Управління і освоєння інноваціями на підприємствах

     Розрахуємо  частку витрат на персонал, що  займаються інноваційною діяльністю за формулою (1.17):

     2010 рік: СВПІД = 0,05

     2011 рік: СВПІД = 0,07

     Отже, у 2011 році частка сплаченої заробітної плати працівникам, що займаються інноваційною діяльністю до загального фонду більша за 2010 рік на 0,02 частки показує не тільки збільшення мінімальної заробітної плати, але і збільшення підприємства уваги на збільшення життєвого рівня, заохочуваності до розробок нових проектів тощо.

     Розрахуємо  питому вагу в структурі основних  засобів дослідно-конструкторського,  експериментального, лабораторного  обладнання за формулою (1.18):

     2010 рік: ΔОЗ = 0,6 %   

     2011 рік: ΔОЗ = 1,74 %

     Отже, у 2011 році було на суму майже втричі введено більше основних засобів, ніж у попередньому, що склало 417,4 тис. грн., а це у свою чергу 1,74% від загальної суми основних засобів (устаткування) та у 2010 році – 0,6%.

     Знайдемо коефіцієнт  персоналу зайнятого у науково-дослідних  та дослідно-конструкторських роботах (1.19):

     2010 рік: К пр = 0,044   

     2011 рік: К пр = 0,062

     Отже, частка  персоналу, що зайнятий розробкою  нових продуктів, технологіями, інженерним  проектуванням, впровадженням нових  послуг у 2009 році збільшився до 0,062, в порівнянні з 2010 роком – 0,044, що свідчить про більшу кількість працівників зайнятих у науковій сфері підприємства та значну кількість вивільнених, за рахунок введення інноваційного, зберігаючого  обладнання, що менш потребує впровадження у його роботу людського фактора.  

     Розрахуємо  коефіцієнт оновлення продукції  до загального обсягу випуску за формулою (1.20):

     2010 рік: КОП = 0,23

     2011 рік: КОП= 0,24

     Отже, обчисливши, можна сказати, що ПАТ «Бель Шостка України» доцільно вкладає фінансові кошти у наукові розробки та дослідження, з метою виготовлення удосконаленої та зовсім нової продукції. Це свідчать показники, де у 2011 році частка інноваційних продуктів збільшилась на 0,01 і склала 0,24 та у 2008 році – 0,23.

     Обчислимо  коефіцієнт освоєння нової продукції  на даному нашому підприємстві (1.21):

     2010 рік: К НП = 0,09

     2011 рік: К НП = 0,09

     Отже, як у  2010, так і у 2011 році коефіцієнт оновлення продукції, тобто здатність обраної нами, досліджуваної установи до впровадження інноваційної та технологічно зміненої продукції є однаковий та складає 0,09 та засвідчує про ритмічну роботу підприємства.

     Знайдемо яку  частку конкурентноспроможної продукції  випускає підприємство до загального  обсягу (1.22):

     2010 рік: П КП   = 0,6

     2011 рік: П КП   = 0,71    

     Отже, розрахувавши  показник: частка конкурентноспроможної  продукції видно, що підприємство  активно збільшує та приділяє  увагу випуску продукції (масло,  тверді сири), що мають конкурентні  переваги над іншими, так у 2011 році – 0,71 частка від загального обсягу випущених товарів, що на 0,11 частку більше, ніж у 2008 році.

     Розрахуємо  коефіцієнт освоєння нової техніки  за останніх 2 роки роботи підприємства, за формулою (1.23):

     2010 рік: КНТ = 0,006

     2011 рік: КНТ = 0,017

     Отже, за 2011 рік було втричі введено новітнього обладнання та реконструкцій, в порівнянні з 2010 роком та слало 0,017 частина від загальної вартості основних фондів на підприємстві, а саме: обладнання, установи, транспорт, будівлі, устаткування тощо.

     Обчислимо  коефіцієнт оновлення інноваційних  процесів до загальної кількості  на підприємстві (1.24):

    2010 рік: КОТ = 0,31

    2011 рік: КОТ = 0,42

    Отже, на ПАТ «Бель Шостка України» активно проводиться заміна застарілих процесів виготовлення продукції на нові, удосконаленні, з метою виготовлення товарів з високими конкурентними перевагами та отримання вершини серед підприємств у молочній галузі – це свідчать показники, які у 2011 році збільшились на 0,11 частину та склали – 0,42, в порівнянні з 2010 роком – 0,31.

    Знайдемо коефіцієнт  ритмічності інновацій, в порівнянні  із загальним обсягом роботи  підприємства за формулою (1.25):

    2010 рік: Кр = 0,89

    2011 рік: Кр = 1,14

     Отже, ПАТ «Бель  Шостка України» у 2011 році активно та ритмічно спланував роботу, щодо розробки нових технологічних процесів та збільшилась у порівнянні з 2010 роком на 0,25 і склало 1,14 та у 2011 році – 0,89.

     З вище розрахованих  показників ефективності інноваційної роботи на підприємстві ПАТ «Бель Шостка України» можна узагальнити всі показники у табличному вигляді (таблиця 2.4).

Таблиця 2.4.

Показники ефективності інноваційної діяльності на досліджуваному підприємстві за 2010/2011 роки

Показники	Робота за 2010рік	Робота  за 2011 рік	Відхилення
			Абсолютне, +/-	Відносне, %
1	3	4	5	6
1. Приріст прибутку	9971,8	5032,5	-4939,3	50
2. Чиста теперішня вартість	1548,29	1074,43	-473,86	31
3. Індекс рентабельності  інвестицій	2,19	1,77	-0,42	19
4. Внутрішня норма рентабельності	47	33,7	-13,3	28
5. Термін окупності	1,4	1,71	0,31	22
6. Точка беззбитковості	178,12	181,73	3,62	2,03
7. Рентабельність від  інноваційної діяльності	72	58,5	-13,5	18,8
8. Частка прибутку від  інноваційної діяльності	0,03	0,02	-0,01	33,3
9. Частка витрат на  інноваційну діяльність	0,086	0,058	-0,028	32,6
10. Інноваційний прибуток  на 1-го працівника	62,66	47,01	-15,65	25
11. Частка витрат на  персонал, що займається інноваційною  діяльністю	0,05	0,07	0,02	40
12. Питома вага в структурі  ОЗ ДКЕЛО	0,6	1,74	1,14	190
13. Коефіцієнт персоналу  зайнятого в НДДКР	0,044	0,062	0,018	41
14. Коефіцієнт оновлення  продукції	0,23	0,24	0,01	4,3
15. Коефіцієнт освоєння  нової продукції	0,09	0,09	0	0
16. Частка конкурентноспроможної   продукції	0,6	0,71	0,11	18,3
17. Коефіцієнт освоєння  нової техніки	0,006	0,017	0,011	183
18. Коефіцієнт оновлення  технології	0,31	0,42	0,11	35,5
				Продовження таблиці 2.4
1	2	3	4	5
19. Коефіцієнт ритмічності  інновацій	0,89	1,14	0,25	28,1

     

      Отже, з вище наведених розрахунків та узагальненої таблиці показників можна зробити висновок, що перший проект, який був введений у господарсько-виробничу експлуатацію є більш ефективний та вдосконалено розроблений, ніж проект який був реалізований у 2011 році, тому що він є менш рентабельним та прибутковим і потребує виправлення деяких припущених помилок, з метою налагодження ефективної роботи ПАТ «Бель Шостка України».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.3. Аналіз управління  освоєнням інновацій на ПАТ «Бель Шостка України».

         Управління освоєнням інновацій на підприємстві - діяльність, яка передбачає планування, організацію, керівництво, мотивацію та контроль щодо об’єкту управління шляхом розробки та застосування системи стратегій (обраних залежно від наявного інноваційного потенціалу підприємства і факторів впливу зовнішнього середовища), і спрямована на досягнення поставленої мети.

         Проте,головна внутрішня мета діяльності будь-якого підприємства або організації, що функціонують в умовах ринкової економіки, складається в максимізація прибутку. Разом з тим головну мету інноваційної діяльності підприємств або організацій можна позначити як одержання певного числа інновацій у вигляді нової продукції, технології, сировини, методів організації й керування й т.д., що володіють певними (відповідним вимогам підприємства) характеристиками. Очевидно, що головна мета підприємства і його головна мета в інноваційній діяльності не є тотожними. Разом з тим, інноваційна діяльність відіграє вирішальну роль у максимізації прибутку підприємства.

          Причиною подібного протиріччя є те, що  підприємство як відкрита система забезпечує досягнення своєї внутрішньої мети - одержання прибутку за рахунок додання результатам своєї діяльності у вигляді продуктів (товарів) характеристик, що відповідають вимогам зовнішнього середовища підприємства як з боку споживачів, так і держави. У цьому випадку інновації як результат інноваційної діяльності, з одного боку, повинні бути орієнтовані на краще, більше повне задоволення запитів споживачів, а з іншого боку - на одержання певного економічного ефекту у вигляді прибутку для підприємств, що ініціюють їхню розробку й впровадження та освоєння.

          По-перше, це розширення номенклатури реалізованої продукції (послуг). Стосовно до вже функціонуючого підприємства розширення номенклатури випускається продукції, що, можливо тільки по двох напрямках: за рахунок випуску нової (раніше не виробленої на даному підприємстві) продукції або за рахунок удосконалювання (модернізації або модифікації) продукції, що випускається вже, або надаваної послуги. Очевидно, що як перше, так і другий напрямок, що забезпечує розширення номенклатури випускається продукції(послуг), а в остаточному підсумку провідне до збільшення прибутку, прямо пов'язані з інноваційною діяльністю, тому що сукупність робіт, пов'язаних з розробкою, освоєнням і поліпшенням уже виробленої продукції по своїй суті є інноваційною діяльністю.

          По-друге, максимізація ціни, по якій реалізується продукція або виявляється послуга. Очевидно, що можливість збільшення ціни реалізації продукту або послуги прямо залежать від попиту та пропозиції продукції підприємства (організації) на ринку. Найважливіше значення тут має наступне: чи діє підприємство (організація) в умовах конкурентної боротьби або займає монопольне положення. Результатом монопольного положення є практично ні чим не обмежена можливість збільшення ціни реалізації продукту або послуги й, як наслідок, прибутки. Тут слід зазначити, що здійснювана підприємствами й організаціями інноваційна діяльність і одержувані інновації є одним із засобів, за допомогою якого вони можуть забезпечити монопольне положення на ринку або попиті на продукцію й необґрунтовано завищувати ціну її реалізації.

            По-третє, мінімізація витрат на виготовлення й реалізацію одиниці продукції (послуги). Зниження витрат на виготовлення й реалізацію одиниці продукції або послуги можливо тільки двома шляхами; або за рахунок мобілізації резервів уже використовуваної технології, або за рахунок освоєння нового технологічного ланцюга або нових елементів у старому технологічному ланцюзі. При цьому мається на увазі як освоєння нової техніки, технології, так і нових методів  організації й керування виробництвом і збутом продукції. Знову ж, якщо ми подивимося на шляху максимізації прибутку підприємства або організації за рахунок мінімізації витрат на виготовлення й реалізацію одиниці продукції (послуги), те побачимо, що вони визначаються ефективністю інноваційної діяльності, реалізованої підприємством (організацією).

         По-четверте, максимізація обсягів реалізації продукції або послуги. Слід зазначити, що збільшення обсягів реалізації продукції або послуги в найменшому ступені, чим раніше розглянуті напрямки максимізації прибутку підприємства, залежить від зусилля підприємства (організації) хоча і є певні важелі впливу на споживчий попит. Тут, на мій погляд, можна виділити два основних напрямки: збільшення обсягів реалізації старої продукції, що випускається вже на даному підприємстві, (послуги) і нової продукції (послуги). У свою чергу, збільшення обсягів реалізації старої продукції можливо за рахунок проведення комплексу маркетингових заходів, спрямованих на стимулювання збуту (реклама, лотереї, конкурси, розпродаж і т.д.), вихід на нові ринки зі старої (для даного підприємства) продукцією, а також за рахунок підвищення споживчої привабливості продукції. У цьому випадку під споживчою привабливістю мається на увазі сукупність параметрів продукції, що відбивають її здатність задовольняти як уже існуючі, так і нові, у тому числі сховані (неусвідомлені) вимоги (запити) споживачів. У свою чергу, споживча привабливість включає отакі елементи, як ціна продукції, якість і додаткові функції продукції. Підвищення споживчої привабливості буде означати привабливе з погляду споживачів зміна вищезазначених елементів. Очевидно, що діяльність, в'язана з підвищенням якості випускається продукции, що (послуги), а також додання їй нової функції, буде інноваційної. У свою чергу, випуск нової продукції є також результатом інноваційної діяльності. Таким чином, збільшення обсягів реалізації продукції або послуги також багато в чому досягається за рахунок відповідних інноваційних перетворень.

            ВАТ «Шосткинський міськмолкомбінат» веде активну інноваційну діяльність.

         Аналіз основних показників інноваційної діяльності підприємства за 2010-2011 роки (табл.2.1) відображає позитивну динаміку росту кількості робітників,що займаються інноваційною діяльністю (+9 чол.) ,виручка від реалізації нової продукції (+47,52 тис.грн.) ,обсяг виручки нової продукції (+2298 одн.) ,витрати на інноваційну діяльність (+168 тис.грн.) ,ФОП працівників , що займаються інноваційною діяльністю (+330 тис.грн.) , загальна кількість інноваційної діяльності (+7 одиниць).

          Проте,прибуток від інноваційної діяльності зменшився з 2010 року  на 136,32 тис.грн. впорівнянні з 2009 роком.

          Показники  ефективності інноваційної діяльності на досліджуваному підприємстві за 2010-2011 роки  (табл.2.3) характеризуються як негативною так і позитивною динамікою: рентабельність від інноваційної діяльності

(-13,5%)  , частка прибутку  від інноваційної діяльності(-0,01) ,частка витрат інноваційної діяльності (-0,028) ,інноваційний прибутокна 1-го  працівника 

(-15,65 тис.грн) ,частка витрат  на персонал,що займається інноваційною діяльністю(+0,02),коефіцієнт персоналу,що зайняті в НДДКР (0,018),коефіцієнт освоєння нової продукції (0,00) ,коефіцієнт освоєння нової техніки (+0,11).           

           Для вдалого проведення управління освоєнням інновацій на підприємстві варто чітко визначити чинники успішності та невдач нововведень. Визначенню чинників успішності й невдач нововведень присвячено чимало досліджень у Європі, США, Японії, висновки яких дають схожі результати.

           На успішність нововведень впливають такі чинники:

• наявність в організації джерела творчих ідей;

• ефективна система відбору та оцінки ідей нових виробів;

• орієнтація на ринок;

• перевага товару над товарами конкурентів;

• маркетингове ноу-хау;

• відповідність інноваційної стратегії меті організації;

• доступ організації до ресурсів;

• глобальна концентрація товару;

• адаптивність товару до вимог ринку;

• технологічна перевага товару;

• підтримка інновації керівництвом фірми;

• використання оцінних процедур;

• сприятливе конкурентне середовище;

• відповідність організаційної структури.

            До чинників, які несуть за собою негативний вплив відносяться:

• скорочення життєвого циклу товарів;