великі групи: економічні, законодавчо-політичні та соціокультурні.

Економічні фактори. Це сукупність економічних умов країни, в якій організація здійснює свої операції: загальний рівень економічного розвитку, рівень заробітної плати і доходів  населення, транспортне сполучення, курси валют, рівень інфляції і ставки банківського відсотка, ставки оподаткування, особливості конкурентної боротьби, кількість і якість природних  ресурсів тощо. Так, наприклад, перебої  з постачанням електроенергії в  Україні спричиняють труднощі з  комунікаціями, порушують ритм роботи підприємств, можуть стати причиною значних збитків через порушення  технології виготовлення продукції. Тому іноземні компанії намагаються працювати  у тих регіонах, де від'єднання  від енергозабезпечення є рідкісним, або ж змушені встановлювати  автономні енергоустановки, що призводить до зростання витрат на ведення бізнесу. Погані транспортні комунікації  також ускладнюють просування капіталу вглиб країни.

Законодавчо-політичні фактори. До них належать політичні ризики, закони, обмеження, квоти, податки, політична  нестабільність тощо. Законодавчо-політичне  середовище зумовлює більшу або меншу  міру ризику, який супроводжує ведення  бізнесу в країні. У різних країнах  діють різні закони і обмеження, що робить торгівлю або проблематичною, або невигідною. Уряди завжди захищають  своїх виробників митними тарифами, квотами, системою податків. Наприклад, торговельні відносини України  з Росією постійно лихоманить через  введення обмежень на ввезення цукру, карамелі, труб великого діаметру; зміна  закону про сплату і відшкодування  ПДВ з боку Росії спричиняє  відповідні заходи з боку України, а  це негативно позначається на укладанні  довгострокових угод, оскільки те, що було вигідним учора, стає невигідним нині. Тероризм, політична нестабільність також збільшують ризик ведення  бізнесу. Зокрема, неспокій на Балканах значно зменшив привабливість туристичного бізнесу в цьому регіоні.

Соціокультурні фактори. Охоплюють пануючі в суспільстві  системи цінностей, вірувань та життєвих установок. Вони впливають на стиль  повсякденного життя і преференції  споживачів, ділову поведінку партнерів  тощо. Особливо чітко простежуються  відмінності в культурі східних  і західних регіонів, країн, де домінує  мусульманство, і країн із протестантською  етикою. Суспільні цінності багато в чому визначають функціонування організації  і переважаючий у ній стиль  управління. Так, японські та американські організації за стилем управління істотно  різняться, хоча обидва є високоефективними  в цих країнах.

Часто соціокультурні відмінності  спричиняють непорозуміння у  процесі реалізації спільних проектів, як це було, наприклад, із проектуванням  принципово нової комп'ютерної мікросхеми, яку замислили німецький концерн  Siemens, японська компанія Toshiba й американська IBM. Учені із Siemens були вражені, побачивши, що колеги із Toshiba заплющують очі і ніби засинають під час нарад (у перевантажених роботою японців це є нормою, якщо розмова не стосується конкретно їх). Японці, що звикли працювати у великих неформальних групах, болісно сприйняли чіткий розпорядок зустрічей, які до того ж відбувалися в маленьких офісах. Німці обурилися, що їх змусили працювати у приміщенні без вікон. Американці з IBM скаржились, що німці дуже багато планують, а японці постійно переглядають свої пропозиції і ніяк не можуть прийняти рішення. Деякі вчені зіткнулись із труднощами у спілкуванні англійською мовою. А коли японці переходили на рідну мову, у їхніх колег виникала підозра, що представники Toshiba приховують інформацію. В результаті всі учасники проекту визнали, що мізерні результати роботи зумовлені передусім численними культурними відмінностями.

Ефективне управління на міжнародному рівні передбачає знання менеджером власних культурних цінностей. Тільки за такої умови він правильно  інтерпретуватиме культуру країни, в  якій йому доведеться працювати, поважаючи  її релігію, традиції, мову. Так, менеджери  японської компанії Matsushita Electric у мусульманських країнах надають працівникам спеціальні кімнати для молитов і дозволяють відвідувати їх протягом зміни двічі. Особливий підхід до навчання своїх працівників умінню адаптуватися до нових умов зумовив успішність цієї компанії на ринках 38 країн.

Отже, перспективи бізнесу  в інших країнах передбачають розроблення стратегії проникнення  на нові ринки з урахуванням особливостей певного ринкового середовища, вміння за необхідності своєчасно вносити  поправки в розроблену стратегію, контролюючи  рівень ризику і використовуючи засоби його мінімізації. [20, c. 107]

3. Шляхи оптимізації впливу факторів зовнішнього середовища на ефективність функціонування системи управління.

Зовнішнє організаційне  середовище містить елементи, які  знаходяться за межами організації, але мають на неї суттєвий вплив. Це конкуренти, ресурси, технології та економічні умови. Зовнішнє середовище організації ділять на два рівні: загальне середовище та середовище завдань.

Загальне середовище - це елементи, які мають опосередкований  вплив на діяльність організації. Вони вмішують в собі соціальні, демографічні та економічні фактори, які однаково впливають на всі організації (збільшення темпів інфляції, зростання числа  сімей, в яких працюють чоловік і  жінка). Зовнішні фактори - це в основному  неконтрольовані сили, які мають  вплив на рішення менеджерів та їх дії і, в кінцевому підсумку, на внутрішню структуру і процеси  в організації.

Зовнішній вплив на організацію  можна представити як сукупність трьох основних сфер: віддаленого, промислового і оперативного впливу [24, с. 37].

Організація управління виробництвом має двоякий характер. З одного боку, вона передбачає побудову структури  як сукупності ланок та ієрархічних  зв'язків між ними. Структура необхідна  для організаційної стабільності управління. З іншого боку, організація управління включає і поточну роботу, пов'язану  з розподілом завдань, контролем  за їх виконанням, усуненням організаційних неузгодженостей тощо. Це вже процес управління, який характеризує динаміку функціонування систем управління. В  організації управління ці дві сторони - структурна та процесуальна - повинні  бути узгоджені.

Процес управління значною  мірою залежить від структури  прийняття та реалізації рішень. Наприклад, якщо в ній збільшується кількість  рівнів (ланок),то змінюється і процес управління, збільшується ,як правило  число операцій та робіт, він стає більш тривалим . ускладнюється взаємодія  ланок. І навпаки, скорочення кількості рівнів у структурі підвищує оперативність, зменшує потоки інформації.

Процес і структура  управління взаємопов'язані тому, що вони відображають дві сторони одного і того ж явища впливу керуючої системи на керовану. Структура відображає необхідний склад і послідовність  операцій при формуванні і здійсненні впливу, порядок діяльності ланок  структури і розповсюдження впливу по ії зв'язках. Структура і процес виражають, таким чином статику та динаміку організації управління Загальний вияв зв'язку полягає в тому, що структура - це конструкційна основа управління правильно сформована, вона дозволяє найбільш раціонально здійснювати процес управління. З іншого боку, недоліки структури зменшують можливості і ефективність процесу управління. В свою чергу нераціональна побудова процесу управління може привести до неповної реалізації можливостей найраціональнішої структури. Структура забезпечує нормальний та ефективний хід процесу управління, який зі своєї сторони стабілізує та підтримує параметри структури. В цьому проявляється їх багатогранний та різноманітний зв'язок.