Банківське обслуговування клієнтів у сфері імпорту

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 12 Января 2014 в 22:21, реферат

Описание работы

Розвиток і поглиблення інтеграції України у світове господарство ґрунтується перш за все на тих об'єктивних умовах, які притаманні нашій країні. До них насамперед належить природничо-ресурсний, економічний та науково-технічний потенціали, наявність висококваліфікованих кадрів, сприятливе географічне положення країни, транспортні та водневі комунікації.

Файлы: 1 файл

ВСТУП.docx

— 165.57 Кб (Скачать файл)

 

ВСТУП

  Розвиток і поглиблення інтеграції України у світове господарство ґрунтується перш за все на тих об'єктивних умовах, які притаманні нашій країні. До них насамперед належить природничо-ресурсний, економічний та науково-технічний потенціали, наявність висококваліфікованих кадрів, сприятливе географічне положення країни, транспортні та водневі комунікації.

  Серед численних форм зовнішньоекономічних зв'язків провідне місце належить зовнішній торгівлі, особливо експортному та імпортному виробництву, від якого значною мірою залежить ефективність економіки. Україна традиційно впродовж багатьох років посідала провідне місце у розвитку експортного виробництва.

  Важливими формами зовнішньоекономічних відносин, що сприяють інтегруванню України в систему світового господарства є встановлення прямих контактів між спорідненими підприємствами, спільними комерційними банками, центрами з підготовки спеціалістів різного профілю зі знанням ринкового механізму, систем менеджменту і маркетингу. Це і визначило актуальність обраної теми.

  Наявність різноманітних видів міжнародного кредиту обумовлює використання на практиці різних за своїм змістом і специфікою механізмів здійснення міжнародних кредитних операцій.

  В Україні використання оптимальних за структурою механізмів міжнародних банківських кредитних операцій забезпечуватиме стимулювання експорту та імпорту, що є важливим для розвитку національної економіки.

  Огляд літератури з теми дослідження. Значний внесок у вивчення питань функціонування зовнішньоекономічної діяльності підприємств зробили такі українські вчені як І. Бобров, С. Бровко, О. Дзюблюк, В. Денисенко, Б. Івасів, 3. Луцишин, С. Руденко та інші. Серед російських авторів слід в першу чергу, назвати Л. Красавіну, О. Лаврушина, Я. Мірки.

  Значне місце в дослідженні питання кредитування міжнародної діяльності підприємств належить і вченим західних країн, зокрема, Д. Мак Нотон, Д. Брігхем, П. Роуз та інші.

  В працях вищезазначених вчених досліджуються теоретичні аспекти реалізації кредитних стосунків при організації зовнішньоекономічної діяльності підприємств, але недостатньо досліджені особливості функціонування кредитного процесу в міжнародній діяльності українських підприємств. Тому питання банківського обслуговування клієнтів у сфері імпортних розрахунків потребує подальших досліджень і розробок, зокрема, актуальним є розробка як теоретичних пропозицій, так і практичних рекомендацій стосовно вдосконалення функціонування зовнішньо економічної діяльності.

  Мета  дослідження. Метою даної роботи є обґрунтування теоретичних основ організації банківського обслуговування клієнтів у сфері імпортних розрахунків, оцінка сучасного стану кредитної діяльності банків в валюті, удосконалення методики аналізу міжнародних розрахунків, а також оцінка рівня ризиків при здійсненні зовнішньо – економічної діяльності.

  Об'єкт і предмет дослідження. Об'єктом дослідження є сфера економічних стосунків що виникають в процесі еспортно- імпортної діяльності в грошовій (валютній) і товарній формах в процесі здійснення суб'єктами ринку своєї зовнішньоекономічної діяльності.

  Предметом дослідження є діяльність банківських установ з обслуговування клієнтів у сфері імпортних розрахунків.

  Методологічна основа та інформаційна база дослідження. На основі діалектичного методу пізнання проведено вивчення та визначення напрямків удосконалення банківського обслуговування клієнтів . Для дослідження стану взаємовідносин при експортно – імпортних операціях, а також при вивченні кредитоспроможності позичальників використані статистичні, математичні методи, техніко-економічного і фінансового аналізу і спостереження.

  Статистичну  і фактологічну основу дослідження складають Закони України, Постанови та декрети Кабінету Міністрів, нормативні документи Національного Банку України.

  Наукова новизна роботи полягає у теоретичному обґрунтуванні та практичному вирішенні комплексу питань пов'язаних з удосконаленням організацій    банківського    обслуговування     зовнішньоекономічної   діяльності.

  Структура та зміст роботи. Дипломна робота складається зі вступу, 4 розділів, висновків, списку використаних джерел.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  Розділ 1.

    1. Теоретико-методологічні засади банківського обслуговування клієнтів у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

 Зовнішньоекономічна діяльність є однією з основних форм економічних відносин України з іноземними державами. Конституцією, Декларацією про державний суверенітет України і Законом України «Про економічну самостійність України» установлено, що однією з основ реалізації державного суверенітету України є її самостійність при здійсненні  і регулюванні зовнішньоекономічних відносин.

 

 Суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності в Україні є:

  • експортери, продаючи товари іноземним суб'єктам господарської діяльності з   вивозом або без вивозу цих товарів через митний кордон  України, українські  суб'єкти  зовнішньоекономічної діяльності здійснюють експорт товарів;
  • імпортери, купуючи товари в іноземних суб'єктів господарської діяльності з перетинанням або без перетинання цими товарами митного    кордону    України,    українські    суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності здійснюють імпорт товарів на територію України, включаючи покупку товарів, призначених для власного споживання установами й організаціями України, розташованими за її межами;
  • інвестори,  ввіз або вивіз капіталу;
  • фінансові посередники, комерційні банки, страхові суспільства і т.д.   Основна відмінність фінансового посередника банку від посередника небанківського типу полягає в тому, що банки випускають власні зобов'язання;

  Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівні права здійснювати які-небудь види цієї діяльності  визначені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

По валютному    законодавству  всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності підрозділяються з погляду  валютних обмежень  на дві групи :

1.Резиденти:

  • фізичні особи (громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства), що мають постійне місця проживання на території України, у тому числі ті, котрі тимчасово перебувають за кордоном;
  • юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва), з місцезнаходженням на території України, що здійснюють свою діяльність на основі законів України;
  • дипломатичні, консульські, торгові й інші офіційні представництва України за кордоном, що мають імунітет і дипломатичні привілеї, а також філії представництв і організацій  України  за  кордоном,  що  не  здійснюють підприємницьку діяльність;

2. Нерезиденти:

  • фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), що мають постійне місця проживання за межами України, у тому числі ті, котрі тимчасово перебувають на території України;
  • юридичні особи, суб'єкти підприємницької діяльності, що   не  мають  статусу  юридичної  особи  (філії, представництва), з місцезнаходженням за межами України. Створено і діють відповідно до законодавства іноземної держави, у тому числі юридичні особи й інші суб'єкти підприємницької діяльності при участі юридичних осіб і інших суб'єктів підприємницької діяльності України;
  • розташовані на території України іноземні дипломатичні, консульські, торгові й інші офіційні представництва, міжнародні організації і їхні філії, що мають імунітет і дипломатичні привілеї,    а також представництва інших організацій і фірм, що не здійснюють підприємницьку діяльність на основі законів України.

  Усі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівні права здійснювати які-небудь види цієї діяльності, визначені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Україна  як держава захищає  інтереси  всіх  суб'єктів зовнішньоекономічної   діяльності   й   іноземних   суб'єктів господарської діяльності на її території.

  Основні види зовнішньоекономічної діяльності передбачені Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» і до них можна віднести:

§ експорт і імпорт товарів, капіталу і робочої сили;

§ надання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України послуг іноземним суб'єктам господарської діяльності, у тому числі: виробничих,   транспортно-експедиційних,   посередницьких, брокерських, агентських, облікових, аудиторських, юридичних і ін., що прямо не заборонені законами України, а також надання перерахованих вище послуг іноземними суб'єктами господарської діяльності суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності України;

§ наукова, науково-технічна, виробнича й інша кооперація з іноземними суб'єктами господарської діяльності;

§ міжнародні фінансові операції й операції з цінними паперами у випадках, передбачених законами України;

§ кредитні    і    розрахункові    операції    між    суб'єктами зовнішньоекономічної  діяльності  й  іноземних  суб'єктів господарської діяльності; створення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності банківських, страхових і кредитних установ за межами України;

§ спільна підприємницька діяльність між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності й іноземних суб'єктів господарської діяльності, що включає створення спільних підприємств різних  видів і форм власності, проведення спільних господарських операцій і спільне володіння майном як на території України так і за її межами;

§ підприємницька діяльність на території України, пов'язана з видачею ліцензій, патентів, ноу-хау, торгових марок і інших нематеріальних об'єктів власності з боку іноземних суб'єктів господарської діяльності; аналогічна діяльність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності за межами України;

§ організація і здійснення діяльності в області проведення виставок, аукціонів, торгів, симпозіумів, семінарів, і інших подібних заходів, що здійснюються на комерційній основі, при участі суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності;

§ товарообмінні (бартерні) операції й інша діяльність, побудована на формах зустрічної торгівлі;

§ операції по покупці, продажу й обміну валюти на валютних аукціонах, орендні, у тому числі лізингові, операції;

§ операції на валютних біржах і на міжбанківському валютному ринку;

§ інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені законодавством України.

 

  Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності одержують право на здійснення їх видів після державної реєстрації їх як учасників зовнішньоекономічної діяльності в Міністерстві зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України. Зовнішньоекономічні договори або контракти, що є невід'ємною    умовою    здійснення    зовнішньоекономічної діяльності, складаються відповідно до законів України і міжнародних договорів, при цьому можливо  використання рекомендацій міжнародних організацій і відомих міжнародних порядків .

 

  Необхідно відзначити, що окремі види експорту й імпорту в Україні заборонені, у тому числі:

  • експорт із території України предметів, що складають національне багатство, історичне чи культурне надбання українського народу, обумовлене відповідно до законів України;
  • імпорт чи транзит яких-небудь товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоди чи здоров'ю установити загрозу життю чи населення тваринного світу, чи привести до загибелі навколишнього середовища;
  • імпорт продукції і послуг, що містять пропаганду ідей війни, расизму або расової дискримінації, геноциду і т.д., що суперечать відповідним нормам Конституції України;
  • експорт і імпорт товарів, що здійснюється з порушенням прав інтелектуальної власності.

  Верховна Рада України може затверджувати конкретний список товарів, експорт і імпорт яких забороняється, по представленню Кабінету Міністрів України.     Контроль за виконанням  даних вимог покладається на митні органи України і Міністерство зовнішньоекономічних зв'язків і торгівлі України.

  Експорт товарів забезпечує значну частину надходжень валюти в платіжному балансі України. Збільшенню експорту сприяло б приєднання України до ЄС, але  для цього необхідно подбати про створення діючої конкурентноздатної ринкової економіки. Виходячи з цього, необхідно додавати всі зусилля для збільшення експорту, але не за рахунок зниження внутрішнього споживання, а за рахунок стимулювання розширення експортного виробництва. Географія товарного експорту України досить різноманітна.

  На територію України дозволяється імпорт тільки тих товарів, що по своїх технічних, фармакологічних, санітарних, ветеринарних і екологічних характеристиках не порушують мінімальних умов відповідних стандартів і вимог, що діють на території України. Якщо національні стандарти відсутні, на визначений товар можуть поширюватися міжнародні або іноземні стандарти і вимоги, що діють у ведучих країнах - експортерах цих товарів. Необхідно відзначити, що всі стандарти і вимоги повинні офіційно публікуватися в загальнодоступних засобах інформації України не менш чим за 60 днів до вступу їх у дію.

  До товарів, що імпортуються  на територію України, застосовується  національний режим їхньої сертифікації. Якщо ж здійснюється імпорт  товарів,  що  не мають     аналогів  в Україні,  суб'єкт  зовнішньоекономічної діяльності, що здійснює імпорт або іноземний  суб'єкт господарської діяльності, що здійснює експорт,   повинний   пред'явити   сертифікат   відповідності   товару міжнародним стандартам  і вимогам.

Информация о работе Банківське обслуговування клієнтів у сфері імпорту