Управління і освоєння інноваціями на підприємствах

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………..…..3

Розділ 1. Теоретичні аспекти інноваційної діяльності на підприємстві.

1.1. Сутність та значення  інноваційної діяльності…………...……………..…..5

1.2. Показники функціонування інноваційної діяльності………….…………..9

1.3. Загальні методи управління освоєнням інновацій на підприємствах...…20

Висновок до розділу 1…………………………………………………………...30

Розділ 2. Аналіз інноваційної діяльності ПАТ »Бель Шостка України».

2.1. Загальна характеристика  підприємства…………………………………....31

2.2. Аналіз  інноваційної  діяльності міськмолкомбінату…………………..…34

2.3.Аналіз управління освоєнням інновацій на ПАТ «Бель Шостка України»……………………………………………………………....45

Висновок до розділу 2…………………………………………………………...52

Розділ 3. Напрями  удосконалення інноваційної діяльності на ПАТ «Бель Шостка України».

 3.1. Шляхи покращення інноваційної діяльності на підприємствах з виготовлення молочної продукції в Україні ……………………………….….53

 3.2. Пропозиції щодо покращення управління освоєнням інновацій на ПАТ «Бель Шостка України» та їх вплив на діяльність міськмолкомбінату……………………………………………………………....61

Висновок до розділу 3…………………………………………………………...69

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………..….71

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………...…73

ДОДАТКИ

 

 

 

 

ВСТУП

         Темою моєї курсової роботи є «Управління освоєнням інновацій на підприємствах». Харчова промисловість є сукупністю підприємств різнопрофільних галузей, які технологічними зв’язками і економічним відносинами пов’язані з сільським господарством, торгівлею, підприємствами продовольчого машинобудування, тощо. Від ефективності роботи підприємств харчової промисловості багато в чому залежить вирішення завдань забезпечення населення високоякісними харчовими продуктами.

         Актуальність теми роботи обумовлена тим, що в сучасних умовах ринок ставить кожного суб’єкта фінансово-господарської діяльності в достатньо жорсткі умови, а проблеми в економіці України лише підсилюють і без того важке становище багатьох підприємств. Розроблення нових товарів та управління освоєнням інновацій дуже актуальне на етапі розвинутих ринкових відносин. Попит на товари залежить від зміни потреб і смаків споживачів, появи нових технологій, скорочення життєвого циклу товарів і загострення конкуренції.

        Об’єктом дослідження є ПАТ «Бель Шостка України».

        Предметом дослідження є особливості, форми та методи управління освоєнням інновацій на підприємстві.

Метою даної теми є вивчення методів управління освоєнням інновацій на підприємствах і на основі цього запропонування заходів, щодо ефективності використання нововведень. 

         Згідно мети в курсовій роботі визначено такі основні завдання:

• з’ясувати теоретичні аспекти управління освоєнням інновацій на підприємствах
• здійснити критичний аналіз інноваційної діяльності на підприємстві ВАТ «Бель Шостка України»
• запропонувати заходи по підвищенню ефективності освоєння нововведень на досліджуваному підприємстві.

         Дослідженню теоретичних і практичних питань організації та управління інноваціями на підприємствах присвячено значну кількість наукових праць. Серед вітчизняних вчених вагомий внесок у дослідження цих проблем внесли такі відомі українські вчені як В. Александрова, Ю. Бажал, О. Василенко, О. Волков, М. Денисенко, В. Геєць, А. Заїнчковський, С. Ілляшенко, М. Йохна, Н. Краснокутська, Д. Крисанов, В. Ландик, О. Лапко, В. Россоха, А. Сухоруков, Л. Федулова, А. Юзефович та ін.

 Основні методи дослідження на підприємстві будемо використовувати такі:

• порівняння;
• групування;
• деталізація і узагальнення;
• синтез;
• аналіз;

          Інформаційною базою даної курсової роботи є: інформаційна мережа Internet, наукові джерела інформації, підручники, посібники, монографії, періодичні видання тощо.

Курсова робота складається  із вступу, 3 розділів: теоретичного,аналітичного та проектного, висновків, списку літератури, додатків. Текстова частина викладена на 75 сторінках  друкованого тексту і складає 1 рисунок, 10 таблиць та 25 формул. У додатку розміщені результати експериментальних розрахунків, статистична та фінансова звітність об’єкту дослідження. Список використаної літератури включає 55 найменувань.

 

 

 

 

Розділ 1. Теоретичні аспекти інноваційної діяльності на ПАТ «Бель Шостка України».

 

1.1. Сутність та значення інноваційної діяльності.

    В економічній  літературі термін "інновація"  інтерпретується як перетворення  потенційного науково-технічного  прогресу в реальний, який втілюється  у нових продуктах і технологіях.  Інноваційний продукт характеризується  вищим технологічним рівнем, новими  споживчими якостями товару або  послуги порівняно з попереднім продуктом[32].

  Термін "інновація" почав застосовуватись у вітчизняній літературі пізніше, ніж за кордоном. Його зміст розкривають, зокрема, словники. У виданнях до 1990 р. терміна "інновація" ще немає. Водночас за кордоном це поняття виникло на початку XX ст. і дістало подальший розвиток та аналіз у 30-ті роки. Найінтенсивніше проблема інновацій та їх оцінки почала розвиватися у 60-ті роки XX ст. у зв'язку з різким зростанням масштабу та складності виконуваних НДР та ДКР, особливо в авіакосмічній, атомній та радіоелектронній промисловості, з розвитком біотехнологій[37].

    З погляду конкретних  підприємств інноваційну діяльність  необхідно розглядати як один  з основних засобів їхньої  адаптації до постійних змін  умов зовнішнього середовища

    Під інноваційною  діяльністю (інноваційний процес) розуміється  процес створення, впровадження  і поширення інновацій. Сутністю  інноваційної діяльності є зміни,  які розглядаються як джерело  доходу.

    Згідно Закону України «Про інвестиційну діяльність» інноваційна діяльність визначається як «одна з форм інвестиційної діяльності», що здійснюється з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу.

 Ця діяльність охоплює:

   •  випуск і  поширення принципово нових видів  техніки і технології;

   •  прогресивні  міжгалузеві структурні зрушення; реалізацію довгострокових науково-технічних  програм з великими строками  окупності витрат;

•  фінансування фундаментальних  досліджень для здійснення якісних  змін у стані продуктивних сил;

    • розробку  і впровадження нової ресурсозберігаючої  технології, призначеної для поліпшення  соціального й екологічного становища[5].

    Під інновацією варто розуміти кінцевий результат діяльності по створенню і використанню нововведень, втілених у вигляді удосконалених чи новостворених товарів, технологій їх виробництва, методів управління на всіх стадіях виробництва і збуту товарів, що сприяють розвитку і підвищенню ефективності функціонування підприємства, які їх використовують[3].

    Інновації класифікуються  за такими ознаками:

• за сферами діяльності (характером застосування): технологічні, виробничі, економічні, торгові (збутові), соціальні, управлінські;

• за технологічними параметрами: продуктові (нові продукти), процесові (нові технології, методи керування, організаційні форми);

• залежно від глибини змін, що вносяться: радикальні (піонерні), ординальні (винаходи, нові рішення). Що поліпшують чи модифікують (модернізації);

• за адресатом інновацій: для виробника, для споживача, для суспільства в цілому.

• за ступенем новизни: нові для підприємства, нові для галузі, нові для країни, нові для світового ринку[52].

     Інноваційний  розвиток визначають як процес  господарювання, що спирається на  безупинні пошук і використання  нових способів і сфер реалізації  потенціалу підприємства у мінливих  умовах зовнішнього середовища  у рамках обраної місії та  прийнятої мотивації діяльності  і який пов’язаний з модифікацією  існуючих і формування нових  ринків збуту.

    Процес інноваційного  розвитку необхідно розглядати  з позицій конкретного підприємства, що здійснює господарську діяльність. У взаємодії з постачальниками  вихідної сировини і матеріалів, конкурентами, торговими і збутовими  посередниками, споживачами, у  конкретних економічних, політичних, екологічних, правових та інших  умовах. При цьому така взаємодія  має імовірнісний характер і  не піддається однозначній оцінці.

    Інноваційна діяльність  пов'язана з трансформацією наукових  досліджень і розробок, винаходів  і відкриттів у новий продукт  або новий технологічний процес, які впроваджуються у виробничий  процес, або в новий підхід  до соціальних послуг. Інноваційна  діяльність передбачає створення  цілого комплексу наукових, технологічних,  організаційних, фінансових і комерційних  заходів, які у своїй сукупності  ведуть до створення інновації  «під ключ», тобто повністю  готової до реалізації на ринку. 

     Серцевиною  інноваційної діяльності на підприємстві  є освоєння (комерціалізація) нових  видів продукції або методів  її виробництва, доставки і  реалізації. Визначаючи напрями  інноваційної діяльності, керівництво  фірми вирішує, на чому зосереджувати  увагу: на продуктових чи технологічних  інноваціях. При цьому важливо,  хто є «ініціатором» інновації:  споживач, постачальник чи конкурент.

    Інноваційна діяльність  у повному обсязі має комплексний,  системний характер і охоплює  такі види роботи, як пошук  ідей, ліцензій, патентів, кадрів, організацію  дослідницької роботи, інженерно-технічну  діяльність, яка об'єднує винахідництво,  раціоналізацію, конструювання, створення  інженерно-технічних об'єктів, інформаційну  та маркетингову діяльність. Усе  це створює прогресивні умови  для інноваційного розвитку та  активізації інноваційних процесів. Тобто інноваційна діяльність  розглядається як сукупність  робіт, які виконуються певними  організаційними структурами від  зародження ідеї, її розроблення  і до комерціалізації в умовах  конкуренції. Слід зазначити,  що інноваційна діяльність, як  і будь-яка інша, потребує організаторських  здібностей. Упровадження інновації  у життя — складна і цілеспрямована праця, яка покладає на виконавців додаткові обов'язки: бути завзятими і наполегливими. Якщо ці якості відсутні, то ніякий талант і ніякі знання не допоможуть[45].

    В умовах реформування  української економіки виникла  проблема пошуку фінансових джерел  активізації інноваційної діяльності  — прийняття відповідних законів,  надання пільг, створення приватного  капіталу, стимулювання припливу  в науку талановитої молоді, оновлення  наукових кадрів через удосконалення  системи оплати праці та відродження  престижу професії науковця. Це  зумовлено тим, що, як свідчать  статистичні дані, масштаби інноваційної  діяльності в Україні згортаються. У 2007 р. інноваційну діяльність здійснювало тільки 18,7 % промислових підприємств від загальної кількості[2]. Сприятливішими для впровадження інновацій були умови на великих промислових підприємствах, що мають належну матеріально-технічну базу. Найпоширенішим напрямом інноваційної діяльності було оновлення продукції. У 2008 р. освоєно виробництво понад 10 тис. найменувань нової продукції. Водночас недостатня підтримка інноваційної діяльності державою призвела до розриву зв'язків науки з виробництвом, унаслідок чого зменшилась частка вітчизняної продукції[10].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1.2. Показники функціонування інноваційної діяльності.

    Використовувані  на практиці методи оцінювання  інноваційної діяльності включають розрахунок кількох показників:

• інтегрального показника ефективності, розрахованого на основі чистої теперішньої (дисконтованої) вартості;
• індексу рентабельності інвестицій;
• внутрішньої норми рентабельності (доходності);  
• терміну окупності;
• точки беззбитковості проекту.                             

     Узагальнюючим  показником економічної ефективності  будь-якої групи технічних нововведень  є економічний ефект, що характеризує  абсолютну величину перевищення  вартісної оцінки очікуваних (фактичних)  результатів над сумарними витратами  ресурсів за певний період  часу. Величина економічного ефекту  обчислюється в наступних формах:

• народногосподарський загальний ефект (за умов використання нововведень);
• внутрішньогосподарський (комерційний) ефект, що одержується окремо розробником, виробником і споживачем технічних новин або нововведень[20].