Управління і освоєння інноваціями на підприємствах

• зростання витрат на дослідження новацій;

• глобалізація конкуренції;

• збільшення сегментованості ринків;

• зростання пропозицій нових товарів;

• жорсткість законодавчих актів про охорону природного середовища і

захист прав споживачів;

• зменшення рентабельності торгових марок підприємств (компаній)

послідовників;

• зволікання з розробленням інновацій.

          Поняття мотивації тісно пов'язане з проблемою управління персоналом як активного учасника створення, упровадження та поширення інновацій.

          Специфіка інноваційної діяльності на підприємстві визначає структуру

персоналу, складовими якої є: 1) наукові та науково-технічні кадри; 2) науково-допоміжний і обслуговуючий  персонал; 3) виробничий та адміністративно-господарський  персонал.

           Функціональна структура кадрів — це розподіл персоналу, зайнятого в

фундаментальних і прикладних дослідженнях, розробках, проектуванні,

експериментах. У сучасних умовах, як уже зазначалось, також  підвищується

значення і роль менеджерів-інноваторів, спеціалістів-маркетологів з наукової

продукції.

           Мотивація як функція управління означає сукупність рушійних сил, що стимулюють усіх учасників інноваційного процесу і кожного окремо до

активної діяльності.

            Таким чином, мотивація — це сукупність усіх чинників, які спонукають людину до активної діяльності та приводять до успішного освоєння нововведень на підприємстві.

             Стимулювання (стимул) — це засіб, за допомогою якого здійснюється мотивація. Стимул (лат. stimulus — загострена палиця, якою підганяли тварин) виконує роль важеля впливу або носія «роздратування», що викликає дію певних мотивів. Стимулом можуть бути окремі предмети, дії інших людей, обіцянки, носії зобов'язань і можливостей та багато іншого, що може бути запропоновано людині як компенсація за її дії або за те, що вона бажала б одержати в результаті певних дій.Стимулювання принципово відрізняється від мотивації. Суть цієї відмінності полягає в тому, що під час стимулюючого процесу використовуються різноманітні засоби й методи, які впливають на поведінку і ставлення працівника до своєї діяльності, активізуючи до дії позитивні його функціональні та якісні властивості.

              Успіх інноваційного процесу залежить від того, у якій мірі безпосередні учасники — персонал, зайнятий в інноваційному процесі, — зацікавлені у швидкому й економічно ефективному впровадженні результатів НДДКР у виробництво. Тут визначну роль відіграють методи й форми стимулювання їх праці з боку організації. Таким чином, в основі сучасного підходу до стимулювання праці в інноваційній сфері лежать такі завдання керівників організацій:

• максимально активізувати творчі здібності кожної особистості;

• спрямувати цю активність у русло досягнення конкретних інноваційних

і економічних результатів.

       На підприємстві ПАТ «Бель Шостка України» ефективне розгортання інноваційних процесів проводять  за допомогою доцільних форм і методів управління. Їх добір, розробка,впровадження та освоєння здійснювались безпосередньо керівниками досліджуваного підприємства. Такими формами та методами визнано: ділові бесіди, семінари-презентації, науково-методичні ради, дискусійні круглі столи, мозкові штурми, тренінги.

Саме завдяки такому підходу  ПАТ «Бель Шостка України» досягнув великого успіху не лише на теритоії України,але і за її межами. Близько 50% сирів реалізується на експорт. Підприємство входить у п'ятірку лідерів сироваріння України. Введення в дію МС ISO 9001 (2000) дозволяє підприємству приєднатися до європейських вимог по якості, глибше вивчити й удосконалити діючи процеси, оптимізувати зв'язок між ними, підсилити свої позиції вітчизняного виробника на внутрішньому ринку, підняти базовий рівень своєї продукції з перспективою виходу на міжнародний ринок і зниження її собівартості за рахунок упровадження нових технологій.

         Завдяки високому професіоналізму фахівців був досягнутий випуск високоякісних сирів (зараз їх уже 27 найменувань). Лабораторією комбінату ретельно проводиться вхідний контроль як сировини так і матеріалів.

           При виробництві продукції використовується сама високоякісна сировина від надійних партнерів.

           Постійно ведеться планомірна робота по удосконаленню культури обслуговування клієнтів. Постійним клієнтам здійснюється доставка продукції, а також існує система знижок. Усі покупці забезпечуються листівками, буклетами, плакатами з інформацією про асортимент, переваги продукції і іншу корисну інформацію.

            Постійно ведеться робота з розширення ринків збуту.

            Підприємство постійний учасник регіональних і міжнародних виставок. Тільки за три останні роки комбінат нагороджений більш 70 медалями (переважно золотими), а ТМ “Білі береги” відзначена Державним департаментом продовольства, як переможець національного рейтингу «Краща торгова марка України».

 

 

 

Висновок до другого розділу

       Згідно проведеного аналізу  ефективності інноваційної діяльності на ПАТ «Бель Шостка України» встановлено, що за останніх два роки: 2010 та 2011 здійснювалась активна діяльність із заміни морально та фізично застарілого обладнання; модернізації, введення та удосконалення нових технологічних процесів, з метою виготовлення інноваційних, покращених видів продукції та отримання високих конкурентних переваг і прибутків. Але підприємство лише на шляху модернізації господарсько-виробничого циклу і частка новацій є незначною у порівнянні з цілісним досліджуваним об’єктом.

      Установа  потребує у значній кількості  високо кваліфікованого, досвідченого  персоналу, за для розробки  нових видів продукції, з привабливою  упаковкою, високим корисним вмістом  поживної частини, довгим терміном  зберігання, без генно-модифікованих добавок та низькими цінами. Також молкомбінат потребує у масовій розробці та введені ресурсозберігаючого та безвідходного обладнання.

      Впровадження  нового більш ефективного обладнання  дасть  можливість  збільшити   обсяги виробництва, знизити   собівартість  продукції, покращити  якість, а  це  в  свою  чергу підвищить прибутковість  реалізації товарів.

       Отже, всі  переваги та недоліки щодо  виробничої, науково-дослідної роботи  на даному об’єкті були наведені  у II розділі у вигляді таблиць,  розрахунків.

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 3.Шляхи  та напрями удосконалення інноваційної діяльності  ПАТ «Бель Шостка України»

 

3.1. Шляхи покращення інноваційної  діяльності на підприємствах  з виготовлення молочної продукції  в Україні з поглядів іноземних та вітчизняних фахівців.

      Харчова промисловість належить до стратегічно важливих галузей народного господарства України. Забезпечуючи продовольчу безпеку країни, вона є головною переробною базою сільського господарства й основним джерелом забезпечення споживчого ринку продовольством. Випуск конкурентоспроможної продукції можливий тільки на основі використання сучасних технологій, а також здійснення інноваційної діяльності на харчових підприємствах[39].

     Молочна промисловість – одна з основних складових харчової промисловості, яка в основному формує ринкову пропозицію на внутрішньому ринку молокопродуктів в Україні. Тому значення харчової промисловості вимагає застосування принципово нових науково-технічних рішень, спрямованих на створення сучасних наукомістких виробництв, які б були спроможні не лише задовольнити внутрішній попит на її продукцію, а й виходити з нею на зовнішні агропродовольчі ринки.

Види молочної продукції:

• Молоко, яке жодним чином не  змінилося за  останніх кілька тисяч років. Тут якісні зміни можливі тільки в  упаковці та  формі транспортування.
• Кефір - єдиний молочний продукт, що  виготовляється за  допомогою природної закваски – кефірного грибка (для всіх інших використовують штучно створені симбіози бактерій). Отримується в  результаті змішаного бродіння – молочнокислого і  спиртового. Чудовий дієтичний продукт
• Ряжанка - є сумішшю молока і  вершків, що  піддається витримці при високій температурі. Під час витримки білки, взаємодіючи з  молочним цукром, утворять речовини, які додають продукту своєрідний смак і  колір. Далі отримана суміш заквашується.
• Ацидофільні продукти - до цієї групи відносяться ацидофілінове молоко, паста, кисляк та ін. При їхньому виробництві застосовують різні види закваски з  обов’язковим використанням ацидофільної палички. Продукти дуже корисні для людей, які пройшли лікування антибіотиками.
• Біфідопродукти - виготовляються, як  правило, на  основі кефіру, кисляку і  йогуртів Так само корисні, як  і  ацидофільні продукти.
• Сметана - створюється шляхом пропущення молока через сепаратор для відділення вершків від молока, далі вершки сквашують.
• Йогурти - відрізняються підвищеним вмістом сухих речовин, що  пояснює їхню густоту. До  них так само додають вітаміни та  шматочки фруктів. Очевидною проблемою українського ринку є  те, що  придбати «чистий» йогурт без шматочків фруктів практично неможливо.
• Йогурти поділяються на:

          – молочні;

          – нежирні;

          – напівжирні;

          – жирні;

          – молочно-вершкові;

          – вершкові.

     В залежності від способу приготування бувають стерилізовані і  «живі».

Перші мають тривалий термін зберігання навіть при кімнатній  температурі, що  досягається шляхом теплової обробки готового продукту і  додаванням стабілізаторів, однак при цьому відбувається руйнування молочнокислих бактерій та  ферментів. «Живі» йогурти такій обробці не  піддаються, тому вони набагато корисніші, але їх  термін збереження значно коротший

     Теоретичним  підґрунтям у дослідженні проблеми  розвитку інноваційної сфери  стали праці зарубіжних вчених-економістів  Х.Барнета, П.Друкера, Е.Менсвілда,  Г.Менша, Б.Санто, Р.Солоу, Б.Твісса, Е.Тоффлера, В.-Д.Хартмана, Е. фон Хіппеля,  Й.-А.Шумпетера.

     Вагомий внесок  у дослідження особливостей інноваційних  процесів в Україні зробили  відомі українські вчені В.  Александрова, О. Алимов, В. Андрійчук,  Ю. Бажал, Л. Безчасний, В.Беседін,  П. Бєлєнький, А. Гальчинський, В. Геєць, Г. Добров, М. Долішній, А.Заїнчковський, Л.Кістерський,  Д. Крисанов, О. Лапко, Б. Малицький,  Ю. Ніколенко, Ю. Пахомов, І.  Продіус, Д. Стеченко, А. Сухоруков,  В. Трегобчук, Д. Черваньов,  А. Юзефович, М. Якубовський та  інші.

     Обсяги інвестицій в основний капітал за рахунок державних централізованих джерел фінансування зменшилися з 27 % у 1998 р. до 6,6 % у 2010 р., а головним джерелом інвестиційних ресурсів за останні роки були і залишаються власні кошти підприємств та організацій, які на 1 півріччя 2010 р. становили майже 63,2 % від загального обсягу інвестицій в основний капітал, у 2011 р. – 83,9 %[13].

     Все це негативно відбивається і на ринку молочних продуктів України, який ще мало диференційований, оскільки найбільший сегмент споживання – це населення із середнім і нижче середнього рівнем доходів. Формування попиту на ньому гальмується занадто повільною переорієнтацією вітчизняних виробників на задоволення потреб споживачів, незадовільною роботою каналів розповсюдження молочних продуктів, низькою купівельною здатністю населення України, недостатньою конкурентоспроможністю наших товарів як з точки зору якості, так і ціни.

     Встановлено,  що причиною катастрофічного  спаду виробництва та споживання  молочної продукції в Україні  за 1998-2008 рр. є незабезпеченість підприємств якісною сировиною та її високою вартістю, на яку негативно впливає постійне підвищення цін на енергоносії, прорахунки у фінансовій і кредитній сферах економіки та зовнішньоторговельній політиці держави.

      Не зважаючи  на те, що більшість вітчизняних  технологій за своєю ефективністю  відповідає кращим світовим стандартам, устаткування та техніка, які  використовуються у виробництві  вітчизняних продуктів харчування  на сучасному етапі, мають низькі  техніко-економічні показники і  не забезпечують якісне виробництво  продукції по всьому замкненому  циклі, що призводить до залежності  молокопереробних підприємств від  імпорту зарубіжної техніки та  устаткування.

     Встановлено, що молочна промисловість України забезпечена обладнанням, устаткування і новою технікою лише на 30-40 %. Результати проведеного аналізу дозволили довести необхідність прискорення процесів переоснащення техніки і технології на вітчизняних підприємствах, зокрема в молочній промисловості. Це зумовлено практично повною відсутністю в Україні підприємств, які б випускали сучасне обладнання та устаткування для молочної промисловості.

     Відсутня і законодавча база, яка повинна створювати правила конкуренції на ринку, у т. ч. державні стандарти на основні цільномолочні та кисломолочні продукти, їх якість та придатність для споживання. Аналіз чинного законодавства щодо управління інноваційної діяльності вітчизняних підприємств, підтвердив тезу про те, що в Україні концептуально невизначено методичної основи для конструктивного регулювання результатів інноваційних процесів. Управління інноваційною діяльністю на макрорівні відбувається безсистемно і за відсутності комплексної оцінки результатів впливу прийнятих актів на інвестиційні процеси і розвиток економіки. А управління, як показує західна практика, має бути спрямованим на посилення взаємозв’язку між інвестиційними та інноваційними процесами, сприяти реалізації новітніх досягнень НТП і підвищення на цій основі ефективності виробництва на мікро- і макрорівнях[35].

     Характерною ознакою останніх років є збільшення кількості молочної продукції, що випускається у фасованому вигляді. Порівняно з 1998 р. у 2008 р. виробництво фасованих незбираного молока, кисломолочної продукції і вершків зросло у 2,2 раза, масла, сметани – більш, ніж у чотири рази, сирків і сиркової маси, сиру кисломолочного знежиреного – більш ніж у десять разів. Змінилось і застосування пакувальних матеріалів. Якщо у 1998 р. з вироблених у фасованому вигляді незбираного молока, кисломолочної продукції та вершків 68,7% розфасовувалось у скляну тару, 15,8% – у паперові пакети і 15,4% – у плівку, то у 2008 р. у плівці реалізувалось 61,6% даної продукції, у паперових пакетах – 35,6% і лише близько 0,2% – у скляній тарі (рис. 3.1)